Постанова

від 19.06.2017 по справі 826/10938/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 червня 2017 року письмове провадження № 826/10938/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., суддів: Кузьменка В.А., Огурцова О.П. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ГіД

до Державної архітектурно-будівельної інспекції України

третя особа ОСОБА_1

про скасування постанови від 05.07.2016р.,

Товариство з обмеженою відповідальністю ГіД (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі по тексту - відповідач), за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 про:

- визнання незаконною та скасування постанови від 05.07.2016р. про накладення на позивача штрафу;

- визнання незаконним та скасування припису від 22.06.2016р. щодо усунення порушень.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийняття оскаржуваних рішень.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав правомірності прийняття оскаржуваних рішень.

Представник третьої особи позовні вимоги підтримав повністю.

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, суд прийшов до переконання про можливість розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

Відповідно до статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМ України від 23.05.2011р. №553 на підставі перевірки достовірності даних зазначених у декларації про початок виконання будівельних робіт - Реконструкція двокімнатної квартири з влаштуванням вхідної групи та переведенням з житлового фонду в нежитловий з цільовим призначенням під офісно-торгівельне приміщення на бульварі Перова, 15-А кв. 1 у Дніпровському районі, м. Києва за №КВ 082161332222 від 12.05.2016р., Департаментом державної архітектурно - будівельної інспекції у місті Києві проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил гр. ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ТОВ ГіД АДРЕСА_2, об'єкту будівництва: Реконструкція двокімнатної квартири з влаштуванням вхідної групи та переведенням з житлового фонду в нежитловий з цільовим призначенням під офісно-торгівельне приміщення на бульварі Перова, 15-А, кв. 1 у Дніпровському районі, м. Києва за результатами якої складено акт від 22.06.2016р.

Під час перевірки встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрував декларацію про початок виконання будівельних робіт - Реконструкція двокімнатної квартири з влаштуванням вхідної групи та переведенням з житлового фонду в нежитловий з цільовим призначенням під офісно-торгівельне приміщення на бульварі Перова, 15-А кв. 1 у Дніпровському районі, м. Києва за №КВ 082161332222 від 12.05.2016р.

Відповідно до вказаної декларації проектна документація розроблена ТОВ ГіД (код ЄДРПОУ 31865591).

ТОВ ГіД розробило та передало ОСОБА_1 проект Реконструкція двокімнатної квартири з влаштуванням вхідної групи та переведенням з житлового фонду в нежитловий з цільовим призначенням під офісно-торгівельне приміщення на бульварі Перова, 15-А кв. 1 у Дніпровському районі, м. Києва без урахування вимог п. 8.3 ДБН В.2.2-23:2009 Будинки і споруди. Підприємства торгівлі , а саме із торгівельної зали повинно бути передбачено не менше двох розосереджених евакуаційних виходів, чим ТОВ ГіД порушено вимоги абз. 2 ст. 26 Закону України Про архітектурну діяльність .

На підставі встановленого порушення, Департаментом державної архітектурно - будівельної інспекції у місті Києві 22.06.2016р. складено протокол про порушення у сфері містобудівної діяльності та винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким, позивачу прописано усунути виявлені порушення до 22.07.2016р.

05 липня 2016 року Департаментом державної архітектурно - будівельної інспекції у місті Києві прийнято постанову №172/16/10/26-2/0507/02/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою за порушення п. 8.3 ДБН В.2.2-23:2009 Будинки і споруди. Підприємства торгівлі , абз. 2 ст. 26 Закону України Про архітектурну діяльність позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у розмірі 130 500грн.

Не погоджуючись з оскаржуваним приписом та постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи даний адміністративний спір суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 10 Закону України від 20.05.1999 № 687-XІV "Про архітектурну діяльність" (на момент виникнення спірних правовідносин) для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Згідно статті 41 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VІ "Про регулювання містобудівної діяльності" (із змінами та доповненнями, далі - Закон № 3038-VІ) (на момент виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до пункту 6 статті 7 Закону № 3038-VІ управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

Проведення архітектурно-будівельного контролю регулюється "Порядком здійснення архітектурно-будівельного контролю", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553 (надалі Порядок №553) (на момент виникнення спірних правовідносин).

У відповідності до п. 1, 2, 3 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекції). Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва. Державний архітектурно-будівельний контроль на об'єктах будівництва, що є власністю іноземних держав, міжнародних організацій, іноземних юридичних і фізичних осіб та розташовані на території України, здійснюється відповідно до цього Порядку. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами інспекцій відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок. Повноваження посадових осіб Держархбудінспекції поширюються на всю територію України. Державний архітектурно-будівельний контроль на території інших областей здійснюється посадовими особами територіальних органів за рішенням Держархбудінспекції. ( п.5 Порядку №553).

За змістом ч. 4 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 41) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 5) здійснювати контроль за додержанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів містобудування та архітектури;;7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Забороняється витребовувати інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності;

необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;

перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій;

перевірка виконання суб'єктом господарювання вимог інспекції щодо усунення порушень ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності;

звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;

вимога правоохоронних органів про проведення перевірки (п.7 Порядку №553).

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції. Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. (п.16, п.18 Порядку №553).

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис). Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку. Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України (п. 17, п. 19, п. 20 Порядку №553).

Відповідно до п. 21 Порядку, якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження категорії складності об'єкта будівництва: проектна організація - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

Відповідно до абз. 2 статті 26 Закону України Про архітектурну діяльність архітектор, інші проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об'єктів архітектури, зобов'язані: додержуватися державних стандартів, норм і правил, вимог вихідних даних на проектування.

Згідно з п. 8.3 ДБН В.2.2-23:2009 Будинки і споруди. Підприємства торгівлі із торговельної зали повинно бути передбачено не менше двох розосереджених евакуаційних виходів безпосередньо назовні або в сходові клітки типу СК 1, які мають двері з пристроями самозачинення та ущільнення в притулах. Допускається передбачати евакуаційні виходи на сходи типу С 2 за умови виконання вимог 8.9 цих Норм. Відстані від найбільш віддаленої точки торговельної зали до найближчого евакуаційного виходу назовні або у сходову клітку слід визначати згідно з таблицею 3, виходячи із об'єму зали та ступеня вогнестійкості будинку.

Як зазначає представник відповідача, при розробці проекту Реконструкція двокімнатної квартири з влаштуванням вхідної групи та переведенням з житлового фонду в нежитловий з цільовим призначенням під офісно-торгівельне приміщення на бульварі Перова, 15-А кв. 1 у Дніпровському районі, м. Києва, замовником якого є ОСОБА_1, позивачем було порушено норми ДБН, згідно яких із торговельної зали повинно бути передбачено не менше двох розосереджених евакуаційних виходів.

Однак, з даними доводами відповідача суд не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до п. 1.1 Розділу 1 Сфера застосування ДБН В.2.2-23:2009 Будинки і споруди. Підприємства торгівлі ці Норми поширюються на проектування нових, реконструкцію і розширення існуючих будинків та окремих приміщень підприємств роздрібної торгівлі (магазинів, ринків), за винятком будинків оптової (гуртової) торгівлі, магазинів із продажу автомобілів (автосалонів) і запчастин до них, магазинів зброї, магазинів-складів будівельних матеріалів, магазинів виробничих фірм, а також магазинів тимчасового функціонування.

Згідно з абз. 11 розділу 3 Терміни і визначення понять ДБН В.2.2-23:2009 Будинки і споруди. Підприємства торгівлі Магазин (крамниця) - торговельний об'єкт у роздрібній торгівлі, призначений для організації продажу товарів кінцевим споживачам і надання їм торговельних послуг.

Абзацом 22 розділу 3 Терміни і визначення понять ДБН В.2.2-23:2009 Будинки і споруди. Підприємства торгівлі визначено, що торговельна зала магазину (крамниці) - торговельне приміщення магазину (крамниці) для показу, вибирання товарів та обслуговування покупців (крім приміщень для приймання скляної тари), яке охоплює площу для розміщення торговельно-технологічного обладнання, вузлів розрахунку, робочих місць продавців та площу для покупців, а також площу проходів, у тому числі основних евакуаційних проходів.

Відповідно до абз. 2 п. 4.1 розділу 4 Загальні положення ДБН В.2.2-23:2009 Будинки і споруди. Підприємства торгівлі класифікація основних типів підприємств роздрібної торгівлі (магазинів) наведена в додатку А.

Як вбачається з Додатку А до ДБН В.2.2-23:2009 Будинки і споруди. Підприємства торгівлі приміщення (інтернет-магазин), щодо якого в акті перевірки робиться висновок про наявність порушень не підпадає та не може підпадати під жодний тип приміщень роздрібної торгівлі, оскільки це б суперечило завданню на проектування, а відтак не підпадає до сфери застосування ДБН В.2.2-23:2009.

Наявність евакуаційних виходів покликана забезпечити дотримання вимог пожежної безпеки. Рішення проекту в повній мірі забезпечують головну вимогу пожежних норм - безпеку кожної людини, що знаходиться в приміщенні.

Основні норми у сфері пожежної безпеки об'єктів будівництва регламентуються ДБН В.1.1.7. Пожежна безпека об'єктів будівництва .

Згідно з п. 5.13 ДБН В.1.1-7 Пожежна безпека об'єктів будівництва допускається передбачати один евакуаційний вихід із приміщення з одночасним перебуванням не більш як 50 людей, якщо відстань від найвіддаленішої точки підлоги до зазначеного виходу не перевищує 25 м.

Судом встановлено, що позивачем розроблено проект реконструкції двокімнатної квартири, загальною площею 45кв.м., яка після реконструкції стане офісом інтернет - магазину на 2 робочих місця з виділеною зоною роботи з відвідувачами 6,6кв.м. (від входу до стійки).

Таким чином, позивачем при розробці вищевказаного проекту реконструкції було дотримано всі вимоги протипожежної безпеки, які визначені ДБН В.1.1.7.

Крім того, як вбачається з копії листа Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 08.07.2016р. №26-9796/261 Про надання роз'яснень позивачу було надано роз'яснення, що враховуючи те, що згідно із завданням на проектування офісно-торговельне приміщення за адресою: АДРЕСА_3, після реконструкції стане інтернет-магазином торгівлі непродовольчими товарами, що працює під замовлення товару на два робочих місця з виділеною зоною роботи з відвідувачами, ДСНС України вважає за можливе не облаштовувати додатково другий евакуаційний вихід.

Також, вказаним листом позивача було повідомлено, що у разі здійснення роздрібної торгівлі у вищевказаному офісно-торговельному приміщенні відповідно до вимог п. 8.3 ДБН В.2.2-23:2009 із цього приміщення повинно бути передбачено не менше двох розосереджених евакуаційних виходів безпосередньо назовні або в сходові клітки типу СК 1.

Отже, у зв'язку з тим, що проектом Реконструкція двокімнатної квартири з влаштуванням вхідної групи та переведенням з житлового фонду в нежитловий з цільовим призначенням під офісно-торгівельне приміщення на бульварі Перова, 15-А, кв. 1 у Дніпровському районі, м. Києва передбачено, що після реконструкції вказана квартира стане офісом інтернет - магазину на 2 робочих місця з виділеною зоною роботи з відвідувачами 6,6кв.м. (від входу до стійки), оскаржувані припис та постанова прийнятті відповідачем не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; не обґрунтовано; не розсудливо, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3335,50грн. з бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ГіД задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати припис Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 22 червня 2016 року.

Визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 05 липня 2016 року №172/16/10/26-2/0507/02/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Присудити з бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ГіД понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 3335,50грн. (три тисячі триста тридцять п'ять гривень, 50 копійок).

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий Суддя Р.О. Арсірій

Судді В.А. Кузьменко

О.П. Огурцов