Постанова

від 15.06.2017 по справі 910/7748/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2017 р. Справа№ 910/7748/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Хрипуна О.О.

суддів: Станіка С.Р.

Куксова В.В.

при секретарі судового засідання - Вага В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Девелопер"

на рішення господарського суду міста Києва від 24.01.2017

у справі № 910/7748/16 (суддя ОСОБА_1.)

за позовом Керівника Київської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Девелопер"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про внесення змін до договору

за участю представників:

від прокуратури: Винник О.О.,

від позивача: Баранов М.С.,

від відповідача: Шатрук В.В.,

від третьої особи: не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2016 року керівник Київської місцевої прокуратури № 2 звернувся до господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради з позовом до ТОВ "Фірма "Девелопер" про внесення змін до п. 4.2 укладеного 06.10.2006 Київською міською радою з ТОВ "Фірма "Девелопер" договору оренди земельної ділянки, виклавши його у наступній редакції: "Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3 % (три відсотки) від її нормативної грошової оцінки".

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.06.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2016, позов задоволено повністю, внесено зміни до п. 4.2 договору оренди земельної ділянки, укладеного Київською міською радою та ТОВ "Фірма "Девелопер", зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 06.10.2006 за № 63-6-00376, виклавши його у такій редакції: "Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3% (три відсотки) від її нормативної грошової оцінки".

Постановою Вищого господарського суду України від 02.11.2016 рішення господарського суду міста Києва від 09.06.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2016 скасовано; справу № 910/7748/16 направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Направляючи справу на новий розгляд Вищий господарський суд України зазначив, що для правильного вирішення спору судам необхідно було вирішити питання про залучення до участі у справі відповідного органу, уповноваженого здійснювати функції у сфері земельних відносин, оскільки його участь буде сприяти правильному вирішенню спору. Також Вищий господарський суд вказав на відсутність в матеріалах справи як рішення Київської міської ради "Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок, укладених між Київською міською радою та суб'єктами господарювання" від 26.02.2010, так і рішення Київської міської ради "Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідність до положень ст. 288 Податкового кодексу України" та додатків до них.

Під час нового розгляду ухвалою господарського суду міста Києва від 12.12.2016 до участі у справі № 910/7748/16 залучено Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.01.2017 (ОСОБА_1) позов задоволено повністю, вирішено внести зміни до п. 4.2 договору оренди земельної ділянки, укладеного Київською міською радою та ТОВ "Фірма "Девелопер", зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 06.10.2006 за № 63-6-00376, виклавши його у такій редакції: "Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3% (три відсотки) від її нормативної грошової оцінки".

Не погоджуючись з судовим рішенням, ТОВ "Фірма "Девелопер" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 24.01.2017 у справі № 910/7748/16 та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги ТОВ "Фірма "Девелопер" посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права. Скаржник також вказує на зміни до ст. 288 Податкового кодексу України, які набули чинності на момент прийняття оскаржуваного рішення у даній справі. Такж скаржник наполягав, що на орендованій земельній ділянці розміщуються житлові будинки. А відповідно до п. 274.1 ст. 274 Податкового кодексу України та п. 5.3.3.119 Положення про плату за землю в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради № 242/5629 від 23.06.2011 ставка податку за земельні ділянки зайняті житловим фондом становить 0,03% від нормативної грошової оцінки.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2017 апеляційну скаргу ТОВ "Фірма "Девелопер" у справі № 910/7748/16 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 23.03.2017.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.03.2017, у зв'язку із перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Яковлєва М.Л. на лікарняному, для розгляду справи № 910/7748/16 було сформовано колегію суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Хрипун О.О., судді: Станік С.Р., Куксов В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.03.2017 апеляційну скаргу ТОВ "Фірма "Девелопер" на рішення господарського суду міста Києва від 24.01.2017 у справі № 910/7748/16 прийнято до провадження новим складом колегії та призначено до розгляду на 25.04.2017. В судовому засіданні 25.04.2017 оголошувалась перерва до 23.05.2017.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2017 строк розгляду апеляційної скарги у справі № 910/7748/16 було продовжено, розгляд апеляційної скарги ТОВ "Фірма "Девелопер" було відкладено на 08.06.2017.

В судовому засіданні представник скаржника вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Представники прокуратури, позивача та третьої особи у судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги заперечили, вказавши на її безпідставність та необґрунтованість.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

06.10.2006 між Київською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Фірма "Девелопер" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець, на підставі рішення Київської міської ради від 23.12.2004 № 906/2316 та п. 2 рішення Київської міської ради від 19.07.2005 № 873/3448 передав, а орендар прийняв в оренду (строкове платне користування) на п'ятнадцять років земельну ділянку розташовану на території мікрорайонів № 2, 3, 4 житлового масиву Осокорки-Північні у Дарницькому районі міста Києва розміром 90 195 кв.м для будівництва, експлуатації та обслуговування комплексу багатоповерхових житлових будинків з об'єктами культурно-побутового призначення (кадастровий номер 8000000000:90:290:0030), нормативна грошова оцінка якої становить 4 455 752,16 грн.

Договір укладено на 15 років (п. 3 договору) та зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 06.10.2006 за № 63-6-00376.

Відповідно до п. 4.1 договору визначена ним орендна плата за земельну ділянку становить платіж, який відповідач вносить позивачу за користування земельною ділянкою у грошовій формі.

У п. 4.2 договору сторони погодили, що річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 1,5 % від її нормативної грошової оцінки на період будівництва об'єкту; після введення в експлуатацію об'єкта: 0,03% від нормативної грошової оцінки частини земельної ділянки, яка визначається пропорційно житловій площі фонду, 2,5% від нормативної грошової оцінки частини земельної ділянки, яка визначається пропорційно площі нежитлового фонду.

Згідно із п. 4.3 договору розмір орендної плати може змінюватися за згодою сторін шляхом прийняття відповідного рішення Київською міською радою та внесення змін до цього договору.

Відповідно до п. 4.7 договору розмір орендної плати може переглядатись у випадках, передбачених законом, за згодою сторін, але не частіше, ніж один раз у рік.

У відповідності до п. 11.1 договору всі зміни та/або доповнення до нього вносяться за згодою сторін.

26.02.2010 Київською міською радою прийнято рішення № 31/3469 "Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок, укладених між Київською міською радою та суб'єктами господарювання", відповідно до якого орган місцевого самоврядування вирішив внести зміни до договорів оренди земельних ділянок в частині річної орендної плати, встановивши її у трикратному розмірі земельного податку, встановленого Законом України "Про плату за землю".

Вищевказаним рішенням на орендарів покладено обов'язок у місячний термін звернутись до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із клопотанням щодо організації робіт по внесенню відповідних змін до договорів оренди земельних ділянок. Додатком до вказаного рішення зазначено перелік договорів, оренди земельних, до яких слід внести зміни. Так, у п. 6 додатку вказано договір від 06.10.2006 №3-6-00376, орендар земельної ділянки - ТОВ "Фірма "Девелопер", місце розташування земельної ділянки - територія мікрорайонів № 2, 3, 4 житлового масиву Осокорки-Північні, Дарницький р-н (спірний договір).

Докази оприлюднення зазначеного акту індивідуальної дії в матеріалах справи відсутні.

До матеріалів позову прокурором долучено копію листа від 09.06.2010 № 05-532/176/2, яким Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) інформує відповідача про прийняття Київською міською радою рішення № 31/3469 та інформує про порядок внесення змін до договору. Відсутність підпису уповноваженої особи на засвідченій копії вказаного листа, за висновком колегії суддів, не спростовує його дійсності. Зазначений лист, як вбачається з листа департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), був направлений адресату простою кореспонденцією. Докази одержання вказаного листа адресатом в матеріалах справи відсутні.

За змістом ст. 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Як визначено ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Орендна плата за землю відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Як визначено умовами договору оренди земельної ділянки, укладеного між сторонами у справі, розмір орендної плати може змінюватись за згодою сторін шляхом прийняття відповідного рішення Київською міською радою та внесення змін до цього договору (п. 4.3). Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору у порядку та у випадках, передбачених законодавством України (п. 4.4).

З 01.01.2011 набрав чинності Податковий кодекс України, положеннями ст. 288 якого передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

З метою приведення у відповідність до вимог законодавства істотних умов договорів оренди земельних ділянок, відповідно до ст. 30 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 40, 41, 286, 288 Податкового кодексу України Київська міська рада рішенням від 28.02.2013 № 89/9146 вирішила внести зміни до договорів оренди земельних ділянок згідно з додатком до цього рішення, встановивши річну оренду плату у розмірі трьох відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок (справа № А-19747). Орендарів земельних ділянок, зазначеним у додатку до цього рішення, зобов'язано забезпечити оформлення внесення відповідних змін до договорів оренди земельних ділянок. У Переліку договорів оренди земельних ділянок, розмір річної плати яких менший від мінімального, встановленого ст. 288 Податкового кодексу України (додаток до рішення Київської міської ради 28.02.2013 № 89/9146) договору з ТОВ "Фірма "Девелопер" не зазначено.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що Київською міською радою (орендодавцем) не приймалось рішення щодо приведення укладеного з ТОВ "Фірма "Девелопер" договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 06.10.2006 за № 63-6-00376, у відповідність з вимогами ст. 288 Податкового кодексу України.

Однак, рішенням від 18.04.2013 № 269/9326 "Про внесення змін до рішень Київської міської ради від 26.02.2010 № 31/3469 "Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок, укладених між Київською міською радою та суб'єктами господарювання" (зі змінами) та від 08.07.2010 № 1165/4603 "Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок в частині розміру орендної плати" з метою приведення у відповідність до вимог законодавства істотних умов договорів оренди земельних ділянок, відповідно до Податкового кодексу України Київська міська рада внесла зміни до рішень Київської міської ради від 26.02.2010 № 31/3469 "Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок, укладених між Київською міською радою та суб'єктами господарювання" (зі змінами) та від 08.07.2010 № 1165/4603 "Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок в частині розміру орендної плати", а саме: у пункті 1 слова "Законом України "Про плату за землю" замінено словами "Податковим кодексом України" (А-20538). Рішення Київської міської ради від 18.04.2013 № 269/9326 було оприлюднене в газеті "Хрещатик", 2013, 05, № 67.

Таким чином, зміст позовних вимог не відповідає прийнятому Київською міською радою як орендодавцем рішенню щодо внесення змін до укладеного з відповідачем договору оренди земельної ділянки. Доказів прийняття Київською міською радою на виконання п. 4.3 договору рішення, зміст якого відповідав би заявленим у даній справі вимогам, матеріали справи не містять.

Пунктом 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України у редакції, чинній на дату подання позову до суду, було визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

За загальним правилом, закріпленим у ч. 3 ст. 653 ЦК України, у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

За змістом положень ч. 5 ст. 188 ГК України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним із дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

За загальним правилом ч. 3 ст. 632 ЦК України зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Оскільки законодавство, яке регулює відносини оренди землі, не містить положень про зміну розміру орендної плати за користування землею саме з моменту законодавчого прийняття цих змін, а надає право стороні таких правовідносин у подальшому ініціювати внесення відповідних змін до договору, суд має вирішити спір, виходячи з законодавчих норм, які регулюють спірні правовідносини саме на момент прийняття відповідного судового рішення.

Згідно із ст. 288 розділу XIII Податкового кодексу України, в редакції чинній з 01.01.2017, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території (п. 288.5.1) та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (п. 288.5.2), але може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах (п. 288.5.3).

Як визначено у п. 14.1.72 ст. 14 Податкового кодексу України, земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (податок для цілей розділу XII цього Кодексу).

Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження), встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки (п. 274.1 ст. 274 ПК).

Стаття 284 Податкового кодексу України передбачає особливості оподаткування платою за землю. Так, органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території. Органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Згідно із п.п. 34, 35 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин; затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

Відповідно до Податкового кодексу України Київська міська рада Додатком № 3 до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 № 242/5629 (у редакції рішення Київської міської ради від 28.01.2015 № 58/923) затвердила Положення про плату за землю в місті Києві, згідно із п. 5.1 якого ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено та які перебувають у власності фізичних та юридичних осіб та у постійному користуванні юридичних осіб державної та комунальної форми власності, коло яких визначено ст. 92 Земельного кодексу України, встановлюється в розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у пунктах 5.3 - 5.6 цього Положення.

У п. 5.3 - 5.5 зазначеного Положення Київська міська рада встановила ставки податку за земельні ділянки у залежно від призначення земельних ділянок. Наприклад, у п. 5.3.3.19 за земельні ділянки, зайняті житловим фондом, - 0,03.

У п. 5.6 Положення встановлено, що плата за користування земельними ділянками, які використовуються юридичними і фізичними особами, в тому числі у разі переходу права власності на будівлі, споруди (їх частини), але право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено (крім комунальної власності), встановлюється у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, за винятком земельних ділянок, ставка податку за які справляється у розмірі, визначеному пунктами 5.3 - 5.5 цього Положення.

Таким чином, розмір орендної плати, що встановлюється у договорі оренди землі у м. Києві, з 01.01.2017, згідно із п. 14.1.72 ст. 14, п. 274.1 ст. 274, ст. 284, п. 288.5.1 ст. 288 Податкового кодексу України та п. 5.1 Положення про плату за землю в місті Києві, не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території - 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Місцевий господарський суд, не врахувавши положення п. 14.1.72 ст. 14 Податкового кодексу України, помилково застосував до спірних правовідносин встановлений у п. 5.6 Положення про плату за землю в місті Києві розмір плати за користування земельними ділянками, право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено, в той час, як потрібно було застосувати ставку податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено та які перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлену п. 5.1 зазначеного Положення.

Таким чином, зміст п. 4.2 договору оренди земельної ділянки, укладеного Київською міською радою та ТОВ "Фірма "Девелопер", зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 06.10.2006 за № 63-6-00376, на момент прийняття рішення місцевим господарським судом у даній справі не суперечив чинним положенням Податкового кодексу України, а позовна вимога про збільшення розміру орендної плати не зумовлена необхідністю приведення даної умови договору у відповідність з чинним законодавством, на що посилається у своїй позовній заяві прокурор.

Згідно із ч. 2 ст. 4-3 ГПК України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Підстави звільнення від доказування визначені статтею 35 ГПК України.

Будь-які подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Суд обґрунтовує своє рішення лише тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (п. 2.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Оскільки позивач належними та допустимим доказами не довів суду обґрунтованості вимоги про збільшення для ТОВ "Фірма "Девелопер" розміру орендної плати за земельну ділянку до 3 % від її нормативної грошової оцінки з дати винесення рішення суду у даній справі, колегія суддів не вбачає правових підстав для внесення змін до п. 4.2 укладеного 06.10.2006 Київською міською радою з ТОВ "Фірма "Девелопер" договору оренди земельної ділянки, у заявленій редакції: "Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3 % (три відсотки) від її нормативної грошової оцінки".

Враховуючи положення ст. 104 ГПК України, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Девелопер" підлягає задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 24.01.2017 у справі № 910/7748/16 підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Девелопер" на рішення господарського суду міста Києва від 24.01.2017 у справі № 910/7748/16 задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 24.01.2017 у справі № 910/7748/16 скасувати.

Прийняти нове рішення.

У позові відмовити повністю.

3. Матеріали справи № 910/7748/16 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя О.О. Хрипун

Судді С.Р. Станік

В.В. Куксов