Ухвала

від 15.06.2017 по справі 826/2046/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2046/16 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря - Рейтаровської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві, без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БК Виконроб до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2017 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Відповідач, не погоджуючись із зазначеною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Згідно до частини четвертої ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до частини першої ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, Державною податковою інспекцією у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві згідно пп.78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова виїзна перевірка БК Виконроб (код за ЄДРПОУ 38920999) з питань дотримання своєчасності та повноти нарахування і сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства при взаємовідносинах з ТОВ Полісбудмонтаж (код за ЄДРПОУ 39473760) за період з 01.01.2014 по 31.12.2014.

За результатами проведеної перевірки, відповідачем складено Акт перевірки № 3112/26-56-22-02-03/38920999 від 22.07.2015, яким встановлено наступні порушення:

- пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.138.1, пп.138.5.1 п.138.5 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України, в результаті чого ТОВ БК Виконроб занижено податок на прибуток підприємства в 2014 році на загальну суму 67902 грн;

- п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, в результаті чого ТОВ БК Виконроб занижено податок на додану вартість в сумі 75447 грн за період грудень 2014 року (а.с. 180-190 Том I).

На підставі Акта перевірки, відповідачем прийнято 13.08.2015 прийнято податкові повідомлення - рішення:

- №0003712202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 75 447 грн за основним платежем та штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 18 862 грн (а.с. 197 Том I) ;

- №0003722202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 67 902 грн за основним платежем та штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 16 976 грн (а.с. 198 Том I).

28 жовтня 2015 року ТОВ БК Виконроб отримано поштою рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 23.10.2015 № 16058/10/26-15-10-05-35 про результати розгляду первинної скарги, згідно якого залишено без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві від 13.08.2015 року №0003712202, №0003722202, а первинну скаргу директора ТОВ БК Виконроб від 26.08.2015р. б/н - без задоволення (а.с. 206-208 Том I).

06 листопада 2015 року позивачем повторно подано повторну скаргу до Державної фіскальної служби України на податкові повідомлення-рішення від 13.08.2015 № 0003712202, № 0003722202 та на рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 23.10.2015 №16058/10/26-15-10-05-35 про результати розгляду первинної скарги (а.с. 209-213 Том I).

У подальшому, 12.01.2016 позивачем отримано рішення ДФС України про результати розгляду скарги від 15.12.2015 № 27646/6/99-99-10-01-04-25, згідно якого залишено без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві від 13.08.2015 №0003712202, №0003722202 та рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 23.10.2015 № 16058/10/26-15-10-05-35 про результати розгляду первинної скарги, а скаргу директора ТОВ БК Виконроб від 06.11.2015 № 32112/6 - без задоволення (а.с. 222-224 Том I).

Вважаючи порушенням своїх прав з боку податкового органу та з метою їх відновлення суб'єкт господарської діяльності звернувся за захистом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки документи, надані позивачем, достовірно підтверджують реальність вчинених господарських операцій, а відповідачем не надано належні та допустимі докази того, що позивач та ТОВ Полісбудмонтаж не мав відповідних матеріальних ресурсів, кваліфікованого персоналу у достатній кількості для виконання послуг відповідно до вищевказаних договорів. Наведені у сукупності обставини свідчать про те, що господарські операції між ТОВ БК Виконроб та ТОВ Полісбудмонтаж фактично мали реальний характер, замовлення та надання послуг оформлені не лише документально, а й спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеними договорами.

На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є вірною з огляду на наступне.

Згідно з ст. 180 ПК України платником податку є: 1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; 2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку; 3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України.

Статтею 185 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 198.2. ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 201.4 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

За змістом пункту 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02 червня 2011 року зазначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Водночас, згідно до частини першої ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (Закон №996-XIV), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (Положення № 88), первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

При цьому, зазначені обставини повинні підтверджуватися первинною документацією, складеною з дотриманням вимог Закону № 996-XIV та Положення № 88.

У результаті дослідження наданих первинних документів, судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи наступні обставини справи.

Так, між ТОВ БК Виконроб (Замовник), в особі директора ОСОБА_2, що діє на підставі Статуту, з одного боку та ТОВ Полісбудмонтаж (Підрядник), в особі директора ОСОБА_3, що діє на підставі Статуту, з другого боку, укладено договір підряду № б/н від 01.12.2014, у відповідності до умов якого Замовник доручає, а Підрядник бере на себе зобов'язання на свій ризик виконати ремонт будівлі за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 24 Том I).

На виконання вказаного договору ТОВ Полісбудмонтаж складено Акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2014 року №1/1 від 09.12.2014 та податкову накладну від 09.12.2014 № 176 на суму ПДВ 9886 грн 63 коп. (а.с. 30-31, 32 зворот Том I).

Також, ТОВ Полісбудмонтаж складено акт надання послуг від 09.12.2014 №112/149 на суму 49433 грн 15 коп. (крім того ПДВ 9886 грн 63 коп.) (а.с. 32 Том I).

Крім того, між ТОВ БК Виконроб (Замовник), в особі директора ОСОБА_2, що діє на підставі Статуту, з одного боку та ТОВ Полісбудмонтаж (Підрядник), в особі директора ОСОБА_3, що діє на підставі Статуту, з другого боку, укладено договір підряду № б/н від 05.12.2014, у відповідності до умов якого Замовник доручає, а Підрядник бере на себе зобов'язання на свій ризик виконати ремонт будівлі за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 33 Том I).

На виконання вказаного договору ТОВ Полісбудмонтаж складено Акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2014 року №1/2 від 10.12.2014 та податкову накладну від 10.12.2014 № 177 на суму ПДВ 8774 грн 33 коп. (а.с. 34-35, 36 зворот Том I).

Також, ТОВ Полісбудмонтаж складено акт надання послуг від 10.12.2014 № 512/99 на суму 43871 грн 65 коп. (крім того ПДВ 8774 грн 33 коп.) (а.с. 36 Том I).

Крім того, між позивачем (Замовник), в особі директора ОСОБА_2, що діє на підставі Статуту, з одного боку та ТОВ Полісбудмонтаж (Підрядник), в особі директора ОСОБА_3, що діє на підставі Статуту, з другого боку, укладено договір підряду № б/н від 12.12.2014, у відповідності до умов якого Замовник доручає, а Підрядник бере на себе зобов'язання на свій ризик виконати ремонт будівлі за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 37 Том I).

На виконання вказаного договору ТОВ Полісбудмонтаж складено Акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2014 року №1/3 від 12.12.2014 та податкову накладну від 12.12.2014 № 178 на суму ПДВ 9755 грн 46 коп. (а.с. 38-39, 40 зворот Том I).

Також, ТОВ Полісбудмонтаж складено акт надання послуг від 12.12.2014 № 1212/144 на суму 48773 грн 31 коп. (крім того ПДВ 9755 грн 46 коп.) (а.с. 40 Том I).

Крім того, між ТОВ БК Виконроб (Замовник), в особі директора ОСОБА_2, що діє на підставі Статуту, з одного боку та ТОВ Полісбудмонтаж (Підрядник), в особі директора ОСОБА_3, що діє на підставі Статуту, з другого боку, укладено договір підряду № б/н від 17.12.2014, у відповідності до умов якого Замовник доручає, а Підрядник бере на себе зобов'язання на свій ризик виконати ремонт будівлі за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 41 Том I).

На виконання вказаного договору ТОВ Полісбудмонтаж складено Акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2014 року №1/4 від 17.12.2014 та податкову накладну від 17.12.2014 № 180 на суму ПДВ 8643 грн 06 коп. (а.с. 42-43, 44 зворот Том I).

Також, ТОВ Полісбудмонтаж складено акт надання послуг від 17.12.2014 № 1712/121 на суму 43215 грн 30 коп. (крім того ПДВ 8643 грн 06 коп.) (а.с. 41 Том I).

Крім того, між позивачем (Замовник), в особі директора ОСОБА_2, що діє на підставі Статуту, з одного боку та ТОВ Полісбудмонтаж (Підрядник), в особі директора ОСОБА_3, що діє на підставі Статуту, з другого боку укладено договір підряду № б/н від 17.12.2014, у відповідності до умов якого Замовник доручає, а Підрядник бере на себе зобов'язання на свій ризик виконати ремонт будівлі за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 17 Том I).

На виконання вказаного договору ТОВ Полісбудмонтаж складено Акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2014 року №6 від 17.12.2014 та податкову накладну від 17.12.2014 №179 на суму ПДВ 9831 грн 51 коп. (а.с. 18-19, 20 зворот Том I).

Також, ТОВ Полісбудмонтаж складено акт надання послуг від 17.12.2014 № 1712/120 на суму 49157 грн 54 коп. (крім того ПДВ 9831 грн 51 коп.) (а.с. 20 Том I).

Крім того, між позивачем (Замовник), в особі директора ОСОБА_2, що діє на підставі Статуту, з одного боку та ТОВ Полісбудмонтаж (Підрядник), в особі директора ОСОБА_3, що діє на підставі Статуту, з другого боку, укладено договір підряду № б/н від 24.12.2014, у відповідності до умов якого Замовник доручає, а Підрядник бере на себе зобов'язання на свій ризик виконати ремонт будівлі за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 45 Том I).

На виконання вказаного договору ТОВ Полісбудмонтаж складено Акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2014 року №1/6 від 24.12.2014 та податкову накладну від 24.12.2014 № 181 на суму ПДВ 7820 грн 26 коп. (а.с. 46-47, 48 зворот Том I).

Також, ТОВ Полісбудмонтаж складено акт надання послуг від 24.12.2014 № 2412/99 на суму 39101 грн 29 коп. (крім того ПДВ 7820 грн 26 коп.) (а.с. 48 Том I).

Крім того, між позивачем (Замовник), в особі директора ОСОБА_2, що діє на підставі Статуту, з одного боку та ТОВ Полісбудмонтаж (Підрядник), в особі директора ОСОБА_3, що діє на підставі Статуту, з другого боку, укладено договір підряду №б/н від 26.12.2014, у відповідності до умов якого Замовник доручає, а Підрядник бере на себе зобов'язання на свій ризик виконати ремонт будівлі за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 49 Том I).

На виконання вказаного договору ТОВ Полісбудмонтаж складено Акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2014 року №1/7 від 26.12.2014 та податкову накладну від 26.12.2014 № 182 на суму ПДВ 9790 грн 33 коп (а.с. 50-51, 52 зворот Том I).

Також, ТОВ Поліcбудмонтаж складено акт надання послуг від 26.12.2014 № 2612/113 на суму 48951 грн 67 грн. (крім того ПДВ 9790 грн 33 коп.) (а.с. 52 Том I).

Крім того, між позивачем (Замовник), в особі директора ОСОБА_2, що діє на підставі Статуту, з одного боку та ТОВ Полісбудмонтаж (Підрядник), в особі директора ОСОБА_3, що діє на підставі Статуту, з другого боку укладено договір підряду б/н від 30.12.2014, у відповідності до умов якого Замовник доручає, а Підрядник бере на себе зобов'язання на свій ризик виконати ремонт будівлі за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 25 Том I).

На виконання вказаного договору ТОВ Полісбудмонтаж складено Акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2014 року №1/8 від 30.12.2014 та податкову накладну від 30.12.2014 № 183 на суму ПДВ 7625 грн 58 коп. (а.с. 26-27, 28 зворот Том I).

Також, ТОВ Полісбудмонтаж складено акт надання послуг від 30.12.2014 № 3012/324 на суму 38127 грн 91 коп. (крім того ПДВ 7625 грн 58 коп.) (а.с. 28 Том I).

Крім того, між ТОВ БК Виконроб (Замовник), в особі директора ОСОБА_2, що діє на підставі Статуту, з одного боку та ТОВ Полісбудмонтаж (Підрядник), в особі директора ОСОБА_3, що діє на підставі Статуту, з другого боку, укладено договір підряду №б/н від 31.12.2014, у відповідності до умов якого Замовник доручає, а Підрядник бере на себе зобов'язання на свій ризик виконати ремонт будівлі за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 21 Том I).

На виконання вказаного договору ТОВ Полісбудмонтаж складено Акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2014 року №1/9 від 31.12.2014 та податкову накладну від 31.12.2014 № 184 на суму ПДВ 3319 грн 71 коп. (а.с. 22-23, 24 зворот Том I).

Також, ТОВ Полісбудмонтаж складено акт надання послуг від 31.12.2014 № 3112/479 на суму 16598 грн 53 коп. (крім того ПДВ 3319 грн 71 коп.) (а.с. 24 Том I).

Аналізуючи надані позивачем докази на підтвердження реальності вищевказаних господарських операцій колегія суддів вважає вірним висновком суду першої інстанції про те, що документи, надані позивачем, достовірно підтверджують реальність вчинених господарських операцій, оскільки відповідачем не надано належні та допустимі докази того, що позивач та ТОВ Полісбудмонтаж не мав відповідні матеріальні ресурси, кваліфікований персонал у достатній кількості для виконання послуг відповідно до вищевказаних договорів.

Як зазначено в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02 червня 2011 року з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

З Акту перевірки вбачається, що відповідачем прямо зазначено про наявність у позивача податкових та видаткових накладних, їх надання до перевірки та відсутність будь-яких претензій до змісту первинних бухгалтерських документів позивача, та посилання на будь - які пояснення посадових осіб контрагента позивача, порушені кримінальні справи, вироки чи постанови судів.

Крім того, відповідачем не було надано доказів наявності вироку суду відносно позивача та його контрагентів за фіктивне підприємництво, а господарські договори укладені з контрагентом позивача на час розгляду справи не визнані в установленому порядку недійсними, та не визнано недійсними проведення тендеру або тендерної документації.

Таким чином, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що надані позивачем первинні документи, оформлені у відповідності до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України (постанова від 27 березня 2012 року у справі №21-737во10) надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Посилання апелянта на відсутність розшифровки прізвищ та ініціалів на деяких первинних документах або на їх відсутність колегією суддів не приймаються до уваги з огляду на те, що помилки в оформленні первинного документа не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

При цьому, факт наявності недоліків в оформленні первинного документа сам по собі не може бути єдиною підставою для зменшення розміру податкового кредиту та валових витрат платника податку, а виключно в сукупності з дослідженими обставинами справи та встановленими судом фактами, що ставлять під сумнів реальність відповідної господарської операції.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 29.03.2016 (справа №826/12802/14).

Крім того, згідно принципу превалювання сутності над формою, який закріплено статтею 4 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , цей недолік не змінює сутність, а тому не впливає на правомірність віднесення на податковий кредит сум ПДВ за податковими накладними.

Отже, господарські операції між ТОВ БК Виконроб та ТОВ Полісбудмонтаж фактично мали реальний характер, замовлення та надання послуг оформлені не лише документально, а й спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеними договорами, а тому висновки викладені відповідачем в Акті перевірки є необґрунтованими.

Разом з тим, колегія звертає увагу на те, що відповідно до ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

На момент здійснення господарської діяльності товариство-контрагент позивача ТОВ Полісбудмонтаж було зареєстроване як юридична особа та платникам податку на додану вартість, тому посилання відповідача на внесення до ЄДР записів про відсутність за місцезнаходженням (стан - 8) колегією суддів не приймаються до уваги. Крім того, відповідач в ході розгляду справи не надав переконливих доказів про те, що контрагент позивача був ліквідований або припинено його господарську діяльність під час укладання та виконання господарських договорів.

У той же час, доводи податкового органу щодо відсутності у ТОВ Полісбудмонтаж можливості виконувати замовлені позивачем роботи з підстав підписання первинних документів невстановленою особою (не керівником ОСОБА_3) колегія суддів не приймається до уваги, оскільки податковим органом не було надано належних та допустимих доказів в підтвердження того, що ОСОБА_3 непричетний до фінансово-господарської діяльності ТОВ Полісбудмонтаж , зокрема, вироків суду, яким ОСОБА_3 або інших осіб визнано винними за фактом фіктивного підприємництва; висновків експертів, якими досліджено підписи на первинних документах, якими зафіксовані господарські операції між ТОВ БК Виконроб та ТОВ Полісбудмонтаж тощо.

Також, апелянт не надає жодних протоколів допиту ОСОБА_3, який надавав свідчення в кримінальному провадженні №42014000000000259 про його причетність до фінансово-господарської діяльності ТОВ Полісбудмонтаж (а.с. 70 Том II).

До того ж апелянт посилаючись на вказані свідчення ОСОБА_3, в цій же апеляційній скарзі вказує засновником, бухгалтером та директором ТОВ Полісбужмонтаж ОСОБА_4 (а.с. 74 Том II), яка заперечує свою участь у створенні та діяльності ТОВ Полкбудмонтаж , зокрема і у підписанні будь-яких первинних документів.

Виходячи з викладеного, дані обставини колегією суддів не приймаються до уваги.

Відповідно до частин першої та другої статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Рішеннями Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до частини першоїст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права, визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Окрім того, слід зазначити, що поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у суб'єкта господарювання додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його контрагентами правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань (аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26.09.2012 у справі № К/9991/5398/12).

З урахуванням викладеного, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що оскільки суб'єкт владних повноважень, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, діяв не у межах та у спосіб наданих йому повноважень, крім того, суд, всебічно перевіривши обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права до спірних правовідносин, тому апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Згідно із частиною першою ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Н.М.Троян

Судді: Н.П.Бужак,

В.А. Твердохліб

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Твердохліб В.А.

Бужак Н.П.