Постанова

від 15.06.2017 по справі 910/11758/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2017 р. Справа№ 910/11758/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

За участю представників:

Від позивача: Кушніль Д.С.- представник;

Від відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонар"

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2016

у справі № 910/11758/16 (суддя Карабань Я.А.)

за позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонар"

про стягнення заборгованості у розмірі 118 816,97 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонар" про стягнення заборгованості у розмірі 118 816,97 грн. з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

В обґрунтування позовних вимог позивач пояснив, що між ним та відповідачем був укладений договір про закупівлю товарів за державні кошти № 37-14/5-15 від 16.11.2015 (далі - договір), згідно з умовами якого відповідач зобов'язувався якісно та в повному обсязі виконати роботи, передбачені умовами договору, а позивач зобов'язувався вказані роботи прийняти та оплатити.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.10.2016 позовні вимоги задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонар" на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" пеню в розмірі 73 055,74 грн.; штраф у сумі 34 061,66 грн.; 1 606,76 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонар" у справі №910/11758/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючого судді Отрюха Б.В., суддів Тищенко А.І. та Михальської Ю.Б.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2016 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонар" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 15.12.2016.

Представник позивача 15.12.2016 через відділ документального забезпечення суду подав відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, рішення суду міста Києва залишити без змін, який колегією суддів було оглянуто та долучено до матеріалів справи.

Представник відповідача в судовому засіданні, призначеному на 15.12.2016, подав письмові пояснення та клопотання про призначення судової будівельної експертизи, які колегією суддів були оглянуті та долучені до матеріалів справи.

Представник позивача заперечив проти клопотання про призначення судової експертизи та зазначив, що відповідно до п.6.1 Договору №37-14/5-15 від 16.11.2015 строк виконання робіт, який обчислюється в 45 календарних днів після перерахування замовником авансу на розрахунковий рахунок виконавця закінчився, але виконавець остаточно роботи не виконав.

Представник відповідача підтримав клопотання про призначення судової експертизи вказуючи про необхідність призначення експертизи, оскільки, п. 6.1 Договору встановлено 45 календарних днів для виконання робіт, але в строк виконання робіт не входить збір необхідних вихідних даних, термін погодження проектної документації у замовника (ДП МА "Бориспіль") та проходження експертизи у відповідних експертних органах. Крім того, представник відповідача зазначив, що позивач для проведення робіт надав відповідачу не всі необхідні вихідні дані та частину вихідних даних позивач надав вже після подання позову, що вплинуло на виконання робіт в строк.

Заслухавши пояснення сторін, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку про призначення у справі №910/11758/16 судової експертизи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2016 року по справі №910/11758/16 у зв'язку з призначенням судової експертизи було зупинено апеляційне провадження у справі № 910/11758/16 до отримання висновку експерта.

Листом за № 616/17-42 від 05.05.201 Київський науково-дослідний інститут судових експертиз повідомив суд про неможливість виконання призначеної судової експертизи по справі № 910/11758/16, оскільки попередня оплата за проведення експертизи небула здійснена, ухвалу суду було залишено без виконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 79 ГПК України господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

У зв'язку з тим, що Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз повернуто справу № 910/11758/16 без виконання вказаної вище експертизи провадження у справі підлягає поновленню.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2017 поновлено провадження у справі, розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонар" призначено на 15.06.2017.

В судовому засіданні 15.06.2017 представник позивача надав пояснення по суті спору та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонар", рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2016 залишити без змін.

В судове засідання, призначене на 15.06.2017, повноважні представники відповідача не з'явилися.

Як зазначено у пункті 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Відповідно до пункту 3.9.1. вказаної постанови, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до пункту 2.6.10. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 № 28 оригінал судового рішення залишається в матеріалах справи; згідно з пунктом 2.6.15. вказаної Інструкції на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам судового процесу.

Як вбачається із матеріалів справи, копії ухвали Київського апеляційного господарського суду були надіслані учасникам судового процесу на адреси, зазначені на клопотаннях та в апеляційній скарзі, що підтверджується відміткою суду на зворотній стороні ухвали.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників відповідача, які були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Як вже було вказано вище, 05.05.2017 на адресу Київського апеляційного господарського суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло повідомлення про залишення ухвали суду без виконання, оскільки небуло здійснено попередню оплату за проведення експертизи.

Тобто, призначена судом експертиза не була проведена з вини відповідача через несплату вартості експертизи.

За змістом ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками судових експертів.

Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, як встановлено статтею 34 ГПК України. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.11.2015 між Державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" та товариством з обмеженою відповідальністю "Сонар" був укладений договір № 37-14/5-15.

Згідно із пунктом 1.1 договору, відповідач зобов'язувався якісно виконати в повному обсязі роботи, зазначені в п. 1.2 договору відповідно до завдання на проектування № 09-25-64 від 15.09.2015, а позивач зобов'язувався вказані роботи прийняти та оплатити.

Відповідно до пункту 1.2 договору найменування робіт: Капітальний ремонт резервуарів РВС-2000 на базовому складі паливно-мастильних матеріалів в ДП МА "Бориспіль" № 6, № 7, № 8, № 9, № 10, № 11 (інв. № 47631, інв. № 47634, інв. № 47632, інв. № 47635, інв. № 47633, інв. № 47636) (проектні роботи), далі - роботи.

До робіт за даним договором належать: розробка проектної документації - стадія "Робочий проект".

Пунктом 5.1.1 договору визначено, що замовник протягом 15-ти банківських днів після підписання цього договору та за умови вимог щодо фінансування (п.4.2 договору), перераховує на розрахунковий рахунок виконавця аванс у розмірі 30% ціни договору, що становить 145 978,55 грн, включаючи ПДВ 20% - 24 329,76 грн.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії платіжного доручення № 8017, позивач на виконання умов договору, 01.12.2015 сплатив відповідачу аванс у розмірі 145 978,55 грн.

Проте, проектні роботи відповідачем так і небули виконані.

Згідно із частиною 1 статті 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 статті 174 Господарського кодексу України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

В своїх запереченнях, відповідач зазначає, що строк виконання зобов'язання не настав, оскільки до строку виконання робіт не входить час, необхідний для збору вихідних даних, погодження проектної документації позивачем та проходження експертизи вказаної документації у відповідних експертних органах. Також вказав, що позивач не передав відповідачу усі необхідні вихідні дані, що унеможливлює розробку проектної документації.

Відповідно до п. 6.1 договору строк виконання робіт: виконавець зобов'язаний якісно виконати роботи протягом 45 календарних днів після перерахування замовником авансу на розрахунковий рахунок виконавця. В строк виконання робіт не входить збір необхідних вихідних даних, термін погодження проектної документації у замовника (ДП МА "Бориспіль") та проходження експертизи у відповідних експертних органах, але зазначене погодження та проходження експертизи у відповідних експертних органах здійснюється протягом строку дії договору.

Пунктом 11.1 договору визначено, що цей договір набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін та скріплення відбитками печаток сторін і діє до 30.06.2016. Закінчення строку дії договору не звільняє сторін від виконання тих зобов'язань, що лишились невиконаними. Закінчення строку дії договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

Згідно із пунктом 6.4 договору для погодження підрозділами замовника проектної документації виконавець передає замовнику 2 паперові примірники та електронну версію проектної документації (у форматі PDF (Portable Document Format) - для текстової, графічної, табличної, ілюстративної частин проекту та у форматі програмного комплексу, в якому виконана кошторисна частина проектної документації), про що складається і підписується перша накладна.

Відповідно до пункту 6.5 договору після надання виконавцем замовнику на погодження проектної документації замовник зобов'язаний погодити або надати у письмовій формі свої вмотивовані зауваження та встановити спільно з виконавцем строки на усунення виявлених недоліків. Виконавець здійснює супровід проектної документації під час її погодження в підрозділах замовника. Остаточним погодженням проектної документації вважається оформлений Реєстр погодження робочого проекту.

Замовник погоджену проектну документацію подає до відповідного експертного органу. Виконавець супроводжує проектну документацію при проходженні експертизи, а також виконує роботи по усуненню зауважень експертизи в частині, що стосується (п. 6.6 договору).

Згідно із п. 6.7 договору в разі отримання негативного звіту експертного органу виконавець за власні кошти та своїми силами усуває недоліки, визначені у звіті експертного органу. Недоліки мають бути усунені виконавцем протягом терміну, визначеного експертним органом або замовником, але в будь-якому разі не може перевищувати 20 робочих днів з дати отримання негативного звіту.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що завдання на проектування № 09-25-64 від 15.09.2015 є додатком № 1 до договору № 37-14/5-15 від 16.11.2015 щодо змісту якого відповідач зауважень не висловлював. Крім того, завдання на проектування № 09-25-64 від 15.09.2015 погоджено відповідачем, що підтверджується підписом представника та печаткою відповідача.

21.12.2015 Листом № 01-22-5148 позивач в якості вихідних даних направив відповідачу копії державного акту на право постійного користування землею ІІ-КВ № 001460 від 19.07.2002, експертних висновків за результатами обстеження резервуарів РВС-2000 № 6, № 7, № 8, № 9, № 10, № 11 та паспортів вказаних резервуарів.

З наявного в матеріалах справи акта прийому-передачі, вбачається, що 19.02.2016 відповідач передав позивачу звіт про інженерно-геологічні вишукування 96/15-00-ТВ2.

03.03.2016 відповідач передав позивачу інженерно-геодезичні вишукування 96/15-00-ТВ1.

18.03.2016 відповідач передав позивачу робочий проект (том 1: "Загальна пояснювальна записка 015-15-ПЗ", "Генеральний план 015-15-ГП", "Архітектурно-будівельні рішення 015-15-АБ", "Конструкції металеві 015-15-КМ", "Основи і фундаменти 015-15-ОФ"), робочий проект (том 2: "Система пінного пожежогасіння 015-15-ПГ") та його електронну версію (том 1, 2).

30.03.2016 відповідач передав позивачу робочий проект (том 3: "Технологічні рішення 015-15-ТХ", "Автоматизація технологічних рішень 015-15-АТХ") та його електронну версію, що підтверджується накладною № 1.2.

11.08.2016 листом № 01-22-2861 позивач направив відповідачу погоджене Департаментом державного нагляду (контролю) у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту технічне завдання № 09-25-65 від 01.08.2016 на розробку розділу "Автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення", про що також зазначено у відзиві відповідача.

Згідно із накладною № 1.4, відповідач 15.06.2016 передав позивачу робочий проект (том 1: "Загальна пояснювальна записка 015-15-ПЗ", "Генеральний план 015-15-ГП", "Архітектурно-будівельні рішення 015-15-АБ", "Конструкції металеві 015-15-КМ", "Основи і фундаменти 015-15-ОФ"), робочий проект (том 2: "Пожежогасіння 015-15-ПГ"), робочий проект (том 3: "Технологічні рішення 015-15-ТХ", "Автоматизація технологічних рішень 015-15-АТХ"), робочий проект (том 5: "Блискавкозахист 015-15-БЗ", "Антикорозійний захист 015-15-АЗ"), робочий проект (том 6: "Проект організації будівництва 015-15-ПОБ"), робочий проект (том 7: "Кошторисний розрахунок 015-15-КР") та його електронну версію (том 1-3, 5-7).

Відповідно до накладної № 1.522.09.2016 відповідач передав позивачу робочий проект (том 4: "Автоматизовані системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій").

Зі змісту супровідних листів № 35 від 15.06.2016 та № 41 від 22.09.2016 до накладних № 1.4 та № 1.5 вбачається, що відповідач, згідно з п. 6.4 договору, передає виконану ним проектну документацію на розгляд підрозділами позивача.

Беручи до уваги, що згідно із пунктом 6.1 договору в строк виконання робіт не входить збір необхідних вихідних даних, тобто термін виконання проектних робіт починає обраховуватись з 22.12.2015 - дня, наступного за днем надання позивачем вихідних даних відповідачу, а кінцевий термін виконання проектних робіт, відповідно, настав 04.02.2016 (21.12.2015 + 45 днів).

Передання відповідачем проектної документації лише 15.06.2016 та 22.09.2016 за накладними № 1.4 та № 1.5 на розгляд підрозділами позивача згідно з п. 6.4 договору, свідчить про порушення ним строків виконання робіт, адже дослідження проектної документації підрозділами позивача є лише початковим етапом виконання робіт, загальний порядок виконання яких встановлений п.п. 6.4-6.7 договору.

Згідно із пунктом 6.12 договору роботи вважаються прийнятими після підписання сторонами другої накладної про передачу проектної документації, отримання позитивного звіту відповідного експертного органу згідно чинного законодавства України та підписання сторонами Акту здачі-приймання проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно із частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно із п. 8.3 договору у разі порушення строку виконання робіт, зазначеного в п.6.1 договору та/або терміну виправлення недоліків, зазначених в п. 6.5 та п. 6.7 договору, перші 14 календарних днів, виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 50% облікової ставки НБУ від ціни робіт, строк виконання яких порушено, за кожний день прострочення. У порушення строку виконання робіт, зазначеного в п.6.1 цього договору, та/або терміну виправлення недоліків, зазначених в п. 6.5 та 6.7 договору, понад 14 календарних днів, починаючи з 15 календарного дня, виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від ціни робіт, строк виконання яких порушено, за кожний день прострочення. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов'язань за договором, включаючи день виконання такого зобов'язання.

Ціна договору складає 486 595,18 грн., враховуючи ПДВ 20% - 81 099,20 грн (п. 3.1 договору).

Перевіривши розрахунок пені суду першої інстанції, колегія суддів вважає його арифметично вірним та погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога позивача щодо стягнення з відповідача пені є обґрунтованою, про те підлягає частковому задоволенню в розмірі 73 055,74 грн.

Частиною 2 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до пункту 8.4 договору за порушення строку виконання робіт, зазначеного в пункті 6.1 договору, терміну виправлення недоліків, зазначених в пунктах 6.5 та 6.7 договору, понад 30 календарних днів, виконавець додатково сплачує замовникові штраф у розмірі 7% від ціни договору.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 34 061,66 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Доводи, які наведені скаржником в апеляційній скарзі, судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Згідно з положеннями ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що рішення у даній справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та відповідністю висновків, викладених в рішенні, дійсним обставинам справи, тому рішення є законним та обґрунтованим. Підстав для скасування або зміни вказаного рішення та задоволення апеляційної скарги колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не знаходить.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонар" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2016 у справі № 910/11758/16 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/11758/16 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська