Постанова

від 14.06.2017 по справі 904/1323/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.2017 року Справа № 904/1323/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чимбар Л.О. (доповідач),

суддів: Антонік С.Г., Березкіна О.В.,

Секретар судового засідання Пінчук Є.С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник, наказ №01/08 від 01.06.2008 р.;

від відповідача: ОСОБА_2 представник, довіреність №18/904 від 03.02.2015 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2017р. по справі №904/1323/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "ОСОБА_1 і партнери", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Жовті Води, Дніпропетровська область

про стягнення 100 898,93 грн.

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2017 року (суддя: Петренко Н.Е.) позов задоволено. Стягнуто з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "ОСОБА_1 і партнери" 3% річних у розмірі 19 177,33 грн., інфляційні втрати у розмірі 76692,49 грн., витрати по сплаті судового збору 1 600,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить в задоволені позову відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі скаржник зазначив, що нарахування штрафних санкцій за період після прийняття судом рішення про стягнення відповідної заборгованості можливо за період з дня, наступного за днем набрання законної сили відповідним судовим рішення, тобто з 29.09.2016р.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що рішення суду першої інстанції слід залишити без замін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні 14.06.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2016 у справі №904/1149/16 стягнуто з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "ОСОБА_1 і партнери" 620 416,67 грн. основного боргу, 52 417,95 грн. 3% річних, 430 437,46 грн. інфляційних втрат, 16 549,90 грн. витрати по сплаті судового збору. Інфляційні втрати та 3% річних було стягнуто за період з 20.02.2013 по 15.12.2015.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.09.2016 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2016 у справі №904/1149/16 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду від 05.12.2016 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.09.2016 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2016 у справі №904/1149/16 залишено без змін.

05.10.2016 на виконання вищезазначеного рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2016, яке набрало законної сили 29.09.2016, видано наказ.

11.10.2016 Жовтоводським міським відділом ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 52702907.

05.01.2017 на рахунок позивача були зараховані Жовтоводським міським відділом ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області кошти, на підставі наказу господарського суду №904/1149/16 від 05.10.2016, у розмірі 600 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 05.01.2017.

Оскільки відповідачем умови договору щодо сплати основного боргу виконані несвоєчасно, позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача інфляційні втрати за період з січня 2016 по грудень 2016 у розмірі 76 692,49 грн. та 3% річних за період з 16.12.2016 по 27.12.2016 у розмірі 19 224,42 грн.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Факт порушення відповідачем грошових зобов'язань встановлений рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2016 року у справі № 904/1149/16 та не потребує доказування в силу приписів частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 28.12.2016 перерахував на рахунок Жовтоводського міського відділу ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області 600 000,00 грн., згідно виконавчого провадження № 52702907, що підтверджує платіжне доручення № 21277 від 28.12.2016.

За змістом частин 1, 3 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" грошові суми, стягнуті з боржника (у тому числі одержані від реалізації майна боржника), зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця. Стягувачу - юридичній особі стягнуті грошові суми перераховуються виконавцем у встановленому порядку на визначені стягувачем рахунки.

За правилами, встановленими п. 4 ч. 1 статті 532 Цивільного кодексу України, місце виконання грошового зобов'язання є місцезнаходження кредитора.

В силу вимог ч. 2 статті 532 Цивільного кодексу України зобов'язання може бути виконане в іншому місці, якщо це встановлено актами цивільного законодавства або випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Враховуючи фактичні обставини даної справи та наведені вище норми права, колегія суддів погоджується з правомірністю висновків суду першої інстанції про те, що виконання грошового зобов'язання відповідача відбувалось в межах виконавчого провадження, місцем виконання якого є депозитний рахунок органу ДВС, то таке зобов'язання слід вважати припиненим з моменту зарахування коштів на депозитний рахунок органу ДВС, тобто з 28.12.2016.

Позивачем було надано розрахунок 3% річних в сумі 620416,67грн. та інфляційних втрат в сумі 76692,49грн.

Перевіривши вказаний розрахунок, колегія суддів вважає його обгрунтованим та виконаним у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги та стягнуто з відповідача на користь позивача 3% річних в сумі 620416,67грн. та інфляційних втрат в сумі 76692,49грн.

Доводи апеляційної скарги з посиланням на те, що нарахування 3% річних та інфляційних втрат за період після прийняття судом рішення про стягнення відповідної заборгованості можливо за період з дня, наступного за днем набрання законної сили відповідним судовим рішення, тобто з 29.09.2016р., не можуть бути прийняті судом до уваги, виходячи з наступного.

Відповідно до п.7.1. Постанови пленуму ВГСУ № 14 від 17.12.2013р. Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань : За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання. .

Таким чином, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2016 року у справі № 904/1149/16 інфляційні втрати було стягнуто за грудень 2015 року, а тому розрахунок інфляційних втрат повинен проводитися з січня 2016 року по грудень 2016 року.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з урахуванням усіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2017р. по справі №904/1323/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий Л.О. Чимбар

Суддя С.Г. Антонік

Суддя О.В. Березкіна

Постанова виготовлена в повному обсязі 19.06.2017року.