Постанова

від 29.01.2019 по справі 805/586/17-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

29 січня 2019 року

справа №805/586/17-а

адміністративне провадження №К/9901/41312/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС в Донецькій області

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року у складі суддів Васильєвої І.А., Василенко Л.А., Ястребової Л.В.

по справі № 805/586/17-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Алекс Схід

до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС в Донецькій області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

В січні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Алекс Схід (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС в Донецькій області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 18 липня 2016 року №0005411201/9182/10/05-15-12-01 та №0005421201/9183/10/05-15-12-01, якими позивача за затримку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість приватних підприємств зобов'язано сплатити штраф в сумі 816144,40 грн (10 % від зобов'язання) та 156885,86 грн (20% від зобов'язання) відповідно, з мотивів безпідставності їх прийняття.

20 березня 2017 року постановою Донецького окружного адміністративного суду (суддя Кониченко О.М.) у задоволенні позовних вимог відмовлено з мотивів доведеності складу податкового правопорушення, яке полягає у порушенні термінів сплати узгоджених сум грошового зобов'язання.

20 червня 2017 року постановою Донецького апеляційного адміністративного суду постанову суду першої інстанції скасовано, прийнято нову постанову, якою позов Товариства задоволено, скасовано податкові повідомлення-рішення податкового органу від 18 липня 2016 року № 0005411201/9182/10/05-15-12-01 та № 0005421201/9183/10/05-15-12-01.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з аналізу положень підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75, пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України щодо меж камеральної перевірки, предметом якої на час її проведення не охоплювалися питання своєчасності справляння платниками податків узгоджених сум податкових зобов'язань.

У липні 2017 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову цього суду та ухвалити рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач наводить обставини справи шляхом викладення результатів проведеної камеральної перевірки та даних АІС Податковий блок , вказує на сертифікати Торгово-промислової палати, зміст яких свідчить про їх видання відповідно до пунктів 100.4, 100.5 статті 100 Податкового кодексу України, які не стосуються термінів сплати узгоджених сум податкових зобов'язань.

11 липня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребувано справу №805/586/17-а з Донецького окружного адміністративного суду.

10 жовтня 2017 року справа №805/586/17-а надійшла до Вищого адміністративного суду України.

20 березня 2018 року справа №805/586/17-а разом із матеріалами касаційної скарги К/9901/41312/18 передана до Верховного Суду.

Товариством надані заперечення на касаційну скаргу податкового органу, в яких позивач вказує на законність та обґрунтованість постанови суду апеляційної інстанції, просить залишити її без змін, а касаційну скаргу відповідача - без задоволення.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство з обмеженою відповідальністю Алекс Схід є юридичною особою (код ЄДРПОУ 33504912, вул. Орджонікідзе, буд. 22, м. Краматорськ, Донецька область 84307), включено до ЄДРПОУ за № 33504912, знаходиться на податковому обліку Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області.

29 червня 2016 року посадовими особами податкового органу відповідно до статті 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку позивача з питань повноти та своєчасності розрахунків з бюджетом з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт перевірки №1389/05-15-12-02-33504912 (далі - акт перевірки) з висновками про порушення позивачем підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 та пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ, а саме несвоєчасна сплата підприємством узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість по податковим деклараціям з податку на додану вартість: від 20 березня 2015 року №9045189463 за лютий 2015 року, від 20 квітня 2015 року №9073310871 за березень 2015 року, від 20 травня 2015 року № 9101367415 за квітень 2015 року, від 19 червня 2015 року № 9127921014 за травень 2015 року, від 20 липня 2015 року № 9152898871 за червень 2015 року, від 20 серпня 2015 року № 9175232268 за липень 2015 року, від 18 вересня 2015 року № 9193679130 за серпень 2015 року та від 20 жовтня 2015 року №9215147924 за вересень 2015 року і уточнюючому розрахунку до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2015 року від 30 червня 2015 року № 9136648194.

Суми податку по деклараціям з податку на додану вартість, що слугували перевірці перераховані позивачем наступними платіжними дорученнями від 26 березня 2015 року № 1320 за лютий 2015 року, від 27 квітня 2015 року № 1822 за березень 2015 року, від 27 травня 2015 року № 2271 за квітень 2015 року, від 26 червня 2015 року № 2844 за травень 2015 року, від 28 липня 2015 року № 7365 за червень 2015 року, від 13 серпня 2015 року № 3919 за липень 2015 року, від 27 серпня 2015 року № 4045 за липень 2015 року, від 28 вересня 2015 року № 4592 за серпень 2015 року, від 13 жовтня 2015 року № 4968 за вересень 2015 року, від 27 жовтня 2015 року № 5091 за вересень 2015 року.

Оцінюючи акт перевірки, як доказ податкового правопорушення, суди попередніх інстанцій встановили, що згідно даних АІС Податковий блок по Товариству обліковувався податковий борг станом:

- на 31 березня 2015 року у сумі 147560,50 грн, оскільки 30 березня 2015 року по особовому рахунку підприємства рахувалась переплата у розмірі 73712,50 грн., тоді як сума сплати по податковій декларації за лютий 2015 року № 9045189463 від 21 березня 2015 року склала 221273 грн.;

- на 01 травня 2015 року у сумі 147068,06 грн., оскільки 30 квітня 2015 року по особовому рахунку підприємства рахувалась переплата у розмірі 98004,94 грн., тоді як сума сплати по податковій декларації за березень 2015 року № 9073310871 від 20 квітня 2015 року склала 221273 грн.;

- на 01 травня 2015 року у сумі 150404,29 грн., оскільки 30 травня 2015 року по особовому рахунку підприємства рахувалась переплата у розмірі 58854,71 грн., тоді як сума сплати по податковій декларації за квітень 2015 року №9101367415 від 20 травня 2015 року склала 209259 грн.;

- на 01 липня 2015 року у сумі 44605 грн., оскільки 30 червня 2015 року по особовому рахунку підприємства переплата не рахувалась, тоді як сума сплати по податковій декларації за травень 2015 року № 9127921014 від 19 червня 2015 року склала 44605 грн.;

- на 01 липня 2015 року у сумі 58 грн., оскільки 30 липня 2015 року по особовому рахунку підприємства переплата не рахувалась, тоді як сума сплати по уточнюючий розрахунок до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2015 року №9136648194 від 30 червня 2015 року склала 58 грн.;

- на 31 липня 2015 року у сумі 99146 грн., оскільки 30 липня 2015 року по особовому рахунку підприємства переплата не рахувалась, тоді як сума сплати по податковій декларації за червень 2015 року №9152898871 від 20 липня 2015 року склала 99146 грн.;

- на 31 серпня 2015 року у сумі 150067,66 грн., оскільки 30 серпня 2015 року по особовому рахунку підприємства рахувалась переплата у розмірі 93988,34 грн., тоді як сума сплати по податковій декларації за липень 2015 року №9175232268 від 20 серпня 2015 року склала 244056 грн.;

- на 01 жовтня 2015 року у сумі 111080 грн., оскільки 30 вересня 2015 року по особовому рахунку підприємства переплата не рахувалась, тоді як сума сплати по податковій декларації за серпень 2015 року № 9193679130 від 18 вересня 2015 року склала 111080 грн.;

- на 31 жовтня 2015 року у сумі 123040,58 грн., оскільки 30 жовтня 2015 року по особовому рахунку підприємства рахувалась переплата у розмірі 81857,42 грн., тоді як сума сплати по податковій декларації за вересень 2015 року № 9215147924 від 20 жовтня 2015 року склала 123040,58 грн.

18 липня 2016 року на підставі акту перевірки згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пунктом 203.1 статті 203, статтею 126 Податкового кодексу України податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення, №0005411201/9182/10/05-15-12-01, яким до позивача за затримку на 7, 23, 26, 27, 28 календарних днів сплати податку на додану вартість по деклараціям застосовано штраф у розмірі у розмірі 81 614,44 грн. (10%) та №0005421201/9183/10/05-15-12-01, яким до позивача за затримку на 31, 54, 57, 58 календарних днів несвоєчасної сплати податку на додану вартість по деклараціям застосовано штраф у розмірі (20%) 31 377,17 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам Верховний Суд виходить з наступного.

Абзацом другим пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75. Податкового кодексу України (в редакції чинній на час проведення перевірки), камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом документальної перевірки є зокрема своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, що передбачено підпунктом 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України.

Системний аналіз норм, які визначають порядок камеральної перевірки та які діяли на час проведення перевірки податковим органом в межах спірних правовідносин, свідчить про те, що мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості які призвели до заниження або завищення податкового зобов'язання або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення. Камеральна перевірка проводиться на систематичній основі, тобто перевіряються всі без винятку податкові декларації та уточнюючі розрахунки, подані платником, якого перевіряють.

Натомість до 01 січня 2017 року (до внесення змін до статті 75 Податкового кодексу України Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII) питання своєчасності нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів були предметом документальної перевірки, якій властиві зовсім інші ознаки в залежності від її виду (виїзна, невиїзна, планова, позапланова).

Суд зазначає, що здійснивши перевірку своєчасності сплати грошових зобов'язань в межах камеральної перевірки, податковим органом порушено спосіб реалізації владних управлінський функцій, що обумовило відсутність правових наслідків цієї перевірки, які не охоплювали на час її проведення ці питання, а відтак рішення прийняті на підставі висновків таких перевірок не відповідають критеріям, визначеним статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції в цій частині не спростовують.

Суд також звертає увагу на той факт, що на час застосування податковим органом до позивача штрафних (фінансових) санкцій вже діяв Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 2 вересня 2014 року № 1669-VII, стаття 10 якого визначає, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Товариством надані судам попередніх інстанцій (долучені до матеріалів справи) Сертифікати Торгово-промислової палати України від 25 липня 2014 року №1997/05-4 та від 27 лютого 2015 року №3425, які засвідчили настання для позивача обставин непереборної сили.

Згідно з частиною третьою статті 11 Закону № 1669 закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону. Положення цього Закону підлягають застосуванню у межах спірних відносин виходячи із положень податкового принципу презумпції правомірності рішень платника податку закріпленого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України та пункту 56.21 статті 56 цього кодексу.

Застосування податковим органом штрафу в розумінні положень статті 111 Податкового кодексу України є способом притягнення платника податків до фінансової відповідальності за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В межах цих правовідносин спірними податковими повідомленнями-рішеннями позивача притягнуто до відповідальності за неналежне виконання своїх обов'язків як платника податку на додану вартість, проте в силу прямої норми Закону №1669 (стаття10), позивач звільнений від відповідальності, що доводить протиправність спірних податкових повідомлень-рішень.

Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а постанова суду апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС в Донецькій області залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року у справі № 805/586/17-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточним та оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер