Постанова

від 13.06.2017 по справі 461/7345/16-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2017 рокуЛьвів№ 876/5104/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Качмара В.Я.,

суддів - Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

при секретарі судового засідання - Куціль С.І.,

за участю представників позивача - Довганя В.І., ,

та відповідача - Грицини Я.М.,

розглянувши у відритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові на постанову Галицького районного суду м.Львова від 27 лютого 2017 року у справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Піраміда до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові про визнання протиправними актів індивідуальної дії та незаконними дій, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Піраміда (далі - ОСББ) звернулося до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові (далі - Інспекція) в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 28.12.2016 (а.с.126), просило визнати:

- незаконними дії Інспекції щодо складання 18.08.2016 акта про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій (далі - Акт від 18.08.2016);

- протиправним та скасувати припис від 18.08.2016 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - Припис від 18.08.2016);

- протиправним та скасувати наказ відповідача від 01.09.2016 №9/16 Про скасування реєстрації декларації на початок виконання будівельних робіт від 25.03.2016 року №ЛВ 082160851667 (далі - Декларація) на об'єкт будівництва Реконструкція з розширенням багатоквартирного житлового будинку на вул.Новаківського, 3 за рахунок прибудови та надбудови (перша черга) в м.Львові (далі - Об'єкт будівництва) (далі - Наказ від 01.09.2016);

- незаконними дії щодо складання 01.09.2017 акта перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (далі - Акт від 01.09.2016);

- незаконними дії Інспекції щодо складання 14.09.2016 акта про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій (далі - Акт від 14.09.2016);

- протиправним та скасувати припис від 14.09.2016 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (далі - Припис від 14.09.2016);

- незаконними дії відповідача щодо складання 10.10.2016 акта перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (далі - Акт від 10.10.2016);

- протиправним та скасувати припис від 10.10.2016 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (далі - Припис від 10.10.2016);

- незаконною та скасувати постанову Інспекції від 25.10.2016 №07-вих-2680/53 про накладення на ОСББ штрафу в розмірі 14500 грн за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - Постанова).

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 27 лютого 2017 року на підставі статей 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) заяву ОСББ про збільшення позовних вимоги від 28.12.2016 (в частині визнання незаконною та скасування Постанови) залишено без розгляду (а.с.158-159, 230).

Постановою Галицького районного суду м.Львова від 27 лютого 2017 року у справі №461/7345/16-а позов задоволено повністю. Стягнуто з Інспекції за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСББ понесені ними витрати по сплаті судового збору у сумі 11024 грн.

Не погодившись із прийнятою постановою, її оскаржила Інспекція, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. Покликається на те, що забудовником неодноразово порушено право посадових осіб Інспекції на доступ до об'єкта перевірки, що свідчить про явне нехтування порядком здійснення забудови територій, безпідставне перешкоджання законній діяльності працівників цього органу та свідоме невиконання вимог приписів, які є обов'язковими до виконання. Приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 16.08.2016, виданим Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області (далі - Припис від 16.08.2016, Департамент відповідно), встановлено, що видані Управлінням архітектури департаменту містобудування Львівської міської ради (далі - Управління) містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на вул.Новаківського, 3 у м.Львові від 19.02.2016 №36 (далі - Містобудівні умови), видані з порушенням вимог містобудівного законодавства. З врахуванням Містобудівних умов розроблялася проектна документація, яка також потребує коригування. Позовні вимоги про визнання незаконними дій щодо складання акта перевірки є неналежними.

ОСББ у письмовому запереченні та доповненнях до них вважає постанову суду першої інстанції обґрунтованою, прийняту з врахуванням всіх обставини справи та такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково з таких міркувань.

У пунктах 4, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2012 №7 Про судове рішення в адміністративній справі цей суд роз'яснив, що за змістом ст.159 КАС судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з урахуванням юридичної сили правового акта в ієрархії національного законодавства, що регулює спірні правовідносини, подібні правовідносини (аналогія закону), або за відсутності такого закону - на підставі конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права), принципів верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені під час судового розгляду справи (у судовому засіданні, у порядку скороченого чи письмового провадження) з урахуванням вимог ст.70 КАС щодо належності та допустимості доказів або обставин, які не підлягають доказуванню, та висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними.

Повністю цим вимогам оскаржене судове рішення не відповідає.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 п.9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, у м. Львові по вул.Новаківського, 3 здійснюється реконструкція з розширенням багатоквартирного житлового будинку за рахунок прибудови та надбудови. Замовником будівництва є ОСББ, якому земельна ділянка за вказаною адресою належить на праві власності, а її цільове призначення для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (а.с.11-15).

Містобудівні умови на Об'єкт будівництва видані Управлінням (а.с.16-18).

Згідно Експертного звіту філіі Державного підприємства Укрдержбудекспертиза у Львівській області від 11.03.2016 №14-0375-16 щодо розгляду проектної документації в частині міцності, надійності та довговічності об'єкта будівництва за проектом Об'єкт будівництва проект виконано згідно з вимогами вихідних даних на проектування та розроблений з дотриманням вимог до міцності, надійності та довговічності об'єкта будівництва (а.с.19-22)/

Будівельні роботи розпочато на підставі Декларації, зареєстрованої Департаментом (а.с.23-27).

14.07.2016 Інспекцією проведено позапланову перевірку та складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфер містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким встановлено виконання будівельних робіт на Об'єкті будівництва у відповідності до проектної документації (далі - Акт від 14.07.2016; а.с.28-30).

На підставі направлення від 15.08.2016 посадові особи Інспекції 18.08.2016 прибули на позапланову перевірку Об'єкта будівництва та за її наслідками склали Акт від цієї дати, яким констатовано факт недопуску керівником ОСББ ОСОБА_4 таких до перевірки. Цей Акт додатково підписаний мешканцем квартири АДРЕСА_1 (а.с.41-42, 85)

За наслідками перевірки Інспекцією винесено Припис від 18.08.2016, яким у зв'язку із встановленими порушеннями вимог п.1 ч.4 ст.41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (далі - Закон №3038-VI) та пп.1 п.11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553) зупинено виконання буудівельних робіт на Об'єкті будівництва. Також приписано усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та забезпечити доступ посадових осіб Інспекції до такого Об'єкта для проведення перевірки (а.с.43-44).

В подальшому, Наказом від 01.09.2016, на підставі пп.3 п.24 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт , затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 №466 (далі - Порядок №466) скасовано реєстрацію Декларації на Об'єкт будівництва (а.с.45).

Поряд з цим, в цей же день, на підставі направлення від 31.08.2016, Інспекцією проведено позапланову перевірку виконання вимог Припису від 18.08.2016 та складено Акт від 01.09.2016, Таким Актом встановлено, що вимоги Припису від 18.08.2016 не виконуються, Наказом від 01.09.2016 скасовано реєстрацію Декларації, отже будівельні роботи на Об'єкті будівництва є самочинними (а.с.46-48, 94).

За результатами чергової позапланової перевірки Інспекцією складено Акт від 14.09.2016 та винесено Припис від 14.09.2016 про усунення виявлених порушень (невиконання вимог Припису від 18.08.2016) шляхом демонтажу (знесення) самочинної надбудови та відновлення існуючого житлового будинку, приведення його у попередній (первинний) стан (а.с.44-52).

Інспекцією складено Акт від 10.10.2016 про невиконання вимог Припису від 14.09.2016 та винесено Припис від 10.10.2016 з вимогою виконати Припис від 14.09.2016 (а.с.53-57).

Задовольняючи позов в частині визнання незаконними дій Інспекції щодо складання Актів від 18.06.2016, 01.09.2016, 14.09.2016 та 10.10.2016 суд першої інстанції виходив з того, що такі дії здійснено в супереч вимог Закон №3038-VI та Порядку №553.

Такі висновки суду є передчасними з огляду на таке.

Останній Закон (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

За змістом п.6 ч.1 ст.7 Закону №3038-VI управління у сфері містобудівної діяльності полягає, зокрема, у державному архітектурно-будівельному контролі, який згідно з абзацом 2 п.1 Порядку №553 здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Львівською міською радою створено Інспекцію, якій делеговано відповідні функції (а.с.132-137).

За змістом частин 1, 4 ст.41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому КМУ.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:

1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню;

3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:

а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт;

4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;

10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки.

Порядок №553 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

За змістом пунктів 3, 5 цього Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

У відповідності до п.7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, ка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема: виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Згідно п.14 цього ж Порядку суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається відповідний акт (далі - акт відмови).

Пунктами 15, 16, 18 Порядку №553 регламентовано, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. Форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном.

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Відтак, дії посадової особи щодо включення до акта певних висновків не можуть бути предметом розгляду у суді, оскільки відповідно до пунктів 14, 16 Порядку №553 акт перевірки (акті відмови) є документом, який складається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, що проводила перевірку, фіксує факт її проведення та результати.

Це свідчить про те, що дії, пов'язані з включенням до акта висновків, є обов'язковими, тоді як самі висновки такими не є.

У цьому випадку акт перевірки (акт відмови), в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства (або інших фактів чи подій), що в свою чергу відповідає встановленим правилам складання акта перевірки (акта відмови), не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні ч.1 ст.17 КАС.

Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер. Висновки, викладені в акті, не породжують обов'язкових юридичних наслідків. Водночас судження органу державного архітектурно-будівельного контролю про порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, є висновками тільки такого органу, зазначення яких в акті перевірки (акті відмови) не суперечить чинному законодавству. Такі твердження акта можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені згадувані висновки акта.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що акт перевірки (акт відмови) не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні ст.17 КАС, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Такі акти є носієм доказової інформації про виявлені органом державного архітектурно-будівельного контролю порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення таким органом, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта, або у випадку можливого використання такого акта, як доказу вчинення правопорушення при розгляді відповідного спору.

Подібну правову позицію висловив Верховний Суд України у постановах від 10 вересня 2013 року №21-237а13 та від 24 вересня 2013 року №21-255а13.

Щодо задоволених позовних вимог про визнання незаконними та скасування Приписів від 14.09.2016 та 10.10.2016, то відповідні висновки суду з цього приводу є помилковими.

Відповідно до ч.1 ст.38 Закону №3038-VI у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.

За рішенням суду самочинно збудований об'єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов'язаних із знесенням об'єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво (абзац 2 ч.1 та абзац 1 ч.2 цієї ж статті Закону №3038-VI).

Частина 1 ст.38 Закону №3038-VI не містить виключного переліку вимог, які можуть ставитись органом державного архітектурно-будівельного контролю у приписі з метою усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Її конструкція дає підстави вважати, що вимоги про усунення таких порушень мають бути сформульовані з урахуванням їх характеру та ступеню тяжкості.

Із самого предмета правового регулювання ст.38 Закону №3038-VI вбачається, що знесення самочинного будівництва є одним із способів усунення порушень.

І тому за неможливості їх усунення у інший спосіб відповідний припис органу державного архітектурно-будівельного контролю може містити вимогу про знесення самочинно збудованого об'єкта.

При цьому виконання такої вимоги, з огляду на закріплене в абзаці 2 ч.1 та абзаці 1 ч.2 ст.38 Закону №3038-VI правило щодо знесення самочинно збудованого об'єкта на підставі рішення суду за відповідним зверненням органу державного архітектурно-будівельного контролю, має добровільний характер.

Питання ж обґрунтованості припису щодо знесення самочинно збудованого об'єкта, наявності підстав для такого знесення, як і можливості усунення порушень у інший спосіб, мають бути вирішені судом у ході розгляду справи за позовом органу державного архітектурно-будівельного контролю про знесення самочинно збудованого об'єкта.

Як встановлено, 28.10.2016 Інспекція звернулася до Галицького районного суду м.Львова із позовом до ОСББ про знесення самочинної прибудови та надбудови (а.с.31-40).

Ураховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку про наявність в органу державного архітектурно-будівельного контролю права видавати на підставі ч.1 ст.38 Закону №3038-VI припис із вимогою про усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил шляхом знесення самочинно збудованого об'єкта.

Аналогічна правова позицію викладена у постанові Верховного Суду України від 11 жовтня 2016 року №21-1609а16.

Таким чином, висновок суду першої інстанції у справі, що розглядається, про протиправність Приписів від 14.09.2016 та 10.10.2016 ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права.

На слушність такого правозастосування свідчить і той факт, що Постановою позивача притягнуто до відповідальності за правопорушення, передбачене абзацом 2 п.1 ч.6 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - Закон №208/94-ВР) - невиконання приписів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю , щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил - проведення будівельних робіт без дозвільних документів в супереч вимог Припису від 14.09.2016.

Поряд з цим, в Акті від 10.10.2016 йде мова про невиконання вимог Припису від 18.08.2016.

Більше того, наявність Постанови, яка очевидно є чинною лише у зв'язку із бездіяльність позивача через несвоєчасне її оскарження в судовому порядку, не може вплинути на наведені вище висновки суду апеляційної інстанції.

Такі обставини є безсумнівною підставою для скасування постанови суду першої інстанції у частині задоволення позову про визнання незаконними дій Інспекції щодо складання Актів від 18.06.2016, 01.09.2016, 14.09.2016, 10.10.2016, визнання незаконними та скасування Приписів від 14.09.2016, 10.10.2016, та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні такого з наведених вище підстав.

За п.4 ч.1 ст.202 КАС підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Решта позовних вимог - визнання протиправними та скасування Припису від 18.08.2016 та Наказу від 01.09.2016 задоволені судом обґрунтовано.

Відповідно до частин 1, 2, 4 ст.26 Закону №3038-VI забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

За змістом п.2 ч.1, ч.2 ст.34 цього ж Закону замовник має право виконувати будівельні роботи після, зокрема, реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності. Зазначені у ч.1 цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Відповідно до п.9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва. У разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, щодо якого неможливо встановити суб'єкта містобудування, який будує чи збудував такий об'єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів внутрішніх справ. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб'єкта містобудування.

Як зазначено вище, за абзацом 5 п.14 Порядку №553 у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається відповідний акт.

Також було відзначено, що відповідно до п.3 ч.4 ст.41 Закону №3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:

а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Системний аналіз наведених вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності дає можливість зробити висновок, що винесенню припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт повинен передувати факт встановлення актом перевірки за результатами державного архітектурно-будівельного контролю, виконання таких робіт з невідповідністю вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Жодних таких фактів чи обставин Актом від 18.08.2016 не було встановлено.

Суд першої інстанції вірно вказав, що відповідачем не встановлено невідповідності виконання саме будівельних робіт вимогам законодавства у сфері містобудівної діяльності, а тому законних підстав для винесення Припису від 18.08.2016 (в частині зупинення виконання будівельних робіт на Об'єкті будівництва) не було, оскільки Інспекцією складено не акт перевірки, а Акт від 18.08.2016 (акт відмови) - оформлено лише порушення у вигляді відмови у допуску до проведення перевірки. Таке, не означає, що будівельні роботи на Об'єкті будівництва не відповідають вимогам законодавства. Крім цього, як вбачається з Акта від 18.08.2016 та Припису від 18.08.2016 перевірка проведена не була, а відтак і встановити порушення не було можливим.

Також встановлено, що 18.08.2016 Інспекцією складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності за порушення ОСББ вимог п.1 ч.4 ст.41 Закону №3038-VI, відповідальність за яке встановлена п.2 ч.6 ст.2 Закону №208/94-ВР - недопущення посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій (а.с.88-90).

При розгляді матеріалів цієї справи уповноважена посадова особа Інспекції мала дати, а в подальшому і суд при негативному результаті розгляду для ОСББ, оцінку та перевірити доводи позивача, щодо відсутності порушення ним вимог п.1 ч.4 ст.41 Закону №3038-VI та необґрунтованості Акта від 18.08.2016.

В контексті наведеного, правильним є і висновок суду першої інстанції про те, що акт відмови може бути складено, лише за умови фізичної присутності суб'єктів містобудування або їх представників на об'єкті будівництва і їх відмови допустити посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки.

Цим судом встановлено, що 18.08.2016 ОСОБА_4 на Об'єкті будівництва не був присутній та не вчиняв дій (бездіяльності) по недопуску (відмови у допуску) посадових осіб Інспекції до проведення перевірки.

В той же час, з достатньою виваженістю суд першої інстанції підійшов і до оцінки показів свідка Корнат І.В. зваживши на його пряму зацікавленість у вирішенні конфліктної ситуації, яка склалася між жителями вул.Новаківського у м.Львові та ОСББ з приводу Об'єкта будівництва (а.с.86, 98, 139-140, 148-150, 154-157, 191).

Отже, з врахуванням вимог п.10 ч.4 ст.41 Закону №3038-VI в Інспекції не було законних підстав і для винесення Припису від 18.08.2016 (в частині забезпечення доступу посадових осіб Інспекції до Об'єкта будівництва для проведення перевірки).

Попри це встановлено, що Департамент видав Припис від 16.08.2016, яким встановивши відповідні порушення містобудівного законодавства при видачі Містобудівних умов, приписав Управлінню у 60-денний термін усунути виявлені порушення. Такі порушення по суті зводилися до недоліків містобудівного розрахунку, який розроблений на дві черги будівництва, а Містобудівні умови видані на одну. Також рішенням Департаменту від 16.08.2016 дію Містобудівних умов зупинено (далі - Рішення від 16.08.2016; а.с.93, 210).

На підставі зазначеного Припису Управлінням внесено зміни у містобудівний розрахунок чим усунуто порушення, що підтверджено актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 26.12.2016 №1/37-мб/п3 (а.с.209-211).

Рішенням Департаменту від 26.12.2016 дію Містобудівних умов відновлено (а.с.206).

Наведені обставини не впливають на правильність наведених висновків суду першої інстанції у цій частині, оскільки Припис від 16.08.2016 був виданий відносно Управління, ним виконаний, що фактично не потягло необхідності внесення змін у проектну документацію на Об'єкт будівництва (а.с.205).

Станом на 18.08.2016 ні ОСББ, ні Інспекції про Рішення та Припис від 16.08.2016 не було відомо і такі не були підставою (приводом) для видачі Припису від 18.08.2016.

І останнє.

Згідно із ч.7 ст.36 №3038-VI декларацію про початок виконання будівельних робіт може бути скасовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:

1) подання замовником заяви про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт;

2) отримання відомостей про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем (замовником), смерті фізичної особи - замовника або визнання її безвісно відсутньою;

3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об'єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об'єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Аналогічне закріплено у п.24 Порядку №466 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Наведений перелік підстав для скасування реєстрації декларації на початок виконання будівельних робіт є вичерпним.

Стаття 39-1 Закону №3038-VI регламентує порядок внесення змін до повідомлення або декларації, скасування реєстрації повідомлення або декларації, за ч.2 якої у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому КМУ. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Крім того, в абзацах 7-8 п.22 Порядку №466 указано, що у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю. Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного розпорядчого акта.

Виходячи із змісту Наказу від 01.09.2016 підставою для скасування реєстрації Декларації на Об'єкт будівництва був пп.3 п. 24 Порядку №466.

Відтак, проаналізувавши наведені вимоги законодавства, суд першої інстанції правомірно відзначив, що за змістом приписів п.3 ч.7 ст.36 Закону та пп.3 п.24 Порядку 466 підставою для скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт можуть бути наведені порушення встановлені виключно під час перевірки за умови невиконання суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, вимог приписів щодо усунення цих порушень. Видачі відповідного розпорядчого акта повинен передувати факт проведення перевірки та встановлення під час її проведення відповідних порушень, що свідчать про невиконання вимог попередніх приписів.

Достеменно встановлено, що перед винесенням Наказу від 01.09.2016 Інспекція відповідну перевірку не проводила, позаяк в Акті від 01.09.2016, на який посилається відповідач, як на підставу встановлення перевіркою невиконання забудовником раніше винесеного Припису від 18.08.2016, міститься посилання на цей Наказ, а отже така перевірка проведена після видачі цього Наказу.

Правильно суд звернув увагу, що єдиною перевіркою, яка була проведена відповідачем до винесення оскаржуваного Наказу від 01.09.2016, була позапланова перевірка результати якої оформлені Актом від 14.07.2016.

У свою чергу, скасування Припису від 18.08.2016 автоматично веде і до протиправності Наказу від 01.09.2016.

Доводи апелянта у відповідні частині є надумані, свідчать про переоцінку ним фактичних обставин справи в свою користь, невиправдано спрощене, довільне і неправильне трактування наведених вимог законодавства.

Порядок розподілу судових витрат передбачений ст.94 КАС. Так, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції або Верховний Суд України, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат (частини 1, 3, 6).

Позивач заявляв вісім вимог немайнового характеру (розглянуті по суті), судом першої інстанції задоволено позов повністю, а з врахуванням встановленого апеляційним судом необхідно відмовити в позові щодо шести позовних вимог, та відповідно змінити розподіл судових витрат (оплачений судовий збір - 11024 грн (а.с.74), тобто стягненню в користь позивача підлягає 2756 грн (не підлягає стягненню - 8268 грн) таких витрат.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200-202, 205, 207, 254 КАС, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові задовольнити частково.

Постанову Галицького районного суду м.Львова від 27 лютого 2017 року в частині задоволення позову про визнання:

незаконними дії від 18.08.2016 р. щодо складання Акта про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій;

незаконними дії щодо складання акта перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

незаконними дії щодо складання 14.09.2016 р. акта про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій;

протиправним та скасування припису від 14.09.2016 р. про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

незаконними дії щодо складання 10.10.2016 р. акта перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

протиправним та скасування припису від 10.10.2016 р. про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову в цій частині відмовити.

Постанову Галицького районного суду м.Львова від 27 лютого 2017 року в частині розподілу судових витрат змінити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові в користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Піраміда 2756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) гривень сплаченого судового збору.

В решті постанову Галицького районного суду м.Львова від 27 лютого 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч.3 ст.160 КАС - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя В. Я. Качмар судді О. М. Гінда В. В. Ніколін Повний текст виготовлений 19 червня 2017 року .