Рішення

від 13.06.2017 по справі 379/452/17

ТАРАЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 379/452/17

2/379/212/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2017 року м.Тараща

Таращанський районний суд Київськоі області в складі:

головуючого судді Потеряйко С.А.,

за участю секретаря Іванченко Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тараща справу за позовом ТОВ Ківшовата Агро до ОСОБА_1, ПСП Ківшовата про визнання недійсним договору про користування земельною ділянкою та застосування наслідків його недійсності,-

В с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з даним позовом.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та суду пояснила, що 23 серпня 2012 року між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода до договору оренди землі від 10.10.2008 року, якою був продовждений на 5 років строк оренди земельної ділянки площею 2,2551 га, яка належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту серії ЯА № 224444, кадастровий номер 3224481900:04:011:0027, і розташована на території Ківшоватської сільської ради Таращанського району Київської області.

Істотні умови додаткової угоди були сторонами погоджені та угода підписана. Відповідно до діючого на той час законодавства Додаткова угода була зареєстрована відділом Держкомзему у Таращанському районі Київської області 29 грудня 2012 року. Відповідно, строк оренди даної земельної ділянки закінчується 29 грудня 2017 року.

У зв'язку із суттєвими змінами в діючому законодавстві України, значним підвищенням орендної плати, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ківшовата Агро" наприкінці 2015 року почало активну роботу по переукладанню договорів оренди з пайовиками підприємства.

Договір оренди землі в новій редакції 08 лютого 2016 року уклала та власноруч підписала і відповідач - ОСОБА_1.

В пакеті документів з іншими договорами цей договір в тому числі був переданий для державної реєстрації.

10.09.2014 року реєстраційною службою Таращанського районного управління юстиції Київської області зареєстровано договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) строком на 5 років, укладений між ОСОБА_1 та Приватним сільськогосподарським підприємством "Ківшовата" на земельну ділянку площею 2,2551 га, яка належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту серії ЯА № 224444, кадастровий номер 3224481900:04:011:0027 та розташована на території Ківшоватської сільської ради Таращанського району Київської області.

Відповідач, укладаючи договір з ПСП "Ківшовата", не повідомила про те, що земельна ділянка, що їй належить, вже перебуває у платному користуванні на законних підставах в ТОВ "Ківшовата Агро".

В свою чергу, ПСП "Ківшовата" не надала державному реєстратору інформації, необхідної для реєстрації договору про право користування земельною ділянкою, а державний реєстратор не запитав в обов'язковому порядку таку інформацію, як того вимагає Закон, що спровокувало подвійну реєстрацію права користування земельною ділянкою. ПСП "Ківшовата" знало про наявність перешкод для вчинення правочину, в тому числі і те, що ОСОБА_1 не мала права укладати договір з цим підприємством, що свідчить про недобросовісність як власника землі, так і набувача.

Просить суд визнати недійсним договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису), номер 359, укладений 16.07.2014 року між ОСОБА_1 та ПСП "Ківшовата" на земельну ділянку (пай) площею 2,2551 га, кадастровий номер 3224481900:04:011:0027, розташованою за адресою: Київська область, Таращанський район, с/рада Ківшоватська та який зареєстрований державним реєстратором Реєстраційної служби Таращанського районного управління юстиції Київської області 24.07.2014 року; скасувати державну реєстрацію права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 16.07.2017 року; стягнути з відповідачів на користь ТОВ "Ківшовата Агро" судовий збір в розмірі по 1600,00 (одна тисяча шістсот) гривень з кожного.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала до суду заяву в якій просить розглядати справу у її відсутність, позов визнає та не заперечує щодо його задоволення.

Представник відповідача ПСП Ківшовата в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та суду показав, що дійсно між ПСП Ківшовата та ОСОБА_1 16.07.2014 був укладений договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису), за номером 359, на земельну ділянку (пай) площею 2,2551 га, кадастровий номер 3224481900:04:011:0027, розташованою в межах Ківшоватської сільради Таращанського району та в подальшому 24.07.2014 зареєстрований державним реєстратором Реєстраційної служби Таращанського районного управління юстиції Київської області. Дану земельну ділянку ПСП Ківшовата фактично не використовує. На момент підписання договору, акту прийому-передачі земельної ділянки, ОСОБА_1 не повідомляла про існуючий договір оренди належної їй земельної ділянки з ТОВ Ківшовата Агро .

На момент розгляду справи в суді, 14.05.2017 між ОСОБА_1 та ПСП Ківшовата було укладено додаткову угоду до договору емфітевзису від 16.07.2014, в якій зазначено про добровільне дострокове розірвання договору емфітевзису №359 від 16.07.2014 земельної ділянки площею 2,2551 га кадастровий номер 3224481900:04:011:0027.

Просить суд відмовити в задоволенні даного позову.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 та ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд сприяв всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, попереджував про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і роз'яснював протягом судового розгляду щодо здійснення їхніх прав, встановлених ЦПК України .

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 57 цього Кодексу , доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 130 ЦПК України судом визначено, що кожною із сторін визнано слідуючі обставини:

ОСОБА_1 на підставі Державного акту серії ЯА № 224444, належить земельна ділянка із кадастровим номером 3224481900:04:011:0027, розміром 2,2551 га, що розташована на території Ківшоватської сільської ради Таращанського району Київської області.

23 серпня 2012 року між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода до договору оренди землі від 10.10.2008 року, якою був продовждений на 5 років строк оренди земельної ділянки площею 2,2551 га, яка належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту серії ЯА № 224444, кадастровий номер 3224481900:04:011:0027, і розташована на території Ківшоватської сільської ради Таращанського району Київської області.

Строк оренди даної земельної ділянки закінчується 29 грудня 2017 року.

16.07.2014 між ОСОБА_1 та Приватним сільськогосподарським підприємством "Ківшовата" був укладений договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису), за номером 359, на земельну ділянку (пай) площею 2,2551 га, кадастровий номер 3224481900:04:011:0027, розташованою в межах Ківшоватської сільради Таращанського району та в подальшому 24.07.2014 зареєстрованого державним реєстратором Реєстраційної служби Таращанського районного управління юстиції Київської області.

Відповідач ОСОБА_1, укладаючи договір з ПСП "Ківшовата", не повідомила про те, що земельна ділянка, що їй належить, вже перебуває у платному користуванні на законних підставах в ТОВ "Ківшовата Агро".

08 лютого 2016 року ОСОБА_1 уклала та власноруч підписала договір оренди належної їй земельної ділянки з ТОВ Ківшовата Агро в новій редакції, який був переданий для державної реєстрації.

Позивачеві було відмовлено у державній реєстрації даного договору оренди та повідомлено про існування договору емфітевзису від 16.07.2017.

Крім того, суд звертає увагу на правову позицію ВСУ, викладену в постанові від 18.01.2017 року по справі № 6-2777цс16, де зазначено, що відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закону України Про оренду землі .

За змістом ст. ст. 18, 20 Закону України Про оренду землі (в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин, а саме укладення договорів оренди земельних ділянок у 2012 року) укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов'язки по договору, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

Пунктом 3 частини 2 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено (в попередній редакції Закону - стаття 9), що під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, державний реєстратор обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ, організацій, які проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію, необхідну для такої реєстрації у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним. Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки та орендарем.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного законодавства, інших законодавчих актів, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом частини другої статті 729 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму(оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору, договору найму, регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Закону України "Про оренду землі". Законом України "Про оренду землі" визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Згідно з ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст.1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст.25 Закону України Про оренду землі орендар земельної ділянки має право: самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; отримувати продукцію і доходи.

Відповідно до ст.27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

У відповідності до ст.ст.13,15, 20 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальність за несплату є істотною умовою договору оренди.

В судовому засіданні встановлено, що ТОВ Ківшовата Агро використовує належну ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,2551 га на умовах договору оренди з моменту його реєстрації ( 29.12.2012) і по даний час.

Твердження представника відповідача про те, що 14.05.2017 добровільно сторони дійшли згоди щодо дострокового розірвання договору емфітевзису №359 від 16.07.2014 земельної ділянки площею 2,2551 га кадастровий номер 3224481900:04:011:0027, яка належить ОСОБА_1, суд не бере до уваги, оскільки даною угодою ( п.2.1) передбачено, що додаткова угода набирає чинності з дати її реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

На момент ухвалення рішення судом, додаткова угода від 14.05.2017 до договору емфітевзису №359, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не зареєстрована.

За таких обставин позов підлягає до задоволення.

Судові витрати суд присуджує відповідно до вимог ст..88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 62, 88, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, ст. ст. 13, 15, 17, 18, 20 Закону України Про оренду землі , ст. ст. 125, 126 ЗК України, ст. ст. 16, 203, 251 - 254, 638, 640, 729 ЦК України суд, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб ( договір емфітевзису), номер 359, укладений 16.07.2014 між ОСОБА_1 та Приватним сільськогосподарським підприємством Ківшовата на земельну ділянку площею 2,2551 га, кадастровий номер 3224481900:04:011:0027, розташованою в межах Ківшоватської сільської ради Таращанського району Київської області, зареєстрованого державним реєстратором Реєстраційної служби Таращанського районного управління юстиції Київської області 24.07.2014 за номером 6443766.

Скасувати державну реєстрацію права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб ( договір емфітевзису), яке виникло на підставі договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб ( договір емфітевзису), номер 359, укладений 16.07.2014 між ОСОБА_1 та Приватним сільськогосподарським підприємством Ківшовата на земельну ділянку площею 2,2551 га, кадастровий номер 3224481900:04:011:0027, розташованою в межах Ківшоватської сільської ради Таращанського району Київської області.

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ТОВ Ківшовата Агро судові витрати в розмірі 1600 грн.

Стягнути з ПСП Ківшовата ( код ЄДРПОУ 38230365) на користь ТОВ Ківшовата Агро судові витрати в розмірі 1600 грн.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області шляхом подання до Таращанського районного суду апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Повне рішення суду виготовлене 19.06.2017.

Головуючий:ОСОБА_2