Рішення

від 14.06.2017 по справі 904/3179/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.06.2017 Справа № 904/3179/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файнешнл Україна",

м. Київ

до Відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОГІДРОСПЕЦБУД",

м. Кривий Ріг

Відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепрспецремонт", м. Кривий Ріг

про стягнення 12 427 799,20 грн.

Суддя Кеся Н.Б.

При секретарі судового засідання Хавіна О.С.

Представники:

Від Позивача: представник не з'явився

Від Відповідача-1:представник ОСОБА_1, довіреність № б/н від 13.04.2017 р.

Від Відповідача-2: представник не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файнешнл Україна" (далі-Позивач) звернулось з позовом до Відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОГІДРОСПЕЦБУД" та Відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепрспецремонт", в якому просить господарський суд:

стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОГІДРОСПЕЦБУД" (50000, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Володимира Великого, буд. 29В, приміщення 122, ідентифікаційний код: 37865492) та з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНЕПРСПЕЦРЕМОНТ» (50000, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Володимира Великого, буд. 29В, приміщення 122, ідентифікаційний код: 31256586) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файнешнл Україна" (03022, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 34, ідентифікаційний код: 35431993) 7 331 561 (сім мільйонів триста тридцять одна тисяча п'ятсот шістдесят одна) гривня 56 копійок заборгованості, з яких 5 777 207,48 гривень - заборгованість за лізинговими платежами, 1 425 078,26 гривень - пеня та 129 275,82 гривень - 3% річних;

зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОГІДРОСПЕЦБУД" (50000, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Володимира Великого, буд. 29В, приміщення 122, ідентифікаційний код: 37865492) передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файнешнл Україна" (03022, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 34, ідентифікаційний код: 35431993) Бульдозер Саterpillar D8R, серійний номер САТ00D8RР9ЕМ07566;

стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОГІДРОСПЕЦБУД" (50000, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Володимира Великого, буд. 29В, приміщення 122, ідентифікаційний код: 37865492) та з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНЕПРСПЕЦРЕМОНТ» (50000, Дніпропетровська обл., м.Кривий Ріг, вул. Володимира Великого, буд. 29В, приміщення 122, ідентифікаційний код: 31256586) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файнешнл Україна" (03020, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 34, ідентифікаційний код 35431993) 186 416,99 грн. судового збору.

В підтвердження обґрунтованості позовних вимог Позивач надав до позову:

- довіреність на представлення інтересів Позивача;

- розрахунок пені;

- розрахунок 3% річних;

- докази надіслання копії позовної заяви та додатків до неї Відповідачу-1, 2;

- копію Договору фінансового лізингу № 1/А135Ь-13-О6 від 14.11.2013 р.;

- копію Загальних Умов договорів фінансового лізингу № ІІА135Ь-13 від 11.06.2013 р.;

- копію договору поруки № ІІА135Ь-13-068 від 14.11.2013 р.;

- копію акту прийому передачі № 211 від 17.12.2013 р. та видаткової накладної № 211 від 17.12.2013 р.;

- копію Свідоцтва про державну реєстрацію Обладнання;

- копію договору купівлі-продажу Обладнання СЬ0765 від 14.11.2013 р.;

- копії Рахунків-фактур;

- копію повідомлення Відповідачу 1 про порушення Договору та копії поштового чеку та опису вкладення у цінний лист;

- копію повідомлення про відмову від Договору та копії поштового чеку та опису вкладення у цінний лист;

- копію витягу з ЄДРЮОФОП щодо ТОВ КАТЕРПІЛЛАР ФАИНЕНШЛ УКРАЇНА ;

- копію витягу з ЄДРЮОФОП щодо ТОВ ДНІПРОГІДРОСПЕЦБУД ;

- копію витягу з ЄДРЮОФОП щодо ТОВ ДНЕПРСПЕЦРЕМОНТ ;

- копію Вимоги Відповідачу 1 про сплату пені;

- копії поштового чеку та опису вкладення у цінний лист про надіслання Вимоги про сплату пені Відповідачу;

- копію Вимоги (Повідомлення) Відповідачу 2 про виплату заборгованості;

- копії поштового чеку та опису вкладення у цінні листи про надіслання Відповідачу 2 Повідомлення про виплату заборгованості.

В обґрунтування позову Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором фінансового лізингу №UA135L-13-06 від 14.11.2013р.

10.05.2017р. представник Відповідача-1 звернувся з клопотанням в порядку статей 4 6 , 22 ГПК України про розгляд справи колегіально у складі трьох суддів. Відповідач-1 послався на складність справи та заявлені Позивачем доводи щодо забезпечення судом об'єктивності розгляду справи, рівності та змагальності сторін (а.с. 187-188 Т.1).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.17р. відмовлено в задоволенні клопотання про розгляд справи в колегіальному складі.

Відповідач-1 позов не визнав, подав відзив на позов (а.с. 190-196 Т.1), позовні вимоги вважає необґрунтованими та такими, що грубо порушують інтереси Відповідача-1, а отже не підлягають задоволенню. На підтвердження заявлених вимог Позивач надав в позові розрахунок суми заборгованості, що виникла за період з серпня 2015 року по січень 2016 року, загальний розмір якої складає 5777207,48 грн. Так, Відповідач-1 звертає увагу суду на те, що Додатковими угодами 1-3 до Договору, сторонами було внесено зміни до Договору в частині дат та розміру внесення лізингових платежів. При цьому, наведений у Додаткових угодах графік сплати лізингових платежів за вказаний період суттєво відрізняється від розрахунку, наданого Позивачем. Також, Відповідач-1 не погоджується в частині позову щодо включення до загальної суми стягнення розміру відшкодування частини вартості предмета лізингу, оскільки фактично право власності на предмет лізингу до Відповідача-1 не перейшов, власником такого майна залишається Лізингодавець (Позивач), а отже, інтереси Позивача забезпечуються, по-перше, закріпленням за ним даного майна на праві власності до моменту повної виплати вартості предмета лізингу, по-друге, сплатою щомісячних лізингових платежів Лізингоодержувачем на користь Лізингодавця, які залишаються за останнім у разі розірвання договору фінансового лізингу. Також, Відповідач-1 вказує про те, що період нарахування пені складає шість місяців від дати виконання зобов'язання за договором. Враховуючи, що в даному випадку зобов'язання за Договором складається з сукупності строкових лізингових платежів, відтак строк виконання зобов'язання, у відповідності до практики розгляду справ Верховним Судом України, обчислюється окремо щодо кожного такого простроченого платежу. Отже, Відповідач-1 вважає, що Позивачем не доведено у встановленому законом порядку підставу для задоволення позову в частині стягнення з Відповідачів пені в розмірі 1425078,26 грн. До того ж, Відповідач вважає, що Позивач, всупереч положенню ст. 15 ЦК України, обрав невірний спосіб правового захисту власних інтересів, зокрема, останнім порушено процедуру повернення предмету лізингу за укладеним між сторонами договором. При укладенні спірного договору, була відсутня ліцензія для надання послуг фінансового лізингу.

До відзиву на позов Відповідач-1 подав наступні документи (а.с. 197-259 Т.1):

копію додаткової угоди №3 від 31.07.2014 до договору фінансового лізингу №UА135L-13-06 від 14.11.2013р.;

копію банківських виписок відносно ТОВ "Дніпрогідроспецбуд";

контррозрахунок заборгованості за договором фінансового лізингу №UА135L-13-06 від 14.11.2013р.;

копію (з ЄДР) постанови ВГСУ від 15.02.2017 у справі №913/790/16;

копію (з ЄДР) постанови ВГСУ від 26.04.2017 у справі №910/8397/16;

копію постанови ВСУ від 29.10.2013 у справі №3-31гс13;

копію довіреності.

Представник Відповідача-1 подав клопотання про зупинення провадження у справі №904/3179/17 до розгляду справи №904/7198/17 Господарського суду м. Києва про визнання недійсним договору фінансового лізингу №UA135L-13-06 від 14.11.2013 р. (а.с. 1-2 Т.2).

11.05.2017р. Представник Позивача надав письмові пояснення (а.с.4-6 Т.2) щодо розрахунку заборгованості по лізингових платежах станом на момент подання позову, а саме, Позивач вказує, що сума складової лізингових платежів, як відшкодування частини вартості становить 1 325 147,80 грн., а така сума складової лізингових платежів, як відсотки за користування предметом лізингу становить 4 452 059,68 грн.;

щодо порядку зміни розміру відсотків за користування предметом лізингу Позивач зазначив, що якби не змінився курс долара США до гривні, то і не застосовувалася б формула №2 та №4 за пунктом 4.4 договору;

щодо пені та 3% річних Позивач зауважує, що навіть якщо суд прийде до висновку про те, що з Відповідача-1 та/або Відповідача-2 не підлягатиме стягненню така частина лізингових платежів як відшкодування частини вартості предмету лізингу, все одно при розрахунку пені та 3% річних має застосовуватись (братись за основу) повна сума лізингових платежів, оскільки:

- період нарахування пені передує даті розірвання Договору (нарахування пені закінчується 20.02.2017р., а Договір лізингу розірвано в кінці лютого 2016 року (після нарахування);

- на момент нарахування пені у будь-якому разі було чинним зобов'язання Відповідача 1 сплатити Позивачу лізингові платежі в повному обсязі, в тому числі щодо відшкодування частини вартості предмету лізингу.

Таким чином, розмір пені та 3% річних залишився без змін та становить суми, що вказано у відповідній позовній заяві Позивача.

Позивач вказує, що навіть якщо суд прийде до висновку про те, що з Відповідача-1 та/або Відповідача-2 не підлягатиме стягненню така частина лізингових платежів як відшкодування частини вартості предмету лізингу, все одно при розрахунку пені та 3% річних має застосовуватися повна сума лізингових платежів, оскільки період нарахування пені передує даті розірвання договору. Нарахування пені закінчується 20.02.2017, а договір лізингу розірвано в кінці лютого 2016 року, тобто після нарахування. На момент нарахування пені у будь-якому разі було чинним зобов'язання Відповідача-1 сплатити позивачу лізингові платежі в повному обсязі, тобто з урахуванням частини вартості предмета лізингу.

До письмових пояснень Позивач подав довідку ПАО "ІНГ БАНК Україна" №368 від 10.02.2017р., з додатком (а.с. 7-12 Т.2).

11.05.2017р. отримано клопотання Відповідача-1 про витребування доказів (а.с. 13-14 Т.2), а саме витребувати у Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а) інформацію та копії щомісячних декларацій по ПДВ, Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрогідроспецбуд» , надати довідку про наявність в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстрованих в період з червня 2013 року по квітень 2017 року включно, податкові накладні від імені ТОВ «Дніпрогідроспецбуд» (код ЄДРПОУ 37865492) та ТОВ «Катерпіллар Файнешнл Україна» (код ЄДРПОУ 35431993) на підставі Договору фінансового лізингу №UA135L-13-06 від 11.06.2013.

11.05.2017р. отримано клопотання Відповідача-1 про витребування доказів (а.с. 15-17 Т.2), а саме витребувати у ТОВ "Катерпіллар Файненшл Україна" копію свідоцтва про реєстрацію фінансової установи виданої Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг. Клопотання обґрунтовано, тим, що самостійною підставою для визнання недійсним спірного договору є й те, що у позивача на час укладання спірного договору була відсутня ліцензія для надання послуг фінансового лізингу (постанова Верховного Суду України по справі №6-2766цс15).

19.05.17р. Відповідач-1 подав додаткові пояснення до відзиву (а.с. 27-29 Т.2) щодо стягнення заборгованості по лізингових платежах; щодо стягнення пені; щодо заявлення вимоги про витребування обладнання.

Відповідач-1 подав пояснення до клопотання про зупинення провадження у справі (а.с. 30-33 Т.2).

До пояснення Відповідач-1 подав (а.с. 34-43):

копію ухвали господарського суду м.Києва від 05.05.2017 про порушення провадження у справі №910/7198/17;

копію ухвали (з ЄДСР) господарського суду Полтавської області від 19.04.2016 у справі №917/135/16;

копію постанови (з ЄДСР) Вищого господарського суду України від 04.04.2017 у справі №911/3723/15;

копію постанови (з ЄДР) Вищого господарського суду України від 05.07.2016 у справі №907/20/16;

копію постанови (з ЄДСР) Вищого господарського суду України від 06.04.2017 у справі №911/3546/15.

Також Відповідач-1 подав клопотання про призначення судової економічної експертизи (а.с. 44-49 Т.2), в якому просить суд призначити по справі №904/3179/17 судову економічну експертизу, на вирішення судової економічної експертизи поставити наступні питання:

- Чи відповідає вимогам чинного законодавства, та чи підтверджується документально правильність оформлення ТОВ «Катерпіллар Файненшл Україна» банківських операцій щодо зарахування коштів (їх перерахування з долара США в гривню згідно за курсом НБУ), на рахунках ТОВ «Катерпіллар Файненшл Україна» , відкритих на виконання умов Договору фінансового лізингу №UA135L-13-06 від 14 листопада 2013 року?

- Чи відповідає розрахунок позовних вимог ТОВ «Катерпіллар Файненшл Україна» до ТОВ «ДНІПРОГІДРОСПЕЦБУД» умовам Договору фінансового лізингу №UA135L-13-06 від 14 листопада 2013 року, укладеного між ТОВ «Катерпіллар Файненшл Україна» до ТОВ «ДНІПРОГІДРОСПЕЦБУД» , та умовам Договору поруки від 14.11.2013р. №UA135L-13-06S, укладеного між ТОВ «Катерпіллар Файненшл Україна» до ТОВ «ДНЕПРСПЕЦРЕМОНТ» ?

- Чи відповідає вимогам чинного законодавства, та чи правильно зроблений перерахунок заборгованості ТОВ «Дніпрогідроспецбуд» перед ТОВ «Катерпіллар Файненшл Україна» по сплаті заборгованості по лізинговим платежам, погашення суми основного боргу, нарахування пені лізинговим платежам та відсотках з долара США в гривню згідно за курсом НБУ (на момент звернення до суду з позовом), та чи не має розбіжностей між умовами Договору фінансового лізингу №UA135L-13-06 від 14.11.2013 року, укладеного між ТОВ «Катерпіллар Файненшл Україна» до ТОВ «ДНІПРОГІДРОСПЕЦБУД» , та розрахунковими документами щодо видачі та погашення кредиту за цим кредитним договором?

- У випадку невідповідності розрахунку позовних вимог ТОВ «Катерпіллар Файненшл Україна» до ТОВ «ДНІПРОГІДРОСПЕЦБУД» по справі №904/3179/17 за умовами Договору фінансового лізингу №UA135L-13-06-13-06 від 14 листопада 2013 року, укладеного між ТОВ «Катерпіллар Файненшл Україна» до ТОВ «ДНІПРОГІДРОСПЕЦБУД» , яким є належний розмір позовних вимог?

Проведення експертизи доручити Дніпропетровському науково-дослідному інституту Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз (49000, м. Дніпро, Набережна Січеславська, буд.17, офіс 361) судових експертиз.

На час проведення даної експертизи провадження у справі №904/3179/17 зупинити. Оплату за проведення судової економічної експертизи Відповідач-1 гарантує.

До клопотання Відповідач-1 подав (а.с. 50-80 Т.2):

контррозрахунок заборгованості за Договором фінансового лізингу №UA135L-13-06 від 14 листопада 2013 року;

копію довіреності на представника ТОВ ДНІПРОГІДРОСПЕЦБУД ;

ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2013р. по справі №904/4137/13 з ЄДРСР;

ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2013р. по справі №904/4756/13 з ЄДРСР;

ухвала господарського суду Івано-Франківської області від 18.09.2014р. по справі №909/165/14 з ЄДРСР;

ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2013р. по справі №904/8382/13 з ЄДРСР;

ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2014р. по справі №904/8405/13 з ЄДРСР;

ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2014р. по справі №904/5251/14 з ЄДРСР;

ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2014р. по справі №904/1599/14 з ЄДРСР;

ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2013р. по справі №904/4135/14 з ЄДРСР;

ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2014р. по справі №904/1717/13-г з ЄДРСР;

постанова Верховного Суду України від 01.04.15р. по справі №3-29гс15 з ЄДРСР;

ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2014р. по справі №904/865/15 з ЄДРСР.

22.05.17р. Позивач подав пояснення щодо відзиву Відповідача-1 (а.с. 83-86 Т.2), а саме щодо тези Відповідача-1 відносно неправомірності позовних вимог Позивача з огляду на їх розмір; щодо тези Відповідача-1 відносно безпідставності вимог Позивача щодо стягнення з Відповідача-1 такої складової лізингових платежів, як відшкодування частини вартості предмету лізингу; щодо тези Відповідача-1 про невірні період та розмір нарахування пені; щодо тези Відповідача-1 про безпідставність вимог Позивача про повернення предмету лізингу; щодо тези Відповідача-1 про недійсність договору.

До пояснень щодо відзиву Відповідача-1 Позивач подав довідку ДКРРФП України про взяття на облік юридичної особи від 25.12.2007р. (а.с. 87 Т.2).

30.05.2017р. представник Позивача надав письмові пояснення щодо додаткового відзиву Відповідача-1 (а.с. 106-109 Т.2), в яких вказує про те, що Позивач не заперечує проти положень щодо застосування скороченої позовної давності в один рік щодо нарахування пені. При цьому, провадження у даній справі було порушено ухвалою суду від 22.03.17р. (строк скороченої позовної давності обліковується за один рік з дати відкриття провадження у справі - з 22.03.2016р.). Якщо судом буде застосовано наслідки спливу скороченої позовної давності, то розмір пені за 1 рік до дат подання позову буде становити 1 133 766, 62 грн. Положення ч.6 ст. 232 ГК України в частині застосування шестимісячного строку нарахування штрафних санкцій до спору не мають застосовуватись.

До письмового пояснення представник Позивача подав (а.с. 110-129 Т.2):

- детальні розрахунки зміни розміру відсотків за користування предметом лізингу за Договором за період з серпня 2015 року по січень 2017 року, засвідчені копії.

Також 30.05.2017р. представник Позивача подав заяву про долучення додаткових доказів (а.с. 128-133 Т.2), а саме копію акту та доказів звернення на адресу Відповідача-1 з метою звіряння взаєморозрахунків за договором фінансового лізингу № UA135-L13-05 від 11.11.2013р.

Представник Відповідача-1 30.05.2017р. подав клопотання про долучення доказів (а.с. 134-150 Т.2), а саме копії банківських виписок (дата опер. за період з 18.08.2014 року по 07.04.2015 року 15:30) ПАТ "ОСОБА_2 Аваль" (штамп Банку від 16 травня 2017 року).

02.06.2017 р. представник Відповідача-1 подав клопотання про зменшення неустойки (а.с. 159-161 Т.2), в якому просить суд:

- зменшити на 99% розмір неустойки (штрафів, пені) до Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпрогідроспецбуд , які Товариство з обмеженою відповідальністю Катерпіллар Файненшл Україна вимагає стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпрогідроспецбуд за договором Договору фінансового лізингу №ІШ35Ь-13-06 від 11.11.2013 року по справа №904/3179/17.

Також 02.06.2017 р. представник Відповідача-1 подав додаткові пояснення до відзиву (а.с. 162-163 Т.2), в яких вказує, що у зв'язку з неоплатою у встановлений договором строк періодичних лізингових платежів, відмовою Позивача від договору, договір припинив дію, а предмет лізингу Відповідач має повернути Позивачу, отже, право власності на предмет лізингу до відповідача не перейшло. Враховуючи той факт, що право власності на техніку від Позивача до Відповідача-1 не перейшло, то вимоги Позивача про стягнення з Відповідача вартості майна, яке залишилось у власності Позивача в сумі 1929753,88 грн. є неправомірними та задоволенню не підлягають. Оскільки предмет лізингу буде повернуто Позивачу внаслідок розірвання договору, то право власності на нього до Відповідача не перейшло, а відтак останній немає сплачувати Позивачу таку складову лізингового платежу як вартість майна. Право власності на предмет лізингу від Позивача до Відповідача не перейшло, позовні вимоги щодо стягнення з останнього такої складової частини лізингового платежу, як відшкодування вартості цього майна, яке залишилося у власності Позивача, є безпідставним.

До додаткових пояснень до відзиву Відповідач-1 подав (а.с. 164-174 Т.2):

- копію постанови Верховного Суду України від 19.12.2011р. у справі № 7/114/10;

- копію постанови Вищого господарського суду України від 12.03.2013 року №11/5005/2290/2012;

- копію постанови Верховного суду України (судова палата у господарських справах) від 29 жовтня 2013 року;

06.06.2017р. представник Позивача подав письмові пояснення (а.с. 175-177 Т.2) щодо розрахунку заборгованості по лізингових платежах станом на момент подання позову; щодо порядку зміни розміру відсотків за користування предметом лізингу. Сума складової лізингових платежів, як відшкодування частини вартості становить 1278543,27 грн., а така сума складової лізингових платежів, як відсотки за користування предметом лізингу становить 4251835,14 грн.

До письмових пояснень Позивач подав (а.с. 178-216 Т.1):

- детальні розрахунки зміни розміру відсотків за користування предметом лізингу за Договором за період з серпня 2015 року по січень 2017 року, засвідчені копії;

- рахунки-фактури за Договором за період з серпня 2015 року по січень 2017 року, засвідчені копії;

- копію рахунку на оплату №41 від 30.01.2017 та додаток до нього.

Представник Позивача 06.06.17р. подав заяву про долучення додаткових доказів, а саме:

- копії рахунків-фактури за договором від 14.11.2013р. за травень-липень 2013р.

Позивач в судове засідання не з'явився, про дату та час слухання справи повідомлений в попередньому судовому засіданні 06.06.17р.

Відповідач-2 30.05.2017р. та 06.06.2017р. в судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання сповіщений шляхом направлення ухвали суду за юридичною адресою Відповідача-2.

Представник Відповідача-2 в судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання сповіщений телефонограмою (а.с. 226 Т.2), що відповідно до 3.9.1-1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" є належним підтвердженням повідомлення учасників судового процесу про час та місце розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2017р. продовжено розгляд скарги на 15 днів до 06.06.2017р.

У зв'язку з отриманням в останній день строку 06.06.17р. великої кількості матеріалів із розрахунками, суд вирішив продовжити розгляд справи, застосувавши розумні строки.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумного строку вирішення спору є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Антоненков та інші проти України", заява №14183/02, §41).

В судовому засіданні 13.06.17р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до довідки Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про взяття на облік юридичної особи від 25.12.2007 року серії ФЛ №361 (а.с. 87 Т.2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файнешнл Україна"(Позивач) має право надавати послуги з фінансового лізингу.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файнешнл Україна" (далі-Лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОГІДРОСПЕЦБУД" (далі-Лізингоотримувач або Лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу №UA135L-13-06 від 14.11.2013р. (далі-Договір), відповідно до умов якого Лізингодавець зобов'язався придбати у Продавця у власність Предмет Лізингу, зазначений у Додатку №1 до цього Договору, і надати його Лізингоодержувачу в тимчасове володіння й користування для підприємницьких цілей, за плату, на строк і на інших умовах, зазначених у цьому договорі й загальних умовах, з переходом права власності на предмет лізингу до Лізингоодержувача за умови дотримання відповідних вимог, встановлених загальними умовами (п.1.1 Договору).

В пункті 2.1 Договору передбачено, що Лізингодавець зобов'язується придбати у Продавця у власність Предмет лізингу, зазначений у додатку №1 до цього договору, і надати його Лізингоодержувачу в тимчасове володіння й користування для підприємницьких цілей, за плату, на строк і на інших умовах, зазначених у цьому договорі й загальних умовах, з переходом права власності на предмет лізингу до Лізингоодержувача за умови дотримання відповідних вимог, встановлених загальними умовами.

Відповідно до п. 2.2 Договору цей Договір укладений відповідно до Загальних Умов, які є невід'ємною частиною цього Договору. При виконанні цього Договору Сторони керуються Загальними Умовами так, якби положення значених Загальних Умов були б включені в текст цього Договору (з врахуванням відповідної їх інтерпретації стосовно цього Договору), у тому числі, при виконанні цього Договору Сторони мають обов'язки і права, передбачені Загальними Умовами. У разі наявності протиріч між цим Договором та Загальними Умовами застосовуються/матимуть перевагу положення цього Договору.

Згідно з п. 2.3 Договору валютою зобов'язання та валютою платежу за цим Договором українська гривня. При цьому у випадках, передбачених цим Договором, розмір грошових зобов'язань може визначатись як гривневий еквівалент суми в Базовій Валюті.

Пунктом 3.1 Договору передбачений предмет лізингу. Характеристики й дані, які дозволяють визначити предмет лізингу, що передається Лізингодавцем у лізинг Лізингоодержувачу за цим договором, зазначені в Специфікації, що є Додатком №1 до цього Договору.

Так, Додатком №1 до договору сторонами узгоджено Специфікацію (а.с. 24 т.1), в якій зазначено про 1 Бульдозер Саterpillar, модель D8R, двигун Саterpillar 3406С, потужність на моховику: 310 к.с., вага приблизно 38т, робоче освітлення, башмаки 610 мл., підігрів охолоджуваної рідини від 220V, кабіна з опаленням та кондиціонером, відвал 8,7 м3 з перекосом, розпушувач по заду тощо.

В період з дня укладення цього договору до моменту передачі предмета Лізингу вартість предмета Лізингу становить гривневий еквівалент 615800,00 доларів США, що за максимальним курсом продажу долара США на Міжбанківській валютній біржі на час закриття торгів, станом на дату, яка передує даті укладення цього договору складає 5060028,60 грн., в тому числі ПДВ - 843338,10 грн. (пп. 3.2.1 Договору).

З дня передачі Предмета Лізингу Лізингоодержувачеві вартість предмета лізингу не переглядається, якщо інше не передбачено цим договором.

Загальна сума Лізингових платежів за договором складається з:

відшкодування вартості Предмета Лізингу (основного боргу Лізингоодержувача);

процентів, збільшених відповідно до пункту 4.4 цього Договору.

Відповідно до п. 4.2 Договору Лізингоодержувач виплачує Лізннгодавцю Авансовий Лізинговий Платіж у розмірі: 184740,00 доларів СПІД, в тому числі ПДВ, що станом на дату, яка передує даті укладання цього Договору становить 1518008,58 гривень, в тому числі ПДВ.

Оплата Авансового Лізингового Платежу здійснюється у Валюті Платежу

1) за Курсом Гривні до Базової Валюти станом на дату, що передує даті укладання цього Договору

та

2) за Курсом Гривні до Базової Валюти станом на дату, що передує даті платежу у випадку зміни максимального курсу продажу долара США на Міжбанківській валютній біржі на час закриття торгів, станом на дату, яка передує даті платежу, більш ніж на 1% в порівнянні з курсом гривні до долара США, встановленим на міжбанківській валютній біржі на дату, що передує даті укладання цього Договору.

Авансовий Лізинговий платіж сплачується в рахунок відшкодування вартості предмета лізингу (основного боргу).

Розрахунок сум Авансового лізингового платежу за окремими одиницями міститься в Додатку №2. Авансовий лізинговий платіж сплачується Лізингоодержувачем протягом 10 днів з моменту підписання цього Договору.

Пунктом 4.4. договору передбачено зміну процентів у складі лізингового платежу. Так, проценти, що підлягають сплаті у складі поточного Лізингового платежу, збільшуються на суму наступних складових:

1) Добуток сум, що надійшли Лізингодавцеві в рахунок сплати поточного Лізингового Платежу, на відповідний коефіцієнт за вказаною у договорі формулою;

2) Добуток частини поточного Лізингового Платежу, що залишився непогашеним станом на дату виставлення Рахунку-фактури, на відповідний коефіцієнт за вказаною у договорі формулою;

3) Добуток сум, що надійшли Лізингодавцеві протягом поточного Періоду Нарахування в рахунок погашення заборгованості за попередніми Лізинговими Платежами (без урахування будь-якого збільшення/зменшення процентів за такими Лізинговими Платежами відповідно до цього пункту 14.4.), на відповідний коефіцієнт за вказаною у договорі формулою;

4) Добуток суми заборгованості за попередніми Лізинговими Платежами (без урахування будь-якого збільшення/зменшення процентів за такими Лізинговими Платежами відповідно ло цього пункту 14.4.), що залишилась непогашеною станом на дату виставлення Рахунку-фактури за поточний Період Нарахування відповідно до ст. 14.5 Загальних Умов, на відповідний коефіцієнт за вказаною у договорі формулою.

При цьому для цілей розрахунку зазначених коефіцієнтів враховуються:

курс Гривні до Базової Валюти на дату, яка передує даті укладання Договору або курс Гривні до Базової Валюти станом на дату, яка передує даті передачі Предмета Лізингу у випадку зміни Курсу Гривні до Базової Валюти станом на дату, яка передує даті передачі, більш ніж на 1% в порівнянні з Курсом гривні до Базової Валюти на дату, що передує даті укладання Договору.

курс Гривні до Базової Валюти на дату, що передує даті Сплати;

курс Гривні до Базової Валюти на дату, що передує даті виставлення Рахунку-фактури за поточний Період Нарахування;

курс Гривні до Базової Валюти на дату, то передує даті виставлення Рахунку-фактури за попередній Період Нарахування;

курс Гривні до Базової Валюти на дату, що передує даті виставлення Рахунку-фактури за Період Нарахування, що є найбільш раннім з усіх Періодів, за якими існує заборгованість по сплаті Лізингових Платежів на момент розрахунку збільшення процентів

Умовами договору передбачені випадки, коли проценти збільшуються, не збільшуються або взагалі зменшуються з детальною формулою їх розрахування.

Зменшення процентів, передбачене цим пунктом, не призводить до зменшення Лізингових платежів в частині Відшкодування Вартості Предмета Лізингу (основного боргу Лізингоодержувача) в гривнях, що зазначена в Уточненому Загальному Графіку Платежів.

Пунктом 4.5 Договору передбачено, що Лізингоодержувач сплачує Лізингові платежі в розмірі, передбаченому Додатком №3 до цього Договору, збільшеному відповідно до пункту 4.4. цього Договору, не пізніше кінцевої дати сплати Лізингових платежів.

ОСОБА_3 датою сплати для першого Лізингового Платежу після Авансового платежу є:

- в разі, якщо передача Предмета Лізингу Лізингодавцеві відбулася з 1 по 15 число відповідного місяця перше число місяця, наступного за місяцем відповідної ОСОБА_4;

- в разі, якщо передача Предмета Лізингу Лізингодавцеві відбулася після 15 числа відповідного місяця перше число другого місяця, відраховуючи від місяця ОСОБА_4.

За 5 банківських днів до ОСОБА_3 дати сплати у відповідному Періоді Нарахування (не включаючи ОСОБА_3 сплати) Лізингодавець надсилає. Лізингоодержувачеві Рахунок-фактуру на вказану у відповідному Договорі електрону адресу Лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку.

Рахунок-фактура, виставлений Лізиніодавцем, повинен зазначати окремо суму відшкодування вартості Предмета Лізингу та суму процентів, що підлягають сплаті за відповідний період нарахування, збільшених відповідно до умов пункту 14.4 Загальних Умов.

Відповідно до п. 6.1 Договору строк лізингу для цілей даного договору становить 48 місяців.

Сторони неодноразово уточнювали загальний графік платежів за договором, уклавши Додаткову угоду №1 від 17.12.2013 року до Договору, Додаткову угоду №2 від 31.01.2014 року до Договору, Додаткову угоду №3 від 31.07.2014 року до Договору (а.с. 28-33 Т.1).

Розрахунки між сторонами на момент вирішення спору мають відповідати графіку платежів, визначеному Додатковою угодою №3 від 31.07.2014 року до Договору.

17 грудня 2013 року Позивач передав Відповідачу-1 предмет лізингу Бульдозер Саterpillar D8R, серійний номер САТ00D8RР9ЕМ07566 (далі - обладнання), що підтверджується актом прийому-передачі обладнання №211, який складено та підписано на підставі наступних документів:

- договір №UА135L-13-06 від 14.11.2013;

- видаткова накладна №211 від 17.12.2013;

- договір №CL0765 від 14.11.2013.

Вартість обладнання відповідно до видаткової накладної №211 становить 5096237,64 грн.

Обладнання належить Позивачу на праві власності, про що свідчить Свідоцтво про державну реєстрацію машини серія ЕA №073058.

За результатами дослідження вказаних документів суд відхилює аргументи Відповідача-1 про те, що під час підписання договору лізингу сторонами не було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору, а саме Відповідач-1 вказує на те, що предмет лізингу не містить індивідуалізуючих ознак у вигляді номеру кузова, номера шасі, стан бульдозера тощо. По-перше, пунктом 3.6 договору сторонами було узгоджено, що Відповідач-1 обирає продавця предмета лізингу. По-друге, вищевказані документи щодо фактичної передачі предмета лізингу, свідчать про те, що сторони договору не мають неузгоджених питань або іншого спору щодо належного або неналежного предмету лізингу.

В період серпень 2015 року по січень 2017 року Позивачем виставлялися для оплати Відповідачем-1 наступні рахунки-фактури (а.с.178-195 т.2):

№ЛП-1985 від 25.08.2015р. на суму 323005,48 грн. з ПДВ;

№ЛП-2188 від 24.09.2015р. на суму 277759,93 грн. з ПДВ;

№ЛП-2420 від 26.10.2015р. на суму 409848,29 грн. з ПДВ;

№ЛП-2633 від 24.11.2015р. на суму 394317,99 грн. з ПДВ;

№ЛП-2876 від 24.12.2015р. на суму 721,93 грн. з ПДВ;

№ЛП-225 від 25.01.2016р. на суму 187332,27 грн. з ПДВ;

№ЛП-403 від 23.02.2016р. на суму 254407,56 грн. з ПДВ;

№ЛП-587 від 25.03.2016р. на суму 320115,23 грн. з ПДВ;

№ЛП-788 від 25.04.2016р. на суму 284203,35 грн. з ПДВ;

№ЛП-986 від 25.05.2016р. на суму 343805,77 грн. з ПДВ;

№ЛП-1390 від 22.06.2016р. на суму 332462,52 грн. з ПДВ;

№ЛП-1596 від 25.07.2016р. на суму 347054,17 грн. з ПДВ;

№ЛП-1791 від 25.08.2016р. на суму 429693,23 грн. з ПДВ;

№ЛП-2003 від 26.09.2016р. на суму 483311,86 грн. з ПДВ;

№ЛП-2217 від 25.10.2016р. на суму 305686,48 грн. з ПДВ;

№ЛП-2430 від 24.11.2016р. на суму 367998,58 грн. з ПДВ;

№ЛП-2604 від 23.12.2016р. на суму 171465,84 грн. з ПДВ;

№ЛП-136 від 25.01.2017р. на суму 256344,89 грн. з ПДВ.

Зазначені рахунки-фактури складені на підставі Додаткової угоди №3 до договору щодо графіку платежів, а також на підставі розрахунків зміни процентів у складі лізингових платежів відповідно до п.4 .4 договору лізингу (а.с.196-213 т.2). З дослідження вказаних документів суд дійшов висновку, що розрахунки зміни процентів враховують договірні умови у повному обсязі. В свою чергу з боку Відповідачів заперечень щодо цих розрахунків до справи не надано.

За останнім обґрунтованим розрахунком Позивача (а.с. 176 Т.2) сума боргу лізингових платежів за період серпень 2015 року - січень 2017 року на день прийняття судового рішення складає 5530378,41грн., що не відповідає сумі позову в цій частині (у позові сума основного боргу складає 57777207,48 грн.). Підтверджена в суді сума основного боргу Відповідача-1 5530378,41грн. складає суму відшкодування частини вартості предмету лізингу - 1 278 543,27 грн. та суму процентів за користування предметом лізингу - 4 251 835,14 грн.

Відповідно до п. 14.10 Загальних умов у випадку прострочення сплати будь-якого платежу Лізингоодержувача, Лізингоодержувач буде зобов'язаний сплатити Лізингодавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з дати сплати, визначеної відповідним договором (з урахуванням Загальних Умов), і по дату фактичної сплати Лізингоодержувачем простроченої суми у повному обсязі. Така пеня нараховується на фактичну суму заборгованості за кожний окремий період нарахування, збільшеної на суму добутку такої суми заборгованості за кожний окремий період нарахування на відповідний коефіцієнт за вказаною у договорі формулою. Зазначена пеня нараховується тільки при наявності факту пред'явлення Лізингодавцем Лізингоодержувачу письмової вимоги про виплату такої пені.

Згідно з розрахунком Позивача (а.с. 14-15 Т.1) сума пені складає 1425078,26 грн., яка нарахована за період з 02.09.15р. по 20.02.2017р.

На підставі ч.2 ст.625 ЦК України Позивачем нараховано 3% річних на суму 129275,82 грн. за період з 02.09.15р. по 20.02.2017р. (а.с. 16 Т.1).

Пунктом 17.2 Загальних умов договору передбачена одностороння відмова Лізингодавця (а.с. 64-65 Т.1), зокрема, п. 17.2.10 умов встановлено, що у разі настання підстав, передбачених пунктами 17.2.1, 17.2.4 та/або 17.2.8 Загальних Умов, право Лізингодавця на відмову від виконання Договору виникає тільки після того, як Лізингодавець повідомив Лізингоодержувача про вчинене порушення й зажадав його усунення, а Лічингоодержувач не усунув вчинене порушення протягом 5 (п'ятій робочих днів з дати одержання Лізингоодержувачем такого повідомлення. В інших випадках право Лізингодавця на односторонню відмову від Договору виникає без направлення Лізингоодержувачеві такого попереднього повідомлення з вимогою усунути допущені порушення.

Згідно з п. 17.3 у випадку відмови Лізингодавця від виконання Договору згідно з пунктом 17.2 Загальних Умов, Лізингодавець повідомить про це Лізингоодержувача в письмовій формі. У зазначеному повідомленні Лізингодавець зазначить відповідну підставу розірвання такого Договору з переліку, наведеної о в пункті 17.2 Загальних Умов, а також зажадає повернення Предмета Лізингу із вказівкою дати, місця й способу повернення Предмета Лізингу передбаченого таким Договором. Відмова від Договору є вчиненою з моменту, коли Лізингоодержувач довідався або міг довідатися про таку відмову. Для цілей цих Загальних Умов і відповідного Договору вважається, що Лізингоодержувач міг довідатися про відмову віл Договору на восьмий календарний день після дня направлення йому повідомлення про відмову від Договору, незалежно від фактичного отримання Лізині одержувачем такої відмови.

Після вчинення відмови від Договору Загальні умови містять наступні положення за відповідною нумерацію:

17.3.1 Лізингоодержувач втрачає право на володіння і користування Предметом Лізингу з дати повернення предмета лізингу, вказаної у повідомленні про відмову від Договору.

17.3.2 Припиняється нарахування Лізингових Платежів з дати повернення Предмета Лізингу, вкачаної у Повідомленні про відмову від Договору.

17.3.2 Зобов'язання сторін, передбачені Договором, продовжують бути чинними до їх виконання Сторонами, за виключенням тих зобов'язань, які за своєю суттю не можуть бути чинними після відмови від Договору і втрати Лізингоодержувачем права на володіння та користування предметом Лізингу.

17.3.4 Предмет Лізингу, передбачений Договором, від виконання якого Лізингоодержувач відмовляється згіднопунктом 1 7.2 Загальних Умов, підлягає поверненню Лізингодавцені відповідно до правил. визначених в пункті їх Загальних Умов. У тому числі, крім іншого, Лізингоодержувач буде зобов'язаний забезпечити доступ представників Лізингодавця до фактичного місця перебування Предмета Лізингу, включаючи службові й виробничі приміщення Лізингоодержунача. з метою вилучення предмета Лізингу, а також вчинити інші дії, передбачені пунктом 18 Загальних Умов.

17.3.7 Лізингодавець припиняє надсилати Лізингоодержувачєві Рахунки-фактури, передбачені пунктом 14.5 Загальних Умов і відповідним Договором. Останній Рахунок-фактура надсилається для оплати Лізингових Платежів за місяць, в якому відбувалася відмова від відповідного Договору, і в останньому Рахунку-фактурі Лізингові платежі розраховуються по лату повернення Предмета Лізингу, встановлені у повідомленні Лізингодавця про підмову від Договору. При сплаті заборгованості і Лізингових Платежів проценти у складі Лізингових Платежів збільшуються в порядку, встановленому пунктом 14.4 Загальних Умов .

Так, 10.02.2017 року Позивач надіслав Відповідачу-1 повідомлення про відмову від Договору лізингу (а.с. 136-139 Т.1), в якому повідомив, що починаючи з серпня 2015, ТОВ "ДНІПРОГІДРОСПЕЦБУД" припинило сплачувати лізингові платежі, порушивши умови договору фінансового лізингу. Сума заборгованості ТОВ "ДНІПРОГІДРОСПЕЦБУД" зі сплати лізингових платежів станом на 09.02.2017 року за даними Позивача у цьому листі становить 5777207,48 грн. Несплаченими є лізингові платежі за серпень 2015 року - січень 2017 року. Враховуючи викладене, Позивач повідомив Відповідача-1, що на підставі ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" та пункт 17.2 Загальних умов Позивач відмовляється від Договору фінансового лізингу №UА135L-13-06 від 14.11.2013р. та вимагав

повернути предмет лізингу - Бульдозер Caterpillar D8R, CAT00D8RP9EM07566. Датою повернення встановлюється - 20.02.2017 року. Місцем повернення встановлюється - територія Логістичного комплексу МЛП Чайка (с. Чайка, Київська область, Києво-Святошинський р-н, с.Петропавлівська Борщагівка);

сплатити Позивачу суму несплачених лізингових платежів.

Також відповідно до умов договору Позивач повідомив Відповідача-1, що на підставі п. 14.10 Загальних умов на суму заборгованості нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Загальна сума нарахованої пені за Договором фінансового лізингу №UА135L-13-06 від 14.11.2013р.

У зв'язку з непогашенням Відповідачем-1 заборгованості та неповерненням предмету лізингу Позивач подав до суду цей позов.

Крім того, 14.11.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файнешнл Україна" (далі-Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Днепрспецремонт" (далі-Поручитель) укладено договір поруки №UA135L-13-06S (далі - Договір поруки), відповідно до п. 2.1 якого цей договір поруки є забезпеченням Поручителем виконання зобов'язань Боржником за Договорами лізингу зі сплати на користь Кредитора лізингових платежів на загальну суму, що складає 570612,00 доларів США, що за максимальним курсом продажу долара США на Міжбанківській валютній біржі (за інформацією, розміщеною на веб-сайті http://www.udinform.com) на час закриття торгів, станом на дату, яка передує даті укладання цього договору становить 4 688 718,80 грн., а також штрафних санкцій за порушення зобов'язань Боржником, передбачених умовами Договору лізингу.

Поручитель цим у безумовному і безвідкличному порядку зобов'язується як Поручитель сплатити кредиторові на першу вимогу Кредитора у разі невиконання або неналежного виконання Боржником своїх зобов'язань у терміни і на умовах, передбачених Договором лізингу, суму основного боргу (лізингові платежі та викупна ціна), і всі інші грошові суми та всі інші зобов'язання, які належать до сплати і підлягають виконанню на користь кредитора з боку боржника в даний момент або будуть належати до сплати і підлягати виконанню в будь-який час у майбутньому відповідно до умов Договору лізингу, з урахуванням змін і доповнень до нього.

Згідно з п. 3.1 Договору поруки Кредитор повідомляє Поручителя про невиконання або неналежне виконання Боржником своїх зобов'язань перед Кредитором за договором лізингу протягом 7 робочих днів з моменту такого невиконання або неналежного виконання. Однак, ненадання такого повідомлення або будь-який недолік у ньому не перешкоджає Кредиторові реалізувати та/або здійснювати у примусовому порядку будь-які і всі його права, як встановлено у цьому Договорі поруки.

Відповідно до п. 16.1 Договору поруки цей Договір набирає чинності у дату його укладання і діє до дати надання Кредитором поручителю письмового підтвердження про виконання всіх зобов'язань Боржника за Договором.

20.02.2017 року Позивач направив на адресу Відповідача-2 вимогу (повідомлення) про виплату заборгованості по лізинговим платежам, пені та 3% річних за Договором фінансового лізингу №UА135L-13-06 від 14.11.2013р. та Договору поруки №UA135L-13-06S від 14.11.2013 року (а.с. 158-163 Т.1), в якій вимагав, на підставі п. 2.1 Договору поруки, негайно після отримання цієї вимоги сплатити на користь Позивача 7 331 561,56 грн., що складається з:

- 5 777 207,48 грн. - заборгованість за лізинговими платежами;

- 1 425 078,26 грн. - пеня;

- 129 275,82 грн. - 3% річних.

Вказана вимога Позивача залишена Відповідачем-2 без відповіді та задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.ч. 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України).

В силу частини 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Зважаючи на встановлені обставини, суд задовольняє позов частково з таких підстав.

Відповідно до положень ст.2 Закону України "Про фінансовий лізинг" відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюється положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим договором.

ОСОБА_4 предмету лізингу лізингоодержувачу є відносинами з передачі предмету лізингу у користування на визначений строк. Такі відносини є характерними для відносин найму (оренди).

Погодження лізингодавцем та лізингоодержувачем умови про право лізингоодержувача на викуп предмету лізингу є відносинами, характерними для відносин купівлі-продажу.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару, встановлену в договорі.

Господарський суд, приймаючи рішення, враховує положення пункту 17.3.2 Загальних умов, яким визначено, що припиняється нарахування Лізингових платежів з дати повернення предмета лізингу, вказаної у повідомленні про відмову від договору.

Датою повернення предмета лізингу, яка вказана у повідомленні від 10.02.2017 №495/02 про відмову від Договору фінансового лізингу №UA135L-13-06 від 14.11.2013, встановлено 20.02.2017 (а.с. 137 Т.1). В зазначену дату Відповідач-1 оплати не здійснив, предмет лізингу не повернув.

Судом встановлено, що простроченою з боку Відповідача-1 за період з серпня 2015 року по січень 2017 року є сума лізингових платежів - 5530378,41грн., до якої входить сума процентів у розмірі 4251835,14 грн. з урахуванням зміни процентів відповідно до п.4.4 договору лізингу, а також 1278543,27 грн. - сума відшкодування частини вартості предмета лізингу.

Суд вважає, що в частині позовних вимог про стягнення заборгованості лізингових платежів підлягає задоволенню лише сума боргу на проценти, що складає 4251835,14 грн., оскільки заборгованість на цю суму підтверджується рахунками-фактурами, розрахунками зміни процентів, останнім розрахунком Позивача та є правомірною.

В частині позовних вимог про стягнення заборгованості щодо відшкодування вартості предмета лізингу суд відмовляє з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). Аналогічне визначення договору лізингу міститься і у статті 1 Закону України "Про фінансовий лізинг".

Відносини, що виникають у зв'язку з договором лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку та Законом України "Про фінансовий лізинг" (частина 2 статті 806 ЦК України та частина 1 статті 2 Закону України "Про фінансовий лізинг".

За договором лізингу майновий інтерес лізингодавця полягає у розміщенні та майбутньому поверненні з прибутком грошових коштів, а майновий інтерес лізингоодержувача - в можливості користуватися та придбати предмет лізингу у власність.

Отже, договір фінансового лізингу поєднує в собі, зокрема, елементи договорів оренди та купівлі-продажу.

Згідно зі статтею 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом та інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Належне виконання лізингоодержувачем обов'язків зі сплати всіх лізингових платежів, передбачених договором лізингу, означає реалізацію ним права на викуп отриманого в лізинг майна.

Таким чином, на правовідносини, що складаються між сторонами договору лізингу щодо одержання лізингодавцем лізингових платежів у частині покупної плати за надання майна в майбутньому у власність лізингоодержувача, поширюються загальні положення про купівлю-продаж.

Статтею 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару, встановлену в договорі. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно зі статтею 697 ЦК України договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин.

У справі, що розглядається, лізингоодержувач не виконував зобов'язань з оплати лізингових платежів належним чином, що призвело до виникнення заборгованості за договором. Керуючись частиною 2 статті 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" та пунктом 17 Загальних умов до договору, лізингодавець повідомив лізингоодержувача про відмову від договору та припинення його дії з 20.02.2017 року і вимагав повернення предмета лізингу .

На дату відмови Позивача від договору Відповідач-1 мав заборгованість зі сплати лізингових платежів, які підлягали оплаті відповідно до передбачених графіком дат платежу за період серпень 2015 року - січень 2017 року на суму 5530378,41грн.

Частиною 2 статті 653 ЦК України передбачено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

У пункті 18 Загальних умов до договору сторони установили право лізингодавця у разі розірвання договору в односторонньому порядку вимагати повернення предмета лізингу в безспірному порядку.

Відтак, наслідком розірвання договору є відсутність у Позивача обов'язку надати предмет лізингу у майбутньому у власність Відповідача-1 і, відповідно, відсутність права вимагати його оплати.

Ураховуючи наведене та те, що право власності на предмет лізингу від Позивача до Відповідача-1 не перейшло, позовні вимоги щодо стягнення з останнього такої складової частини лізингового платежу, як відшкодування вартості цього майна, яке залишилося у власності позивача, є безпідставними.

Наведений висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, викладеної у постанові Суду від 29.10.2013 року у господарській справі № 7/5005/2240/2012 (№3-31гс13).

Щодо позовних вимог про стягнення пені у розмірі 1 425 078, 26 грн., господарський суд, перевіривши розрахунок пені, здійснений Позивачем, задовольняє його на суму 1097765,75 грн. з наступних підстав.

Відповідачем-1 заявлено про застосування строку позовної давності щодо стягнення пені.

До вимог про стягнення неустойки застосовується спеціальна позовна давність в один рік (пункт 1 частини другої статті 258 Цивільного кодексу України).

Так, Позивачем нараховано пеню за загальний період прострочення з 02.09.2015 року по 20.02.2017 року.

Позов поданий Позивачем до суду через поштову установу 14.03.2017 року. Про наявність поважних причин пропуску позовної давності Позивачем суду не заявлено.

З урахуванням викладеного, суд застосовує строк позовної давності і визначає суму пені за загальний період прострочення з 14.03.2016 року по 20.02.2017 року. Крім того, при перевірці розрахунку суми пені судом було встановлено невірне врахування суми боргу, на яку нараховувалась пеня. Так, в останньому розрахунку суми основного боргу (а.с. 176 Т.2) Позивач вказав на інші суми боргу за спірний період (серпень 2015р. - січень 2017р.), які ґрунтуються на рахунках-фактурах та умовах договору. У зв'язку з цим сума пені за період прострочення з 14.03.2016 року по 20.02.2017 року складає 1097765,75 грн.

Суд також зазначає, що вказана сума пені нараховувалася більше ніж 6 місяців прострочення сплати лізингового платежу кожного розрахункового спірного періоду. При цьому аргументи Відповідача-1 про недотримання Позивачем положень ч. 6 ст. 232 ГК України судом відхилюється.

Так, відповідно до п. 14.10 Загальних умов у випадку прострочення сплати будь-якого платежу Лізингоодержувача, Лізингоодержувач буде зобов'язаний сплатити Лізингодавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з дати сплати, визначеної відповідним договором (з урахуванням Загальних Умов), і по дату фактичної сплати Лізингоодержувачем простроченої суми у повному обсязі.

Отже, вказані умови договору передбачають нарахування пені більш ніж 6 місяців.

Так, відповідно до положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Аналогічним чином судом перевірено розрахунок 3% річних та враховуючи належні суми боргу, встановлено, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню на суму 123779,87 грн., яка визначена за період прострочення з 02.09.2015р. по 20.02.2017р.

Позовні вимоги щодо зобов'язання ТОВ «ДНІПРОГІДРОСПЕЦБУД» передати ТОВ «КАТЕРПІЛЛАР ФАЙНЕНШЛ УКРАЇНА» Бульдозер Саterpillar D8R, серійний номер САТ00D8RР9ЕМ07566 підлягають задоволенню з наступних підстав..

Приписами ст. 10 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що лізингодавець має право вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках, а відповідно до ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов'язаний у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Заперечення Відповідача-1 про невірно обраний спосіб захисту суд вважає необґрунтованим, оскільки позовні вимоги ґрунтуються на умовах договору та не суперечать умовам чинного законодавства.

В силу ч. 1 ст. 12 ЦК України та ч. 1 ст. 20 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Відповідачем-1 заявлено клопотання про зупинення провадження у справі №904/3179/17 до розгляду справи №904/7198/17 Господарського суду м. Києва про визнання недійсним договору фінансового лізингу №UA135L-13-06 від 14.11.2013р. Суд відмовляє в задоволенні цього клопотання, оскільки відповідно до вимог ст. 79 ГПК України Відповідач-1 не довів неможливість вирішення спору, що розглядається, до розгляду іншої справи. Також слід зазначити, що умови договору є предметом дослідження у цій справі, у тому числі щодо відповідності вимогам чинного законодавства. В свою чергу Відповідач-1 не позбавлений можливості заявити про будь-які обставини, які на його погляд свідчать про невідповідність договору нормам законодавства.

Також Відповідач-1 подав клопотання про призначення судової економічної експертизи, яке відхилюється судом, оскільки матеріали справи дозволяють без участі інших спеціалістів зробити висновки по справі.

Судом також досліджено розрахунки та докази, які надані Відповідачем-1, а саме:

копії банківських виписок відносно ТОВ "Дніпрогідроспецбуд";

копії банківських виписок (дата опер. за період з 18.08.2014 року по 07.04.2015 року 15:30) ПАТ "ОСОБА_2 Аваль" (штамп Банку від 16 травня 2017 року);

контррозрахунок заборгованості за договором фінансового лізингу №UА135L-13-06 від 14.11.2013р.

Порівнюючи відомості із зазначених документів з актом звірки (а.с. 129 Т.2), який складений Позивачем, суд дійшов висновку, що усі платежі Відповідача-1 враховані Позивачем, в той час як Відповідач-1 при розрахунку свого боргу не врахував умови договору щодо зміни процентів. З перевірки останніх розрахунків Позивача судом встановлено їх відповідність умовам договору та вимогам чинного законодавства.

Відповідач-1 подав клопотання про зменшення неустойки на 99% (а.с. 159-161 Т.2), обґрунтовуючи його тим, що Позивач не довів наявність негативних наслідків для Позивача внаслідок прострочення виконання грошових зобов'язань Боржником.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з ч. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має прав зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

У зв'язку з викладеним суд дійшов висновку, що у справі відсутні виняткові обставини для зменшення суми пені, оскільки пред'явлена до стягнення сума пені та сума пені, яка підлягає стягненню за рішенням суду, значно менше суми боргу Відповідача-1 перед Позивачем. Судом також враховано, що заборгованість Відповідача-1 почала накопичуватись з серпня 2015 року і з цього часу жодної проплати з його боку не було, предмет лізингу не повернуто. Отже, за цими обставинами суд вбачає негативні наслідки тільки у Позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги Позивача в частині солідарного стягнення з Відповідачів 4251835,14 грн. - заборгованість за лізинговими платежами, 1097765,75 грн. - пеня та 123779,87 грн. - 3% річних, а також вимоги щодо зобов'язання ТОВ "ДНІПРОГІДРОСПЕЦБУД" передати ТОВ "КАТЕРПІЛЛАР ФАЙНЕНШЛ УКРАЇНА" Бульдозер Саterpillar D8R, серійний номер САТ00D8RР9ЕМ07566 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати у справі покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4, 32-34, 36, 43, 44, 49, 82-85, 111-28, 116-117 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДНІПРОГІДРОСПЕЦБУД" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Володимира Великого, буд. 29В, приміщення 122, ідентифікаційний код 37865492) та з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДНЕПРСПЕЦРЕМОНТ" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Володимира Великого, буд. 29 В, приміщення 122, ідентифікаційний код: 31256586) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КАТЕРПІЛЛАР ФАЙНЕНШЛ УКРАЇНА" (03022, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 34, ідентифікаційний код 35431993) 4251835,14 грн. - заборгованість за лізинговими платежами, 1097765,75 грн. - пеня, 123779,87 грн. - 3% річних та 158544,27 грн. судового збору.

Зобов'язати ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДНІПРОГІДРОСПЕЦБУД" (50000, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Володимира Великого, буд. 29В, приміщення 122, ідентифікаційний код: 37865492) передати ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КАТЕРПІЛЛАР ФАЙНЕНШЛ УКРАЇНА" (03022, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 34, ідентифікаційний код: 35431993) Бульдозер Саterpillar D8R, серійний номер САТ00D8RР9ЕМ07566.

В решті позовних вимог відмовити.

Повернути ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КАТЕРПІЛЛАР ФАЙНЕНШЛ УКРАЇНА" (03022, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 34, ідентифікаційний код 35431993) надмірно сплачений судовий збір у розмірі 158544,27 грн. (сто п'ятдесят вісім тисяч п'ятсот сорок чотири грн. 27 коп.) перерахований згідно платіжного доручення №13641 від 02.06.2016 року за відповідним зверненням останнього.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту і може бути оскаржено протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 20.06.2017

Суддя ОСОБА_5