Постанова

від 15.06.2017 по справі 812/706/16

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 червня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/706/16

Луганський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Борзаниці С.В.

за участю секретаря - Лященку А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області, управління Пенсійного фонду України у м. Первомайську Луганської області про визнання незаконною та скасування вимоги, визнання незаконним нарахування суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач) до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області (далі за текстом - відповідач 1, Первомайська ОДПІ), управління Пенсійного фонду України у м. Первомайську Луганської області (далі за текстом - Відповідач 2, УПФУ у м. Первомайську), в якому після уточнення позовних вимог просить:

- визнати незаконною та скасувати вимогу № Ф-500-23 від 10.03.2016 Первомайської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області в сумі 10970,78 грн;

- визнати незаконним нарахування суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування ФОП ОСОБА_1 в сумі 10970,78 грн. згідно недоїмок інтегрованої картки платника, наданої Первомайським міським управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області.

В обґрунтування позову посилається на таке.

19.10.2005 Позивач був зареєстрований в якості фізичної особи - підприємця виконавчим комітетом Первомайської міської ради Луганської області. Вид діяльності - в сфері права. В 2011 році припинив підприємницьку діяльність згідно до Закону № 755- IV від 15.05.2003 Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців .

21.03.2016 отримав Вимогу Первомайської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області №Ф-500-23 від 10.03.2016 року про те, що станом на 29.02.2016 борг зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування ставить 10970,78 грн. Цей борг нараховано як на фізичну особу-підприємця.

Не погодившись з Вимогою, 24.04.2016 подав скаргу до ГУ ДФС у Луганській області, на яку отримав Рішення про результати розгляду скарги-залишити без задоволення.

Не погодившись з Рішенням ГУ ДФС у Луганській області, направив скаргу на Вимогу №Ф-500-23 від 10.03.2016 до ДФС України, але у задоволенні скарги відмовлено.

З Вимогою №Ф-500-23 від 10.03.2016 та рішеннями ГУ ДФС у Луганській області, ДФС України - не погоджується, вважає їх необґрунтованими та незаконними з таких підстав.

В своїх рішеннях ГУ ДФС у Луганській області ДФС України посилаються на те, що ч.4.ст 6 Закону №2464 від 8 липня 2010 року Про збір та облік Єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , де визначено, що у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов'язки та несе відповідальність, що передбачені для платника Єдиного Внеску в частині діяльності, яка здійснюється нею як фізичною особою-підприємцем.

Сума єдиного внеску, зазначена в оскаржуваній вимозі, була нарахована Позивачу не Первомайською ОДПІ, а управлінням Пенсійного фонду України в м. Первомайську. У зв'язку із набранням чинності Закону України від 04.07.2016 № 406-УІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи 01.10.2013 Управлінням пенсійного фонду у м. Первомайську Луганської області передано до Первомайської ОДПІ заборгованість з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у тому числі й по ФОП ОСОБА_1 в сумі 10970,78 грн., яка згідно історії недоїмок інтегрованої картки платника, виникла: 21.02.2013 - 8582,72 грн; 22.04.2013 - 1194,03 грн. та 22.07.2013 - 1194.03 грн., проте відсутня інформація стосовно періодів, за які зазначені суми нараховані.

Позивач є пенсіонером МВС з 27.12.2002 та отримує пенсію за вислугою років.

Відповідно до ст.1 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.2011 року, передбачає, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника, та в інших випадках передбачених цим законом. За законом призначаються трудові пенсії: за віком, по інвалідності, у разі втрати годувальника, за вислугу років.

Згідно із ст.1 Закону України від 9.04.1992 року №2262- XII Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб , де йдеться, що особи офіцерського складу, прапорщики та мічмани, військовозобов'язані, сверхстрокової служби та військової служби за контрактом, особи які мають право на пенсію відповідно до цього закону при наявності встановленою цим законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ. Національної поліції та в державній пожежній охороні, службі державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України в органах та підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, державній кримінально виконавчої служби України, мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Відповідно до ст.4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування платниками єдиного внеску є: 4 (фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. Особи, зазначенні у пункті 4 частини 1 цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримають відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Позивач не укладав з пенсійним фондом договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, то як пенсіонер за віком на пільгових умовах не є платником єдиного внеску.

На підставі викладеного, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Позивач заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з таких підстав.

У зв'язку із набранням чинності Закону України від 04.07.2013 № 406-УІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи 01.10.2013 Управлінням пенсійного фонду у м. Первомайську Луганської області передано до Первомайської ОДПІ заборгованість з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у тому числі й по ФОП ОСОБА_1 в сумі 10970,78 грн., яка, згідно історії недоїмок інтегрованої картки платника, виникла: 21.02.2013 - 8582,72 грн.; 22.04.2013 - 1194,03 грн. та 22.07.2013 - 1194,03 грн. проте відсутня інформація стосовно періодів, за які зазначені суми нараховані.

Таким чином, сума єдиного внеску, зазначена в оскаржуваній вимозі, була нарахована Позивачу не Первомайською ОДПІ, а Управлінням пенсійного фонду у м. Первомайську Луганської області.

Після отримання оскаржуваної вимоги, Позивачем до Первомайської ОДПІ не надано документального підтвердження оскарження нарахованих сум та результатів розгляду таких скарг або будь-яких інших документів які б підтверджували неправомірність зазначених нарахувань. Крім того, на час розгляду даної справи дії УПФ у м. Первомайську Луганської області щодо нарахування в 2013 році сум єдиного внеску Позивачем не оскаржено.

Сума єдиного внеску своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 № 2464-VІ (зі змінами та доповненнями), далі Закон № 2464) є недоїмкою (ст.1 Закону № 2464).

Згідно із п.4 ст. 25 Закону № 2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Пунктами 2, 3, 4 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953 (далі - Інструкція № 449), визначено, що сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом, обчислена фіскальними органами у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою. Якщо платник має на кінець місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску - фіскальний орган (орган доходів і зборів) надсилає платнику вимогу про сплату недоїмки. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень. Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.

На дату формування оскаржуваної вимоги, згідно даних інтегрованої картки за Позивачем обліковувалась заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 10970,78 грн., у зв'язку чим Первомайською ОДПІ, на підставі вищевказаних нормативно-правових актів, сформовано та спрямовано за юридичною адресою Позивача вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10.03.2016 № Ф-500-23.

Відповідно до п. З ст. 46 Закону України Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців від 15.05.2003 № 755-ГУ (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон № 755), в редакції, що діяла в 2011 році, фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Згідно із нормами п. 11 ст. 47 Закону № 755 (в редакції, що діяла в 2011 році) для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням фізична особа - підприємець або уповноважена нею особа не раніше закінчення строку пред'явлення вимог кредиторів, зазначеного у заяві про припинення підприємницької діяльності, подає державному реєстраторові особисто (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу такі документи:

заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням;

довідку відповідного органу державної податкової служби про відсутність заборгованості із сплати податків, зборів;

довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування.

У реєстраційній картці на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця така фізична особа- підприємець або уповноважена нею особа письмово зазначає та підтверджує особистим підписом, що нею вчинено всі передбачені законодавством дії стосовно порядку припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, включаючи завершення розрахунків з кредиторами (у тому числі із сплати податків, зборів, обов'язкових платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування).

За відсутності підстав для залишення документів, які передбачені частиною тринадцятою цієї статті, без розгляду державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем є

датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем (п. 17 ст. 47 Закону № 755, в редакції, що діяла в 2011 році).

Таким чином, в розумінні Закону № 755 (в редакції, що діяла в 2011 році) дата прийняття фізичною особою-підприємцем рішення щодо припинення підприємницької діяльності та дата державної реєстрації припинення підприємницької діяльності не є тотожними.

Відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 надійшли до Первомайської ОДПІ в лютому 2015 року, згідно з якими дата державної реєстрації припинення підприємницької діяльності - 12.02.2015 року, а не 18.02.2011 року, як зазначено позивачем.

За період з 01.10.2013 року по 12.02.2015 року Первомайською ОДПІ єдиний внесок та/або пеня, штрафні (фінансові) санкції Позивачу не нараховувались.

Просить відмовити в задоволенні уточнених позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконною та скасування вимоги Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Луганській області № Ф-500-23 від 10.03.2016 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 10970,78 грн.

Представник УПФУ у м. Первомайську у судове засідання не прибув, повідомити відповідача про дату, час та місце судового засідання не вбачається можливим, що встановлено довідкою від 24.04.2017, оскільки місце реєстрації юридичної особи відповідача - м. Первомайськ Луганської області, тобто тимчасово окупована територія. Згідно листа в.о. директора ЛД УДППЗ "Укрпошта" від 03.10.2016 № 2184/622 з 07.11.2014 не здійснюється пересилання пошти у Луганській області до/з міст обласного значення, зокрема м. Первомайськ Луганської області. Альтернативні засоби зв'язку із відповідачем суду невідомі.

Луганський окружний адміністративний суд на офіційному веб-порталі Судова влада України розміщує список осіб, яким неможливо направити судові рішення, повідомлення про виклик в судове засідання. Списки оновлюються щотижня. Також, повідомляється, що повний текст судових рішень можна знайти в Єдиному державному реєстрі судових рішень (http://www.reyestr.court.gov.ua/), а списки справ, призначених до розгляду, на офіційному веб-сайті Луганського окружного адміністративного суду у відповідному розділі.

Розглянувши і дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 10.03.2016 № Ф- 500-23 (далі за текстом - Вимога), яка винесена Первомайською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Луганській області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування на суму 10970,78 грн. за період з 22.02.2013 по 22.07.2013 (а.с.14), яка була оскаржена Позивачем.

Рішенням ГУ ДФС у Луганській області від 22.04.2016 скарга ФОП ОСОБА_1 залишена без задоволення (а.с.15-16). Позивач, не погодившись з рішення ГУ ДФС у Луганській області, оскаржив його.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 09.06.2016 що скарга Позивача залишена без задоволення (а.с.17-18).

Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.73) ОСОБА_1 припинено підприємницьку діяльність 12.02.2015.

Згідно інтегрованих карток платника за 2013 рік (а.с.44-47), УПФУ у м. Первомайську передало Первомайській ОДПІ заборгованість з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у тому числі й по ФОП ОСОБА_1 в сумі 10970,78 грн., а саме: 21.02.2013 - 8582,72 грн.; 22.04.2013 - 1194,03 грн. та 22.07.2013 - 1194,03 грн.

Згідно довідки УПФУ в Попаснянському р-ні від 25.08.2016 №12304/04 (а.с.111) вбачається, що приватна фізична особа ОСОБА_1, вид діяльності - нотаріальна та інша юридична діяльність, юридична адреса: АДРЕСА_1, був зареєстрований як платник внесків з 21.10.2005 року в УПФУ в м. Первомайську, але до Пенсійного фонду звіти щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період 2011 - 2012 p.p. не надавав, тому на підставі п.2 статті 7 розділу III Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування №2464-VI від 08.07.2010р. йому були нараховані до сплати обов'язкові платежі в розмірі мінімального страхового внеску за кожний місяць, тобто:

1. розрахунок від 21.02.2013 p.- період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 року в сумі 4010,30 грн., період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. в сумі 4572,42 грн.;

2. розрахунок від 22.04.2013 р. - період з 01.01.2013 р. по 31.03.2013 р. в сумі 1194,03 грн.;

3. розрахунок від 22.07.2013 р. - період з 01.04.2013 р. по 30.06.2013 р. в сумі 1194,03 грн.

Загальна сума нарахованого внеску становить 10970,78 грн.

У зв'язку з розміщенням архівів управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську на окупованій території (м. Первомайськ), де органи державної та виконавчої влади України тимчасово не виконують свої повноваження, копії розрахунків щодо сум нарахованих до сплати внесків надати не представляється можливим.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань місцезнаходження юридичної особи - управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області зазначено: Луганська область, місто Первомайськ, вул. Куйбишева, 16-А; відомості про перебування юридичної особи у процесі припинення - відсутні; дата та номер запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, підстава для його внесення - відомості відсутні (а.с.160-161).

Таким чином, судом встановлено, що відповідач 1 виніс оскаржувану вимогу № Ф-500-23 від 10.03.2016 на підставі даних, наданих відповідачем 2. Однак станом на момент розгляду справи неможливо перевірити правильність нарахування сум, визначених в оскаржуваній вимозі, оскільки відповідач 2 у встановленому порядку не припинений, знаходиться на території, тимчасово не підконтрольній українській владі, що унеможливлює збір доказів.

Статтею 71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням наявних у справі доказів, у суду відсутні належні докази, які б свідчили про правомірність дій відповідача 2. В свою чергу, у суду відсутні також належні докази, які б вказували на неправомірність дій відповідача 2 відносно позивача при визначенні заборгованості в сумі 10970,78 грн. за період з 01.01.2011 по 30.06.2013.

Як наслідок, за встановлених обставин позивачем не надано належних доказів незаконності вимоги Первомайської ОДПІ № Ф-500-23 від 10.03.2016 та незаконності нарахування йому суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування в сумі 10970,78 грн. згідно недоїмок інтегрованої картки платника, наданої Первомайським міським управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області.

Однак суд дійшов висновку, що в наявності підстави для скасування оскаржуваної вимоги, оскільки ані сторонами, ані судом не виявлено та не надано належних доказів для перевірки та встановлення законності формування відповідачем 2 зазначеної в оскаржуваній вимозі суми заборгованості.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, а саме: в частині скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування на суму 10970,78 грн. за період з 01.01.2011 по 30.06.2013.

В частині позовних вимог про визнання незаконною вимоги № Ф-500-23 від 10.03.2016 Первомайської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області в сумі 10970,78 грн. та визнання незаконним нарахування суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування ФОП ОСОБА_1 в сумі 10970,78 грн. згідно недоїмок інтегрованої картки платника, наданої Первомайським міським управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області, позивачем не надано, а судом не виявлено доказів, які б свідчили про їх обґрунтованість.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 275,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 69-72, 86, 87, 94, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області, управління Пенсійного фонду України у м. Первомайську Луганської області про визнання незаконною та скасування вимоги, визнання незаконним нарахування суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування - задовольнити частково.

Скасувати вимогу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області № Ф-500-23 від 10.03.2016 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування на суму 10970,78 грн. за період з 01.01.2011 по 30.06.2013.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області (ідентифікаційний номер 38817895, адреса: 93300, Луганська обл., м. Попасна, вул. Менжинського, буд. 2-Б) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати у сумі 275,60 грн (двісті сімдесят п'ять гривень 60 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 20 червня 2017 року.

Суддя С.В. Борзаниця