Ухвала

від 12.10.2017 по справі 379/452/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 379/452/17 Головуючий у І інстанції Потеряйко С. А. Провадження № 22-ц/780/4416/17 Доповідач у 2 інстанції Сержанюк А. С. Категорія 46 12.10.2017

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі головуючого судді - Сержанюка А.С., членів колегії - суддів Журби С.О., Лівінського С.В., із участю секретаря Топольського В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Приватного сільськогосподарського підприємства Ківшовата на рішення Таращанського районного суду Київської області від 13 червня 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ківшовата Агро до ОСОБА_2, Приватного сільськогосподарського підприємства Ківшовата про визнання недійсним договору,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 13 червня 2017 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Ківшовата Агро задоволено.

Визнано недійсним договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб ( договір емфітевзису ) №359 від 16 липня 2014 між ОСОБА_2 та Приватним сільськогосподарським підприємством Ківшовата на земельну ділянку, площею 2,2551 га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташованої в межах Ківшоватської сільської ради Таращанського району Київської області, зареєстрованого державним реєстратором Реєстраційної служби Таращанського районного управління юстиції Київської області 24 липня 2014 року за номером 6443766 та скасовано його державну реєстрацію і вирішено питання розподілу судових витрат.

На обґрунтування ухваленого рішення, суд першої інстанції зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю Ківшовата Агро використовує належну ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 2,2551 га, на умовах договору оренди з моменту його реєстрації - 29 грудня 2012 року і по даний час.

Твердження представника відповідача про те, що 14 травня 2017 року добровільно сторони дійшли згоди щодо дострокового розірвання договору емфітевзису №359 від 16 липня 2014 земельної ділянки, площею 2,2551 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка належить ОСОБА_2, суд не бере до уваги, оскільки даною угодою ( п. 2.1 ) передбачено, що додаткова угода набирає чинності з дати її реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

На момент ухвалення рішення судом, додаткова угода від 14 травня 2017 року до договору емфітевзису №359, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не зареєстрована.

За таких обставин позов підлягає до задоволення.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Приватне сільськогосподарське підприємство Ківшовата подало апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права при його ухваленні.

Просить рішення Таращанського районного суду Київської області від 13 червня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог до Приватного сільськогосподарського підприємства Ківшовата відмовити.

Суд, з'ясувавши обставини і перевіривши їх доказами у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, керуючись наступним.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом, що підтверджується і матеріалами справи, ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серії НОМЕР_2, належить земельна ділянка НОМЕР_3 із кадастровим номером НОМЕР_1, розміром 2,2551 га, що розташована на території Ківшоватської сільської ради Таращанського району Київської області ( а.с. 9 ).

23 серпня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Ківшовата Агро та ОСОБА_2, була укладена додаткова угода до договору оренди землі від 10 жовтня 2008 року, якою був продовжений на 5 років строк оренди земельної ділянки НОМЕР_3, площею 2,2551 га, яка належить ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серії НОМЕР_2, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована на території Ківшоватської сільської ради Таращанського району Київської області ( а.с. 8 ).

Зазначений правочин зареєстровано в управлінні Держкомзему у Київській області 29 грудня 2012 року ( там же ).

Незважаючи на це, 16 липня 2014 між ОСОБА_2 та Приватним сільськогосподарським підприємством Ківшовата був укладений договір №359 про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб ( договір емфітевзису ), на земельну ділянку ( пай ), площею 2,2551 га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташованої в межах Ківшоватської сільради Таращанського району, який 24 липня 2014 року зареєстровано державним реєстратором Реєстраційної служби Таращанського районного управління юстиції Київської області у порушення прав позивача ( а.с. 10, 39-40 ).

08 лютого 2016 року ОСОБА_2 уклала договір оренди землі з Товариством з обмеженою відповідальністю Ківшовата Агро на ту ж земельну ділянку в новій редакції, який був переданий для проведення державної реєстрації ( а.с. 19-20 ).

Однак, позивачеві було відмовлено у державній реєстрації даного договору оренди та повідомлено про існування договору емфітевзису із іншим господарюючим суб'єктом від 16 липня 2014 року.

У зв'язку із цим, 29 березня 2017 року позивач звернувся до суду із названими вимогами ( а.с. 3-7 ).

Враховуючи зазначене, місцевий суд вірно встановив, що товариство з обмеженою відповідальністю Ківшовата Агро має право використовувати спірну земельну ділянку, площею 2,2551 га, на умовах додаткової угоди до договору оренди з моменту її реєстрації, а саме: з 29 грудня 2012 року, строком 5 років.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, визначив відповідно до них правовідносини і, з додержанням норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст. ст. 13, 15, 17, 25, 27 Закону України Про оренду землі , ст.ст. 125, 126 ЗК України, ст.ст. 16, 203, 215, 638, 640 ЦК України, ст.ст. 11, 58-60, 88, 213-215 ЦПК України, ухвалив законне і обґрунтоване рішення.

При цьому, дав відповідну оцінку належних і допустимих доказів у справі згідно положень ст. 212 ЦПК України.

А тому, доводи Приватного сільськогосподарського підприємства Ківшовата про незаконність та необґрунтованість рішення, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права при його ухваленні, зокрема, положень Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, ст.ст. 213, 215 ЦПК України, на думку апеляційного суду, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи у суді другої інстанції та повністю спростовуються наданим позивачем екземпляром правочину від 23 серпня 2012 року, який судом віднесено до числа належних та допустимих доказів згідно положень ст.ст. 58,59 ЦПК України.

Інші доводи апелянта, зокрема, про те, що ОСОБА_2 ввела в оману Приватне сільськогосподарське підприємство Ківшовата , що у неї відсутні будь-які інші договірні відносини стосовно спірної земельної ділянки та те, що судовий збір не мав стягуватися в солідарному порядку із відповідачів, оскільки у діях Приватного сільськогосподарського підприємства Ківшовата відсутні ознаки умисності та протиправності, на переконання апеляційного суду, у даному випадку, правового значення не мають і не спростовують висновки суду першої про обґрунтованість заявлених позовних вимог та не є підставою, у силу викладеного, для задоволення апеляційних вимог.

Окрім іншого, судові витрати стягнуті місцевим судом у дольовому порядку, а тому доводи апелянта з цього приводу, на переконання суду другої інстанції, не відповідають дійсності.

При цьому, помилкове зазначення у судовому рішенні ст.ст. 18, 20 Закону України Про оренду землі , які виключені у 2010 році, ст. 729 ЦК України, положення якої не регламентують правовідносини між сторонами, з точки зору суду другої інстанції не є правовою підставою для зміни чи скасування ухваленого рішення у силу положень ст. 308 ЦПК України, а допущена місцевим судом описка може бути виправлена згідно ст. 219 ЦПК України.

А тому, зазначені у апеляції доводи Приватного сільськогосподарського підприємства Ківшовата суд другої інстанції відносить до числа формальних, відповідно, рішення, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасоване у відповідності до положень ст. 308 ЦПК України.

Окрім цього, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 309 ЦПК України, порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо порушення призвело до неправильного вирішення справи, чого судом не виявлено.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства Ківшовата відхилити. Рішення Таращанського районного суду Київської області від 13 червня 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ківшовата Агро до ОСОБА_2, Приватного сільськогосподарського підприємства Ківшовата про визнання недійсним договору залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий А.С. Сержанюк

Судді: С.О. Журба

С.В. Лівінський