Ухвала

від 19.10.2017 по справі 826/10938/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/10938/16 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О.; Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

19 жовтня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Твердохліб В.А.;

за участю секретаря: Драч М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ГіД до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа ОСОБА_2 про скасування постанови від 05.07.2016 р.,-

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2016 року, Товариство з обмеженою відповідальністю ГіД звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі по тексту - відповідач), за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про: визнання незаконною та скасування постанови від 05.07.2016р. про накладення на позивача штрафу; визнання незаконним та скасування припису від 22.06.2016р. щодо усунення порушень.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийняття оскаржуваних рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 червня 2017 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано припис Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 22 червня 2016 року.

Визнано протиправною та скасовано постанову Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 05 липня 2016 року №172/16/10/26-2/0507/02/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що відповідно до статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМ України від 23.05.2011 р. №553 на підставі перевірки достовірності даних зазначених у декларації про початок виконання будівельних робіт - Реконструкція двокімнатної квартири з влаштуванням вхідної групи та переведенням з житлового фонду в нежитловий з цільовим призначенням під офісно-торгівельне приміщення на АДРЕСА_3 у Дніпровському районі, м. Києва за №КВ 082161332222 від 12.05.2016 р., Департаментом державної архітектурно - будівельної інспекції у місті Києві проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил гр. ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ТОВ ГіД АДРЕСА_2, об'єкту будівництва: Реконструкція двокімнатної квартири з влаштуванням вхідної групи та переведенням з житлового фонду в нежитловий з цільовим призначенням під офісно-торгівельне приміщення на АДРЕСА_3 у Дніпровському районі, м. Києва за результатами якої складено акт від 22.06.2016 р.

Під час перевірки встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрував декларацію про початок виконання будівельних робіт - Реконструкція двокімнатної квартири з влаштуванням вхідної групи та переведенням з житлового фонду в нежитловий з цільовим призначенням під офісно-торгівельне приміщення на АДРЕСА_3 у Дніпровському районі, м. Києва за №КВ 082161332222 від 12.05.2016р.

Відповідно до вказаної декларації проектна документація розроблена ТОВ ГіД (код ЄДРПОУ 31865591).

ТОВ ГіД розробило та передало ОСОБА_2 проект Реконструкція двокімнатної квартири з влаштуванням вхідної групи та переведенням з житлового фонду в нежитловий з цільовим призначенням під офісно-торгівельне приміщення на АДРЕСА_3 у Дніпровському районі, м. Києва без урахування вимог п. 8.3 ДБН В.2.2-23:2009 Будинки і споруди. Підприємства торгівлі , а саме із торгівельної зали повинно бути передбачено не менше двох розосереджених евакуаційних виходів, чим ТОВ ГіД порушено вимоги абз. 2 ст. 26 Закону України Про архітектурну діяльність .

На підставі встановленого порушення, Департаментом державної архітектурно - будівельної інспекції у місті Києві 22.06.2016р. складено протокол про порушення у сфері містобудівної діяльності та винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким, позивачу прописано усунути виявлені порушення до 22.07.2016р.

05 липня 2016 року Департаментом державної архітектурно - будівельної інспекції у місті Києві прийнято постанову №172/16/10/26-2/0507/02/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою за порушення п. 8.3 ДБН В.2.2-23:2009 Будинки і споруди. Підприємства торгівлі , абз. 2 ст. 26 Закону України Про архітектурну діяльність позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у розмірі 130 500грн.

Не погоджуючись з оскаржуваним приписом та постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 10 Закону України від 20.05.1999 № 687-XІV Про архітектурну діяльність (на момент виникнення спірних правовідносин) для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Згідно статті 41 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VІ Про регулювання містобудівної діяльності (із змінами та доповненнями, далі - Закон № 3038-VІ) (на момент виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до пункту 6 статті 7 Закону № 3038-VІ управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

Проведення архітектурно-будівельного контролю регулюється Порядком здійснення архітектурно-будівельного контролю , затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553 (надалі Порядок №553) (на момент виникнення спірних правовідносин).

У відповідності до п. 1, 2, 3 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекції). Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва. Державний архітектурно-будівельний контроль на об'єктах будівництва, що є власністю іноземних держав, міжнародних організацій, іноземних юридичних і фізичних осіб та розташовані на території України, здійснюється відповідно до цього Порядку. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами інспекцій відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок. Повноваження посадових осіб Держархбудінспекції поширюються на всю територію України. Державний архітектурно-будівельний контроль на території інших областей здійснюється посадовими особами територіальних органів за рішенням Держархбудінспекції. ( п.5 Порядку №553).

За змістом ч. 4 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 41) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 5) здійснювати контроль за додержанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів містобудування та архітектури;;7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Забороняється витребовувати інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності;

необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;

перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій;

перевірка виконання суб'єктом господарювання вимог інспекції щодо усунення порушень ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності;

звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;

вимога правоохоронних органів про проведення перевірки (п.7 Порядку №553).

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції. Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. (п.16, п.18 Порядку №553).

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис). Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку. Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України (п. 17, п. 19, п. 20 Порядку №553).

Відповідно до п. 21 Порядку, якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження категорії складності об'єкта будівництва: проектна організація - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

Відповідно до абз. 2 статті 26 Закону України Про архітектурну діяльність архітектор, інші проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об'єктів архітектури, зобов'язані: додержуватися державних стандартів, норм і правил, вимог вихідних даних на проектування.

Згідно з п. 8.3 ДБН В.2.2-23:2009 Будинки і споруди. Підприємства торгівлі із торговельної зали повинно бути передбачено не менше двох розосереджених евакуаційних виходів безпосередньо назовні або в сходові клітки типу СК 1, які мають двері з пристроями самозачинення та ущільнення в притулах. Допускається передбачати евакуаційні виходи на сходи типу С 2 за умови виконання вимог 8.9 цих Норм. Відстані від найбільш віддаленої точки торговельної зали до найближчого евакуаційного виходу назовні або у сходову клітку слід визначати згідно з таблицею 3, виходячи із об'єму зали та ступеня вогнестійкості будинку.

Щодо посилання відповідача на те, що при розробці проекту Реконструкція двокімнатної квартири з влаштуванням вхідної групи та переведенням з житлового фонду в нежитловий з цільовим призначенням під офісно-торгівельне приміщення на АДРЕСА_3 у Дніпровському районі, м. Києва, замовником якого є ОСОБА_2, позивачем було порушено норми ДБН, згідно яких із торговельної зали повинно бути передбачено не менше двох розосереджених евакуаційних виходів, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 1.1 Розділу 1 Сфера застосування ДБН В.2.2-23:2009 Будинки і споруди. Підприємства торгівлі ці Норми поширюються на проектування нових, реконструкцію і розширення існуючих будинків та окремих приміщень підприємств роздрібної торгівлі (магазинів, ринків), за винятком будинків оптової (гуртової) торгівлі, магазинів із продажу автомобілів (автосалонів) і запчастин до них, магазинів зброї, магазинів-складів будівельних матеріалів, магазинів виробничих фірм, а також магазинів тимчасового функціонування.

Згідно з абз. 11 розділу 3 Терміни і визначення понять ДБН В.2.2-23:2009 Будинки і споруди. Підприємства торгівлі Магазин (крамниця) - торговельний об'єкт у роздрібній торгівлі, призначений для організації продажу товарів кінцевим споживачам і надання їм торговельних послуг.

Щодо посилання на те, що у проекті реконструкції квартири під інтернет - магазин торгівлі непродовольчими товарами під замовлення (про це сказано в завданні на проектування ) взагалі відсутня торгова зала, колегія суддів зазначає наступне.

Абзацом 22 розділу 3 Терміни і визначення понять ДБН В.2.2-23:2009 Будинки і споруди. Підприємства торгівлі визначено, що торговельна зала магазину (крамниці) - торговельне приміщення магазину (крамниці) для показу, вибирання товарів та обслуговування покупців (крім приміщень для приймання скляної тари), яке охоплює площу для розміщення торговельно-технологічного обладнання, вузлів розрахунку, робочих місць продавців та площу для покупців, а також площу проходів, у тому числі основних евакуаційних проходів.

В двокімнатній квартирі площею 45 м 2 після реконструкції буде розміщено два робочих місця офісних працівників та зона роботи з клієнтом площею 6 м 2 , яка розміщується біля вхідних дверей. Вибір товару клієнтом, його замовлення відбувається в інтернеті. Отже, під визначення торговельної зали конкретне приміщення не підпадає.

Відповідно до абз. 2 п. 4.1 розділу 4 Загальні положення ДБН В.2.2-23:2009 Будинки і споруди. Підприємства торгівлі класифікація основних типів підприємств роздрібної торгівлі (магазинів) наведена в додатку А.

Як вбачається з Додатку А до ДБН В.2.2-23:2009 Будинки і споруди. Підприємства торгівлі приміщення (інтернет - магазин), щодо якого в акті перевірки робиться висновок про наявність порушень не підпадає та не може підпадати під жодний тип приміщень роздрібної торгівлі, оскільки це б суперечило завданню на проектування, а відтак не підпадає до сфери застосування ДБН В.2.2-23:2009.

Наявність евакуаційних виходів покликана забезпечити дотримання вимог пожежної безпеки. Рішення проекту в повній мірі забезпечують головну вимогу пожежних норм - безпеку кожної людини, що знаходиться в приміщенні.

У відповідності з п.2.62 ДБН В.2.2-15 Житлові будинки. Основні положення : Допускається влаштування одного евакуаційного виходу з приміщень закладів громадського призначення з першого, другого і . цокольного , та підвального і підземного поверхів при дотриманні вимог п. 5.13 ДБН В 1.1-7 та п. 4.15,4.16 ДБН В.2.2-9 .

Основні норми у сфері пожежної безпеки об'єктів будівництва регламентуються ДБН В.1.1.7. Пожежна безпека об'єктів будівництва .

Згідно з п. 5.13 ДБН В.1.1-7 Пожежна безпека об'єктів будівництва допускається передбачати один евакуаційний вихід із приміщення з одночасним перебуванням не більш як 50 людей, якщо відстань від найвіддаленішої точки підлоги до зазначеного виходу не перевищує 25 м.

Колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем розроблено проект реконструкції двокімнатної квартири, загальною площею 45кв.м., яка після реконструкції стане офісом інтернет - магазину на 2 робочих місця з виділеною зоною роботи з відвідувачами 6,6кв.м. (від входу до стійки).

Таким чином, позивачем при розробці вищевказаного проекту реконструкції було дотримано всі вимоги протипожежної безпеки, які визначені ДБН В.1.1.7.

Крім того, як вбачається з копії листа Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 08.07.2016р. №26-9796/261 Про надання роз'яснень позивачу було надано роз'яснення, що враховуючи те, що згідно із завданням на проектування офісно-торговельне приміщення за адресою: АДРЕСА_3, після реконструкції стане інтернет - магазином торгівлі непродовольчими товарами, що працює під замовлення товару на два робочих місця з виділеною зоною роботи з відвідувачами, ДСНС України вважає за можливе не облаштовувати додатково другий евакуаційний вихід.

Також, вказаним листом позивача було повідомлено, що у разі здійснення роздрібної торгівлі у вищевказаному офісно-торговельному приміщенні відповідно до вимог п. 8.3 ДБН В.2.2-23:2009 із цього приміщення повинно бути передбачено не менше двох розосереджених евакуаційних виходів безпосередньо назовні або в сходові клітки типу СК 1.

Щодо відстані відстані від найбільш віддаленої точки торговельної зали до найближчого евакуаційного виходу назовні, колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до таблиці 3( графа 1), виходячи з об'єму зали та ступеня вогнестійкості будинку: при ступені вогнестійкості І,II при об'ємі зали до 5000 м 3 відстань від найбільш віддаленої точки до найближчого евакуаційного виходу становить 50 м.

Згідно вимог п. 3.3.1 ДБН А.3.1-5-2009 Управління організація і технологія. Організація будівельного виробництва , Проект виконання робіт (далі - ПВР) визначає технологію та організацію окремого виду чи етапу робіт. Склад і зміст ПВР встановлює генеральна підрядна будівельна організація.

Окрім вище зазначеного, колегія суддів звертає увагу на надані для підтвердження позивачем копії документів, а саме: копію роз'яснення Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 08.07.2016 року №26-9796/261 про влаштування другого евакуаційного виходу з офісно - торговельного приміщення за адресою: АДРЕСА_3 у Дніпровському районі м. Києва; копію експертної оцінки архітектурно - будівельних рішень робочого проекту від 14.07.2016 року №7-101-16.СПЗ/КО; копію відповіді Правління Національної спілки архітекторів України від 15.07.2016 року №194 на запит щодо використання Державних будівельних норм у проекті вбудованого інтернет - магазину.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено обставини справи на підставі яких суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що у зв'язку з тим, що проектом Реконструкція двокімнатної квартири з влаштуванням вхідної групи та переведенням з житлового фонду в нежитловий з цільовим призначенням під офісно-торгівельне приміщення на АДРЕСА_3 у Дніпровському районі, м. Києва передбачено, що після реконструкції вказана квартира стане офісом інтернет - магазину на 2 робочих місця з виділеною зоною роботи з відвідувачами 6,6кв.м. (від входу до стійки), оскаржувані припис та постанова прийнятті відповідачем не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України не обґрунтовано, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 червня 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 24 жовтня 2017 року).

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Твердохліб В.А.

Бужак Н.П.