Ухвала

від 13.06.2017 по справі 345/457/16-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2017 рокуЛьвів№ 876/5822/17

Львівський апеляційний адміністративний суду складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Гулида Р.М., Улицького В.З.,

за участі секретаря Мельничук Б.Б.

третіх осіб ОСОБА_1, ОСОБА_2.

представника третьої особи ОСОБА_3

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 03 квітня 2017 року у справі № 345/457/16-а за позовом ОСОБА_4 до Мостищенської сільської ради треті особи Голова Мостищенської сільської ради ОСОБА_1, ОСОБА_5 про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача про визнання незаконним та скасування рішення Мостищенської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області від 22.12.2015 р. за № 36-3/2015, прийнятого депутатами на третій сесії сьомого демократичного скликання Про розгляд заяви гр. ОСОБА_6 .

В обґрунтування позовних вимог вказує, що оскаржуваним рішенням депутатами було вирішено зняти із земельної ділянки між господарствами по АДРЕСА_1 статус під'їзду загального користування та переведено дану ділянку в статус заїзду до господарства по АДРЕСА_1 без права приватизації. Зазначеним рішенням передбачалось внесення змін у земельну документацію населеного пункту. Рішення підписано головою Мостищенської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області. Зазначає, що вказаний вище спірний заїзд є дорогою загального користування, що підтверджується наступними документами: державним актом від 25.11.2009 р. серії НОМЕР_1, державним актом від 25.11.2009 р. серії НОМЕР_2, експлікацією земельної ділянки № 1 (кадастровий номер НОМЕР_3), експлікацією земельної ділянки № 2 (кадастровий номер НОМЕР_4), актом встановлення та погодження зовнішніх меж землекористування, листом Мостищенської сільської ради від 03.02.2015 р. за № 31/02-24, листом Мостищенської сільської ради від 07.10.2014 р. за № 234/02- 24, викопіровкою з Генерального плану, актом комісії з питань земельних відносин Мостищенської сільської ради від 05.11.2014 р., фото світлинами заїзду, домоволодінь, земельних ділянок. Вважає, що рішенням Мостищенської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області від 22.12.2015 р. за № 36-3/2015 Про розгляд заяви гр. ОСОБА_6 заїзду було надано інший статус та він був переданий сімї ОСОБА_7 в користування, а тому зазначене рішення суперечить чинному законодавству України.

Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 03 квітня 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Вказану постанову в апеляційному порядку оскаржив позивач. У поданій апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позов.

Зокрема в апеляційній скарзі зазначає, що спірний заїзд є дорогою загального користування, що підтверджується наступними документами: державним актом від 25.11.2009 р. серії НОМЕР_1, державним актом від 25.11.2009 р. серії НОМЕР_2, експлікацією земельної ділянки № 1 (кадастровий номер НОМЕР_3), експлікацією земельної ділянки № 2 (кадастровий номер НОМЕР_4), актом встановлення та погодження зовнішніх меж землекористування, листом Мостищенської сільської ради від 03.02.2015 р. за № 31/02-24, листом Мостищенської сільської ради від 07.10.2014 р. за № 234/02- 24, викопіровкою з Генерального плану, актом комісії з питань земельних відносин Мостищенської сільської ради від 05.11.2014 р., фото світлинами заїзду, домоволодінь, земельних ділянок.

У 2014 році сім'єю ОСОБА_7- ОСОБА_8, без погодження з будь ким були спочатку встановлені ворота на початок заїзду загального користування, а згодом у 2015 році встановлено капітальну огорожу (паркан) по контуру моєї земельної Ділянки № 2 по межі А-Г на плані меж земельної Ділянки № 2 (, та пошкоджено (зрізано) частини дерева, яке росте на його земельній Ділянці № 2. Оскільки сім'я ОСОБА_7- ОСОБА_8, не реагувала на його зауваження, він змушений був подати позов до суду. На теперішній час дана цивільна справа перебуває на стадії розгляду у суді першої інстанції.

Таким чином незважаючи на наявний судовий спір між ним та сусідами - сім'єю ОСОБА_6- ОСОБА_8, щодо встановлення воріт на в.'їзді до заїзду загального користування, встановлення капітальної огорожі (паркану), та інших вимог, а по суті їхнім захоплення заїзду загального користування, (Додаток 14 до адміністративного позову), Мостищенською сільської радою 22.12.2015 р. на третій сесії, сьомого демократичного скликання було прийнято Рішення за № 36-3/2015 Про розгляд заяви ОСОБА_6 про зняття із земельної ділянки між господарствами по АДРЕСА_1 статусу під'їзду загального користування та перевести дану ділянку в статус заїзду до господарства по АДРЕСА_1, та включити її в склад земельної ділянки призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель по АДРЕСА_1. Про розгляд цього питання його не повідомили. В такій спосіб, Мостищенська сільська рада як суб'єкт владних повноважень не об'єктивно та упереджено підійшла до вирішення конфліктної ситуації між ними, яка виникла внаслідок протиправних дій моїх сусідів щодо припинення вільного заїзду до земельної Ділянки № 2.

В судовому засіданні треті особи та представник третьої особи заперечили щодо задоволення та надали пояснення. Просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Інші особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином повідомленні, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення третіх осіб та представника третьої особи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Вивчивши матеріали справи, судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно протоколу третьої сесії сьомого демократичного скликання Мостищенської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області від 22.12.2015 р., на вказаній сесії були присутні 10 депутатів сільської ради. На сесії розглядалась заява ОСОБА_7, виступила сільський голова ОСОБА_1, яка, зокрема, зачитала зміст кожної із поданих заяв та винесла їх на розгляд та обговорення, всі сільські депутати присутні на даному засіданні висловили свою думку по даних заявах та проголосували. Рішення сільської ради Про розгляд заяви гр. ОСОБА_6 № 36-3/2015 від 22.12.2015 р. прийнято одноголосно. (а.с. 45)

Відповідно до зазначеного вище рішення, сільська рада, розглянувши заяву гр. ОСОБА_6 щодо зняття із земельної ділянки між господарствами по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 статусу під'їзду загального користування та переведення даної ділянки в статус заїзду до господарства по АДРЕСА_1 та включення її в склад земельної ділянки призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель по АДРЕСА_1, керуючись Законом України Про місцеве самоврядування в Україні та Земельним кодексом України, вирішила зняти з земельної ділянки між господарствами по АДРЕСА_1 статус під'їзду загального користування та перевести дану земельну ділянку в статус заїзду до господарства по АДРЕСА_1, без права приватизації, а також вирішено внести відповідні зміни у земельну документацію населеного пункту. (а.с. 26,)

Вважаючи таке рішення незаконним позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що сільська рада при винесенні рішення Про розгляд заяви гр. ОСОБА_6 № 36-3/2015 від 22.12.2015 р. діяла в межах своєї компетенції та відповідно до чинного законодавства. Зазначеним рішенням цільове призначення спірної земельної ділянки не змінилось, земельна ділянка не передавалась у власність інших осіб, проведено тільки зміну статусу під'їзду загального користування по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 в с. Мостище на заїзд до господарства по АДРЕСА_1.

Проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правильне застосування норм матеріального та процесуального права, повне з'ясування обставин справи судом першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно ч. 1, 2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ст. 25 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Підпункт 34 ч.1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначає виключну компетенцію сільських рад у вирішенні відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Частиною 1 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Статтею ст.19 Закону України Про землеустрій визначено, що організація і здійснення землеустрою відноситься до повноважень сільських селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст.

Пунктом. а) ч. 4 ст. 83 Земельного кодексу України, зазначено, що землі загального користування населених пунктів, в тому числі проїзди, відносяться до земель комунальної власності, які передаватися у приватну власність не можуть.

В силу наведених норм суд апеляційної інстанції вважає, суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позову, оскільки цільове призначення спірної земельної ділянки не змінювалось, а лише змінено статус під'їзду та вирішено внести відповідні зміни в земельну документацію населеного пункту. При цьому приймаючи оскаржуване рішення відповідач діяв з підстав та в межах повноважень, які встановлені Законом.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 03 квітня 2017 року у справі № 345/457/16-а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції

Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді Р. М. Гулид В. З. Улицький

Повний текст ухвали складено 16 червня 2017 року