Постанова

від 21.06.2017 по справі 823/127/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@apladm.ki.court.gov.ua

Справа: № 823/127/17 Головуючий у 1-й інстанції: Гаврилюк В.О.

Суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

розглянувши у відритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу державного підприємства Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України № 92 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом державного підприємства Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України № 92 до Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Черкаській області, Головного управління Державної фіскальної служби України у Черкаській області, керівника Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Черкаській області Сліпченка Володимира Віталійовича про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України № 92 (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Черкаській області (далі - відповідач-1), Головного управління Державної фіскальної служби України у Черкаській області (далі - відповідач-2), керівника Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Черкаській області Сліпченка Володимира Віталійовича (далі - відповідач-3) про:

- визнання неправомірними дій посадової особи органу виконавчої влади, керівника Уманської ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області Сліпченка В.В. щодо відмови у прийнятті рішення про списання безнадійного податкового боргу в сумі 381988,00 грн;

- зобов'язання Уманської ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу в сумі 381988,00 грн;

- здійснення списання сум безнадійної заборгованості.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі, так як, на його думку, оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а постанова суду - скасуванню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ДП Підприємство ДКВС України № 92 , яке є правонаступником підприємства Старобабанівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Черкаській області (№92), зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку в Уманській ОДПІ ГУ ДФС в Черкаській області як платник податків і зборів, зокрема, ПДВ.

Згідно поданих до ОДПІ ГУ ДФС в Черкаській області податкових декларацій, відповідач має податковий борг з ПДВ в сумі 381988,00 грн, що складає:

- 31507,00 грн. за податковою декларацією з ПДВ від 19.07.2013 р.;

- 53741,00 грн. за податковою декларацією з ПДВ від 19.08.2013 р.;

- 114035,00 грн. за податковою декларацією з ПДВ від 17.09.2013 р.;

- 85476,00 грн. за податковою декларацією з ПДВ від 18.10.2013 р.;

- 97229,00 грн. за податковою декларацією з ПДВ від 18.11.2013 р.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 04.12.2014 р. по справі № 823/3541/14 з ДП Підприємство ДКВС України № 92 було стягнуто кошти на користь бюджету через Уманську ОДПІ ГУ Міндоходів у Черкаській області для погашення податкового боргу з ПДВ у сумі 601066,24 грн.

До складу зазначеної суми податкового боргу, зокрема входить податковий борг в розмірі 381988,00 грн, який виник згідно самостійно поданих платником податкових декларацій з ПДВ.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 04.02.2015 р. було частково задоволено заяву ДП Підприємство ДКВС України № 92 про відстрочення та зміну способу виконання судового рішення в адміністративній справі № 823/3541/14 та відстрочено підприємству виконання вищевказаного рішення суду до 31.12.2016 р.

03.01.2017 р. позивач звернулося до Уманської ОДПІ ГУ ДФС в Черкаській області із заявою про списання безнадійного податкового боргу з ПДВ у розмірі 381988,00 грн.

Листом від 10.01.2017 р. № 257/23-05-17 за підписом керівника Уманської ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області Сліпченка В.В. позивачу було відмовлено у списанні податкового боргу та повідомлено, що податковий борг, який виник понад 1095 календарних днів підлягає списанню як безнадійний відповідно до ст. 101 ПК України, крім випадків наявності рішення суду про стягнення такого боргу, що підлягає виконанню органом ДФС згідно з нормами Податкового кодексу України, а також зазначено, що у разі наявності рішення суду про стягнення боргу з юридичної особи, прийнятого в порядку ст.95 Податкового кодексу України, таке рішення підлягає обовязковому виконанню органами ДФС до повного погашення.

Вважаючи протиправними дії керівника податкового органу щодо відмови у списанні безнадійного податкового боргу в розмірі 381988,00 грн., позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Колегія суддів встановила, що відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що податковий борг стягнуто з відповідача рішенням суду без визначення строків його сплати, а тому він не підлягає списанню.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України) та Порядком списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 р. № 577 (далі - Порядок № 577).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 19-1.1.24 п. 19-1.1 ст. 19-1, пп. 20.1.29 п. 20.1 ст. 20, пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України контролюючі органи виконують такі функції: здійснюють відстрочення, розстрочення та реструктуризацію грошових зобов'язань та/або податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, а також списання безнадійного податкового боргу.

Контролюючі органи мають право: приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У п. 101.1 , пп. 101.2.3 п. 101.2 ст. 101 ПК України закріплено, що списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Під терміном безнадійний розуміється, зокрема: податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 102.1 , 102.4 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобовязань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобовязань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобовязання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо грошове зобовязання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у звязку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобовязання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Згідно з п. 4.2. Порядку № 577 за результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Пунктом 3.3. Порядку № 577 передбачено, що списанню підлягає також розстрочений (відстрочений) податковий борг (у тому числі нараховані на такий податковий борг проценти), який визнано безнадійним відповідно до Кодексу.

Рішення про списання розстроченого (відстроченого) податкового боргу, який визнано безнадійним у повному обсязі, є підставою для прийняття рішення про скасування розстрочення (відстрочення) та дострокового розірвання договору, укладеного з таким платником податків.

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що податкове законодавство не містить заборони списання податкового боргу, який був стягнутий з платника на підставі рішення суду, а навпаки - пунктом 102.4 статті 102 ПК України списання податкового боргу як безнадійного, який водночас було стягнуто на підставі рішення суду, є фактом, що визначає момент припинення зобов'язань платника з виконання такого судового рішення.

При цьому, слід зазначити, що законодавством в частині списання податкового боргу як безнадійного, який водночас був стягнутий з платника на підставі рішення суду, не є чітким, що є порушенням принципу правової визначеності, а тому, виходячи з основних засад, регламентованих статтею 4 ПК України, повинно тлумачитися на користь платника.

При цьому, у рішенні від 03.04.2008 р. по справі Корецький та інші проти України Європейський суд з прав людини визначив, що закон має бути сформульований з достатньою чіткістю. Щоб положення національного закону відповідали цим вимогам, він має гарантувати засіб юридичного захисту від свавільного втручання органів державної влади у права особи. Закон має достатньо чітко визначати межі дискреції суб'єкта влади та порядок її реалізації.

З огляду на ч. 2 ст. 8 КАС України, у відповідності до якої, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, колегія суддів при вирішенні даного спору приймає до уваги та застосовує наведену правову позицію ЄСПЛ.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскільки податкова заборгованість позивача у розмірі 381988,00 грн. у розумінні п. 101.2 ст. 101 ПК України є безнадійним податковим боргом, тобто тим, стосовно якого минув строк давності, то в даному випадку наявні достатні та необхідні правові підстави для її списання.

При цьому, доводи податкового органу про те, що такий борг не підлягає списанню як безнадійний, оскільки його стягнення здійснюється за рішенням суду, що підлягає виконанню, не ґрунтуються на нормах законодавства, суперечать засадам ПК України, регламентованим статтею 4, і порушують права позивача.

Крім того, правовою підставою, з наявністю якої ПК України та Порядок № 577 пов'язують визнання заборгованості безнадійною, є сплив відповідного строку давності. Втім, судова колегія відзначає, що з матеріалів даної справи також вбачається й відсутність у позивача фінансової спроможності для сплати наявної в нього податкової заборгованості.

Враховуючи вищевикладені обставини та докази у їх сукупності, відповідно до вимог ст. 86 КАС України, апеляційний суд приходить до висновку про наявність правових підстав для визнання протиправними дій керівника Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Черкаській області Сліпченка В.В. щодо відмови у списанні безнадійного податкового боргу ДП Підприємство ДКВС України № 92 та задоволення адміністративного позову в цій частині позовних вимог.

Щодо іншої частини позовних вимог колегія суддів зазначає, що з вищевикладених правових норм, а саме ст.ст. 14, 19, 101, 102 ПК України та Порядком № 577, вбачається, що прийняттю рішення про списання безнадійного податкового боргу та вчинення відповідних дій на виконання такого рішення передує здійснення податковим органом перевірки даних відповідних інформаційих систем та вирішення питання про визнання боргу безнадійним, що належить до дискреційних повноважень відповідача, що, як вбачається з матеріалів спарви /Т.1 а.с.237/, на момент виниклих спірних правовідносин не були ним реалізовані.

Водночас, у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 р. на 316-й нараді, зазначено, що під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

З огляду на це, заявлені ДП Підприємство ДКВС України № 92 позовні вимоги про зобов'язання відповідача прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу позивача в розмірі 381988,00 грн. та здійснення його списання на стадії виниклих правовідносин є передчасними та задоволенню не підлягають.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що для повного і всебічного захисту та відновлення порушенного права позивача, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 11 КАС України, необхідним є вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача розглянути питання щодо визнання податкового боргу ДП Підприємство ДКВС України № 92 у розмірі 381988,00 грн. безнадійним та його списання, з урахуванням висновків суду.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції було неповно встановлено обставини та порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цілому.

Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Отже, апеляційна скарга державного підприємства Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України № 92 підлягає задоволенню частково, постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року - скасуванню, адміністративний позов - задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 159, 160 , 195 , 196 , 198 , 202 , 205 , 207 , 212, 254 КАС України , суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу державного підприємства Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України № 92 - задовольнити частково.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року - скасувати.

Адміністративний позов державного підприємства Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України № 92 до Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Черкаській області, Головного управління Державної фіскальної служби України у Черкаській області, керівника Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Черкаській області Сліпченка Володимира Віталійовича про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії керівника Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Черкаській області Сліпченка Володимира Віталійовича щодо відмови у списанні безнадійного податкового боргу державного підприємства Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України № 92 у розмірі 381988,00 грн. (триста вісімдесят одна тисяча та дев'ятсот вісімдесят вісім гривень).

Зобов'язати Уманську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби України у Черкаській області розглянути питання щодо визнання податкового боргу державного підприємства Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України № 92 у розмірі 381988,00 грн. (триста вісімдесят одна тисяча та дев'ятсот вісімдесят вісім гривень) безнадійним та його списання, з урахуванням висновків суду

В задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст рішення, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, виготовлено 21 червня 2017 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Епель О.В.

Судді: Карпушова О.В.

Кобаль М.І.