Постанова

від 20.06.2017 по справі 805/586/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Кониченко О.М.

Суддя-доповідач - Васильєва Ірина Анатоліївна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2017 року справа №805/586/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Васильєвої І.А.

Судді: Василенко Л.А.

Ястребова Л.В.

Секретаря судового засідання: Терезі Д.А.,

За участю представників:

позивача - Сірко С.О.,

відповідача - Чолов'ян Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЕКС СХІД" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2017 року по справі № 805/586/17-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЕКС СХІД до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 18 липня 2016 року № 0005411201/9182/10/05-15-12-01 та № 0005421201/9183/10/05-15-12-01, -

ВСТАНОВИВ:

23 січня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю АЛЕКС СХІД (далі - позивач, ТОВ АЛЕКС СХІД ) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області (далі - відповідач, ДПІ у м. Краматорську) з вимогами про скасування податкових повідомлень-рішень від 18 липня 2016 року № 0005411201/9182/10/05-15-12-01 та № 0005421201/9183/10/05-15-12-01 (арк. справи 3-7).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено (арк. справи 110, 111-113).

Не погодившись із постановою суду першої інстанції позивач (далі - апелянт) подав апеляційну скаргу, в доводах якої зазначив, що судом першої інстанції порушені норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просив постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, оскільки судом не прийнято до уваги, що інформація стосовно позивача, яка відображена в акті перевірки знаходиться поза межами здійснюваного ним заходу з податкового контролю та не відноситься до предмета камеральної перевірки в рамках підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, тому не може слугувати підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень, оскільки питання перевірки своєчасності нарахування та сплати податків та зборів не включені до складових питань камеральної перевірки. Крім цього апелянт посилався на те, що ним своєчасно сплачені суми узгоджених грошових зобов'язань за податковими деклараціями з ПДВ, що були предметом перевірки, що підтверджено платіжними дорученнями, наданими суду. До того ж апелянт наполягав на тому, що з урахуванням наявних у нього Сертифікатів ТПП від 25 липня 2014 року № 1997/05-4, від 27 лютого 2015 року № 921/05-4 (3425) та листа від 26 червня 2015 року № 4735/05.05-19 він наділений правом в рамках Закону № 1669 Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції на період проведення АТО не виконувати в установлені строки справляння своїх зобов'язань, тобто апелянт вважає, що законодавець звільнив його від застосування штрафних санкцій та пені з боку контролюючих органів на період проведення АТО (арк. справи 117-126).

У судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, з урахуванням чого просив суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до вимог частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила, що Товариство з обмеженою відповідальністю АЛЕКС СХІД є юридичною особою (код ЄДРПОУ 33504912, вул. Орджонікідзе, буд. 22, м. Краматорськ, Донецька областьё 84307), включено до ЄДРПОУ за № 33504912, знаходиться на податковому обліку Державної податкової інспекції у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області (арк. справи 107-109).

29 червня 2016 року посадовими особами відповідача відповідно до статті 76 Податкового кодексу України було проведено камеральну перевірку позивача з питань повноти та своєчасності розрахунків з бюджетом з податку на додану вартість за результатами чого складено акт перевірки №1389/05-15-12-02-33504912 з висновками про порушення позивачем підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 та пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-УІ, а саме: несвоєчасна сплата підприємством узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість по податковим деклараціям з ПДВ: від 20.03.2015 року № 9045189463 за лютий 2015 року, від 20.04.2015 року № 9073310871 за березень 2015 року, від 20.05.2015 року № 9101367415 за квітень 2015 року, від 19.06.2015 року № 9127921014 за травень 2015 року, від 20.07.2015 року № 9152898871 за червень 2015 року, від 20.08.2015 року № 9175232268 за липень 2015 року, від 18.09.2015 року № 9193679130 за серпень 2015 року та від 20.10.2015 року №9215147924 за вересень 2015 року і уточнюючому розрахунку до податкової декларації з ПДВ за квітень 2015 року від 30.06.2015 року № 9136648194 (арк. справи 9-12).

Як встановлено судом, суми податку по деклараціям з ПДВ, що слугували перевірці були перераховані позивачем наступними платіжними дорученнями від 26.03.2015 року № 1320 за лютий 2015 року, від 27.04.2015 року № 1822 за березень 2015 року, від 27.05.2015 року № 2271 за квітень 2015 року, від 26.06.2015 року № 2844 за травень 2015 року, від 28.07.2015 року № 7365 за червень 2015 року, від 13.08.2015 року № 3919 за липень 2015 року, від 27.08.2015 року № 4045 за липень 2015 року, від 28.09.2015 року № 4592 за серпень 2015 року, від 13.10.2015 року № 4968 за вересень 2015 року; від 27.10.2015 року № 5091 за вересень 2015 року.

Як вбачається з описової частини акту перевірки, згідно даних АІС Податковий блок по Товариству з обмеженою відповідальністю АЛЕКС СХІД станом:

- на 31.03.2015 рік обліковувався податковий борг у сумі 147560,50 грн., оскільки 30.03.2015 року по особовому рахунку підприємства рахувалась переплата у розмірі 73712,50 грн., тоді як сума сплати по податковій декларації за лютий 2015 року № 9045189463 від 21.03.2015 року склала 221273 грн.;

- на 01.05.2015 року обліковувався податковий борг у сумі 147068,06 грн., оскільки 30.04.2015 року по особовому рахунку підприємства рахувалась переплата у розмірі 98004,94грн., тоді як сума сплати по податковій декларації за березень 2015 року № 9073310871 від 20.04.2015 року склала 221273 грн.;

- на 01.05.2015 року обліковувався податковий борг у сумі 150404,29 грн., оскільки 30.05.2015 року по особовому рахунку підприємства рахувалась переплата у

розмірі 58854,71 грн., тоді як сума сплати по податковій декларації за квітень 2015 року

№9101367415 від 20.05.2015 року склала 209259 грн.;

- на 01.07.2015 року обліковувався податковий борг у сумі 44605 грн., оскільки 30.06.2015 року по особовому рахунку підприємства переплата не рахувалась, тоді як сума сплати по податковій декларації за травень 2015 року № 9127921014 від

19.06.2015 року склала 44605 грн.;

- на 01.07.2015 року обліковувався податковий борг у сумі 58 грн., оскільки 30.07.2015 року по особовому рахунку підприємства переплата не рахувалась, тоді як сума сплати по уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ за квітень 2015 року №9136648194 від 30.06.2015 року склала 58 грн.

- на 31.07.2015 року обліковувався податковий борг у сумі 99146 грн., оскільки 30.07.2015 року по особовому рахунку підприємства переплата не рахувалась, тоді як сума сплати по податковій декларації за червень 2015 року №9152898871 від

20.07.2015 року склала 99146 грн.;

- на 31.08.2015 року обліковувався податковий борг у сумі 150067,66 грн., оскільки 30.08.2015 року по особовому рахунку підприємства рахувалась переплата у

розмірі 93988,34 грн., тоді як сума сплати по податковій декларації за липень 2015 року

№9175232268 від 20.08.2015 року склала 244056 грн.;

- на 01.10.2015 року обліковувався податковий борг у сумі 111080 грн., оскільки 30.09.2015 року по особовому рахунку підприємства переплата не рахувалась, тоді як сума сплати по податковій декларації за серпень 2015 року № 9193679130 від 18.09.2015 року склала 111080 грн.;

- на 31.10.2015 року обліковувався податковий борг у сумі 123040,58 грн., оскільки 30.10.2015 року по особовому рахунку підприємства рахувалась переплата у

розмірі 81857,42 грн., тоді як сума сплати по податковій декларації за вересень 2015 року

№ 9215147924 від 20.10.2015 року склала 123040,58 грн.

Не погодившись з наведеними висновками акту перевірки позивач звернувся до відповідача з запереченнями, проте листом від 15.07.2016 року за № 9099/10/05-15-12-01 висновки за результатами камеральної перевірки контролюючим органом залишені без змін (арк. справи 16-18).

На підставі висновків акту перевірки 18 липня 2016 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення, якими зобов'язано позивача за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов'язань сплатити штраф, а саме:

- № 0005411201/9182/10/05-15-12-01 яким за затримку на 7, 23, 26, 27, 28 календарних днів несвоєчасної сплати ПДВ по деклараціям застосовано штраф у розмірі у розмірі 81 614,44 грн. (10%) (арк. справи 15);

- № 0005421201/9183/10/05-15-12-01, яким за затримку на 31, 54, 57, 58 календарних днів несвоєчасної сплати ПДВ по деклараціям застосовано штраф у розмірі (20%) 31 377,17 грн. (арк. справи 14).

Не погодившись з даними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з даним позовом про їх скасування, при цьому з урахуванням доводів апеляційної скарги спірним питанням даної справи є саме правомірність проведення контролюючим органом камеральної перевірки по предмету дослідження своєчасності розрахунків з бюджетом з податку на додану вартість в розумінні вимог Податкового кодексу України, та як наслідок правомірність винесення контролюючим органом спірних податкових повідомлень-рішень на підставі висновків акту перевірки з врахуванням того, що штрафні санкції за несвоєчасну сплату застосовані до позивача у зв'язку з тим, що сплачені позивачем кошти по деклараціям, що слугували перевірці зараховані в рахунок погашення податкового боргу відповідача за попередні періоди (на підставі п. 87.9 ст. 87 ПК України).

З приводу спірного питання по предмету проведення камеральної перевірки колегія суддів апеляційної інстанції з урахуванням норм Податкового кодексу, що діяли в редакції станом на час проведення перевірки зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до статті 203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Разом з тим, відповідно до приписів п.203.2 ст.203 Кодексу сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Пунктом 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України, контролюючі органи здійснюють, зокрема, контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів, установлених Кодексом.

Відповідно до вимог п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України (в ред., що діяла станом на час проведення перевірки) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Згідно п.76.1 ст.76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

З аналізу наведених норм вбачається, що камеральна перевірка є одним із видів перевірок, що проводяться контролюючими органами виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, тобто камеральна перевірка проводиться з приводу виявлення арифметичних та/або методологічних помилок (порушень) в частині подання/та оформлення звітності платником податків, до предмету якої не відноситься перевірка своєчасності справляння платниками податків сум до бюджету.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що з 01 січня 2017 року підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 року наступного змісту: предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах .

Тобто з наведеного вбачається, що контролюючий орган до 01 січня 2017 року не був наділений правом перевіряти своєчасність справляння платниками податків узгоджених сум грошового зобов'язання в рамках камеральної перевірки, а як вбачається з акту превірки, камеральна перевірка проводилась 29 червня 2016 року, предметом якої було питання своєчасної сплати позивачем грошових зобов'язань по деклараціям з податку на додану вартість за лютий 2015 року № 9045189463 від 20.03.2015 року, березень 2015 року № 9073310871 від 20.04.2015 року, квітень 2015 року №9101367415 від 20.05.2015 року, травень 2015 року № 9127921014 від 19.06.2015 року, червень 2015 року № 9152898871 від 20.07.2015 року, липень 2015 року № 9175232268 від 20.08.2015 року, серпень 2015 року № 9193679130 від 18.09.2015 року, вересень 2015 року № 9215147924 від 20.10.2015 року та уточнюючі розрахунки до декларацій з ПДВ за квітень 2015 року № 9136648194 від 30.06.2015 року, за червень 2015 року № 9200735635 від 30.09.2015 року, липень 2015 року № 9200734374 від 30.09.2015 року.

Таким чином контролюючим органом порушено предметну процедуру перевірок, які мають право проводити контролюючи органи в рамках камеральних перевірок.

До цього суд звертає увагу, згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків (п. 59.1 ст. 59 ПК України).

Згідно з п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

До того ж, як повідомив відповідач в запереченнях, сплачені позивачем кошти по деклараціям, що слугували перевірці зараховані в рахунок погашення податкового боргу відповідача за попередні періоди на підставі п. 87.9 ст. 87 ПК України, за несвоєчасну сплату яких і застосовані штрафні санкції.

Відповідно до 87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючи органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст. 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм матеріального права, у разі наявності у платника податків безперервного податкового боргу та не погашення такого протягом встановленого законом чи судовим рішенням строку, податковий орган зобов'язаний зараховувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати.

В той же час, для правильного вирішення даного спору суд апеляційної інстанції з метою перевірки наявності чи відсутності у відповідача безперервного податкового боргу за попередні періоди, запросив у контролюючого органу відомості, на підставі чого та за який період такий борг виник, які кошти вже були сплачені позивачем на погашення зазначеного боргу, чи є такий борг погашеним і які дії вчинялись щодо його примусового стягнення, оскільки, як встановлено судом платником податків по деклараціям, сплата за якими підлягала перевірці у встановлені законом строки та за періоди своєчасно сплачуються грошові зобов'язання по деклараціям з ПДВ, що підтверджують наявні в матеріалах справи платіжні доручення, проте з пояснень відповідача вбачається, що будь-які дії з приводу стягнення наявного у позивача за попередні періоди боргу контролюючим органом не проводились, вимоги не виставлялись, податкові повідомлення-рішення не виносились, а лише здійснювалось погашення попередньої заборгованості за рахунок сум, що надходять за теперішні періоди, а тому штрафи по наявному боргу оформлено в ппр, які виставлені рамках камеральної перевірки.

Проте впротеріч наведеним вище нормам Податкового кодексу контролюючий орган склав податкові повідомлення-рішення без їх врахування за результатами проведеної камеральної перевірки, предмет дослідження якої не був передбачений діючою станом на час проведення перевірки статтею 75.1.1 Податкового кодексу України, а тому податкові повідомлення-рішення, які прийняті за результатами цієї перевірки підлягають скасуванню.

З урахуванням викладеного, у зв'язку з неприйняттям вищевикладених обставин, судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що відповідно до вимог статті 202 КАС України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового про задоволення позовних вимог шляхом скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 18 липня 2016 року № 0005411201/9182/10/05-15-12-01 та № 0005421201/9183/10/05-15-12-01.

З огляду на викладене, у розумінні частини 1 статті 94 КАС України з врахуванням того, що позивачем під час звернення з позовом до суду першої та апеляційної інстанції у сукупності було сплачено судовий збір у розмірі 3 558,28 грн. (1 694,87 грн. + 1 863,41 грн.) (арк. справи 26, 116), то ці документально підтверджені судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину.

На підставі статей 195, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЕКС СХІД на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2017 року по справі № 805/586/17-а, - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2017 року по справі № 805/586/17-а,- скасувати.

Прийняти нову постанову.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЕКС СХІД до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 18 липня 2016 року № 0005411201/9182/10/05-15-12-01 та № 0005421201/9183/10/05-15-12-01, - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 18 липня 2016 року № 0005411201/9182/10/05-15-12-01 та № 0005421201/9183/10/05-15-12-01.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (ЄДРПОУ 39900454, бульвар Машинобудівників, 22, м. Краматорськ, 13, Донецька область, 84313) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЕКС СХІД (код ЄДРПОУ 33504912, вул. Орджонікідзе, буд. 22, м. Краматорськ, Донецька область, 84307) судовий збір у розмірі 3 558,28 грн. (три тисячі п'ятсот п'ятдесят вісім грн. 28 коп.).

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Постанова у повному обсязі складена 20 червня 2017 року.

Головуючий суддя: Васильєва І.А.

Судді: Василенко Л.А.

Ястребова Л.В.