ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2017 року Справа № 910/11758/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Вовк І.В. (головуючий, доповідач), Грек Б.М., Могил С.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сонар" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2017 року у справі №910/11758/16 за позовом державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" до товариства з обмеженою відповідальністю "Сонар" про стягнення штрафних санкцій,
В С Т А Н О В И В:
У червні 2016 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) штрафних санкцій (пеня, штраф) у розмірі 118 816,97 грн. за порушення строків виконання робіт за укладеним між сторонами договором.
Рішенням господарського суду міста Києва від 25.10.2016 року (суддя Карабань Я.А.) позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 73 055,74 грн. та штраф у сумі 34 061,66 грн.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2017 року (судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.) рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі відповідач вважає, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними судові рішення скасувати, рішення та постанову скасувати, у позові відмовити повністю.
У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає, що рішення та постанова у справі є законними, та просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи та прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 16.11.2015року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 37-14/5-15 закупівлі робіт за державні кошти.
Згідно із пунктом 1.1 договору, відповідач зобов'язувався якісно виконати в повному обсязі роботи, зазначені в п. 1.2 договору відповідно до завдання на проектування № 09-25-64 від 15.09.2015 року, а позивач зобов'язався такі роботи прийняти та оплатити.
Відповідно до пункту 1.2 договору найменування робіт: Капітальний ремонт резервуарів РВС-2000 на базовому складі паливно-мастильних матеріалів в ДП МА "Бориспіль" № 6, № 7, № 8, № 9, № 10, № 11 (інв. №47631, інв. № 47634, інв. № 47632, інв. № 47635, інв. № 47633, інв. № 47636) (проектні роботи), далі - роботи.
До робіт за даним договором належать: розробка проектної документації - стадія "Робочий проект".
Пунктом 5.1.1 договору визначено, що замовник протягом 15-ти банківських днів після підписання цього договору та за умови вимог щодо фінансування (п.4.2 договору) перераховує на розрахунковий рахунок виконавця аванс у розмірі 30% ціни договору, що становить 145 978,55 грн., включаючи ПДВ 20% - 24 329,76 грн.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії платіжного доручення № 8017, позивач на виконання умов договору 01.12.2015 року сплатив відповідачу аванс у розмірі 145 978,55 грн.
Відповідно до п. 6.1 договору строк виконання робіт: виконавець зобов'язаний якісно виконати роботи протягом 45 календарних днів після перерахування замовником авансу на розрахунковий рахунок виконавця. В строк виконання робіт не входить збір необхідних вихідних даних, термін погодження проектної документації у замовника (ДП МА "Бориспіль") та проходження експертизи у відповідних експертних органах, але зазначене погодження та проходження експертизи у відповідних експертних органах здійснюється протягом строку дії договору.
Проте, проектні роботи відповідачем так і не були виконані.
Предметом даного судового розгляду є вимоги замовника до виконавця (підрядника) про стягнення штрафних санкцій (пені та штрафу) за порушення строків виконання робіт за договором.
Задовольняючи частково позовні вимоги про стягнення з відповідача пені господарський суд першої інстанції визнав їх обґрунтованими, однак у помилково визначеному розмірі, а в частині стягнення штрафу позов задоволено повністю.
Згідно із частиною 1 статті 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частиною 1 статті 174 Господарського кодексу України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).
Відповідно до п. 6.1 договору виконавець зобов'язаний якісно виконати роботи протягом 45 календарних днів після перерахування замовником авансу на розрахунковий рахунок виконавця. В строк виконання робіт не входить збір необхідних вихідних даних, термін погодження проектної документації у замовника (ДП МА "Бориспіль") та проходження експертизи у відповідних експертних органах, але зазначене погодження та проходження експертизи у відповідних експертних органах здійснюється протягом строку дії договору.
Згідно із пунктом 6.4 договору для погодження підрозділами замовника проектної документації виконавець передає замовнику 2 паперові примірники та електронну версію проектної документації (у форматі PDF (Portable Document Format) - для текстової, графічної, табличної, ілюстративної частин проекту та у форматі програмного комплексу, в якому виконана кошторисна частина проектної документації), про що складається і підписується перша накладна.
Відповідно до пункту 6.5 договору після надання виконавцем замовнику на погодження проектної документації замовник зобов'язаний погодити або надати у письмовій формі свої вмотивовані зауваження та встановити спільно з виконавцем строки на усунення виявлених недоліків. Виконавець здійснює супровід проектної документації під час її погодження в підрозділах замовника. Остаточним погодженням проектної документації вважається оформлений Реєстр погодження робочого проекту.
Замовник погоджену проектну документацію подає до відповідного експертного органу. Виконавець супроводжує проектну документацію при проходженні експертизи, а також виконує роботи по усуненню зауважень експертизи в частині, що стосується (п. 6.6 договору).
Згідно із п. 6.7 договору в разі отримання негативного звіту експертного органу виконавець за власні кошти та своїми силами усуває недоліки, визначені у звіті експертного органу. Недоліки мають бути усунені виконавцем протягом терміну, визначеного експертним органом або замовником, але в будь-якому разі не може перевищувати 20 робочих днів з дати отримання негативного звіту.
З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що завдання на проектування № 09-25-64 від 15.09.2015 року є додатком № 1 до договору №37-14/5-15 від 16.11.2015 року щодо змісту якого відповідач зауважень не висловлював. Крім того, завдання на проектування № 09-25-64 від 15.09.2015 року погоджено відповідачем, що підтверджується підписом представника та печаткою відповідача.
21.12.2015 року Листом № 01-22-5148 позивач в якості вихідних даних направив відповідачу копії державного акту на право постійного користування землею ІІ-КВ № 001460 від 19.07.2002 року, експертних висновків за результатами обстеження резервуарів РВС-2000 № 6, № 7, № 8, № 9, № 10, № 11 та паспортів вказаних резервуарів.
З наявного в матеріалах справи акта прийому-передачі, вбачається, що 19.02.2016 року відповідач передав позивачу звіт про інженерно-геологічні вишукування 96/15-00-ТВ2.
03.03.2016 року відповідач передав позивачу інженерно-геодезичні вишукування 96/15-00-ТВ1.
18.03.2016 року відповідач передав позивачу робочий проект (том 1: "Загальна пояснювальна записка 015-15-ПЗ", "Генеральний план 015-15-ГП", "Архітектурно-будівельні рішення 015-15-АБ", "Конструкції металеві 015-15-КМ", "Основи і фундаменти 015-15-ОФ"), робочий проект (том 2: "Система пінного пожежогасіння 015-15-ПГ") та його електронну версію.
30.03.2016 року відповідач передав позивачу робочий проект (том 3: "Технологічні рішення 015-15-ТХ", "Автоматизація технологічних рішень 015-15-АТХ") та його електронну версію, що підтверджується накладною № 1.2.
11.08.2016 року листом № 01-22-2861 позивач направив відповідачу погоджене Департаментом державного нагляду (контролю) у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту технічне завдання № 09-25-65 від 01.08.2016 року на розробку розділу "Автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення", про що також зазначено у відзиві відповідача.
Згідно із накладною № 1.4, відповідач 15.06.2016 року передав позивачу робочий проект (том 1: "Загальна пояснювальна записка 015-15-ПЗ", "Генеральний план 015-15-ГП", "Архітектурно-будівельні рішення 015-15-АБ", "Конструкції металеві 015-15-КМ", "Основи і фундаменти 015-15-ОФ"), робочий проект (том 2: "Пожежогасіння 015-15-ПГ"), робочий проект (том 3: "Технологічні рішення 015-15-ТХ", "Автоматизація технологічних рішень 015-15-АТХ"), робочий проект (том 5: "Блискавкозахист 015-15-БЗ", "Антикорозійний захист 015-15-АЗ"), робочий проект (том 6: "Проект організації будівництва 015-15-ПОБ"), робочий проект (том 7: "Кошторисний розрахунок 015-15-КР") та його електронну версію.
Відповідно до накладної № 1.522.09.2016 відповідач передав позивачу робочий проект (том 4: "Автоматизовані системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій").
Зі змісту супровідних листів № 35 від 15.06.2016 року та № 41 від 22.09.2016 року до накладних № 1.4 та № 1.5 вбачається, що відповідач, згідно з п. 6.4 договору, передає виконану ним проектну документацію на розгляд підрозділами позивача.
Беручи до уваги, що згідно із пунктом 6.1 договору в строк виконання робіт не входить збір необхідних вихідних даних, суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що термін виконання проектних робіт починає обраховуватись з 22.12.2015 року - дня, наступного за днем надання позивачем вихідних даних відповідачу, а кінцевий термін виконання проектних робіт, відповідно, настав 04.02.2016 року (21.12.2015 + 45 днів).
До того ж, обгрунтованим є також посилання суду апеляційної інстанції, що передання відповідачем проектної документації лише 15.06.2016 року та 22.09.2016 за накладними № 1.4 та № 1.5 на розгляд підрозділами позивача згідно з п. 6.4 договору, свідчить про порушення ним строків виконання робіт, адже дослідження проектної документації підрозділами позивача є лише початковим етапом виконання робіт, загальний порядок виконання яких встановлений п.п. 6.4-6.7 договору.
Згідно із пунктом 6.12 договору роботи вважаються прийнятими після підписання сторонами другої накладної про передачу проектної документації, отримання позитивного звіту відповідного експертного органу згідно чинного законодавства України та підписання сторонами Акту здачі-приймання проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно із частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно із п. 8.3 договору у разі порушення строку виконання робіт, зазначеного в п.6.1 договору та/або терміну виправлення недоліків, зазначених в п. 6.5 та п. 6.7 договору, перші 14 календарних днів, виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 50% облікової ставки НБУ від ціни робіт, строк виконання яких порушено, за кожний день прострочення. У порушення строку виконання робіт, зазначеного в п.6.1 цього договору, та/або терміну виправлення недоліків, зазначених в п. 6.5 та 6.7 договору, понад 14 календарних днів, починаючи з 15 календарного дня, виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від ціни робіт, строк виконання яких порушено, за кожний день прострочення. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов'язань за договором, включаючи день виконання такого зобов'язання.
Виходячи з наведеного, суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що вимога замовника про стягнення з підрядника пені є обґрунтованою, але підлягає частковому задоволенню в розмірі 73 055,74 грн. через допущені позивачем помилки у розрахунку.
Частиною 2 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до пункту 8.4 договору за порушення строку виконання робіт, зазначеного в пункті 6.1 договору, терміну виправлення недоліків, зазначених в пунктах 6.5 та 6.7 договору, понад 30 календарних днів, виконавець додатково сплачує замовникові штраф у розмірі 7% від ціни договору.
Отже, правильним також є висновок судів попередніх інстанцій, що вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 34 061,66 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Таким чином, висновок судів обох інстанцій про часткове задоволення позову про стягнення з підрядника пені а штрафу за прострочення виконання робіт грунтується на встановлених обставинах справи та вимогах закону.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.
За таких обставин, прийнята у справі постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і тому її слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сонар" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2017 року - без змін.
Головуючий суддя І.Вовк
Судді Б.Грек
С.Могил
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 18.10.2017 |
Оприлюднено | 25.10.2017 |
Номер документу | 69725283 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Вовк І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні