Постанова

від 13.06.2017 по справі 922/1522/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2017 р. Справа № 922/1522/17

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пуль О.А. , суддя Білоусова Я.О. , суддя Фоміна В. О.;

при секретарі Марченко В.О.,

за участю представників:

апелянта -ОСОБА_1 (дов.№1 від 03.01.2017),

позивача - не з'явився,

відповідача - ОСОБА_2 (дов.№б/н від 28.0.2.2017), ОСОБА_3 (дов.№321 від 26.04.2017),

третьої особи - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Липковатівського аграрного коледжу (вх.№1728Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 15.05.2017 у справі №922/1522/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротемп» , м.Харків,

до Фермерського господарства «ОСОБА_4П.» , с.Соснівка,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Диво» , м.Харків,

про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.05.2017 (суддя Прохоров С.А.) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротемп» про забезпечення позову задоволено. До вирішення спору по суті у справі №922/1522/17 заборонено вчинення будь-яких дій, у вигляді встановлення заборони для всіх державних реєстраторів речових прав на нерухоме майно на внесення будь-яких записів (змін) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо іншого речового права (права оренди) на наступні об'єкти нерухомого майна - земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, що розташовані на території Бірківської селищної ради Нововодолазького району Харківської області та знаходяться в оренді Фермерського господарства «ОСОБА_4П.» (63224, Харківська область, Нововодолазький район, с.Сосонівка, вул.Миру,17, ЄДРПОУ - 40361216), а саме:

Земельна ділянка кадастровий №6324255300:02:000:0124, площею 26,8032 га.

Земельна ділянка кадастровий №6324255300:02:000:0127, площею 74,0740 га.

Земельна ділянка кадастровий №6324255300:03:000:0080, площею 68,5696 га.

Земельна ділянка кадастровий №6324255300:02:000:0133, площею 186,9442 га.

Земельна ділянка кадастровий №6324255300:02:000:0131, площею 96,0342 га.

Земельна ділянка кадастровий №6324255300:02:000:0130, площею 81,5751 га.

Земельна ділянка кадастровий №6324255300:02:000:0129, площею 77,8913 га.

Земельна ділянка кадастровий №6324255300:02:000:0128, площею 74,6648 га.

Земельна ділянка кадастровий №6324255300:03:000:0077, площею 103,1493 га.

Земельна ділянка кадастровий №6324255300:02:000:0132, площею 148,2419 га.

Земельна ділянка кадастровий №6324255300:02:000:0126, площею 73,4332 га.

Земельна ділянка кадастровий №6324255300:02:000:0123, площею 24,9706 га.

Земельна ділянка кадастровий №6324255300:03:000:0075, площею 37,7306 га.

Земельна ділянка кадастровий №6324255300:03:000:0076, площею 102,2585 га.

Земельна ділянка кадастровий №6324255300:03:000:0078, площею 184,7273 га.

Земельна ділянка кадастровий №6324255300:03:000:0079, площею 19,8804 га.

Земельна ділянка кадастровий №6324255300:02:000:0016, площею 76,0226 га.

Стягувачем за цією ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротемп» (код ЄДРПОУ 3662473461166, Харківська область, м.Харків, проспект Науки, 40, кім. 59).

Боржником за цією ухвалою є Фермерське господарство «ОСОБА_4П.» (63224, Харківська область, Нововодолазький район, с.Сосонівка, вул. Миру, 17, код ЄДРПОУ 40361216).

Дана ухвала відповідно до норм Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом, який набирає чинності з моменту його прийняття, тобто з 15.05.2017, та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років, тобто до 16.05.2020.

Липковатівський аграрний коледж подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм чинного законодавства, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 15.05.2017 у справі №922/1522/17 та ухвалити нову ухвалу, якою у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що оскаржувана ухвала від 15.05.2017 порушує права та інтереси постійного користувача земельних ділянок, на які накладено заходи забезпечення, - Липковатівського аграрного коледжу. Апелянт зазначає, що набуття та збереження права постійного користування землею, як і протиправність дій посадових осіб Нововодолазького районного відділу Держгеокадастру в Харківській області з виключення коледжу із статистичної звітності, встановлено постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2015 у справі №820/2039/15, яка є чинною на момент винесення оскаржуваної ухвали. Крім того, між відповідачем - ОСОБА_4, Головним управлінням Держгеокадастру існує спір щодо визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, на які накладено заходи забезпечення оскаржуваною ухвалою.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 01.06.2017 прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її розгляд на 13.06.2017.

08.06.2017 від позивача надійшов відзив (вх.№6045) на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Харківської області від 15.05.2017 про вжиття заходів забезпечення позову.

13.06.2017 від відповідача надійшов відзив (вх.№6320) на апеляційну скаргу.

13.06.2017 від позивача до суду надійшло клопотання (вх.№6319) про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю збору та подання додаткових матеріалів та заперечень на доводи, що викладені скаржником в апеляційній скарзі, а також через неможливість представника позивача бути присутнім у судовому засіданні 13.06.2017.

Розглянувши заявлене позивачем клопотання про відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до частини 1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, у разі нез'явлення в судове засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; неподання витребуваних доказів; необхідність витребування нових доказів; залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.

У заявленому клопотанні позивача зазначив про неможливість прибуття у судове засідання 13.06.2017, однак доказів на підтвердження поважності причин неявки у судове засідання не надав.

Колегія суддів зазначає, що неможливість вирішення господарського спору у даному судовому засіданні вирішується господарським судом у кожному випадку окремо з урахуванням обставин справи.

Враховуючи те, що позивач виклав свою правову позицію у відзиві на апеляційну скаргу, а також те, що суд апеляційної інстанції у відповідності до статті 102 Господарського процесуального кодексу України обмежений строком розгляду апеляційної скарги на ухвали суду протягом 15 днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження, клопотання про продовження строку розгляду скарги за межі строку, встановленим Господарським процесуальним кодексом України, позивачем не заявлялось, а наявних у справі документів достатньо для розгляду справи по суті, додаткові докази приймаються апеляційним господарським судом у порядку ст.101 Господарського процесуального кодексу України, а позивач у клопотанні про відкладення розгляду справи не вказав, які саме додаткові докази він вважає за необхідне надати суду та не обґрунтував неможливість їх подання до суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього, колегія суддів не убачає підстав для задоволення клопотання про відкладення, у зв'язку з чим дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача у судовому засіданні заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи з метою ознайомлення з відзивом позивача на апеляційну скаргу. Колегія суддів, враховуючи 15 денний термін розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, а також те, що відповідачем не заявлялося клопотання про продовження строку розгляду апеляційної скарги, враховуючи, що 01.06.2017 апеляційна скарга прийнята судом апеляційної інстанції до провадження, судом були створені усі умови сторонам для ознайомлення з матеріалами справи, дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 13.06.2017 представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував з підстав, зазначених у відзиві на апеляційну скаргу. Просить ухвалу господарського суду Харківської області залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача у судове засідання не з'явився. Належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 01.06.2017 про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши учасників процесу, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзивів на неї, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила.

Відповідно до частини 1 ст.91 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Звертаючись з апеляційною скаргою, Липковатівський аграрний коледж зазначив, що є постійним користувачем земельних ділянок, на які накладено заходи забезпечення оскаржуваною ухвалою суду.

Як убачається з матеріалів справи, у постанові Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2015 у справі №820/2039/15 за позовом Липковатівського аграрного коледжу до відділу Держзеагентства у Нововодолазькому районі Харківської області за участю третіх осіб та прокуратури Харківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, зокрема, встановлено, що земельні ділянки площею 4890 га перебувають у постійному користуванні Липкуватівського аграрного коледжу та території Бірківської сільської ради Нововодолазького району Харківської області.

Відповідач зазначає, що постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2015 у справі №820/2039/15 скасована Вищим адміністративним судом України 16.05.2017, а тому втратила чинність.

Матеріалами справи підтверджується, що постановою Вищого адміністративного суду України від 16.05.2017 у справі №К/800/7814/17 скасовано постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2015 у справі №820/2039/15, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Отже, з матеріалів справи убачається, що між Липковатівським аграрним коледжем та відповідачем - ОСОБА_4 з 2015 року тривають спори, що вирішуються у судовому порядку, в яких предметом судового розгляду є спірні земельні ділянки.

На момент винесення оскаржуваної ухвали - 15.05.2017, постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2015 у справі №820/2039/15 була чинною, скасована касаційною інстанцією 16.05.2017, а тому суд першої інстанції у порушення норм Господарського процесуального кодексу України не залучив Липковатівський аграрний коледж до участі у даній справі, оскільки рішення у даній справі впливає на його права і інтереси.

Матеріали справи містять інформаційну довідку з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №86342845 від 04.05.2017, відповідно до якої право оренди спірних земельних ділянок належить ФГ ОСОБА_4П. .

Проте, рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 23.12.2015 у справі №631/1638/15-ц про задоволення позову Липковатівського аграрного коледжу до ОСОБА_4, Головного управління Держгеокадастру України в Харківській області, Реєстраційної служби Нововодолазького районного управління юстиції, Відділу Держгеокадастру України у Нововодолазькому районі у Харківській області за участю третіх осіб та прокуратури Харківської області щодо скасування наказів, визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними, скасування їх державної реєстрації, вилучення земельних ділянок із чужого незаконного користування та виключення відомостей з державного земельного кадастру, залишено без змін рішенням апеляційного суду Харківської області від 08.04.2016 у частині визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, укладених 24.11.2014 між Головним управлінням Держземагентства України в Харківській області та ОСОБА_4; вилучення з незаконного користування ОСОБА_4 спірних земельних ділянок тощо. Рішення суду апеляційної інстанції залишено без змін ухвалою від 08.09.2016 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.

Враховуючи викладене, оскаржувана ухвала зачіпає права та інтереси Липковатівського аграрного коледжу як постійного користувача земельних ділянок, на які накладено заходи забезпечення.

У травні 2017 ТОВ Агротемп звернулось до господарського суду з позовною заявою, в якій просило стягнути з Фермерського господарства ОСОБА_4П. суду заборгованості у розмірі 300000,00 грн за договором №АТ0310-1з поворотної безоплатної фінансової допомоги.

Одночасно з позовною заявою позивачем надано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій просив до розгляду справи по суті у справі №922/1522/17 встановити заборону для всіх державних реєстраторів речових прав на нерухоме майно на внесення будь-яких записів (змін) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо іншого речового права (права оренди) на спірні земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, що розташовані на території Бірківської селищної ради Нововодолазького району Харківської області та знаходяться в оренді Фермерського господарства «ОСОБА_4П.» (63224, Харківська область, Нововодолазький район, с.Сосонівка, вул.Миру,17, ЄДРПОУ - 40361216).

Господарський суд, приймаючи оскаржувану ухвалу, виходив з того, що у разі невжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони реєстратором вносити записи до реєстрів щодо можливої реалізації такого майна, відповідач, маючи можливість вільно розпоряджатися майном, може вдатись до дій по його відчуженню, що таке майно - врожай с/г культур 2017 може зникнути, або якщо з тих чи інших причин буде припинено право оренди ФГ ОСОБА_4П. на земельні ділянки, з метою ухилитись від фактичного виконання своїх майнових зобов'язань перед позивачем у належному обсязі, а отже - фактичне виконання рішення суду безперечно буде утруднене, або взагалі неможливе.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком господарського суду, враховуючи таке.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з частиною 1 ст.67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Пунктом 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" №16 від 26.12.2011 передбачено, що відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК). Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії (пункт 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" №16 від 26.12.2011).

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, ТОВ Агротемп посилається на те, що виконання можливого рішення суду про стягнення боргу за договором №АТ0310-1 з поворотної безоплатної фінансової допомоги від 10.03.2016, укладеного між ТОВ Агротемп та ТОВ Агро-Диво , можливе за рахунок ФГ ОСОБА_4П. , з яким сторонами основного договору укладено договір поруки.

На вимогу про стягнення заборгованості ФГ ОСОБА_4П. повідомив, що виконати свої зобов'язання, які витікають із зазначених договорів, на даний час не має можливості, оскільки прибутки планується отримати виключно з майбутнього врожаю сільськогосподарської продукції у 2017 на орендованих земельних ділянках сільськогосподарського призначення, що розташовані на території Бірківської селищної ради Нововодолазького району Харківської області. Заявник зазначає, що ФГ ОСОБА_4П. убачає єдиним джерелом можливого погашення заборгованості перед позивачем - доходи, отримані від реалізації майбутнього врожаю сільськогосподарської продукції, що буде вирощений та зібраний з земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що розташовані на території Бірківської селищної ради Нововодолазького району Харківської області.

Крім того, на думку заявника, зважаючи на те, що основним видом дільності ФГ ОСОБА_4П. є вирощування сільськогосподарської продукції, а також, враховуючи значну вартість заборгованості, є обґрунтованими побоювання, що виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог буде утруднене, якщо не вжити відповідних заходів, а саме: у випадку, якщо з тих чи інших причин врожай буде зібрано іншими особами, або ж зникне або, якщо з тих чи інших причин буде припинено право оренди ФГ ОСОБА_4П. на земельні ділянки.

Також, обґрунтовуючи необхідність застосування заходів забезпечення, заявник посилається на те, що за наявною інформацією ФГ ОСОБА_5П. має намір передати земельні ділянки, які належать йому на праві оренди, третій юридичній особі на підставі фіктивного договору суборенди з метою ухилення від виконання своїх зобов'язань, оскільки врожай сільськогосподарських культур 2017 є єдиним майном відповідача, на яке може бути звернено стягнення на підставі рішення суду.

Окрім того, позивач зазначає, що ФГ ОСОБА_4П. може здійснити заходи, спрямовані на приховування майна чи його умисне відчуження з метою уникнення від відповідальності, також стверджує, що таке майно - врожай сільськогосподарських культур 2017 може зникнути, або, якщо з тих чи інших причин буде припинено право оренди ФГ ОСОБА_4П. на земельні ділянки, що зробить неможливим виконання рішення суду.

Оцінивши доводи позивача, наведені в мотивування заяви про забезпечення позову, врахувавши обставини, які на думку позивача, свідчать про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язань за договором про поворотну безоплатну фінансову допомогу та договором поруки, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заяви та відсутність підстав для застосування заходів забезпечення позову шляхом встановлення заборони для всіх державних реєстраторів речових прав на нерухоме майно на внесення будь-яких записів (змін) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо іншого речового права (права оренди) на об'єкти нерухомого майна - спірні земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, враховуючи таке.

Як убачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога ТОВ Агротемп про стягнення з Фермерського господарства ОСОБА_4П. суми заборгованості у розмірі 300000,00 грн, яка виникла, як зазначає позивач, у зв'язку з несвоєчасним та неналежним виконанням поручителем своїх зобов'язань за договором поруки від 10.03.2016, укладеного сторонами основного договору про поворотну безоплатну фінансову допомогу від 10.03.2016.

У поданій заяві про вжиття заходів до забезпечення позову позивач просив суд застосувати забезпечення позову шляхом встановлення заборони на внесення записів (змін) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо іншого речового права (права оренди) на об'єкти нерухомого майна - земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства.

Однак колегія суддів зазначає, що вибір способу забезпечення позову залежить від суті заявлених у позовній заяві вимог. Разом з тим, заявлений позивачем та вжитий судом першої інстанції такий захід забезпечення позову як встановлення заборони на внесення записів (змін) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо іншого речового права (права оренди) на об'єкти нерухомого майна - земельні ділянки, не пов'язаний з позовними вимогами, на забезпечення яких він вживається, оскільки позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача коштів.

У даному випадку ймовірністю утруднення виконання або невиконання рішення про задоволення позову про стягнення грошових коштів є відсутність у відповідача таких коштів. Матеріали справи не містять доказів відсутності грошових коштів на рахунках відповідача у межах розміру суми позовних вимог, на які можна було б накласти арешт. У даному випадку вжитий судом захід забезпечення позову - заборона на вчинення дій, а саме: вносити записи (зміни) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо іншого речового права (права оренди) на об'єкти нерухомого майна - земельні ділянки, не пов'язаний з предметом позову про стягнення заборгованості за договором поруки, укладеного сторонами основного договору про поворотну безоплатну фінансову допомогу,

Колегія суддів зазначає, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. При цьому, судом не розглядається питання правомірності заявлених позовних вимог і наявності обставин як підстав для його задоволення. У даному випадку судом встановлюється саме існування спору і обираються адекватні заходи для забезпечення позову, які будуть діяти до моменту вступу у законну силу судового рішення. У той же час, наявність між сторонами спору про стягнення боргу за договором поруки не є достатньою та безумовною підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки невиконання зобов'язання є предметом спору, що потребує доведення.

Наведені позивачем обґрунтування не є тими обставинами, що обумовлюють неможливість або утруднення виконання рішення у справі, відтак не є підставою для застосування судом заходів, передбачених ст.66, 67 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про вчинення відповідачем відповідних дій: урожай буде зібрано іншими особами, зникне або буде припинено право оренди на земельні ділянки, намір відповідача передати земельні ділянки в суборенду третій юридичній особі, здійснення заходів, спрямованих на приховування чи умисне відчуження майна тощо.

Колегія суддів зазначає, що з огляду на вимоги чинного законодавства самі лише повідомлення та припущення позивача без їх документального підтвердження належними та допустимими доказами не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Виходячи зі змісту ст. ст. 34, 43, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює обставини справи у відповідності до свого внутрішнього переконання, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності та приймає рішення за результатами оцінки всіх доказів, які були визнані судом як належні та допустимі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що обраний спосіб забезпечення позову не співвідноситься з предметом позову, а, отже, відсутній конкретний зв'язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Тому вжиті заходи до забезпечення позову не можна визнати обґрунтованими і адекватними, здійсненими з дотриманням збалансованості інтересів сторін та спроможними забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову. При цьому, позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами наявність обставин, з якими закон пов'язує необхідність вжиття відповідних заходів до забезпечення позову.

У зв'язку з чим, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали господарського суду Харківської області від 15.05.2017 у справі 922/1522/17 та відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 85, 91, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Липковатівського аграрного коледжу задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 15.05.2017 у справі №922/1522/17 скасувати.

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Агротемп про вжиття заходів до забезпечення позову.

Повний текст постанови складено 19.06.2017.

Головуючий суддя О.А.Пуль

Суддя Я.О.Білоусова

Суддя В.О.Фоміна