Постанова

від 19.06.2017 по справі 815/2223/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/2223/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2017 року м. Одеса

У залі судових засідань № 25

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л. І.

при секретарі судового засідання - Галушко А. В.

за участю сторін:

представника позивача - Березовського Д. М. (по довіреності)

представника відповідача - Олійник Л. О. (по довіреності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАІКА-ОЙЛ до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними (недійсними) та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулося ТОВ ЛАІКА-ОЙЛ з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними (недійсними) та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.12.2016 року №0012241404, №0012251404.

Представник позивача адміністративний позов підтримав, на заявлених вимогах наполягав з підстав, викладених в позовній заяві, оскільки, первинними документами підтверджується здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ ВЕСТА СЕРВІС , їх реальність, всі документи на підтвердження здійснення операцій з зазначеним підприємством наявні у позивача та надавалися до податкового органу під час перевірки та надані до суду, твердження податкового органу щодо обов'язкового зазначення в товарно-транспортних накладних марки автомобіля та їх неналежного оформлення не ґрунтуються на нормах законодавства, твердження податкового органу щодо помилок в податкових накладних щодо коду УКТ ЗЕД спростовуються наявними у позивача накладними, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є не правомірними та підлягають скасуванню.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні з підстав, викладених в письмових запереченнях на позов (Том ІІ, аркуші справи 142-150), оскільки, витрати на придбання палива позивачем у ТОВ ВЕСТА СЕРВІС та податковий кредит сформований за цими операціями не підтверджуються наданими документами, товарно-транспортні накладні на перевезення палива не містять марки, моделі, типу автомобіля, операції між ТОВ ВЕСТА СЕРВІС та перевізниками палива не підтверджуються документально, податкові накладні, виписані контрагентами позивача містять невідповідності коду УКТ ЗЕД, тощо, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними та скасуванню не підлягають.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ТОВ ЛАІКА-ОЙЛ знаходиться на обліку як платник податків в Комінтернівській ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області, є платником податку на додану вартість, основним видом діяльності позивача є оптова та роздрібна торгівля пальним.

ГУ ДФС в Одеській області в період з 16.11.2016 року по 06.12.2016 року проведена планова виїзна перевірка ТОВ ЛАІКА-ОЙЛ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 30.09.2016 року, за результатами якої складений акт перевірки №372/15-32-14-04/37089304 від 13.12.2016 року (Том І, аркуші справи 136-186).

Зазначеною перевіркою встановлено порушення ТОВ ЛАІКА-ОЙЛ , в тому числі, п. 44.1 ст. 44, п. 138.2 ст. 138, п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за 2014 рік в сумі 149593 грн., п. 198.5, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 189416 грн. в лютому, листопаді 2014 року.

Позивач не погодився з висновками акту перевірки та подав до Комінтернівської ОДПІ Головного Управління ДФС в Одеській області та Головного Управління ДФС в Одеській області заперечення на акт перевірки, проте заперечення позивача не були прийняті до уваги податковим органом (Том І, аркуші справи 187-202, Том ІІ, аркуші справи 1-18).

На підставі виявлених порушень, ГУ ДФС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення №0012251404 від 29.12.2016 року, яким позивачу збільшена сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість за податковими зобов'язаннями в розмірі 189416 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 47355 грн., №0012241404 від 29.12.2016 року, яким позивачу збільшена сума грошового зобов'язання з податку на прибуток за податковими зобов'язаннями в розмірі 149593 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 37398 грн. (Том І, аркуші справи 21-22).

За результатами адміністративного оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень до ДФС України, скарга позивача залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін (Том І, аркуші справи 17-20).

Як вбачається з акту перевірки №372/15-32-14-04/37089304 від 13.12.2016 року, підставою для висновків про заниження позивачем податку на прибуток та податку на додану вартість є не підтвердження здійснення господарських операцій між ТОВ ВЕСТА СЕРВІС , у якого позивач придбав пальне, з ТОВ ОСА-Транс та ТОВ Вівал , які здійснювали перевезення нафтопродуктів за даними товарно-транспортних накладних, неналежне оформлення товарно-транспортних накладних без зазначення марки, моделі, типу автомобіля, тощо, тобто, не підтвердження факту поставки позивачу товару, а також неналежне оформлення податкових накладних в частині зазначення коду УКТ ЗЕД товару (пального).

Суд вважає висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, необґрунтованими та такими, що спростовуються наданими позивачем доказами в справі, виходячи з наступного.

Відповідно до положень п. 44.1 ст. 44, п. п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, ст. 138, ст. 139 Податкового кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку таких витрат. До складу витрат не включається витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до положень ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними, митними деклараціями, іншими документами.

При цьому, відповідно до ст. 1, ч. 1, 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складаються під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та повинні мати назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З наданих до суду первинних документів вбачається, що між ТОВ ВЕСТА СЕРВІС та ТОВ ЛАІКА-ОЙЛ 22.01.2013 року укладений договір поставки нафтопродуктів №4463/22/01/13, за яким ТОВ ВЕСТА СЕРВІС зобов'язується передати, а ТОВ ЛАІКА-ОЙЛ прийняти товар і повністю оплатити його вартість (Том І, аркуші справи 26-29). Відповідно до п. 1.2, 2.1, 2.5-2.9 зазначеного Договору якість товару повинна відповідати вимогам ДСТУ 4840:2007 і підтверджуватися сертифікатом (паспортом) якості заводу-виробника, передача у власність товару здійснюється на АЗС Покупця за адресою: Україна, Одеська область, Комінтернівський район, селище Візирка, Комплекс будівель та споруд №2 (СТОВ Чорноморська птахофабрика автозаправний комплекс. Факт поставки товару підтверджується товарно-транспортними накладними, видатковими накладними та актами приймання-передачі, право власності на товар у Покупця виникає з моменту його передачі та оформлення накладної, акту приймання-передачі, для передачі товару має бути надана довіреність, поставка товару здійснюється транспортом Продавця.

В межах зазначеного договору позивач отримав від ТОВ ВЕСТА СЕРВІС паливо за видатковими накладними №ODS00000024 від 13 лютого 2014 року, №ODS00000025 від 12 лютого 2014 року, №ODS00000028 від 19 лютого 2014 року, які містять дані про господарську операцію, зокрема, найменування товару, його кількість, вартість, договір за яким здійснена поставка, тощо (Том І, аркуші справи 45-47).

Перевезення товару здійснено за замовленням ТОВ ВЕСТА СЕРВІС автопідприємствами ТОВ ОСА-Транс та ТОВ Вівал , про що свідчать товарно-транспортні накладні №ODS00000024 від 13 лютого 2014 року, №ODS00000025 від 12 лютого 2014 року, №ODS00000028 від 19 лютого 2014 року, в яких містяться дані щодо замовника, одержувача вантажу, перевізника, транспортний засіб, яким здійснено перевезення, пунктів навантаження, розвантаження, довіреностей за якими товар отриманий, дані про товар, документи його відповідності ДСТУ, дату і час виїзду та заїзду транспортного засобу, товарно-транспортні накладні підписані особами які приймали, відпускали товар, водієм, тощо (Том І, аркуші справи 30-32).

Прийняття товару здійснювалося за видатковими накладними та актами приймання-передачі товару за товарно-транспортними накладними №ODS00000024 від 13 лютого 2014 року, №ODS00000025 від 12 лютого 2014 року, №ODS00000028 від 19 лютого 2014 року, в яких містяться дані щодо кількості товару за документами та за фактичними замірами, а також дані про транспортний засіб, час його прибуття, вибуття, тощо (Том І, аркуші справи 33-35).

В підтвердження оплати коштів за поставлений товар та його належну якість позивачем до суду надані платіжні доручення та сертифікати відповідності, паспорта якості палива (Том І, аркуші справи 36-44).

На підтвердження фактичного отримання товару позивачем надані до суду Журнал обліку надходження нафтопродуктів, Журнал приймання передачі зміни на АЗС, змінні звіти АЗС, Журнал реєстрації довіреностей, а також свідоцтва на повірку автоцистерн, якими перевезене придбане у ТОВ ВЕСТА СЕРВІС паливо та які надані позивачу під час передачі товару (Том І, аркуші справи 48-76).

В акті перевірки зазначено про включення позивачем до податкового кредиту по цим операціям податку на додану вартість за лютий 2014 року згідно із податковими накладними №915 від 12.02.2014 року та №1666 від 19.02.2014 року, що сторонами не заперечується.

Згідно із наданими до суду доказами, позивач здійснює свою діяльність, пов'язану з реалізацією палива, за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с. Визирка, в орендованому заправному комплексі з прилеглою територією, орендованому у СТОВ Чорноморська птахофабрика (Том І, аркуші справи 204-213).

На підтвердження подальшої реалізації придбаних у ТОВ ВЕСТА СЕРВІС нафтопродуктів позивач надав договори поставки, укладені з ТОВ Транспортні технології ТІС ТОВ ТРАНСІНВЕСТСЕРВІС , ТОВ ТІС-Контейнерний термінал , ТОВ Компанією НІКВУД , ТОВ ТІС-ВУГІЛЛЯ (Том І, аркуші справи 214-233), видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, відомості на відпуск нафтопродуктів (Том ІІ, аркуші справи 19-145).

Таким чином, наявні в справі первинні документи підтверджують понесені позивачем витрати на придбання нафтопродуктів, фактичне отримання їх від ТОВ ВЕСТА СЕРВІС , здійснення позивачем господарської діяльності, пов'язаної з реалізацією нафтопродуктів, використання придбаних нафтопродуктів в господарській діяльності шляхом подальшої їх реалізації ТОВ Транспортні технології ТІС ТОВ ТРАНСІНВЕСТСЕРВІС , ТОВ ТІС-Контейнерний термінал , ТОВ Компанією НІКВУД , ТОВ ТІС-ВУГІЛЛЯ , проведення цих операцій в бухгалтерському обліку, тощо.

Відповідач фактично не заперечує наявність всіх документів, які підтверджують спірні господарські операції, однак зазначає про відсутність в товарно-транспортних накладних даних щодо марки, типу, моделі автомобілів, якими здійснено перевезення нафтопродуктів від ТОВ ВЕСТА СЕРВІС до ТОВ ЛАІКА-ОЙЛ що є неналежним оформленням товарно-транспортних накладних та, як наслідок, підставою для висновків про не підтвердження здійснення господарської операції.

Суд не погоджується з такими доводами податкового органу, оскільки товарно-транспортні накладні №ODS00000024 від 13 лютого 2014 року, №ODS00000025 від 12 лютого 2014 року, №ODS00000028 від 19 лютого 2014 року містять всі необхідні данні для можливості встановити зміст господарської операції, містять всі необхідні підписи осіб, які відпускали, приймали, перевозили товар, номерні знаки транспортного засобу дають можливість його ідентифікувати, дані товарно-транспортних накладних відповідають іншим документам, а тому такі товарно-транспортні накладні підтверджують здійснення поставки товару, його перевезення та є належним доказом здійснення спірних операцій.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до договору поставки нафтопродуктів від 22.01.2013 року №4463/22/01/13, укладеного між ТОВ ВЕСТА СЕРВІС та ТОВ ЛАІКА-ОЙЛ , право власності на придбаний товару виникає у позивача під час його передачі за адресою здійснення позивача господарської діяльності, доставка товару здійснюється транспортом ТОВ ВЕСТА СЕРВІС , тобто, доставка товару здійснюється продавцем самостійно або із залученням інших контрагентів за його замовленням, а позивач, в свою чергу, не є перевізником товару та не є замовником перевезення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач не може нести відповідальність за господарські операції між ТОВ ВЕСТА СЕРВІС та ТОВ ОСА-Транс , ТОВ Вівал , які здійснювали перевезення нафтопродуктів за товарно-транспортні накладні №ODS00000024 від 13 лютого 2014 року, №ODS00000025 від 12 лютого 2014 року, №ODS00000028 від 19 лютого 2014 року та відповідати за неналежне складання зазначених товарно-транспортних накладних.

В будь-якому випадку, не зазначення в товарно-транспортних накладних даних про марку, модель, тип транспорту не може бути підставою для висновку про не реальність укладеного правочину між позивачем та ТОВ ВЕСТА СЕРВІС та про відсутність фактичної поставки товару.

Щодо доводів відповідача про відсутність у податкових органів даних щодо здійснення господарських операцій між ТОВ ВЕСТА СЕРВІС та ТОВ ОСА-Транс , ТОВ Вівал , не підтвердження цих операцій, суд звертає увагу на те, що сам факт наявності господарських операцій з контрагентом, який порушує податкове законодавство не може тягнути за собою негативні наслідки для платника податків у вигляді зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість чи валових витрат, оскільки, даних про те, що позивач був обізнаний про такі дії його контрагентів до суду не надано та якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Таку правову позицію неодноразово висловлював в своїх рішеннях Верховний Суд України та схожа позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 року у справі Булавес АД проти Болгарії .

Крім того, відповідачем не надано до суду будь-яких доказів перевірки ТОВ ВЕСТА СЕРВІС або його контрагентів - ТОВ ОСА-Транс , ТОВ Вівал на предмет порушення податкового законодавства, складення за результатами таких перевірок податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суду не надано безперечних доказів порушення ТОВ ВЕСТА СЕРВІС або його контрагентами вимог податкового законодавства та обізнаності про ці обставини позивача під час здійснення з цим суб'єктом господарювання господарських операцій, а тому позивач не може нести відповідальність за дії його контрагента.

Оскільки ТОВ ВЕСТА СЕРВІС виписані позивачу податкові накладні по операціям, які фактично здійснені, що підтверджується належними доказами у справі, необґрунтованість висновків податкового органу щодо нереальності спірних господарських операцій, у позивача в силу положень ст. 198 Податкового кодексу України є всі підстави для формування за цими операціями податкового кредиту.

Таким чином, висновки відповідача щодо завищення позивачем валових витрат та податкового кредиту по операціям з ТОВ ВЕСТА СЕРВІС щодо поставки нафтопродуктів не ґрунтуються на нормах законодавства та ці висновки спростовані наданими позивачем доказами у справі.

Щодо висновків податкового органу в акті перевірки в частині невідповідностей коду УКТ ЗЕД в податкових накладних №914 від 12.02.2014 року, №920 від 13.02.2014 року, виписаних позивачу ТОВ ВЕСТА СЕРВІС та №10 від 15.10.2014 року, виписаної позивачу ТОВ ОМО , суд звертає увагу на наступне.

В матеріалах справи містяться податкові накладні №914 від 12.02.2014 року, №920 від 13.02.2014 року, відповідно до яких позивачем придбано у ТОВ ВЕСТА СЕРВІС бензин А-92 Євро, код УКТ ЗЕД 2710114195, що відповідає видатковим накладним та іншим документам первинного бухгалтерського обліку.

При цьому, відповідач зазначає про реєстрацію зазначених податкових накладних з кодом УКТ ЗЕД 2710114199, а тому робить висновок про не підтвердження податковими накладними кредиту, однак суд не погоджується з таким висновком відповідача, оскільки позивачем надані накладні з вірним кодом товару та дані в яких відповідають іншим документам, зокрема, видатковим накладним, а тому в даному випадку, у податкового органу не має підстав для його зменшення.

Крім того, в матеріалах справи міститься податкова накладна №10 від 15.10.2014 року, відповідно до якої позивачем придбано у ТОВ ОМО бензин Євро плюс 95 з кодом УКТ ЗЕД 2710124512, що відповідає видатковій накладній та іншим документам первинного бухгалтерського обліку.

Відповідач зазначає про реєстрацію зазначеної податкової накладної з кодом УКТ ЗЕД 2710124513, а тому робить висновок про не підтвердження податковою накладною кредиту, однак суд не погоджується з таким висновком відповідача, оскільки позивачем надана накладна з вірним кодом товару та дані в якій відповідають іншим документам, зокрема, видатковій накладній, а тому в даному випадку, у податкового органу не має підстав для його зменшення.

У відповідності до положень п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) не дає право покупцю на включення суми податку на додану вартість до податкового кредиту тільки відсутність факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку їх заповнення.

Таким чином, враховуючи наявність у позивача належним чином оформлених податкових накладних та їх реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, у відповідача відсутні підстави для зменшення позивачу податкового кредиту, а в разі невідповідності даних в накладній та Єдиному реєстрі це, у відповідності до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), є підставою для проведення податковими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця.

Також, суд звертає увагу на надання позивачем всіх документів, які підтверджують здійснення операцій, за якими позивачу ТОВ ВЕСТА СЕРВІС та ТОВ ОМО виписані податкові накладні №914 від 12.02.2014 року, №920 від 13.02.2014 року, №10 від 15.10.2014 року та за якими позивачем сформований податковий кредит (Том І, аркуші справи 234-247).

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно із ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАІКА-ОЙЛ обґрунтовані, відповідають вимогам законодавства та підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАІКА-ОЙЛ до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними (недійсними) та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.12.2016 року №0012241404, №0012251404- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 29.12.2016 року №0012241404.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 29.12.2016 року №0012251404.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариство з обмеженою відповідальністю ЛАІКА-ОЙЛ (код ЄДРПОУ 37089304) судовий збір у розмірі 6360 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія надсилається до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 19.06.2017 року.

Суддя Л.І. Свида

.