Ухвала

від 13.04.2017 по справі 522/20586/16-к

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №522/20586/16-к

Провадження по справі № 1-кс/522/6349/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2017 року місто Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання представника ТОВ «Салтор Лімітед», ТОВ «Дельтанью», ТОВ «Нейлон Плюс», ТОВ «Ларс Торг» ОСОБА_3 про зняття арешту з майна,-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 20.03.2017р. задоволено клопотання слідчого СВ УСБУ в Одеській області ОСОБА_4 про накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках та зупинення видаткових операцій з грошовими коштами та іншими цінностями, що надходять та вже знаходяться на рахунку: № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 у ПАТ «ВіЕс Банк», МФО 325213.

Представник ТОВ «Салтор Лімітед», ТОВ «Дельтанью», ТОВ «Нейлон Плюс», ТОВ «Ларс Торг» адвокат ОСОБА_3 звернувсядо слідчого судді із клопотанням в порядкуст.174 КПК України, в якому просить скасуватиарешт, накладений на грошові кошти, які знаходяться на рахунках: № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 у ПАТ «ВіЕс Банк», МФО 325213.

В обґрунтування клопотанняадвокат ОСОБА_3 посилається на той факт, що на цей час правові підстави для арешту майна відпали.

Так, на теперішній час, посадові особи ТОВ «Салтор Лімітед», ТОВ «Дельтанью», ТОВ «Нейлон Плюс», ТОВ «Ларс Торг» не є підозрюваними у кримінальному провадженні № 22016160000000366 від 25.10.2016 року, вказані товариства не є об`єктами зазначеного кримінального провадження.

Крім того, ТОВ «Салтор Лімітед», ТОВ «Дельтанью», ТОВ «Нейлон Плюс», ТОВ «Ларс Торг» є добросовісними платниками податків в Україні, законодавства України ніколи не порушували і не порушують, вчасно сплачують податки, фіктивною підприємницькою діяльністю не займаються і відносяться до підприємств реального сектору економіки.

В судове засідання адвокат ОСОБА_3 , будучи повідомленим про день, час та місце розгляду клопотання, не з`явився.

Слідчий в судове засідання, не з`явився, на адресу суду надав заву про розгляд клопотання за його відсутності, згідно заяви просив слідчого суддю прийняти рішення на розсуд суду.

Дослідивши матеріали додані до клопотання, слідчий суддя прийшов до висновку про задоволення клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Згідно із ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною 2 ст.170 КПК України встановлено, що метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Треті особи, майно яких може бути арештовано, - особи, які отримали чи придбали у підозрюваної, обвинуваченої чи засудженої особи майно безоплатно або в обмін на суму, значно нижчу ринкової вартості, або знали чи повинні були знати, що мета такої передачі - отримання доходу від майна, здобутого внаслідок вчинення злочину, приховування злочину та/або уникнення конфіскації.

Відповідно до приписів ч.3 ст.170 КПК України, підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.

Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

Частиною 4 ст.170 КПК України визначено, що вартість майна, яке належить арештувати, крім випадків арешту майна для забезпечення конфіскації, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана або могла бути отримана юридичною особою.

У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Згідно із ч.ч.6, 7 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у випадках, якщо існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, відчуження майна.

Вищезазначені відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів.

Відповідно до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеної ним в п.2 р.2.6 «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» 2014 рік (далі Узагальнення), правильною є практика, коли слідчі судді визнають клопотання про накладення арешту на майно передчасними та відмовляють у їх задоволенні, оскільки на момент їх розгляду, особам, про майно яких йдеться в клопотанні, не повідомлено про підозру.

Пунктом 6 р.2.6 «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» 2014 рік, метою застосування арешту майна є забезпечення можливості конфіскації майна або цивільного позову. При цьому слід пам`ятати, що сторона кримінального провадження, яка подає клопотання про арешт майна зобов`язана навести підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна (правову кваліфікацію правопорушення, яке передбачає покарання у вигляді конфіскації майна, докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди). У свою чергу, слідчий суддя, задовольняючи клопотання про накладення арешту на майно, зобов`язаний навести ці підстави у рішенні.

Відповідно до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеної ним в п.2 р.2.6 «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» 2014 рік, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Управління Служби безпеки України в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 22016160000000366 від 25.10.2016, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205; ч. 2 ст. 364 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вступивши у попередню змову із групою осіб, а саме: громадянином України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянкою України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянкою України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , організували роботу по підготовці господарських документів та конвертацію безготівкових коштів у готівку, використовуючи з цією метою підприємства, які мають ознаки фіктивності.

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 20.03.2017р. задоволено клопотання слідчого СВ УСБУ в Одеській області ОСОБА_4 про накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках та зупинення видаткових операцій з грошовими коштами та іншими цінностями, що надходять та вже знаходяться на рахунку: № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 у ПАТ «ВіЕс Банк», МФО 325213.

Арешт було накладено обгрунтовано, однак, на цей час правові підстави для арешту вказаного майна частково відпали. Так,посадових осіб ТОВ «Салтор Лімітед», ТОВ «Дельтанью», ТОВ «Нейлон Плюс», ТОВ «Ларс Торг» не повідомлено про підозру у вчиненні будь-якого злочину.

Під час розгляду клопотання сторона обвинувачення не надала належних та вагомих доказів щодо незаконного походження грошових коштів, розташованих на рахунках: № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 у ПАТ «ВіЕс Банк», МФО 325213 та що їх визнано речовими доказами.

Створені умови тягнуть за собою порушення прав і законних інтересів власника майна, що суперечить положеннямст. 41 Конституції України.

З урахуванням встановлених в судовому засіданні фактів суд вважає, що такий підхід органу досудового розслідування не відповідає діючому кримінальному процесуальному законодавству України.

З огляду на викладене, є підстави вважати, що на даній стадії досудового розслідування правові підстави для подальшого арешту вказаного майна у вигляді грошових коштів відпали.

Керуючись ст.ст. 167-174КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання представника ТОВ «Салтор Лімітед», ТОВ «Дельтанью», ТОВ «Нейлон Плюс», ТОВ «Ларс Торг» адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна,накладеного ухвалою слідчого суддіПриморського районного суду міста Одеси від 20.03.2017р. задовольнити.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 20.03.2017р. згрошових коштів, які знаходяться на рахунках та зупинення видаткових операцій з грошовими коштами та іншими цінностями, що надходять та вже знаходяться на рахунках: № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 у ПАТ «ВіЕс Банк», МФО 325213.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Приморського районного

суду м. Одеси ОСОБА_1

13.04.2017