Вирок

від 19.06.2017 по справі 567/424/17

ОСТРОЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 567/424/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.06.2017 рокум. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - ОСОБА_1

секретар - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за № 12017180170000074 від 17.02.2017 року

по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Йосипівка Здолбунівського району Рівненської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України,

згідно ст. 89 КК України рахується таким, що не має судимості,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185, ч.2 ст.185 КК України,

сторонами кримінального провадження є:

прокурор ОСОБА_4

потерпілий ОСОБА_5

обвинувачений ОСОБА_3

встановив

ОСОБА_3 , в середині серпня 2016 року, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з метою власного збагачення, керуючись корисливими мотивами, поблизу приватного підприємства фірми Оксана, що в с. Межиріч Острозького району Рівненської області, по вул. Озерній, 276, діючи непомітно для сторонніх осіб, шляхом демонтажу з паркану вказаного приватного підприємства таємно викрав майно, що належить на праві власності приватному підприємству фірми Оксана, а саме - вісім чавунних стовпів паркану загальною вагою близько 133 кілограм вартістю 400 грн., спричинивши зазначеному приватному підприємству майнову шкоду на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_3 своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Окрім того, повторно, в період часу з 13 по 14 січня 2017 року ОСОБА_3 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з метою власного збагачення, керуючись корисливими мотивами, поблизу приватного підприємства фірми Оксана, що в с. Межиріч Острозького району Рівненської області, по вул. Озерній, 276, діючи непомітно для сторонніх осіб, шляхом демонтажу з паркану вказаного приватного підприємства таємно викрав майно, що належить на праві власності приватному підприємству фірми Оксана, а саме - вісім чавунних стовпів паркану загальною вагою 240 кілограм вартістю 1104 грн., спричинивши зазначеному приватному підприємству майнову шкоду на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_3 своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Вказані дії органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 185, ч.2 ст.185 КК України.

29 березня 2017 року між потерпілим ОСОБА_5 , якому на підставі ч.4 ст. 56 КПК України на всіх стадіях кримінального провадження надано право примиритися з підозрюваним, обвинуваченим і укласти угоду про примирення у даному кримінальному провадженні № 12017180170000074 від 17.02.2017 року, та ОСОБА_3 в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 471 КПК України, укладено угоду про примирення.

Згідно з даною угодою потерпілий ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_3 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст.185 КК України. Так, обвинувачений ОСОБА_3 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даних кримінальних правопорушень, погоджується з тим, що завдані в результаті вчинених ним кримінальних правопорушень збитки, відшкодовані в повному обсязі.

Потерпілий ОСОБА_5 зобов`язується погодитись з тим, що завдані в результаті вчинених кримінальних правопорушень збитки, відшкодовані в повному обсязі.

Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_3 повинен понести за вчинення кримінальних правопорушень, а саме за ч.1 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком 1 рік, за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком 1 рік 6 місяців, відповідно до ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_3 остаточне покарання 1 рік 6 місяців позбавлення волі, звільнивши від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні в формі приватного обвинувачення може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваниим чи обвинуваченим.

Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив дану угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання та інші передбачені угодою заходи.

Обвинувачений в судовому засіданні також просив вказану угоду з потерпілим затвердити і призначити узгоджене покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 185, ч.2 ст.185 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_3 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ч.3 ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Покарання, узгоджене сторонами угоди, відповідає санкції, яка передбачена ч.1 ст.185, ч.2 ст.185 КК України.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст укладеної з потерпілим угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені п.1 ч. 1 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Судом з`ясовано, що потерпілий ОСОБА_5 , повністю усвідомлює зміст укладеної з обвинуваченим ОСОБА_3 угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого ОСОБА_3 визнає себе винуватим, цілком розуміє наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені п.2 ч.1 ст. 473 КПК України та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про примирення між потерпілим ОСОБА_5 , та обвинуваченим ОСОБА_3 відповідають вимогам КПК та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

За таких обставин суд вважає доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що ОСОБА_3 вчинив таємне викрадення чужого майна ( крадіжка), вчинена повторно, а тому його дії кваліфікує за ч.1 ст. 185, ч.2 ст.185 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_3 узгоджене сторонами угоди про примирення покарання.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 314, 373, 374, 475 Кримінального процесуального кодексу України, суд

засудив

затвердити угоду від 29 березня 2017 року про примирення між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185, ч.2 ст.185 України, за яким призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення від 29 березня 2017 року покарання :

за ч.1 ст.185 КК України 1( один) рік позбавлення волі,

за ч.2 ст.185 КК України 1 (один) рік 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_3 остаточне покарання 1 рік 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробовуванням, призначивши іспитовий строк 1 рік.

Покласти на ОСОБА_3 , відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України - обов`язок періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Роз`яснити ОСОБА_3 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Речові докази - три чавунні труби різної довжини та діаметром 120 мм., і три відбитих куски чавуна, вважати повернутими потерпілому.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Рівненської області через Острозький районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених статтею 394 Кримінального процесуального кодексу України.

Суддя Острозького районного судуОСОБА_1