Ухвала

від 20.06.2017 по справі 805/4998/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Галатіна О.О.

Суддя-доповідач - Васильєва І.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2017 року справа №805/4998/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Васильєвої І.А.

Судді: Василенко Л.А.

Ястребової Л.В.

Секретаря судового засідання: Терезі Д.А.,

За участю представників:

позивача - Яйленко В.К.,

відповідача - Кліменко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року у справі № 805/4998/16-а за позовом Фермерського господарства Надія-1 до Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання недійсним податкове повідомлення - рішення № 0002911200 від 04.08.2016 року,-

ВСТАНОВИВ:

19 грудня 2016 року Фермерське господарство Надія - 1 (далі - позивач, ФГ Надія-1 ) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - відповідач, Мангуська ОДПІ ГУ ДФС) з вимогами про визнання недійсним податкове повідомлення - рішення № 0002911200 від 04.08.2016 року (арк. справи 4-5).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року адміністративний позов задоволений, визнано недійсним податкове повідомлення - рішення № 0002911200 від 04.08.2016 року (арк. справи 110-112).

Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу (далі - апелянт), в доводах якої зазначив, що судом першої інстанції порушені норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просив постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, оскільки судом не прийнято до уваги, що позивачем податкові накладні № 1/2, 2/2, 3/2 з датою складання від 04 березня 2016 року, від 10 березня 2016 року, від 12 березня 2016 року були зареєстровані 26 квітня 2016 року, тобто в порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, встановлених законодавством, а ні 16 березня 2016 року як вказано судом першої інстанції. До того ж апелянт звернув увагу, що 25 листопада 2016 року позивачем самостійно погашена сума грошового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням, а отже оскільки сума штрафних санкцій погашена, то воно є самостійно узгодженим платником податків (арк. справи 114-117).

У судовому засіданні представник апелянта підтримала доводи апеляційної скарги, просила суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив відмовити у її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до вимог частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила, що Фермерське господарство Надія-1 (код ЄДРПОУ 30417340, 87050, Донецька область, Володарський район, село Тополине, вул. Степная, буд. 2) є юридичною особою та перебуває на обліку у відповідача як платник податків.

За результатами проведеної відповідачем камеральної перевірки від 20.07.2016 року складено акт перевірки № 235/05-40-12/30417340, відповідно до якого відповідачем зроблено висновок, що згідно даних єдиного реєстру податкових накладних, податкові накладні № 1/2, № 2/2, № 3/2 від 04.03.2016 року, 10.03.2016 року, 12.03.2016 року зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних від 26.04.2016 року з порушенням вимог п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки № 235/05-40-12/30417340 від 20.07.2016 року відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення від 0002911200 від 04.08.2016 року про застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 25369,20 грн.

Не погодившись с податковим повідомленням - рішенням від 04.08.2016 року № 0002911200 позивач звернувся зі скаргою до ГУ ДФС у Донецькій області, проте рішенням ГУ ДФС у Донецькій області від 11.10.2016 року № 5798/10/05-99-10-01-12-1 скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін. До того ж рішенням ДФС України від 17.11.2016 року № 24782/6/99-99-11-03-01-25 скаргу ФГ Надія - 1 залишено без розгляду.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Відповідно до вимог п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 201.1, 201.7, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до положень статті 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Таким чином, Податковим кодексом України передбачений обов'язок платника податків зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або розрахунки коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 15 календарних днів, наступних за датою її складання/або розрахунку коригування.

Суд зазначає, що перевіркою встановлені порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, визначених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме:

- податкова накладна від 04.03.2016 року № 1/2 на суму 50000 грн. (податок на додану вартість) зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних 26.04.2016 року (з затримкою 38 днів);

- податкова накладна від 10.03.2016 року № 2/2 на суму 34375 грн. (податок на додану вартість) зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних 26.04.2016 року (з затримкою 32 дні);

- податкова накладна від 12.03.2016 року №3/2 на суму 283,50 грн., зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних 26.04.2016 року (з затримкою 30 днів).

Проте з наявних в матеріалах справи доказів судом встановлено, що 15.03.2016 року ФГ Надія -1 відправило податкові накладні № 1/2, № 2/2, № 3/2 від 15 березня 2016 року на реєстрацію. Згідно квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначені накладні прийняті 16.03.2016 року, про що свідчить відмітка на квитанції.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому жодної квитанції в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкової накладної в електронному вигляді відповідачем до позивача не направлялось та не надходило, а тому податкові накладні № 1/2, № 2/2, № 3/2, від 15.03.2016 року зареєстровані ФГ Надія-1 саме 16.03.2016 року, тобто в передбачені законодавством терміни.

Як вказувалось позивачем в позові, до останнього звернувся контрагент зі скаргою про виправлення помилки в даті виписки податкових накладних, що стало підставою для подання до контролюючого органу розрахунку коригування до податкових накладних, поданих раніше.

Суд звертає увагу, що податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Пунктом 120-1.2 ст.120-1 ПК України передбачено, що відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю - платнику податку на додану вартість, та розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення на платників податку, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній/розрахунку коригування.

Як вказувалось судом вище, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування.

Тобто з аналізу наведених положень Податкового кодексу вбачається, що виправлення раніше допущеної помилки у податкових накладних здійснюється шляхом складання розрахунку коригування до цих податкових накладних в рамках строку, встановленого для реєстрації розрахунків коригування до цих накладних.

Колегією суддів встановлено, що розрахунок коригування до податкових накладних № 1/2, 2/2, 3/2 від 15 березня 2016 року, зареєстрованих в ЄРПН 16 березня 2016 року подано апелянтом 21 квітня 2016 року, а податкові накладні № 1/2, 2/2, 3/2 з виправленою датою складання від 04 березня 2016 року, від 10 березня 2016 року, від 12 березня 2016 року зареєстровані 26 квітня 2016 року.

При цьому, якщо брати до уваги, що дата податкових накладних була б спочатку вірно вказана, а саме: 04 березня 2016 року, 10 березня 2016 року та 12 березня 2016 року, то строк їх реєстрації сплинув лише 20 березня 2016 року/26 березня 2016 року/28 березня 2016 року, а, як вказувалось судом вище, податкові накладні подані позивачем 15 березня 2016 року та зареєстровані вперше 16 березня 2016 року з квитанцією про їх прийняття, а тому податкові накладні вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних вчасно.

З огляду на те, що вперше податкові накладні були подані позивачем вчасно, а подання розрахунку коригування та нових податкових накладних обумовлено лише помилкою в даті їх виписки, що не вплинуло на їх кількісний та вартісний показник, колегія суддів вважає, що платником дотримані норми щодо виправлення помилки в первинно поданих накладних, шляхом подання розрахунку коригування до них та нових накладних з виправленою датою, а тому підстав для застосування штрафу за порушення строків їх реєстрації не вбачається.

До того ж посилання апелянта на те, що 25 листопада 2016 року позивачем самостійно погашена сума грошового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням, а тому податкове повідомлення-рішення є узгодженим спростовується наступним.

Пунктом 56.3 статті 56 ПК України окрім іншого вбачається, що скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Відповідно до пункту 56.17 статті 56 ПК України процедура адміністративного оскарження закінчується: 56.17.1 днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк….. .

Згідно пункту 56.18 статті 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

При цьому згідно з пунктом 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Як вказувалось колегією суддів вище не погодившись с податковим повідомленням - рішенням від 04.08.2016 року № 0002911200 позивач звернувся зі скаргою до ГУ ДФС у Донецькій області, проте рішенням ГУ ДФС у Донецькій області від 11.10.2016 року № 5798/10/05-99-10-01-12-1 скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін. До того ж рішенням ДФС України від 17.11.2016 року № 24782/6/99-99-11-03-01-25 скаргу ФГ Надія - 1 залишено без розгляду.

З урахуванням викладеного позивач дотримавшись строку, встановленого пунктом 56.19 статті 56 ПК України після отримання скарги, 09 грудня 2016 року звернувся до суду з адміністративний позов про оскарження податкового повідомлення-рішення, таким чином з огляду на вимоги пункту 56.18 статті 56 ПК України грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили, оскільки триває процедура апеляційного оскарження, грошове зобов'язання вважається неузгодженим.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у контролюючого органу підстав для застосування до ФГ Надія -1 штрафних санкцій, а тому податкове повідомлення - рішення № 0002911200 від 04.08.2016 року, винесене Мангуською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області є протиправним та підлягає скасуванню.

З урахуванням викладеного судом першої інстанції постанова прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, що у відповідності до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину.

На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року у справі № 805/4998/16-а, - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року у справі № 805/4998/16-а, - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 20 червня 2017 року.

Головуючий суддя: Васильєва І.А.

Судді: Василенко Л.А.

Ястребова Л.В.