Постанова

від 15.06.2017 по справі 826/8752/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/8752/16 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А.

Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 червня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі: Волощук Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Свої вимоги обґрунтовує тим, що вважає протиправними спірні податкові повідомлення-рішення, оскільки господарські операції підтверджені первинними документами та податковими накладними, позивачем дотримано передбачені Податковим кодексом України умови для формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 березня 2017 року у задоволенні вказаного адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову про задоволення позову.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено, що відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства і правильності визначення об'єкту оподаткування, повноти нарахування та сплати податків до бюджету усіх рівнів по взаємовідносинам із ТОВ "Українська нафто-газова компанія" (код ЄДРПОУ 37764888), ТОВ "Газлайн Лімітед" (код ЄДРПОУ 38466788), ТОВ "Укроптторг - 2014" (код ЄДРПОУ 39002361) за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2014 року".

За результатами вказаної перевірки податковим органом складено акт від 05 травня 2016 року №1/28-10-41-05/19480600, за змістом якого перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток загалом на суму 8693483,00 грн., однак, враховуючи пункт 102.1 статті 102 Податкового кодексу України (строки давності та їх застосування), занижено податок на прибуток на суму 6058932,00 грн., у тому числі за 2013 рік на суму 4806754,00 грн., за 2014 рік на суму 1252177,00 грн.; пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 11501757,00 грн., однак, враховуючи пункт 102.1 статті 102 Податкового кодексу України (строки давності та їх застосування), занижено податок на додану вартість на суму 1391308,00 грн., у тому числі за лютий 2014 року на суму 1237975,00 грн., за червень 2014 року на суму 104721,00 грн., за липень 2014 року на суму 48612,00 грн.

Вказані в акті перевірки порушення мотивовані неправомірним включенням позивачем до складу витрат вартості товарів по взаємовідносинам із ТОВ "Українська нафто-газова компанія", ТОВ "Газлайн Лімітед", ТОВ "Укроптторг - 2014" при поставці товарів (природного газу), та безпідставним включенням до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість по цим відносинам, виходячи із не підтвердження реальності господарських операцій, у зв'язку із отриманням податкової інформації, у тому числі у вигляді актів про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів постачальників щодо порушень постачальниками вимог оподаткування; відсутності контрагентів за податковою адресою; наявності кримінальних проваджень відносно службових осіб контрагентів постачальників; наявності протоколів допиту свідків - уповноважених осіб контрагентів, у яких останні вказали на відсутність жодного відношення до діяльності підприємств; наявності висновку експерта, відповідно до якого підписи на податкових накладних, здійснені від імені ОСОБА_2 - директора ТОВ "Українська нафто-газова компанія", вчинені іншими особами.

На підставі висновків вказаного вище акта перевірки відповідачем 23 травня 2016 року прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000564105, № 0000544105, № 000055105.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 23 травня 2016 року № 0000564105 згідно з пунктом 54.3 статті 54 та пунктом 58.1 статті 58, пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, за порушення пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України ДПЗД "Укрінтеренерго" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість усього у розмірі 153333,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції загалом у розмірі 38335,75 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 23 травня 2016 року № 0000544105 згідно з пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, за порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України ДПЗД "Укрінтеренерго" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1547468,75 грн., в тому числі за основним платежем - 1237975,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 309493,75 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 23 травня 2016 року № 000055105 згідно з пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, за порушення пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України ДПЗД "Укрінтеренерго" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 7573665,00 грн., в тому числі за основним платежем - 6058932,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1514733,00 грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями відповідача, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є неправомірними та необгрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його необгрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегією суддів встановлено, що приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з доведеності обставин, викладених в Акті перевірки від 05.05.2016 року № 1/28-10-41-05/19480600 Про результати проведення документальної позапланової перевірки Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства і правильності визначення об'єкту оподаткування, повноти нарахування та сплати податків до бюджету усіх рівнів по взаємовідносинам із ТОВ Українська нафто-газова компанія , ТОВ Газлайн Лімітед ,ТОВ Укроптторг - 2014 за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2014 року та ухвалив оскаржуване судове рішення виніс тільки на підставі аналізу даних, що вказані в зазначеному акті.

Колегією суддів також було встановлено, що оригінали первинних документів по спірним операціям позивача з ТОВ Українська нафто-газова компанія , ТОВ Газлайн Лімітед , ТОВ Укроптторг - 2014 вилучено старшим слідчим з ОВС СУ ФР МГУ ДФС - ЦО з ОВП відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 28.01.2016 року на підставі ухвали Солом'янського районного суду міста Києва від 13.01.2016 року у кримінальній справі № 760/17909/15-к.

Однак, копії вказаних документів позивачем додано до апеляційної скарги, а саме: копії договорів з контрагентами ТОВ Українська нафто-газова компанія , ТОВ Газлайн Лімітед та ТОВ Укроптторг-2014 , актів приймання-передачі товару, податкових та товарних накладних та інших документів, які в умовах звичайної ділової практики супроводжують та підтверджують фактичне вчинення господарських операцій.

Стосовно правомірності прийняття в спірних правовідносинах контролюючим органом податкового повідомлення-рішення форми В1 № 0000564105 від 23.05.2016 року колегія суддів зазначає про наступне.

За змістом вказаних письмових доказів колегією суддів встановлено наступне.

Між ДПЗД "Укрінтеренерго" (покупець) та ТОВ "Українська нафто-газова компанія" (постачальник) укладено договір купівлі-продажу природного газу від 16 липня 2012 року № 44/1-52, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати покупцю природний газ власного видобутку, та/або імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України) у власність, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей газ на умовах даного договору.

Пунктом 2.1 договору передбачалося, що у 2012 році. Постачальник зобов'язується передати, а покупець зобов'язується оплатити та прийняти до 71256,600 тис. м. куб. газу.

Згідно додаткової угоди від 06 листопада 2012 року № 1 до договору купівлі-продажу природного газу від 16 липня 2012 року № 44/1-52 постачальник зобов'язується передати, а покупець зобов'язується оплатити та прийняти до 41758,537 тис. м. куб. газу.

Між ДПЗД "Укрінтеренерго" (покупець) та ТОВ "Газлайн Лімітед" (постачальник) укладено договір купівлі-продажу природного газу від 26 лютого 2014 року №Г/14-1/44/1-16, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати покупцю природний газ власного видобутку, та/або імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України) у власність, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей газ на умовах даного договору.

Пунктом 2.1 договору передбачалося, що у 2014 році. Постачальник зобов'язується передати, а покупець зобов'язується оплатити та прийняти природний газ в об'ємах до 5000,000 тис. м. куб. газу.

Між ДПЗД "Укрінтеренерго" (покупець) та ТОВ "Укроптторг - 2014" (постачальник) укладено договір купівлі-продажу природного газу від 10 червня 2014 року № 44/1-56, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати покупцю кулі помольні, згідно з специфікацією, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та здійснити його оплату на умовах даного договору.

Як зазначено в акті перевірки, на підставі вказаних договорів між сторонами складено акти приймання-передачі товарів (природного газу); постачальниками виписано на адресу позивача податкові накладні; розрахунки проведені у безготівковій формі. Перелік вказаних документів та їх реквізити зазначено в акті перевірки у вигляді таблиці.

Право власності на газ від Продавця до Покупця переходило в пунктах приймання-передачі газу в магістральний трубопровід.

Відповідно до п.3.10. Покупець самостійно укладає договори на транспортування газу територією України.

ДПЗД Укрінтеренерго були укладені наступні договори на транспортування газу територією України:

- з ПАТ Укртрансгаз філією УМГ Прикарпаттрансгаз - Договір від 16.07.2012 року № 44/1-53/78-Од. на транспортування природного газу магістральним трубопроводом;

- з ПАТ Івано-Франківськгаз - Договір № ПАТ_ІФ-12-002 Р/т/44/1-57 від 17.07.2012 року.

Обсяги природного газу поставленого на ВФ ДПЗД Укрінтеренерго Калуська ТЕЦ у період липень-листопад 2012 року та у лютому 2014 року враховані комерційним вузлом обліку газу, який знаходиться на балансі УМГ Прикарпаттрансгаз , встановленим на газопроводі ГРС2 - ТЕЦ , та підтверджені актами, оформленими з газотранспортними організаціями (копії додаються).

Крім цього, колегією суддів встановлено, що позивач листами від 16.05.2016 року № 44/03.01.1174 та від 18.05.2016 року № 44/03.01-1193 звернувся до транспортувальних організацій з проханням підтвердити факт транспортування природного газу.

НАК Нафтогаз України листом від 18.05.2016 року № 6-55-16 підтвердив факт транспортування природного газу ТОВ Українська нафто-газова компанія та ТОВ Газлайн Лімітед .

Листом від 24.05.2016 року № ІF 08.3-ЛВ-1880-0516 ПАТ Івано-Франківськгаз також підтвердив факт транспортування дриродного газу ТОВ Українська нафто-газова компанія та джерела доходження цього газу (копії додаються).

Колегією суддів встановлено, що вищезазначений газ був використаний в технологічних процесах, реалізований в господарській діяльності при виробленні електроенергії (для продажу її в ДП Енергоринок згідно умов договору від 31.10.2007 року № 4297/02) та теплової енергії (для продажу її в ПАТ Лукор згідно умов договору від 15.12.2011 року № 44/5-98 та від № 44/5-108) ВФ ДПЗД Укрінтеренерго Калуська ТЕЦ.

При цьому колегія суддів враховує, що у разі відсутності факту поставки природного газу, виробнича філія ДПЗД Укрінтеренерго Калуська ТЕЦ не мала б можливості виробити електричну та теплову енергію.

Відповідно до вимог ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені Кодексом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту (вступного звітного (податкового) періоду.

Обґрунтованість включення ДПЗД Укрінтеренерго сум ПДВ за липень-жовтень 2012 року, лютий 2014 року, червень 2014 року в розмірі 17030948,00 грн. до складу податкового кредиту підтверджується наявними в матеріалах справи податковими накладними, які були виписані ТОВ Українська нафто-газова шмпанія , ТОВ Газлайн Лімітед , ТОВ Укроптторг-2014 відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України та зареєстровані у Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

При цьому прізвища осіб, які складали податкові накладні на паперових носіях та в електронному вигляді, однакові. Квитанції 1, які формує ДФС щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН, також підтверджують вірність електронних цифрових підписів.

Будь-яких зауважень стосовно статусу ТОВ Українська нафто-газова компанія , як платника ПДВ на час виписки податкових накладних в Акті перевірки не міститься.

Суму податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено ДПЗД Укрінтеренерго до податкового кредиту відповідного періоду, відображених у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним Додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даними декларації за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року.

Також колегією суддів встановлено, що за період серпень 2012 року та вересень 2012 року Окружною державною податковою службою - Центральним офісом з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби було проведено документальні позапланові виїзні перевірки ДПЗД Укрінтеренерго з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку.

Перевірками не було встановлено порушення вимог підпункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, про що зазначено в Довідках від 25.10.2012 року № 1231/41-10/23-20/19480600 та від 17.12.2012 року № 1430/41-10/23-20/19480600.

Отже, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для висновку про зменшення позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та протиправність вказаного вище податкового повідомлення-рішення, наявність підстав для його скасування.

Щодо податкового повідомлення-рішення форми Р № 0000544105 від 23.05.2016 року колегія суддів зазначає про те, що позиція позивача щодо правомірності внесення ДПЗД Укрінтеренерго сум ПДВ до податкового кредиту ґрунтується на нормах податкового законодавства з огляду на наступне.

Порядок формування податкового кредиту встановлений статтею 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата втримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Підпунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця , та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Визначальним критерієм для підтвердження права платника податку на податковий кредит та бюджетне відшкодування є реальність вчинюваної господарської операції, тобто встановлення факту зміни руху активів чи зміни стану зобов'язань платника податку внаслідок придбання ним товарів (послуг), що використовуються ним у своїй господарській діяльності.

Щодо місцезнаходження ТОВ Українська нафто-газова компанія та ТОВ Газлайн Лімітед , колегія суддів зазначає, що на період укладення та виконання договорів, у ДПЗД Укрінтеренерго не було сумніву щодо недостовірності відомостей, зазначених у документах, що були надані згідно ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Крім того, стаття 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань містить припис про те, що внесені до Єдиного державного реєстру такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, а якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Отже, чинне законодавство виходить із принципу публічно-правової легітимації діяльності всіх суб'єктів господарювання. Інформація для третіх осіб вважається достовірною, якщо відповідні дані внесені до Єдиного державного реєстру. І при цьому відсутнє посилання на необхідність удаватися до перевірки відповідних даних. Таким чином, будь-яка особа може сприймати відомості про свого контрагента як достовірні, якщо вони містяться у реєстрі. Такий підхід закладено з метою забезпечення стабільності господарського обороту, коли будь-яка особа, отримавши відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців має бути впевнена в їх дійсності, та що придбання нею будь-якого майна не буде поставлено під сумнів Через недобросовісну поведінку інших учасників правовідносин.

Від імені суб'єкта господарювання завжди діють його уповноважені Статутом, наказом, довіреністю особи. Вони поводять себе як належні представники відповідного суб'єкта господарювання, мають при собі печатку, статутні документи, мають право підпису банківських документів, тощо. Саме такі особи, як правило, і складають від імені суб'єктів господарювання документи та здійснюють фактичне постачання товарів. Сумлінний платник податків не має інших, окрім офіційних джерел (Єдиного державного реєстру юридичних осіб, сайту Державної фіскальної служби) можливості перевірити достовірність даних.

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку про необгрунтованість податкового органу про збільшення позивачем в спірних правовідносинах сум грошового зобов'язання та відсутність підстав для прийняття вказаного вище податкового повідомлення-рішення, а тому воно є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно правомірності прийняття в спірних правовідносинах контролюючим органом податкового повідомлення-рішення форми Р № 000055105 від 23.05.2016 року колегія суддів зазначає про наступне.

Згідно п. 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для позначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу .

Колегією суддів встановлено, що за змістом акту перевірки при формуванні висновку про завищення ДПЗД Укрінтеренерго валових витрат по операціях з ТОВ Українська нафто- газова компанія , ТОВ Газлайн Лімітед , ТОВ Укроптторг-2014 та заниження податку на прибуток на суму 6058932,00 грн. податковий орган посилається на непідтвердження реальності придбання товарів, при цьому оцінка документам, що свідчить про факт здійснення господарських операцій та дотримання податкового законодавства з боку позивача з питань правильності та повноти нарахування податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету контролюючим органом не надавалась.

При цьому, колегією суддів встановлено , що за змістом договору поставки товару з ТОВ Укроптторг-2014 від 10.06.2014 року № 44/1-56 на поставку 80,00 тон куль помольних вказаний договір укладено для забезпечення виробничої філії ДПЗД Укрінтеренерго Калуська ТЕЦ кулями помольними до млинів типу КБМ, d-40 мм, група твердості ІY, ГОСТ 7524-89 (ДСТУ 3499-970).

Поставлені кулі помольні були використані для завантаження млина КБМ-2А (50т) та до завантаження млинів КБМ-1А (15т) і КБМ-1Б (15т) при проведенні капітального ремонту пилосистем котла ст. № 1 та ст. № 2 з метою сталого спалювання вугілля впродовж опалювального сезону 2014/2015 років., для вироблення електричної енергії та надання послуг з постачання тепла м. Калуш.

Відповідно до умов договору товар поставляється за рахунок та транспортом ТОВ Укроптторг-2014 .

Про перевезення куль помольних Ф40 (Форма 1-ТН) автоперевізниками МПП Профіт (автомобіль НОМЕР_3) та ТОВ Міжнародні авто лінії (автомобіль НОМЕР_4) свідчать товарно-транспортні накладні.

Таке підтвердження свідчить про дійсність факту отримання на центральний склад ВФ ДПЗД Укрінтеренерго Калуська ТЕЦ куль помольних у червні 2014 року та їх поступове списання зі складу в період з жовтня 2014 року по квітень 2015 року для завантаження в млин КБМ-2А (50т) та до завантаження млинів КБМ-1А (15т) і КБМ-1Б (15т) з метою сталого спалювання вугілля впродовж опалювального сезону 2014/2015 років. Інвентаризаційні описи станом на 06.10.2014 року та 10.10.2014 року свідчать про наявність куль помольних на центральному складі ВФ ДПЗД Укрінтеренерго Калуська ТЕЦ , однак вказані докази податковим органом безпідставно не було взято до уваги.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що висновок податкового органу щодо порушення Позивачем п. 138.2, ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України не відповідає фактичним обставинам справи та базується на суб'єктивних припущеннях. Висновок про відсутність фактичного здійснення господарської операції є необ'єктивним та упередженим.

Отже, колегією суддів встановлено, що операції з ТОВ Українська нафто-газова компанія , ТОВ Газлайн Лімітед та ТОВ Укроптторг-2014 за період з 01.01.2012 року по 51.12.2014 року мають товарний характер та підтверджені відповідними доказами.

Всі оформлені первинні документи по операціям з ТОВ Українська нафто-газова компанія , ТОВ Газлайн Лімітед , ТОВ Укроптторг-2014 на вимогу Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення; мають такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь і здійсненні господарської операції.

Статтею 1 вказаного Закону визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Пунктом 14.1.36. ст. 14 Податкового кодексу України визначено зміст поняття господарська діяльність , за яким це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на тримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Колегією суддів встановлено, що в підтвердження спірних операцій позивачем надано первинні документи, якими підтверджуються здійснені господарські операції, які носять реальний характер, а також факт того, що придбані товари використані в межах господарської діяльності та придбавалися з такою метою.

Таким чином колегія суддів вважає безпідставним висновок податкового органу про збільшення позивачем сум грошового зобов'язання в спірних правовідносинах, а тому зазначене податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд першої інстанції належним чином не з'ясував обставини, які є предметом доказування, обґрунтувань позовних вимог та заперечень податкового органу, обставини, які мають значення для правильного вирішення справи і які належало встановити для ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення у справі.

При цьому, колегія суддів зазначає про безпідставне врахування під час вирішення даної справи показів осіб в рамках кримінального провадження, за якими вони заперечили свою причетність до господарської діяльності товариств, що в спірних правовідносинах були контрагентами позивача з огляду на наступне.

Податковим органом в порушення вимог ст. 222 КПК України використано матеріали кримінального провадження для обґрунтування доводів щодо наявності в діях позивача порушень податкового законодавства України.

Також колегія суддів наголошує, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ податкових зобов'язань від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Правова позиція по даному питанню викладена у постанові Верховного Суду України від 31 січня 2011 року у справі № 21-47а10.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справах "Інтерсплав проти України" (2007 рік, заява № 803/02), "Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Крім цього, за правилами ч. 4 ст. 72 КАС України лише вирок в кримінальній справі, який набрав законної сили, є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Однак, такого вироку матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає неправильним висновок суду першої інстанції про те, що вимоги даного аміністративного позову є необгрунтованими, а тому судове рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

За вказаних обставин колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги обґрунтованими, а тому вона є такою, що підлягає задоволенню.

Зі змісту ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи, оскаржуване судове рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 березня 2017 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 23 травня 2016 року № 0000564105, № 0000544105, № 000055105.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: І.О. Лічевецький

В.Е. Мацедонська

Повний текст виготовлено 20.06.2017 року.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.

< Справа слухалась у (обов'язкове для заповнення) >