Рішення

від 14.06.2017 по справі 164/983/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 164/983/16-ц Провадження № 22-ц/773/749/17 Головуючий у 1 інстанції: Ониско Р.В. Категорія: 30 Доповідач: Грушицький А. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2017 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Грушицького А.І.,

суддів Данилюк В.А., Шевчук Л.Я.,

з участю секретаря Черняк О.В.,

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2,

особи, яка надає правову допомогу, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю Волтар про відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_4 на рішення Маневицького районного суду Волинської області від 29 вересня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А:

11 квітня 2016 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до ТзОВ Волтар про відшкодування моральної шкоди. Позовні вимоги мотивував тим, що 21 грудня 2015 року через мережу інтернет на офіційному сайті ТзОВ Волтар замовив товар - бойлер непрямого нагріву Draziсе ОКСЕ 200 NTRR 2,2 кВт . 22 грудня 2015 року здійснив оплату за товар в сумі 12600 грн. При зверненні до кур'єрської служби компанії Ін-Тайм , яка здійснювала доставку товару було виявлено, що упаковка товару пошкоджена і бойлер має недоліки, у зв'язку з чим позивач вказаний товар отримувати відмовився, про що працівниками кур'єрської доставки Ін-Тайм складено відповідний акт.

Вказує, що відразу після виявлення недоліків товару звернувся до інтернет-магазину, де його запевнили, що дане питання буде вирішено.

26 січня 2016 року позивач направив лист-вимогу до ТзОВ Волтар , після чого з ним в телефонному режимі зв'язався представник інтернет-магазину та повідомив, що сплачені кошти за товар йому повернуті не будуть, товар обміну не підлягає.

Зазначив, що в результаті його неодноразових звернень відповідач 25 лютого 2016 року повернув сплачені кошти за товар.

ОСОБА_4 зазначив, що внаслідок неправомірних дій відповідача йому завдано моральну шкоду, яка полягає у емоційних і фізичних стражданнях, що спричинили негативні зміни у його житті.

Позивач просив суд стягнути з ТзОВ Волтар 10000 грн. у відшкодування моральної шкоди та витрати за надану правову допомогу.

Рішенням Маневицького районного суду Волинської області від 29 вересня 2016 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ТзОВ Волтар відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ТзОВ Волтар 3423,60 грн. витрат на правову допомогу.

Не погоджуючись з рішенням суду представник позивача ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення Маневицького районного суду Волинської області від 29 вересня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримала з підстав в ній зазначених.

Представник відповідача апеляційну скаргу не визнав.

Позивач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду даної справи.

Заслухавши пояснення представників сторін , перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних мотивів.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відносини між сторонами носять договірний характер, а Законом України Про захист прав споживачів передбачено можливість відшкодування моральної шкоди лише в результаті її завдання внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 11 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як передбачено ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що позивач 21 грудня 2015 року через мережу інтернет на офіційному сайті ТзОВ Волтар замовив товар - бойлер непрямого нагріву Draziсе ОКСЕ 200 NTRR 2,2 кВт (а.с. 4).

Позивачем при зверненні до кур'єрської служби Ін-Тайм , яка здійснювала доставку товару, було виявлено, що упаковка пошкоджена і бойлер має недоліки, у зв'язку з чим ОСОБА_4 відмовився отримувати товар, про що повідомив відповідача.

26 січня 2016 року позивач звернувся до ТзОВ Волтар із листом-вимогою про повернення сплачених коштів за товар або його обмін (а.с. 5) та 25 лютого 2016 року відповідач повернув ОСОБА_4 сплачені за товар кошти.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України Про захист прав споживачів споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України Про захист прав споживачів при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди позивачу, оскільки моральна шкода може відшкодовуватися внаслідок недоліків продукції (дефекту продукції), а не з підстав, зазначених позивачем, оскільки відповідачем було повернуто сплачені за товар кошти. Відносини між сторонами носять договірний характер, а тому не може бути застосована норма ст. 1167 ЦК України, яка регулює деліктні відносини.

Відповідно до ч. 3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на правову допомогу суд першої інстанції допустив порушення вимог процесуального закону.

Статтею 59 Конституції України гарантовано кожному право на професійну правничу допомогу.

Згідно визначень, даних у ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом. Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу.

Як передбачено ст.ст. 56, 84 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги. Витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений Законом України від 20 грудня 2011 року № 4191-VI Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах .

Відповідно роз'яснень, даних у п. 47 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст. 6 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність ) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 42, 56 ЦПК України) .

З матеріалів справи вбачається, що 19 липня 2016 року між ТзОВ Волтар та фахівцем у галузі права ОСОБА_3 укладено договір № 1 про надання правової допомоги в цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ТзОВ Волтар про відшкодування моральної шкоди (а.с. 49, 50).

Згідно акту прийому-передачі наданих послуг до договору № 1 про надання правової допомоги від 25 липня 2016 року загальна вартість наданої правової допомоги становить 3423,60 грн. (а.с. 73).

На підтвердження повноважень ОСОБА_3 як фахівця у галузі права у договорі від 19 липня 2016 року міститься посилання на диплом спеціаліста за спеціальністю Правознавство , виданий 27 червня 2000 року.

Зі змісту Конституції України вбачається, що правнича допомога повинна бути професійною.

Відповідачем не надано доказів того, що відповідні витрати понесені ним на користь особи, яка професійно надає правову допомогу.

В матеріалах справи відсутні дані про те, що ОСОБА_3 у встановленому законом порядку набув статус адвоката, або враховуючи відсутність в українському законодавстві імперативної вказівки про надання правової допомоги в цивільних справах виключно адвокатами, має статус фізичної особи - підприємця, яка професійно надає юридичні послуги.

За таких обставин висновок суду про стягнення з ОСОБА_4 на користь ТзОВ Волтар 3423,60 грн. витрат на правову допомогу, на думку колегії суддів, зроблено з порушенням норм процесуального законодавства.

З аналогічних підстав не може бути задоволене прохання відповідача про стягнення з позивача коштів, сплачених на рахунок ОСОБА_3 за складання заперечення на апеляційну скаргу та вчинення інших дій, відображених у акті прийому-передачі наданих послуг № 2 від 18 травня 2017 року.

Враховуючи вищенаведені обставини у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм процесуального права, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України рішення суду в даній справі в частині стягнення витрат на правову допомогу підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Маневицького районного суду Волинської області від 29 вересня 2016 року в даній цивільній справі в частині стягнення витрат на правову допомогу скасувати.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді