Постанова

від 19.06.2017 по справі 815/2885/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/2885/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2017 року м.Одеса

У залі судових засідань №29

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Харченко Ю.В.

При секретарі Рудченко О.І.

Розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РОУД ЛОДЖИСТІК" до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.05.2017р. №0009531402, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РОУД ЛОДЖИСТІК" звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просять суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 11.05.2017р. №0009531402, посилаючись на відсутність встановлених ГУ ДФС в Одеській області в Акті перевірки №293/15-32-14-02/39781467 від 12.04.2017р., з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "РОУД ЛОДЖИСТІК" порушень податкового законодавства, оскільки при формуванні податкового кредиту в межах перевіряємого періоду, Товариством у повному обсязі дотримано вимоги чинного податкового законодавства України, та правомірно віднесено до складу податкового кредиту відповідні суми ПДВ, сплачені у ціні наданих послуг, у межах відповідних фінансово-господарських правовідносин з ТОВ Трейд-Векс , котрим, на виконання умов Договору на транспортно-експедиційне обслуговування від 12.09.2016р. №12/09/16-1, надано транспортно-експедиційні послуги що, серед іншого, підтверджується податковими накладними, виписаними, та оформленими контрагентом позивача з урахуванням вимог Податкового кодексу України. Крім того, позивач наголошує, що відсутність та/або формальні помилки в товарно-транспортних накладних, за наявності інших первинних документів, що підтверджують отримання послуг, не впливає на право позивача на податковий кредит. Також, на думку позивача, встановлені в акті перевірки обставини не є безумовною підставою для висновків щодо відсутності фактичного виконання умов Договору на транспортно-експедиційне обслуговування від 12.09.2016р. №12/09/16-1, оскільки наявні первинні документи, котрі спростовують вказані посилання податкового органу.

Відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області, з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов (від 13.06.2017р. вхід.№17014/17), наголошуючи, зокрема, на правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 11.05.2017р. №0009531402, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "РОУД ЛОДЖИСТІК" занижено податок на додану вартість за жовтень 2016р., внаслідок чого порушено вимоги п.44.1 ст.44, п.п.198.1, 198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України. Зокрема, контролюючий орган зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю "РОУД ЛОДЖИСТІК" до перевірки не надано документів, обов'язковість яких передбачена п.2.2 Договору на транспортно-експедиційне обслуговування від 12.09.2016р. №12/09/16-1, а саме окремих додатків, та заявок на конкретні перевезення. Також, відповідач зазначає, що згідно з актом №00000067 від 30.10.2016р., на виконання умов Договору на транспортно-експедиційне обслуговування від 12.09.2016р. №12/09/16-1, ТОВ Трейд-Векс (Виконавець) було надано товарно-експедиційні послуги з організації автоперевезення вантажу в контейнерах. Однак, за результатами перевірки товарно-транспортних накладних встановлено, що фактично перевезення здійснювалося у період з 08.11.2016р. по 29.11.2016р., у зв'язку з чим товарно-транспортні накладні складено після підписання Акта №00000067 від 30.10.2016р., що, на думку податкового органу, свідчить про дефектність та недостовірність наданих до перевірки документів.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, з урахуванням того, що від повноважного представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "РОУД ЛОДЖИСТІК" до суду надійшло клопотання (вхід.№17013/17 від 13.06.2017р.) про розгляд справи за її відсутності в порядку письмового провадження, а також зважаючи на відсутність потреби у витребуванні додаткових доказів, виклику у судове засідання свідка, експерта, судом ухвалено рішення щодо розгляду даної адміністративної справи в порядку письмового провадження, відповідно до ч.6 ст.128 КАС України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного податкового законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів справи, у період з 30.03.2017р. по 05.04.2017р. на підставі направлень від 30.03.2017року №1084/14-02, №1085/14-02, виданих ГУ ДФС в Одеській області, головним державним ревізор-інспектором відділу перевірок ризикових платників управління аудиту Головного управління ДФС в Одеській області Козовою Т.А., головним державним ревізор-інспектором відділу перевірок ризикових платників управління аудиту Головного управління ДФС в Одеській області Кравчук Н.М., згідно з п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, та відповідно до Наказу Головного управління ДФС в Одеській області від 30.03.2017року №887, проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Роуд Лоджистік з питань повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.10.2016року по 31.10.2016року.

За наслідками вказаної перевірки Головним управлінням Державної фіскальної служби в Одеській області складено Акт №293/15-32-14-02/39781467 від 12.04.2017р. Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Роуд Лоджистік з питань повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.10.2016року по 31.10.2016року , у висновках якого наголошено, що ТОВ "РОУД ЛОДЖИСТІК" занижено податок на додану вартість за жовтень 2016р., внаслідок чого порушено вимоги п.44.1 ст.44, п.п.198.1, 198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України.

На підставі складеного Акта перевірки №293/15-32-14-02/39781467 від 12.04.2017р. Головним управлінням Державної фіскальної служби в Одеській області 11.05.2017р. винесено податкове повідомлення-рішення №0009531402.

Не погодившись із означеним податковим повідомленням-рішенням від 11.05.2017р. №0009531402, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "РОУД ЛОДЖИСТІК" звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання його протиправним та скасування.

Так, на думку суду, оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 11.05.2017р. №0009531402, винесено контролюючим органом неправомірно, безпідставно, та у порушення положень чинного податкового законодавства України, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зокрема, як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, між Товариством з обмеженою відповідальністю "РОУД ЛОДЖИСТІК" (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю Трейд-Векс (Експедитор) укладено Договір на транспортно-експедиційне обслуговування від 12.09.2016р. №12/09/16-1, відповідно до п.1.1 якого даний Договір регулює та визначає порядок взаємовідносин між Експедитором та Клієнтом, котрі пов'язані зі здійсненням транспортно-експедиційного обслуговування, з організації перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів, наданням інших послуг.

Згідно зі ст.11 Цивільного Кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст.202 Цивільного Кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 Цивільного Кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.638 Цивільного Кодексу України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Згідно зі ст.181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Юридичним фактом, який породжує право платника на податкову вигоду (зокрема, у вигляді права на зменшення об'єкта оподаткування ПДВ на суму податкового кредиту), є реальність господарської операції. За відсутності факту придбання товарів (робіт, послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту. Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичне надання послуг, здійснення поставки товарів та їх отримання іншою стороною, а також документи, котрі підтверджують використання вказаних товарів у власній господарській діяльності.

Зокрема, як вбачається з наявних у справі документів, а саме: заявки 13/09/2016 про надання транспортних послуг від 13 вересня 2016р. (додаток до договору №12/09/16-1 від 12.09.2016р.), товарно-транспортних накладних №4000588714 від 10.10.2016р., №4000588174 від 04.10.2016р., №4000588175 від 04.10.2016р., №4000587385 від 29.09.2016р., №4000587353 від 26.09.2016р., №4000587356 від 26.09.2016р., №4000587358 від 26.09.2016р., №4000586525 від 13.09.2016р., №4000589169 від 24.10.2016р., №4000589151 від 17.10.2016р., №4000588713 від 10.10.2016р., №4000589146 від 17.10.2016р., №4000594091 від 29.11.2016р., №4000594090 від 29.11.2016р., №4000594088 від 28.11.2016р., №4000594077 від 28.11.2016р., №4000592458 від 15.11.2016р., №4000591655 від 08.11.2016р., Рахунків на оплату №00000048 від 03.10.2016р., №00000056 від 13.10.2016р., №00000067 від 30.10.2016р., Платіжних доручень від 20.10.2016р. №1049, від 28.11.2016р. №1158, від 16.11.2016р. №1134, Податкових накладних №75 від 03.10.2016р., №270 від 13.10.2016р., №556 від 30.10.2016р., Актів №00000048 від 03.10.2016р., №00000056 від 13.10.2016р., №00000067 від 30.10.2016р., останні складені з дотриманням законодавчо передбачених вимог, містять опис господарських операцій, усі необхідні реквізити, підписані уповноваженими особами, підписи засвідчені печатками відповідних підприємств, тобто повністю відповідають вимогам п.201.1 та 201.7 ст.201 Податкового кодексу України, та відповідно підтверджують фактичне виконання фінансово-господарських операцій, а відтак, у розумінні ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , є первинними документами, що відповідно спростовує висновок відповідача щодо відсутності реального, та фактичного надання транспортно-експедиційних послуг.

Судом з'ясовано, що відповідні суми ПДВ за складеними контрагентом позивача, та наданими позивачем до суду податковими накладними, були включені Товариством з обмеженою відповідальністю "РОУД ЛОДЖИСТІК" до складу податкового кредиту за жовтень 2016р.

Відповідно до пп.14.1.181. Податкового кодексу України від 02 грудня 2010року №2755-VІ податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Пунктом 198.1. статті 198 вказаного Кодексу встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2. статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Так, у даному випадку датою виникнення у позивача права на віднесення відповідних сум ПДВ до складу податкового кредиту, є, зокрема, дата отримання позивачем виписаних ТОВ Трейд-Векс податкових накладних.

Відповідно до п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Натомість, судом з'ясовано, що включена позивачем до складу податкового кредиту оскаржувана сума податку на додану вартість повністю підтверджена, серед іншого, наявними у матеріалах справи податковими накладними, складеними ТОВ Трейд-Векс , з дотриманням вимог пункту 201.1. статті 201 Податкового кодексу України, відповідно до якого платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; є) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару (робіт, послуг), до податкового кредиту у суб'єкта господарювання виникає у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару (робіт, послуг), тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару (робіт, послуг) та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

При цьому, будь-яких доказів на підтвердження того, що контрагент позивача, на момент видачі Товариству з обмеженою відповідальністю "РОУД ЛОДЖИСТІК" податкових накладних, не був зареєстрований у законодавчо визначеному порядку платником податку на додану вартість, та не сплачував у встановленому законом порядку відповідні суми податку до бюджету, податковим органом, суду не надано.

Також, суд вважає за доцільне зауважити, що доводи податкового органу щодо отримання платником необґрунтованої податкової вигоди, мають ґрунтуватись на сукупності доказів, які б безумовно, та беззаперечно підтверджували існування обставин, котрі виключають право платника на віднесення відповідних сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Водночас, судом встановлено, що відповідачем - Головним управлінням Державної фіскальної служби в Одеській області, в межах розгляду даної адміністративної справи, не доведено належними та допустимими доказами існування таких обставин, як власне й не доведено здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю "РОУД ЛОДЖИСТІК", та його контрагентом узгоджених дій, спрямованих на створення штучних умов для отримання незаконної податкової вигоди, а також не надано жодного доказу на підтвердження того, що зміст укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "РОУД ЛОДЖИСТІК", та його контрагентом - ТОВ Трейд-Векс правочину, не відповідає дійсним намірам сторін, і що такі наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за наслідками відповідних фінансово-господарських операцій.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , відповідно до статті 1 якого первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз вказаної норми дає підстави вважати, що первинний документ містить дві обов'язкові ознаки, а саме: він має містити відомості про господарську операцію, та підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Системний аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій, а також зв'язку між фактом придбання товару (робіт/послуги), та подальшою господарською діяльністю.

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Зокрема, судом з ясовано, що господарські операції позивача з ТОВ Трейд-Векс підтверджуються наданими до суду, та наявними у матеріалах справи заявкою 13/09/2016 про надання транспортних послуг від 13 вересня 2016р. (додаток до договору №12/09/16-1 від 12.09.2016р.), товарно-транспортними накладними №4000588714 від 10.10.2016р., №4000588174 від 04.10.2016р., №4000588175 від 04.10.2016р., №4000587385 від 29.09.2016р., №4000587353 від 26.09.2016р., №4000587356 від 26.09.2016р., №4000587358 від 26.09.2016р., №4000586525 від 13.09.2016р., №4000589169 від 24.10.2016р., №4000589151 від 17.10.2016р., №4000588713 від 10.10.2016р., №4000589146 від 17.10.2016р., №4000594091 від 29.11.2016р., №4000594090 від 29.11.2016р., №4000594088 від 28.11.2016р., №4000594077 від 28.11.2016р., №4000592458 від 15.11.2016р., №4000591655 від 08.11.2016р., Рахунками на оплату №00000048 від 03.10.2016р., №00000056 від 13.10.2016р., №00000067 від 30.10.2016р., Платіжними дорученнями від 20.10.2016р. №1049, від 28.11.2016р. №1158, від 16.11.2016р. №1134, Податковими накладними №75 від 03.10.2016р., №270 від 13.10.2016р., №556 від 30.10.2016р., Актами №00000048 від 03.10.2016р., №00000056 від 13.10.2016р., №00000067 від 30.10.2016р., складеними з дотриманням законодавчих вимог, а тому відповідають визначенню первинні документи , наведеному у Законі України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

До того ж, судом з'ясовано, що позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "РОУД ЛОДЖИСТІК" до матеріалів справи також надано Акти №00000818 від 14.09.2016р., №00000903 від 03.11.2016р., №00000944 від 17.11.2016р., №00000937 від 14.11.2016р., №00000985 від 02.12.2016р., з яких вбачається, що ТОВ "РОУД ЛОДЖИСТІК", на виконання умов договору №П-1291 від 20.05.2015р., надано ДП Квенбергер Логістикс Укр послуги з автоперевезення вантажу в контейнерах, що відповідно свідчить про виконання ТОВ Трейд-Векс умов договору на транспортно-експедиційне обслуговування від 12.09.2016р. №12/09/16-1, та надання ТОВ "РОУД ЛОДЖИСТІК" транспортно-експедиційних послуг з організації автоперевезення вантажу в контейнері, оскільки визначений в Актах №00000048 від 03.10.2016р., №00000056 від 13.10.2016р., №00000067 від 30.10.2016р. вантаж в контейнерах, транспортно-експедиційні послуги з організації автоперевезення якого надавало ТОВ Трейд-Векс , доставлено на користь ДП Квенбергер Логістикс Укр .

Відповідно до вимог ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, та на підставі наданих позивачем, та досліджених судом первинних документів (складених при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентом - ТОВ Трейд-Векс ), судом встановлено, що вищеокреслені фінансово-господарські операції мали реальний характер, були опосередковані дійсним рухом активів, адже судом з'ясовано зміст кожної операції, та її підтвердження необхідними документами первинного бухгалтерського, та податкового обліку.

При цьому, судом відхиляються, та не приймаються до уваги посилання відповідача - ГУ ДФС в Одеській області на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "РОУД ЛОДЖИСТІК" до перевірки не надано документів, обов'язковість яких передбачена п.2.2 Договору на транспортно-експедиційне обслуговування від 12.09.2016р. №12/09/16-1, а саме окремих додатків, та заявок на конкретні перевезення, оскільки як встановлено судом, та вбачається з п.2.2 Договору на транспортно-експедиційне обслуговування від 12.09.2016р. №12/09/16-1, окремим додатком до Договору або Заявкою на конкретне перевезення оформлюється виконання, зокрема, міжнародного перевезення. Водночас, з наявних у матеріалах справи Актів №00000048 від 03.10.2016р., №00000056 від 13.10.2016р., №00000067 від 30.10.2016р. вбачається, що в межах даних фінансово-господарських правовідносин транспортно-експедиційні послуги ТОВ Трейд-Векс надавалися за маршрутом Одеса-Київ-Харків-Київ-Одеса, що в жодному разі не є міжнародними перевезеннями.

Також, не заслуговують на увагу, твердження податкового органу відносно того, що надані ТОВ "РОУД ЛОДЖИСТІК" до перевірки документи є дефектними, та недостовірними, оскільки відповідно до товарно-транспортних накладних №4000591655 від 08.11.2016р., №4000592458 від 15.11.2016р., №4000594077 від 28.11.2016р., №4000594088 від 28.11.2016р., №4000594090 від 29.11.2016р., №4000594091 від 29.11.2016р. перевезення здійснювалося у період з 08.11.2016р. по 29.11.2016р., при цьому, Акт №00000067 складено 30.10.2016р., тобто до здійснення перевезення, з огляду на те, що не значні розбіжності в оформленні товарно-транспортних накладних, на які посилається ГУ ДФС в Одеській області, не змінюють юридичної сили даних документів, як доказу надання транспортно-експедиційних послуг.

До того ж, відповідно до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України №1936/11/13-11 від 01 листопада 2011року сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

При цьому, відповідачем - ГУ ДФС в Одеській області до матеріалів справи не надано жодних доказів щодо фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких позивачем включено до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість.

Таким чином, беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку, що включення Товариством з обмеженою відповідальністю "РОУД ЛОДЖИСТІК" спірних сум ПДВ до складу податкового кредиту в межах вищеокреслених фінансово-господарських відносин із ТОВ Трейд-Векс , повністю підтверджено позивачем наданими до суду, та наявними у матеріалах справи відповідними розрахунковими, платіжними, та іншими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, що відповідно свідчить про безпідставність та неправомірність донарахування Головним управлінням Державної фіскальної служби в Одеській області Товариству з обмеженою відповідальністю "РОУД ЛОДЖИСТІК" податку на додану вартість.

Відтак, з урахуванням наведено, суд дійшов висновку щодо наявності законодавчо передбачених підстав для задоволення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "РОУД ЛОДЖИСТІК", та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 11.05.2017р. №0009531402.

Вищевикладене спростовує твердження відповідача, наведені у письмових запереченнях на адміністративний позов.

Крім того, судом відхиляються, та не приймаються до уваги посилання позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "РОУД ЛОДЖИСТІК" на те, що з урахуванням приписів п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, єдиною підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Роуд Лоджистікс з питань повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.10.2016року по 31.10.2016року було ненадання Товариством позивача пояснень, та їх документального підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, оскільки отримання податковим органом відповіді платника податків на запит не виключає можливості призначення позапланової перевірки у випадку недостатності наданих відомостей, або у випадку якщо надана інформація не спростовує виявлені факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового законодавства, та потребує подальшої перевірки.

Згідно з ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно ч.3 ст. 105 КАС України позивач має право, у тому числі, вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Згідно зі ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "РОУД ЛОДЖИСТІК" правомірні, документально підтверджені, та обґрунтовані, базуються на положеннях чинного податкового законодавства, отже підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст.2, 4, 7-9, 11, 12, 69, 71, 94, ч.6 ст.128, ст.ст.158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РОУД ЛОДЖИСТІК" до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.05.2017р. №0009531402, задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 11.05.2017р. №0009531402.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (65044, м.Одеса, вул.Семінарська,5, код ЄДРПОУ 39398646) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РОУД ЛОДЖИСТІК" (65014, м.Одеса, вул.Канатна,29, кв.29, код ЄДРПОУ 39781467) судові витрати по сплаті судового збору у загальному розмірі 1917(одна тисяча дев'ятсот сімнадцять)грн. 06коп.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому приписами ст.254 КАС України.

Суддя Харченко Ю.В.