Ухвала

від 07.06.2017 по справі 370/2001/15-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

Ухвала

Іменем України

07 червня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Іваненко Ю.Г., Леванчука А.О., Ступак О.В., розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Плахтянської сільської ради Макарівського району Київської області, третя особа - Управління Держземагентства у Макарівському районі Київської області, про усунення перешкод в користуванні житловим будинком шляхом скасування державних актів та рішень ради, за касаційними скаргами ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду Київської області від 12 травня 2016 року та рішення Апеляційного суду Київської області від 14 вересня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, обґрунтовуючи його тим, що 09 квітня 2003 року він купив 1\2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 .

На підставі рішення Плахтянської сільської ради від 06 січня 2005 року йому 05 грудня 2005 року був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,226 га для будівництва та обслуговування житлового будинку.

ОСОБА_5 є суміжним землекористувачем і йому на підставі рішення Плахтянської сільської ради від 23 вересня 2003 року № 74 01 жовтня 2003 року був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та 0,026 га для ведення особистого селянського господарства, а всього - 0,276 га.

До державного акта на право власності на земельну ділянку ОСОБА_5, як вважає позивач, була включена земельна ділянка більшого розміру на 25 кв.м, ніж він фактично займав, що дало йому підстави змінити межу між земельними ділянками, а до державного акта на право власності на земельну ділянку позивача була включена відповідно земельна ділянка меншого розміру.

В своїх розрахунках розміру земельних ділянок позивач посилається на дані погосподарської книги Плахтянської сільської ради.

Позивач вказує, що при оформленні технічної документації, на підставі якої видані державні акти відповідачу, з позивачем не були погоджені межі земельних ділянок і дана документація не була затверджена Плахтянською сільською радою.

Посилаючись на вищевикладене, позивач просив суд визнати недійсними державні акти на право приватної власності на землю ОСОБА_5 серії НОМЕР_1, кадастровий номер НОМЕР_2, а також на своє ім'я - серії НОМЕР_3, кадастровий номер НОМЕР_4; скасувати їх державну реєстрацію і видати кадастрові номери автоматизованої бази даних; скасувати рішення сесії 6 сесії 24 скликання Плахтянської сільської ради від 23 вересня 2003 року № 74 та рішення від 06 січня 2005 року № 173-12-1У щодо передачі земельні ділянок у власність ОСОБА_4 та ОСОБА_5; зобов'язати сільського голову разом із сільською земельною комісією врегулювати земельні питання згідно з погосподарською книгою і інших документів сільської ради; стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 244 грн.

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 22 березня 2016 року позов задоволено частково.

Визнано недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_3, кадастровий номер НОМЕР_4, виданий на ім'я ОСОБА_4, скасовано його державну реєстрацію і видалено кадастровий номер автоматизованої бази даних.

Скасовано рішення 6 сесії 24 скликання Пляхтянської сільської ради Макарівського району Київської області № 173-12-1 У від 06 січня 2005 року щодо передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_4.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з вищевказаним рішенням, ОСОБА_4 у березні 2016 року оскаржив його в апеляційному порядку.

УхвалоюАпеляційного суду Київської області від 12 травня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішенняМакарівського районного суду Київської області від 22 березня 2016 року було ухвалено вважати неподаною та повернуто апелянту.

У травні 2016 року ОСОБА_4 повторно оскаржив рішення Макарівського районного суду Київської області від 22 березня 2016 року в апеляційному порядку.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 14 вересня 2016 року рішення Макарівського районного суду Київської області від 22 березня 2016 року скасовано в частині задоволення позовних вимог і в цій частині ухвалено нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Плахтянської сільської ради Макарівського району Київської області, третя особа - Управління Держземагентства у Макарівському районі Київської області, про визнання недійсним державного акта на право приватної власності на землю НОМЕР_7, кадастровий номер НОМЕР_4, виданий на ім'я ОСОБА_4, скасування його державної реєстрації і видалення кадастрового номера з автоматизованої бази даних, а також скасування рішення 6 сесії 24 скликання Пляхтянської сільської ради Макарівського району Київської області № 173-12-1У від 06 січня 2005 року щодо передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_4 відмовлено.

В іншій частині рішення суду залишено без змін.

У касаційних скаргах ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу та рішення апеляційного суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402- VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційні скарги підлягають відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншим.

Визнаючи неподаною та повертаючи апеляційну скаргу апелянту, апеляційний суд, керуючись ст. 121 ЦПК України, обгрунтовано виходив з того, що ОСОБА_4 не виконав вимоги суду, зазначені в ухвалі Апеляційного суду Київської області від 29 квітня 2016 року, та не усунув недоліки апеляційної скарги в повному обсязі.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та відмовляючи в задоволенні позову в цій частині, апеляційний суд виходив з того, що позивачем було вказано підставу для задоволення позовних вимог - невідповідність площ земельних ділянок, які зазначались у правовстановлюючих документах тим площам, на які сторони мали право відповідно до записів в погосподарських книгах, а судом першої інстанції задоволені позовні вимоги з інших підстав, а саме: виходячи з того, що Управлінням Держземагентства у Макарівському районі завантажена некоректно і не в повному обсязі інформація про земельну ділянку позивача, що не уможливлює формування витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку позивача, а також того, що існує накладення земельної ділянки позивача на земельну ділянку відповідача. Тому апеляційний суд обгрунтовано дійшов висновку, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог.

Крім того, апеляційний суд правильно зазначив про те, що належним доказом накладення земельних ділянок може бути лише відповідний висновок експерта, який відсутній в матеріалах справи.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку відповідача, а також рішення сільської ради про передачу йому у власність земельної ділянки, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що позивач не довів в судовому засіданні цих вимог.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу, про незаконність рішень сільради про затвердження технічної документації на обидві земельні ділянки, оскільки технічні документації виготовлені не у відповідності до вимог законодавства і не в повному обсязі, є безпідставними.

Доводи позивача про те, що суд, зазначивши, що інформація про земельну ділянку ОСОБА_4 завантажена в базу даних не коректно та не в повному обсязі , не надав жодної оцінки такого порушення, допущеного відділом земельних ресурсів, що керує кадастром та сільрадою щодо перевірки технічної документації, не можуть братись до уваги та не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

Інші доводи касаційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з витягом з рішення Плахтянської сільської ради Київської області Про передачу в приватну власність земельних ділянок від 23 вересня 2003 року № 74 та згідно зі списком громадян, яким передається земельна ділянка у приватну власність, ОСОБА_5 передано безоплатно у власність земельну ділянку площею 0,276 га, з яких 0,250 га - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, 0,026 га - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою АДРЕСА_2.

Згідно з державним актом від 01 жовтня 2003 року НОМЕР_8 ОСОБА_5 на праві власності належить земельна ділянка загальною площею 0,276 га в АДРЕСА_2, з яких 0,250 га - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, 0,026 га - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, на які в подальшому було присвоєно кадастрові номери НОМЕР_2 та НОМЕР_5.

Згідно з витягом з рішення Плахтянської сільської ради Київської області Про передачу в приватну власність земельних ділянок від 06 січня 2005 року № 173 та згідно зі списком громадян, яким передається земельна ділянка у приватну власність, ОСОБА_4 передано безоплатно у власність земельну ділянку площею 0,226 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно із державним актом серії НОМЕР_3 від 05 грудня 2005 року ОСОБА_4 на праві власності належить земельна ділянка загальною площею 0,226 га в АДРЕСА_1, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, кадастровий номер: НОМЕР_4.

Згідно з листом Управління Держземагентства у Макарівському районі, інформація про земельну ділянку ОСОБА_4 з кадастровим номером НОМЕР_4, що належить останньому на підставі державного акта від 05 грудня 2005 року серії НОМЕР_6, загальною площею 0,226 га завантажена не коректно та не в повному обсязі, що унеможливлює формування витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Згідно з цим же листом, ОСОБА_4 для вирішення цього питання рекомендовано звернутись в Управління Держземагентства у Макарівському районі.

З огляду на вищевикладене, доводи касаційних скарг не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального та матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційні скарги ОСОБА_4 відхилити.

Ухвалу Апеляційного суду Київської області від 12 травня 2016 року залишити без змін.

Рішення Апеляційного суду Київської області від 14 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Ю.Г. Іваненко А.О. Леванчук О.В. Ступак