Постанова

від 19.06.2017 по справі 821/774/17

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2017 р.м. ХерсонСправа № 821/774/17

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Василяки Д.К.,

при секретарі: Собчук Є.В., представника позивача Дядюренко М.П., представника відповідача - 1 Малюченка С.Я. представника відповідача - 2 Макушинського С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Закрите акціонерне товариство "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Херсонресурси" про звільнення нерухомого майна з під обтяження,

встановив:

Публічне акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі по тексту - відповідач -1), Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Закрите акціонерне товариство "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Херсонресурси" про звільнення нерухомого майна з під обтяження.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між позивачем та третьою особою укладений Кредитний договір № 05-249/10, відповідно до якого позивачем надано третій особі кредит, а третя особа, в свою чергу, зобов'язалась прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити позивачу відсотки за користування кредитом та повернути кредит в повному обсязі не пізніше 29 грудня 2011 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, між позивачем та третьою особою 29.12.2010р. укладено іпотечний договір. Разом із посвідченням іпотечного договору накладено заборону на відчуження майна зазначеного в договорі, про що внесено запис до єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та також внесено запис до державного реєстру іпотек.

Відповідно до іпотечного договору, в іпотеку позивачу передано нерухоме майно, а саме: будівлі та споруди за адресою м. Херсон, Миколаївське шосе 4 км. (адмінбудівля літ. А площею 1958,2 кв.м., гараж літ. Б, дизельна літ. В, огорожа № 1,2,3, мостіння літ. І); земельна ділянка площею 2318,0 кв.м. під адміністративною будівлею за адресою м. Херсон, Миколаївське шосе 4 км., кадастровий № 6510136600.02.001.0017.

При цьому, з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо позивачу стало відомо про наявність обтяження іпотечного майна - податкова застава, яке перебуває в іпотеці ПАТ "Перший український міжнародний банк".

Вважає вказане обтяження неправомірним, а майно таким, що підлягає звільненню, оскільки договір між позивачем та ЗАТ "Підприємство матеріально - технічного забезпечення "Херсонресурси" укладено раніше.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Відповідач - 1 надав до суду заперечення, які обґрунтовано тим, що ЗАТ "ПМТЗ "Херсонресурси" зареєстровано платником податків Херсонської ОДПІ, за даними облікової картки платника податків станом на 25.09.2014 року рахувався податковий борг у розмірі 87784,37 гривень. Згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у власності ЗАТ "ПМТЗ "Херсонресурси" знаходиться будівля та споруди виробничої бази, розташовані за адресою: м. Херсон, Миколаївське шосе, 4 км, що перебували в іпотеці позивача.

Відповідач - 1 вказав, що наявність попередньої застави не перешкоджає поширенню права податкової застави на майно боржника, а лише встановлює пріоритет задоволення вимог заставодержателів в залежності від черговості реєстрації обтяжень в Державних реєстрах. На підставі вказаного податковим органом 25.09.2014 зареєстровано право обтяження на майно боржника в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що на його думку, не порушує вимог чинного законодавства.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні представник відповідача - 1 в задоволенні позову просив відмовити.

Відповідач - 2 надав до суду пояснення, відповідно до яких вказав, що з 01 травня 2016 року припинено надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно територіальними органами юстиції, тому що реєстраційна справа на об'єкт нерухомого майна знаходиться на зберіганні у виконавчому комітеті Херсонської міської ради.

Враховуючи вищезазначене, вказав, що заявлені вимоги не підлягають задоволенню, а дії, які були проведені раніше вчинилися з дотриманням вимог чинного законодавства.

Представник відповідача - 2 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача-1, представника відповідача - 2, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне: 29 грудня 2010 року між публічним акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк" та закритим акціонерним товариством "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Херсонресурси" укладений Кредитний договір № 05-249/10.

Пунктом 1.1. вказаного Кредитного договору передбачено, що Банк зобов'язується надати Позичальнику кредит в розмірі 750 000,00 грн., а позичальник зобов'язується прийняти кредит та використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі та порядку та у стоки, обумовлені цим Договором.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між позивачем та третьою особою 29 грудня 2010р. укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Довгань О.І. та зареєстрований в реєстрі за № 4785.

Відповідно до іпотечного договору, в іпотеку до позивача передано нерухоме майно, а саме: будівлі та споруди за адресою м. Херсон, Миколаївське шосе 4 км. (адмінбудівля літ. А площею 1958,2 кв.м., гараж літ. Б, дизельна літ. В, огорожа № 2,3, мостіння літ. І); земельна ділянка площею 2318,0 кв.м. під адміністративною будівлею за адресою м. Херсон, Миколаївське шосе 4 км., кадастровий № 6510136600.02.001.0017.

Разом із посвідченням іпотечного договору було накладено заборону на відчуження майна зазначеного в договорі, про, що внесено запис до єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та також внесено запис до державного реєстру іпотек.

Відповідно до п. 1.4 Іпотечного договору, за рахунок предмету іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги та відшкодувати витрати в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення вимог.

Судом встановлено, що 25 вересня 2014 року державним реєстратором Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні внесено запис про обтяження № 7120278. Обтяжувач: ДПІ у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області.

Вказаний запис внесено на підставі акту опису майна від 15 вересня 2014 року № 156/10/21-03-25-01-11 Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області.

Так, відповідно до вказаного акту опису майна від 15 вересня 2014 р. податковим керуючим на підставі рішення заступника начальника ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області від 22.01.2014 р. № 19 про опис майна у податкову заставу платника податків підприємство МТЗ "Херсонресурси" здійснено опис будівель та споруд виробничої бази (адмінбудівля літера "А" - загальною площею 1958,2 кв.м., гараж літ. "Б", дизельна літ. "В", огорожа № 2,3, мостіння - 1 за адресою м. Херсон, Миколаївське шосе, 4 км. РПВН 4169798, згідно Свідоцтва про право власності САВ 214994 від 31.08.2007 р. № 408, реєстраційний номер майна 2102843 (згідно інформаційної довідки з ДРРПНМ від 05.06.2014 р.).

Суд зазначає, що відповідно до вимог статті 95 ПК України (по тексту постанови - в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пп. 88.1, 88.2 ст. 88 Податкового кодексу України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому (пп. 89.2 ст. 89 ПК України).

При цьому, податкове законодавство не містить заборони щодо включення до податкової застави майна, яке перебуває в іпотеці у третіх осіб.

Згідно з п. 87.2 ст. 87 ПК України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до підпункту 87.3.1 п. 87.3 ст. 87 ПК України, встановлено, що не може бути використано як джерело погашення податкового боргу платника податків майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави.

Тобто, норми Податкового кодексу України, а саме ст. 87 ПК України та п. 89.2 ст. 89 ПК України містять колізію, яка полягає у тому, що у податкову заставу може бути описано усе майно, в тому числі і те, яке перебуває в іпотеці, але останнє не може бути використано податковим органом у якості джерела погашення податкового боргу.

Суд зазначає, майно відповідно до іпотечного договору, зазначеного вище, яке описано в акті опису майна податкового органу від 15.09.2014 р., перебуває в іпотеці, а тому погашення податкового боргу закритого акціонерного товариства "підприємство матеріально - технічного забезпечення "Херсонресурси" за рахунок цього майна, що є предметом іпотеки, порушує права іпотекодержателя, зважаючи на ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 1 "Про заставу", ст.ст. 3, 33,36 Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до п. 56.21 ст. 56 ПК України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно - правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у власності іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини 2 статті 1 Закону України "Про заставу" в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Крім того, право заставодержателя на звернення стягнення саме на заставлене майно регулюється статтею 20 Закону України Про заставу .

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. У разі іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з дня вчинення відповідного правочину, на підставі якого виникає іпотека, або з дня набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до частин 6, 7 статті 3 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до договору іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до Закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Отже, вказана норма встановлює пріоритет іпотекодержателя та передбачає черговість реалізації зареєстрованих прав та вимог на нерухоме майно та, відповідно, черговість повернення заборгованості, в результаті невиконання позичальником своїх основних зобов'язань.

Згідно Інформації з Держаного реєстру іпотек станом на дату звернення до суду з позовом нерухоме майно, яке перебуває в податковій заставі, перебуває під забороною відчуження на підставі іпотечного договору.

Нерухоме майно будівлі та споруди за адресою м. Херсон, Миколаївське шосе 4 км. (адмінбудівля літ. А площею 1958,2 кв.м., гараж літ. Б, дизельна літ. В, огорожа № 2,3, мостіння літ. І) внесено до реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, дані обтяження є чинними.

Стаття 90 Податкового Кодексу України передбачає, що пріоритет податкової застави щодо пріоритету інших обтяжень (включаючи інші застави) встановлюється відповідно до Закону.

З викладеного вище вбачається, що обтяження спірного нерухомого майна на підставі відповідного договору зареєстроване обтяжувачем - публічне акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" 29.12.2010 року тобто набагато раніше, ніж ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області (25.09.2014 року) на підставі акту опису майна.

Зважаючи на черговість реєстрації вище зазначених обтяжень, слід відзначити, що обтяжувачі з вищим пріоритетом, встановленим Законом України "Про іпотеку", володіють переважним та першочерговим правом на отримання своїх вимог щодо одного й того ж нерухомого майна, а тому Головного управління Державної фіскальної служби України, як правонаступника ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області відсутні правові підстави на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, який не є першочерговим обтяжувачем.

Пунктом 89.3. ст. 89 Кодексу встановлено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Отже, суд приходить до висновку, що податковим органом безпідставно внесено майно до акту опису в податкову заставу на підставі чого в подальшому накладено заборону відчуження на майно закритого акціонерного товариства "Підприємство матеріально - технічного забезпечення "Херсонресурси", а саме, будівлі та споруди за адресою м. Херсон, Миколаївське шосе 4 км. (адмінбудівля літ. А площею 1958,2 кв.м., гараж літ. Б, дизельна літ. В, огорожа № 2,3, мостіння літ. І).

Щодо вимоги позивача про зобов'язання Головного управління Державної фіскальної служби України, здійснити дії щодо виключення податкової застави, зареєстрованої 25.09.2014 р. за №7120278 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, суд вважає, що вказана вимога не є належним способом захисту порушеного права позивача.

Врахувавши норми ст.11 КАС України, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області звільнити нерухоме майно закритого акціонерного товариства "Підприємство матеріально - технічного забезпечення "Херсонресурси" з податкової застави зареєстрованої 25.09.2014 року №71202784 та вчинити дії щодо зняття арештів та заборон відчуження щодо майна, яке перебуває в іпотеці у публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк", а саме: будівлі та споруди за адресою м. Херсон, Миколаївське шосе 4 км. (адмінбудівля літ. А площею 1958,2 кв.м., гараж літ. Б, дизельна літ. В, огорожа № 2,3, мостіння літ. І).

Суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Обов'язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини визнана джерелом права.

Згідно статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набув чинності для України 11.09.1997 року) Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права... .

Вирішуючи питання стосовно застосування ст.1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд бере до уваги, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі Броньовський проти Польщі (Заява N 31443/96 §129,147) в п.129 зазначено, що Поняття "майно", яке міститься в перший частині статті 1 Першого протоколу, має автономне значення, яке включає не лише право власності на матеріальні предмети (нерухомість) і не залежить від формальної кваліфікації в національному праві. Так само як права на матеріальні предмети, деякі інші права та інтереси, що являють собою майно (фонди), також можуть вважатися "майновими правами" і майном … для цілей цього положення. У будь-якому випадку, треба з'ясувати, чи свідчать обставини … справи, взяті в цілому, про те, що заявник мав право на матеріальний інтерес, захищений статтею 1 Першого протоколу... далі в п.147 суд наголошує …згідно з принципом законності, чинні положення національного законодавства потрібно формулювати так, щоб вони були достатньо доступними, чіткими і передбачуваними у практичному застосуванні… .

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Закрите акціонерне товариство "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Херсонресурси" про звільнення нерухомого майна з під обтяження підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України судові витрати належать до відшкодування на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області звільнити нерухоме майно закритого акціонерного товариства "Підприємство матеріально - технічного забезпечення "Херсонресурси" ( код ЄДРПОУ 19221790) з податкової застави, що зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 7120278, вчиненої на підставі акту опису майна від 15 вересня 2014 року № 156/10/21-03-25-01-11 та вчинити дії щодо зняття арештів та заборон відчуження щодо майна, а саме: будівлі та споруди за адресою м. Херсон, Миколаївське шосе 4 км. (адмінбудівля літ. А площею 1958,2 кв.м., гараж літ. Б, дизельна літ. В, огорожа № 1,2,3, мостіння літ. І, номер РПВН 4169798).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" (код ЄДРПОУ 14282829) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39394259) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1600 грн., шляхом безспірного списання коштів органами казначейської служби України.

Повернути позивачу надмірно сплачений судовий збір у сумі 24 (двадцять чотири) грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 21 червня 2017 р.

Суддя Василяка Д.К.

кат. 6.3