Постанова

від 14.06.2017 по справі 826/12946/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/12946/16 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І.

Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 червня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Кузьмишиної О.М., Пилипенко О.Є.,

секретаря Андрієнко Н.А.,

за участю:

представників позивача: Сірош М.А., Синюка А.С.,

представника відповідача: Кучерявого О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Планета води до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Планета води на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 березня 2017 року,-

У с т а н о в и в :

ТОВ Планета води звернулося у суд із позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 07 липня 2016 року №0042751201, №0042781201.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 березня 2017 року позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 07 липня 2016 року №0042781201; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 07 липня 2016 року №0042751201 в частині нарахування ТОВ Планета води штрафу у розмірі 13687,18 грн. В іншій частині позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову суду в частині відмови у задоволенні позову та задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню в частині відмови в задоволенні позову, з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що у ході розгляду справи суд встановив, а позивач не спростував, факт несвоєчасної сплати ТОВ Планета води податкових зобов'язань на суму 599437,10 грн., 61094,90 грн. та 1037 грн., а саме із затримкою на строк більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати таких сум грошових зобов'язань.

Проте, з таким висновком суду не можна погодитися.

Як убачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві проведено перевірку своєчасності сплати (перерахування) суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт № 3925/26-54-12-01-11 від 16.06.2016 року.

За результатами перевірки виявлено, що платником сплачено суми самостійно визначеного грошового зобов'язання з порушенням визначених законодавством граничних строків.

07 липня 2016 року податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №0042781201, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу на суму 4747 грн.87 коп.

Також, 07 липня 2016 року податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №0042751201, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу на суму 146 000 грн. 98 коп.

Уважаючи вказані податкові повідомлення - рішення протиправними, позивач звернувся у суд з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Як убачається із матеріалів справи, у тому числі із наявного в матеріалах справи витягу із інтегрованої картки платника податків та акту перевірки, 21.12.2015 року позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2015 року (звітний (податковий) період, за який виправляються помилки - жовтень 2015 року), яким уточнено показник рядка 25.1 (сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду та сплачується до державного бюджету) на 660532,00 грн. (уточнюючий розрахунок зареєстрований 21 грудня 2015 року за №9257792854) (а.с. 39, 43).

В акті перевірки контролюючий орган вважає, що позивачем сплачені грошові зобов'язання, що визначені наведеним уточнюючим розрахунком, на 61094,90 грн. 01 квітня 2016 року, у зв'язку із чим позивачем порушено термін сплати грошових зобов'язань на 102 дні.

Згідно облікової картки платника податків, 01 квітня 2016 року позивачем сплачено грошові зобов'язання, що визначені уточнюючим розрахунком від 21.12.2015 №9257792854, на суму 61094,90 грн. уточнюючим розрахунком від 01.04.2016 №9048854794 (а.с. 107).

Також, в акті перевірки контролюючий орган вважає, що позивачем сплачені грошові зобов'язання, що визначені наведеним уточнюючим розрахунком, на 599437,10 грн. 19 лютого 2016 року, у зв'язку із чим позивачем порушено термін сплати грошових зобов'язань на 60 днів.

Згідно облікової картки платника податків, 19 лютого 2016 року позивачем сплачено грошові зобов'язання, що визначені уточнюючим розрахунком від 21.12.2015 №9257792854, на суму 599437 грн. уточнюючим розрахунком від 19.02.2016 №9020629389 (а.с. 107).

Окрім того, 18 січня 2016 року позивачем до контролюючого органу подано податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2015 року, якою визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду та сплачується до державного бюджету (рядок 25.1) на суму 1037,00 грн. (податкова декларація зареєстрована за №9273293944) (а.с. 63-64, 66).

В акті перевірки контролюючий орган вважає, що позивачем сплачені грошові зобов'язання, що визначені наведеною податковою декларацією, на 1037,00 грн. 01 квітня 2016 року, у зв'язку із чим позивачем порушено термін сплати грошових зобов'язань на 62 днів.

Згідно облікової картки платника податків, 01 квітня 2016 року позивачем сплачено грошові зобов'язання, що визначені податковою декларацією від 18.01.2016 №9273293944, на суму 1037,00 грн. уточнюючим розрахунком від 01.04.2016 №9048854794 (а.с. 112).

Тобто, на думку посадової особи контролюючого органу, зазначені уточнюючі розрахунки свідчать про порушення термінів сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Правовою підставою для застосування до позивача штрафу у розмірі 20 відсотків від погашеної суми податкового зобов'язання, згідно оскарженого податкового повідомлення - рішення від 07 липня 2016 року №0042751201, став пункт 126.1 статті 126 ПК України.

За приписами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Загальні вимоги щодо подання податкової декларації до контролюючих органів визначені в статті 49 ПК України, зокрема підпунктом 49.18.1 передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

У відповідності до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із пунктами 203.1, 203.2 статті 203 ПК України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації з податку на додану вартість, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Водночас, згідно положень статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Таким чином, вказаними нормами вставлено право платника податку, у разі виявлення помилок у поданій ним податковій звітності, внести відповідні зміни шляхом подання уточнюючого розрахунку.

При цьому, згідно положень пункту 126.1 статті 126 ПК України, притягнення платника податків до відповідальності у вигляді штрафу з підстав, визначених цією нормою, передбачене саме за несплату узгодженої суми грошового зобов'язання. За змістом вказаної норми розмір штрафу залежить від кількості днів затримки строку сплати суми грошового зобов'язання та визначається у відсотках від погашеної суми податкового боргу.

Разом з тим, у відповідності до пункту 35.1 та пункту 35.2 статті 35 ПК України сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи. Сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно пункту 87.1 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Отже, подання платником податків контролюючому органу уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань чинним податковим законодавством не визначено як джерело сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу, тому відповідачем неправомірно зроблено висновком про порушення термінів сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, та, як наслідок, неправомірно застосований до позивача штраф.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 04 квітня 2017 року у справі №804/1945/13-а.

Таким чином, висновок контролюючого органу, з яким погодився суд першої інстанції, про нарахування ТОВ Планета води штрафних санкцій у розмірі 132 313 грн. 80 коп. за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання у сумі 661 569,00 грн., є необґрунтованим, відтак, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для скасування податкового повідомлення - рішення від 07 липня 2016 року №0042751201 в частині нарахованих штрафних санкцій у розмірі 132 313 грн.80 коп.

Отже, суд першої інстанції неповно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи у цій частині, тому, на підставі пункту 3 статті 198, пунктів 3, 4 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню в частині відмови в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Планета води задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 березня 2017 року в частині відмови в задоволенні позову скасувати. Адміністративний позов у цій частині задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 07 липня 2016 року №0042751201 в частині нарахованих ТОВ Планета води штрафних санкцій у розмірі 132 313,80 грн. (сто тридцять дві тисячі триста тринадцять грн. вісімдесят коп.).

У решті постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 березня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.М. Кузьмишина суддяО.Є. Пилипенко

(Повний текст постанови виготовлено 19 червня 2017 року).

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Кузьмишина О.М.

Пилипенко О.Є.