Рішення

від 14.06.2017 по справі 916/1834/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" червня 2017 р.Справа № 916/1834/16

Господарський суд Одеської області у складі колегії суддів: головуючий суддя Смелянець Г.Є., судді Никифорчук М.І., Д'яченко Т.Г.

при секретарі судового засідання Ігнатишеній А.О.

розглянувши справу № 916/1834/16

за позовом Южненської міської ради Одеської області

до відповідача: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2

про зобов'язання звільнити та повернути земельну ділянку

за участю представників:

від позивача: Чайковська Г.Г. за довіреністю від 14.07.2016р.

від відповідача: Нестеренко Г.О. адвокат, ордер №138449 від 19.04.2017р.

від третьої особи: не з'явився

Суть спору: Южненська міська рада Одеської області звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про зобов'язання звільнити земельну ділянку загальною площею 0,2300 га, яка розташована за адресою: Одеська обл., АДРЕСА_1, шляхом знесення будівлі "Мілленіум" та зобов'язання повернути земельну ділянку загальною площею 0,2300 га, яка розташована за адресою: Одеська обл., АДРЕСА_1 на користь позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що укладений між позивачем (орендодавець) і відповідачем (орендар) договір оренди землі від 23.05.2005р. припинив свою дію. Після припинення права користування земельною ділянкою між сторонами не досягнуто домовленості щодо цієї земельної ділянки, яка є комунальною власністю та на який розташовано нерухомість відповідача, а також не укладено відповідного договору оренди земельної ділянки, що в свою чергу свідчить про самовільне зайняття земельної ділянки відповідачем.

Відповідач у запереченнях на позов від 29.08.2013р. за вх.№21006/16 просить суд відмовити у задоволенні позову, з посиланням при цьому, на те, що орієнтовна площа земельної ділянки, яку на момент розгляду справи займає відповідач, становить 0,1400 га, а тому позовні вимоги щодо самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки, а також звільнення земельної ділянки площею 0,2300 га є недоведеними, а також із посиланням на не доведення позивачем факту самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки.

Ухвалою суду від 29.08.2016р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2.

Ухвалою суду від 14.09.2016р. справу №916/1834/16 призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів.

Згідно протоколу автоматичного визнання складу колегії суддів від 14.09.2016 р., для розгляду справи №916/1834/16 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Смелянець Г.Є., суддя Гуляк Г.І., суддя Шаратов Ю.А.

Ухвалою суду від 15.09.2016р. справу №916/1834/16 прийнято до провадження колегії суддів: головуючий суддя Смелянець Г.Є., суддя Гуляк Г.І., суддя Шаратов Ю.А.

Ухвалою суду від 09.11.2016р. строк вирішення спору по справі №916/1834/16 продовжений на 15 днів, до "29" листопада 2016 р., у зв'язку із задоволенням відповідного клопотання відповідача.

Ухвалою суду від 22.11.2016р. по справі №916/1834/16 призначено судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз та провадження у справі зупинено.

20.02.2017р. до господарського суду від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист з повідомленням №5640 про неможливість надання висновку за матеріалами справи №916/1834/16 у зв'язку з ненадходженням коштів за проведення експертизи.

У зв'язку із закінченням повноважень судді Шаратова Ю.А. з 13.02.2017р., розпорядженням керівника апарату від 21.02.2017р. № 212 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи та згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №916/1834/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Смелянець Г.Є., судді Гуляк Г.І., Д`яченко Т.Г.

Ухвалою суду від 22.02.2017р. справу №916/1834/16 прийнято до провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя Смелянець Г.Є., судді Гуляк Г.І., Д`яченко Т.Г.

У зв'язку із перебуванням судді Гуляк Г.І. з 13.04.2017р. на тривалому лікарняному, розпорядженням керівника апарату від 20.04.2017р. №425 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи та згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №916/1921/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Смелянець Г.Є., судді Никифорчук М.І., Д'яченко Т.Г.

20.04.2017р. за вх.№2-2222/17 господарський суд одержав заяву про призначення експертизи, згідно з якою відповідач просить суд призначити у справі судову земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити питання: Яку фактичну площу земельної ділянки, що розташована за адресою: Одеська область, м. Южне, вул.Приморська,10, займає Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 на момент розгляду справи, із врахуванням площі нерухомого майна, яке розташовано на цій земельній ділянці та власником якого є Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно №1295 від 23.12.2008р., та площі земельної ділянки, яка необхідна Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 для обслуговування цього нерухомого майна? Вказане клопотання відповідача обґрунтовано тим, що попередньо призначену судову експертизу у справі відповідач оплатив, проте справа була повернута експертною установою до господарського суду.

Ухвалою суду від 21.04.2017р. справу №916/1834/16 прийнято до провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя Смелянець Г.Є., судді Никифорчук М.І., Д'яченко Т.Г.

Судове засідання, яке призначено на 22.05.2017р. о 12:50, не відбулось у зв'язку з перебуванням головуючого судді Смелянець Г.Є. на лікарняному.

Ухвалою суду від 26.05.2017р. розгляд справи призначений на 14.06.2017р. о 15:30.

Третя особа у судові засіданні не з'явилася, письмових пояснень щодо позовних вимог не надала. При цьому, всі судові ухвали, які надіслані третій особі на адресу: АДРЕСА_2 повернуті до суду з довідкою поштового зв'язку „за закінченням терміну зберігання".

На підставі ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 14.06.2017р. за участю представників сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

23.05.2005р. між Южненською міською радою (Орендодавець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладений (Орендар, відповідач) укладений договір оренди землі, зареєстрований у Южненському міському відділі Одеської регіональної філії державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру" Державного комітету України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.06.2005р. № 040551100015, відповідно до якого Орендодавець надає, а Орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Южне, на території Приморського парку.

Згідно з п.2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,2300 га забудованих земель громадського призначення під розміщення молодіжного центру із земель м. Южне.

Відповідно до п.5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки не розраховувалась.

Згідно з п.8 договору договір укладено на 25 років.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку за актом приймання-передачі об'єкта оренди до договору оренди.

05.05.2008р. між Южненською міською радою та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 підписано доповнення до договору оренди землі, в якому сторони дійшли згоди про наступне: Орендар зобов'язується завершити будівництво та здати молодіжний центр в експлуатацію протягом одного року з моменту реєстрації доповнення до договору оренди.

На вказаній земельній ділянці відповідачем збудований молодіжний центр "Мілленіум", який прийнятий в експлуатацію за актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, затвердженим рішенням виконавчого комітету Южненської міської ради від 11.12.2008р. №1541, зареєстрованим в Інспекції ДАБК в Одеській області 15.12.2008р. №2014.

Відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №21397131 від 24.12.2008р. нежитлова будівля за адресою: Одеська обл., АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_1.

Рішенням Южненської міської ради від 18.06.2009р. №1146-V надано дозвіл на розірвання договору оренди на земельну ділянку від 01.06.2005р. №040551100015 між Южненською міською радою та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 з моменту укладання договору оренди на земельну ділянку з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5.

13.03.2012р. між Южненською міською радою та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 підписано угоду про розірвання договору оренди на земельну ділянку від 01.06.2005р. №040551100015.

Листом від 28.11.2013р. за вих..№147/04-01-14 позивач повідомив відповідача про розгляд питання щодо надання відповідачу земельної ділянки площею 0,23 га в оренду для розміщення молодіжного центру "Мілленіум", терміном на 25 років.

Рішенням Южненської міської ради від 19.12.2013р. №1001-VI надано Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 земельну ділянку із земель комунальної власності м. Южного (землі житлової та громадської забудови), розташованої за адресою: Одеська обл., АДРЕСА_1, загальною площею 0,2300 га в оренду для розміщення моложіного центру " Мілленіум", терміном на 25 років; встановлено орендну плату в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки землі за рік, що становить 3704073,97 грн. станом на 01.01.2013р.

Листом від 26.12.2013р. за вх.№164/04-01-14 позивач надіслав відповідачу 3 примірники оригіналу договорів оренди земельної ділянки з додатками, підписані Южненською міською радою.

Відповідач у відповіді від 11.02.2014р. просила зменшити розмір відсоткової ставки орендної плати до середньої по місту.

Листом від 14.03.2014р.за вих.№32/04-01-14 позивач просив відповідача всі заперечення щодо окремих умов договору оренди земельної ділянки викласти в протоколі розбіжностей.

Відповідно до Інформації з Реєстру прав власності на нерухоме майно №27586377 від 02.10.2014р. нежитлова будівля за адресою: Одеська обл., АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_1.

Рішенням господарського суду Одеської області від 10.03.2015р. у справі №916/5148/14 позов Прокурора м. Южне Одеської області в інтересах держави в особі Южненської міської ради задоволено частково та з ФОП ОСОБА_1 стягнуто збитки в розмірі 315939.73 грн.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.11.2015р. рішення господарського суду Одеської області від 10.03.2015р. у справі №916/5148/14 змінено та з ФОП ОСОБА_1 стягнуто збитки в сумі 355162,24 грн., які нараховані відповідачу за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів з 12.04.2012р. по 31.08.2014р., за виключенням при цьому орендної плати, яка сплачена відповідачем за 2 роки в сумі 21393,84 грн.

При цьому, у Постанові Одеського апеляційного господарського суду від 17.11.2015р. встановлено, що укладений 23.05.2005р. між позивачем - Южненською міською радою та відповідачем - ФОП ОСОБА_1 договір оренди землі, стосовно земельної ділянки площею 0,2300 га земель житлової та громадської забудови, розташованої за адресою: Одеська обл., м. Южне, на території Приморського парку, під розміщення молодіжного центру, зареєстрований у Южненському міському відділі Одеської регіональної філії державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру" Державного комітету України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.06.2005р. № 040551100015. був розірваний 12.04.2012р. незважаючи на те, що договір оренди цієї земельної ділянки з новим власником об'єктів, що розташовані на цієї земельній ділянці не укладався і це розірвання ні ким не оспорювалось та визнається сторонами цього договору.

У заяві від 22.04.2015р. відповідач просила позивача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 10 років для обслуговування молодіжного центру "Мілленіум", що розтошований за адресою: Одеська обл., АДРЕСА_1 і знаходиться у власності у ФОП ОСОБА_1 Орієнтована площа складає 0,014 га.

Рішенням господарського суду Одеської області від 22.02.2016р. у справі №916/557/14 за позовом Южненської міської ради Одеської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління Держгеокадастру у Комінтернівському районі Одеської області про визнання укладеним договору та за зустрічним позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Южненської міської ради Одеської області про визнання незаконним та скасування рішення, у задоволенні позовних вимог Южненської міської ради Одеської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління Держгеокадастру у Комінтернівському районі Одеської області про визнання укладеним договору - відмовлено; зустрічний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено; визнано незаконним та скасовано рішення Южненської міської ради „Про надання земельної ділянки в оренду ФОП ОСОБА_1" № 1001-VI від 19.12.2013р.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.05.2016р. та постановою Вищого господарського суду України від 11.08.2016р. залишено без змін рішення господарського суду Одеської області від 22.02.2016р. у справі №916/557/14.

12.05.2015р. відповідач звернувся до позивача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду.

Листом від 09.06.2015р. позивач повідомив відповідача про те, що земельна ділянка під розміщення молодіжного центру "Мілленіум", площею 0,2300 га, яка розташована за адресою: Одеська обл., АДРЕСА_1 вже була відведена та має присвоєний кадастровий номер: 5111700000:02:006:0013, тобто вже сформована.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-5103209852016 від 02.08.2016р. земельна ділянка кадастровий номер: 5111700000:02:006:0013 належить до комунальної власності, категорія земель - землі житлової та громадської забудови.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №66756990 від 28.08.2016р., нежитлова будівля за адресою: Одеська обл., АДРЕСА_1, належить на праві приватної власності ОСОБА_1.

Рішенням Южненської міської ради від 08.12.2016р. №457-VII надано згоду на поділ земельної ділянки (кадастровий номер: 5111700000:02:006:0013), яка знаходиться в комунальній власності територіальної громади міста Южного, площею 0,2300 га, за адресою: Одеська обл., АДРЕСА_1, на земельні ділянки: приблизною площею 0,14 га - для обслуговування та експлуатації нежитлової будівлі "Мілленіум" та для подальшої передачі в оренду фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1; та приблизною площею 0,09 га - землі загального користування, для подальшої передачі в постійне користування комунальному підприємству "Екосервіс".

Предметом спору у даній справі є зобов'язання звільнити земельну ділянку загальною площею 0,2300 га, яка розташована за адресою: Одеська обл., АДРЕСА_1, шляхом знесення будівлі "Мілленіум" та зобов'язання повернути земельну ділянку загальною площею 0,2300 га, яка розташована за адресою: Одеська обл., АДРЕСА_1 на користь позивача.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, з наступних мотивів.

Відповідно до ч.1 ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно зі п.34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується питання вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Частиною першою ст.116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно зі ст.126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

У відповідності до п.п.1,2 ч.1 ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації прав підлягають: 1) право власності; 2) речові права, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; іпотека; право довірчої власності; інші речові права відповідно до закону.

Відповідно до ч.2 ст.120 Земельного кодексу України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Так, як вище встановлено господарським судом, 23.05.2005р. між Южненською міською радою (Орендодавець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендар, відповідач) укладений договір оренди земельної ділянки за адресою: Одеська обл., м. Южне, на території Приморського парку, на якій відповідачем збудований молодіжний центр "Мілленіум", який прийнятий в експлуатацію за актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, затвердженим рішенням виконавчого комітету Южненської міської ради від 11.12.2008р. №1541, зареєстрованим в Інспекції ДАБК в Одеській області 15.12.2008р. №2014.

Згодом на підставі рішення Южненської міської ради від 18.06.2009р. №1146-V між Южненською міською радою та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 підписано угоду від 13.03.2012р. про розірвання договору оренди на земельну ділянку від 01.06.2005р. №040551100015.

Нового договору на оренду земельної ділянки між сторонами у справі не укладено.

При цьому рішення Южненської міської ради „Про надання земельної ділянки в оренду ФОП ОСОБА_1" № 1001-VI від 19.12.2013р. визнано незаконним та скасовано рішенням господарського суду Одеської області від 22.02.2016р. у справі №916/557/14.

Поряд з цим, нежитлова будівля молодіжного центру "Мілленіум" за адресою: Одеська обл., АДРЕСА_1, з 24.12.2008р. належить на праві власності відповідачу.

Пунктом 15 ч.1 ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно з роз'ясненнями, що містяться в п.3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки. Разом з тим, у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. Господарським судам у вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.

Відповідно до ч.1 ст. 417 ЦК України у разі припинення права користування земельною ділянкою, на якій була споруджена будівля (споруда), власник земельної ділянки та власник цієї будівлі (споруди) визначають правові наслідки такого припинення. У разі недосягнення домовленості між ними власник земельної ділянки має право вимагати від власника будівлі (споруди) її знесення та приведення земельної ділянки до стану, в якому вона була до надання її у користування.

Як вище встановлено господарським судом відповідач звертався до позивача з проханням надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування молодіжного центру площею 0,14 га, із посиланням на фактичне користування земельною ділянкою площею саме 0,14 га.

В подальшому позивач своїм рішенням 457-VII від 08.12.2016р. надав згоду на поділ земельної ділянки (кадастровий номер: 5111700000:02:006:0013), яка знаходиться в комунальній власності територіальної громади міста Южного, площею 0,2300 га, за адресою: Одеська обл., АДРЕСА_1, на земельні ділянки: приблизною площею 0,14 га - для обслуговування та експлуатації нежитлової будівлі "Мілленіум" та для подальшої передачі в оренду фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1; та приблизною площею 0,09 га - землі загального користування, для подальшої передачі в постійне користування комунальному підприємству "Екосервіс".

Отже, чинне рішення позивача 457-VII від 08.12.2016р., яким надано згоду на поділ земельної ділянки кадастровий номер: 5111700000:02:006:0013, свідчить про наявність між сторонами домовленості щодо правового оформлення користування відповідачем вказаною земельною ділянкою.

Поряд з цим, такі обставини свідчать про передчасне звернення позивача до суду з даним позовом, оскільки положення ст.417 ЦК України виникнення права позивача вимагати від відповідача, як власника будівлі (споруди), її знесення та приведення земельної ділянки до стану, в якому вона була до надавання її у користування, ставлять в залежність від наявності між сторонами з цього приводу спору, який наразі відсутній.

Також господарським судом враховано наступне.

Нежитлова будівля за адресою: Одеська обл., АДРЕСА_1, належить на праві приватної власності ОСОБА_1, про що свідчить наявна в матеріалах справи Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №66756990 від 28.08.2016р.

Застосовуючи відповідно до вимог ч.1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи, ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.

Основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішенням Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції" від 23.09.1982р., "Новоселецький проти України" від 11.03.2003р., "Федоренко проти України" від 01.06.2006р.). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі статті 1. Зокрема, необхідно щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Така ж правова позиція викладена і у постанові Верховного суду України від 18.09.2013р. у справі №6-92цс13, прийнятій за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Відповідно до вимог ст. 111-28 ГПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111 16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004р. категорично ствердив, що "правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес" (п.54 рішення).

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21 лютого 1986 року, "Щокін проти України" від 14 жовтня 2010 року, "Сєрков проти України" від 7 липня 2011 року, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23 листопада 2000 року, "Булвес" АД проти Болгарії" від 22 січня 2009 року, "Трегубенко проти України" від 2 листопада 2004 року, "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

ЄСПЛ, оцінюючи можливість захисту права особи за статтею 1 Першого протоколу, загалом перевіряє доводи держави про те, що втручання в право власності відбулося в зв'язку з обґрунтованими сумнівами щодо законності набуття особою права власності на відповідне майно, зазначаючи, що існують відмінності між тією справою, в якій законне походження майна особи не оспорюється, і справами стосовно позбавлення особи власності на майно, яке набуте злочинним шляхом або стосовно якого припускається, що воно було придбане незаконно (наприклад, рішення та ухвали ЄСПЛ у справах "Раймондо проти Італії" від 22 лютого 1994 року, "Філліпс проти Сполученого Королівства" від 5 липня 2001 року, "Аркурі та інші проти Італії" від 5 липня 2001 року, "Ріела та інші проти Італії" від 4 вересня 2001 року, "Ісмаїлов проти Російської Федерації" від 6 листопада 2008 року).

Таким чином, стаття 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання "справедливого балансу" в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону нормативно-правового акту, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що закон непередбачуваний. Сумніви щодо тлумачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися "значною свободою (полем) розсуду". Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об'єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Принцип "пропорційності" передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар".

Отже, з урахуванням наявності на даний час перемовин між сторонами щодо вирішення питання користування відповідачем земельною ділянкою кадастровий номер: 5111700000:02:006:0013, про що свідчить наявне в матеріалах справи рішення позивача про надання згоди на поділ земельної ділянки кадастровий номер: 5111700000:02:006:0013, з огляду на характер спірних правовідносин у справі, господарський суд дійшов висновку про невідповідність заходу втручання в право відповідача на законне володіння належного йому на праві приватної власності нерухомого майна (у вигляді зобов'язання звільнити земельну ділянку шляхом знесення будівлі та зобов'язання повернути земельну ділянку) сформованим у сталій практиці ЄСПЛ принципам, оскільки в даному випадку в першу чергу буде порушений принцип "пропорційності" визначеним цілям.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Южненської міської ради Одеської області.

Заява відповідача про призначення у справі експертизи від 20.04.2017р. за вх.№2-2222/17 не розглядалася господарським судом у зв'язку із задоволенням відповідного клопотання про відмову відповідача від розгляду цієї заяви, яке в усній формі заявлено представником відповідача у судовому засіданні.

На підставі ст.44,49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

Відмовити Южненській міській раді Одеської області у задоволенні позову.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Повне рішення складено 19 червня 2017 р.

Головуючий Г.Є. Смелянець

Суддя М.І. Никифорчук

Суддя Т.Г. Д'яченко