Рішення

від 12.06.2017 по справі 359/9763/16-ц

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 359/9763/16-ц

Провадження № 2/359/779/2017

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2017 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарі Поліщук А.О., Пугач Д.О.,

за участю представника позивача за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1, представника відповідача за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права особистої приватної власності на земельну ділянку, -

в с т а н о в и в :

08.12.2016 року представник позивача за первісним позовом звернувся до суду з позовною заявою про поділ майна подружжя до ОСОБА_3 В обґрунтування свої позовних вимог представник зазначив, що за час перебування у шлюбних відносинах, сторони по справі придбали за спільні кошти земельну ділянку площею 0,1188 га, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, с.Чубинське, вул.Бориспільська, 21. З огляду на вказане представник просив суд визнати вказану земельну ділянку спільною сумісною власністю подружжя та поділити її порівну по 1/2 частині позивачу та відповідачу.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26.04.2017 року залишено без розгляду первісний позов у зв'язку з повторною неявкою в судове засідання позивача та його представника, які були належним чином повідомлені про дату час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомляли та не надавали клопотань про перенесення розгляду справи.

26.01.2017 року ОСОБА_3 було подану зустрічну позовну заяву про визнання права особистої приватної власності на земельну ділянку. В зустрічному позові позивач вказала, що у 2005 році в автокатастрофі загинув її чоловік ОСОБА_5 В травні 2006 року, разом із своїм малолітнім сином ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, вона із м.Луганськ переїхала на проживання до м.Києва. Згодом вона продала належний їй будинок у м. Луганськ, щоб придбати житло Києві.

З метою отримання власного житла, вона вирішила інвестувати кошти, отримані від продажу будинку у м. Луганськ - в житлову нерухомість, а саме в квартиру № 164, по вул.Погребняка,14, в с.Чубинське, Бориспільського району, Київської області. Разом з інвестуванням квартири, вона також придбала місце для паркінгу автомобіля.

11 липня 2009 року, вона та відповідач ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрували шлюб. Оскільки у відповідача не було свого власного житла, вони вирішили проживати у її квартирі № 164, по вул. Погребняка 14, в с. Чубинське. На початку 2013 року, вона вирішила продати свою квартиру, з метою придбання неподалік (в с. Чубинське) земельної ділянки для будівництва житлового будинку.

Відповідно до договору купівлі - продажу квартири від 24.05.2013 p., вона продала свою квартиру за 115 000 доларів США. При відчуженні вищезазначеної квартири, жодної згоди на її продаж від відповідача не вимагалось, оскільки квартира була набута нею особисто до укладення шлюбу з відповідачем.

31.05.2013 p., між нею та гр. ОСОБА_7 було укладено договір купівлі - продажу земельної ділянки, згідно якого вона придбала земельну ділянку (кадастровий номер 3220880900:09:002:0016) площею 0,1188 га, що розташована в с.Чубинське, Великоолександрівської с/р Бориспільського району, Київської області. Цільове призначення - для будівництва та обслуговувань жилого будинку. Вартість ділянки, що зазначена в зазначена в договорі - 292000 грн.

З метою оплати вартості земельної ділянки, вона 31.05.2013 р. зняла 40 000 доларів США із рахунку ПАТ "Приватбанк", на якому розміщувалися її особисті кошти від продажу квартири № 164, по вул. Погребняка 14, в с. Чубинське.

Одразу після купівлі вищезазначеної земельної ділянки, вона почала інвестувати у будівництво житлового будинку на земельній ділянці. Наразі на земельній ділянці вже побудований будинок, кошти на будівництво якого виділялися виключно з її особистого рахунку в ПАТ "Приватбанк".

Водночас, стосунки з відповідачем почали значно погіршуватися. Він почав часто вживати алкогольні напої, влаштовував безпідставні сварки, сімейне життя стало нестерпним. Внаслідок цього, вони розірвали шлюб. Після розірвання шлюбу вона обрала попереднє прізвище - ОСОБА_6.

В грудні 2016 p., з метою реалізації своїх законних прав, як власника земельної ділянки (право володіння, користування та розпорядження) позивач звернулась до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 з приводу укладення правочину. Однак, нотаріус пояснила, що оскільки земельна ділянка була придбана за час шлюбу з відповідачем, то необхідна його згода на укладення правочинів, що стосуються земельної ділянки. При цьому, нотаріус підтвердила, що в її повноваження не входить перевіряти чи встановлювати факти, за які кошти (особисті чи ні) придбавалася ділянка.

Відповідач, після розірвання шлюбу відмовився визнати, що він не має жодного відношення до земельної ділянки, його місце перебування зараз позивачу невідомо, а тому вона змушена звернутися до суду за захистом своїх законних прав та інтересів.

У зв'язку з вище викладеним представник позивача за зустрічним позовом просить задовольнити зустрічний позов та визнати за позивачем право особистої приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 3220880900:09:002:0016, площею 0,1188 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, що розташована в с.Чубинське, Бориспільського району, Київської області; а також стягнути з відповідача судові витрати.

В судовому засіданні позивач за зустрічним позовом не з'явилась, раніше заявлені позовні вимоги підтримала.

В судовому засіданні представник позивача за зустрічним позовом також повністю підтримав зустрічні позовні вимоги. Пояснив, що спірна земельна ділянка придбана позивачем виключно за її особисті кошти, внаслідок продажу належної їй нерухомості.

В судове засідання відповідач за зустрічним позовом не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

В судовому засіданні представник відповідача за зустрічним позовом проти задоволення зустрічних позовних вимог заперечував, оскільки такі вимоги, на його думку, є необґрунтованими та незаконними. В письмових запереченнях вказав, що дійсно, ще до укладення у липні 2009 року шлюбу із ОСОБА_4 CO., ОСОБА_3 в липні 2006 року виступила інвестором будівництва квартири 164 площею 72,7 кв.м. по вул.Погребняка,14 в с.Чубинське Бориспільського району Київської області. Належне набуття у власність даної квартири після завершення її будівництва підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданим Великоолександрівською сільською радою 25.06.2008 року за № 899. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_9 та ОСОБА_3 майже чотири роки проживали однією сім'єю у вищезазначеній квартирі. За цей час, ОСОБА_9 в інтересах сім'ї були здійсненні значні поліпшення даної квартири, виключно за його особисті грошові кошти, що значно збільшило її початкові розміри та ринкову вартість. На початку 2013 року з метою придбання в інтересах сім'ї земельної ділянки та будівництва власного приватного житлового будинку, ОСОБА_3 та ОСОБА_9 було вирішено продати квартиру. Так, ОСОБА_3 продалаАДРЕСА_1 в будинку № 14, що знаходиться в с. Чубинське по вул.Погребняка за 442 000,00 грн., що згідно офіційного курсу НБУ на той час становило 55 298,39 доларів США. В той же день, отримані від продажу квартири кошти та інші сімейні накопичення, які були зароблені в тому числі і ОСОБА_9 за шлюбу, на загальну суму 115 000,00 доларів США були покладені на відкритий на ім'я ОСОБА_3 банківський рахунок в ПАТ КБ Приватбанк . Саме з цього рахунку, 31.05.2013 року ОСОБА_3 і були зняті кошти в розмірі 40000,00 доларів США для розрахунку за придбання в інтересах сім'ї спірної земельної ділянки площею 0,1188 га в селі Чубинське Бориспільського району Київської області за 292 000,00 грн., що згідно офіційного курсу НБУ на той час становило 36 531,96 доларів США. Свою згоду на придбання дружиною зазначеної земельної ділянки ОСОБА_9 надав у письмовій заяві від 31.05.2013 року. Після придбання даної земельної ділянки ОСОБА_9 та ОСОБА_3 одразу почали інвестувати спільні сімейні кошти у будівництво житлового будинку на ній, зокрема і ті спільні кошти, що залишися на відкритому на ім'я ОСОБА_3 банківському рахунку. Незважаючи на те, що фактично житловий будинок та всі інші допоміжні об'єкти нерухомості були побудовані під час перебування сторін у шлюбі та за їх спільні кошти, а тому є їх спільною сумісною власністю, ОСОБА_3 майже відразу після розірвання шлюбу зареєструвала виключно за собою право власності на зазначений житловий будинок. В той же час, і спірна земельна ділянка, і побудований на ній житловий будинок є об'єктами спільної сумісної масності подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_3, адже були придбані та побудовані під час перебування їх у шлюбі та за спільні кошти.

Зокрема, фінансовими джерелами набуття даного спільного майна, а саме земельної ділянки були: кошти від продажу квартири ОСОБА_3 із здійсненими ОСОБА_4 поліпшеннями, а також власні заощадження ОСОБА_4 до шлюбу та зароблені ним кошти за місцем роботи за час шлюбу (за час перебування у шлюбі ОСОБА_3 практично не працювала). Таким чином, спірна земельна ділянка не може бути особистою приватною власністю ОСОБА_3, адже її було придбано за час шлюбу та за спільні сімейні кошти ОСОБА_3 та ОСОБА_9, а тому така земельна ділянка є об'єктом спільної сумісної власності подружжя. За таких обставин, ОСОБА_3 не доведено належними та допустимими доказами факту набуття нею спірної земельної ділянки за час шлюбу з ОСОБА_4 за свої особисті кошти, а тому жодних правових підстав для задоволення вимог зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 та визнання за нею права особистої приватної власності на спірну земельну ділянку немає.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснила, що з позивачем ОСОБА_3В, вона перебуває у дружніх відносинах. Відповідача знає, відносин з ним ніяких не підтримує. У позивача в Луганську був спільний з її померлим чоловіком будинок. Після смерті чоловіка вона вказаний будинок продала. Вона разом з позивачем поїхала до Києва. Грошові кошти, які позивач отримала внаслідок продажу будинку в Луганську, вона спрямувала на інвестування будівництва квартири. І вже згодом позивач отримала свідоцтво про право власності на вказану квартиру АДРЕСА_2. Після продажу квартири у позивача залишилась ще приблизно така ж сума коштів. Свідок зазначає, що вона також придбала квартиру в даному будинку, і також отримала право власності про право власності на квартиру. Ремонт своїх квартир вони з позивачем робили одночасно, щоб зекономити на перевезенні будівельних матеріалів. Відповідача на той час ще не було. Він з'явився, коли квартира вже була повністю відремонтована. Після того, як сторони зареєстрували шлюб, відповідач переїхав жити в квартиру позивача, і остання його там зареєструвала. З 2009 року ніякого ремонту в квартирі не проводилося. Позивач в майбутньому хотіла продати дану квартиру та виїхати до Таїланду, де придбати будинок в російському селищі. Відповідач на той час працював в компанії "Серагем-Україна". Однак згодом позивач з відповідачем вирішили продати вказану квартиру, наскільки вона зрозуміла, через те, що у відповідача були проблеми на роботі. Після продажу квартири позивач одразу придбала земельну ділянку та почала будівництво будинку, щоб грошові кошти не розтратились. На той момент відповідач вже не працював. Земельну ділянку позивач придбала виключно за свої кошти, за які також почала будувати будинок. Позивач протягом останнього часу утримувала сім'ю, вона займалася репетиторством (викладала англійську мову) та відкрила свою школу. Крім того вона була засновником будівельної компанії, вона займалася дизайн-проектами. Зі спільного майна у подружжя була лише машина "Мерседес", яку відповідач після того, як вони з позивачем розійшлися, продав та забрав собі всі грошові кошти. Чи було у ОСОБА_4 якесь інше майно їй не відомо. Вона знає лише, що останній квартиру знімав і власного житла в нього не було.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснив, що з позивачем ОСОБА_3В, він перебуває у дружніх відносинах. Він потоваришував з позивачем у 2007 році, оскільки в нього в будинку по вул.Погребняка,14, також була своя квартира. Відповідача знає не безпосередньо. Свідок пояснив, що він є приватним підприємцем та займається безпосередньо продажем нерухомості в м.Києві та Київській області. Він займався пошуком покупців на квартиру АДРЕСА_2, що належала позивачу ОСОБА_3, а також займався пошуком для ОСОБА_3 земельної ділянки для будівництва будинку. Позивач закінчила ремонт вказаної квартири восени 2008 року. Коли вони з позивачем обговорювали вимоги до квартири, то вона вказала, що хоче все ж таки проживати у приватному будинку, оскільки вона до цього також проживала у приватному будинку, а не у квартирі. На момент здійснення ремонту у квартирі ОСОБА_4 ще не було. Він займався пошуком покупців, робив оголошення на інтернет-сайті та майданчиках по нерухомості. На той час вартість даної квартири була в районі 115000 доларів США. Приблизна площа вказаної квартири 140 кв.м. Покупця вони шукали десь пів року. Ціна за якою продано вказано квартиру становить 120 000 доларів США. Така ціна обґрунтовувалася, що вона була стильна, дворівнева, в ній був зроблений дорогий ремонт з дорогих та якісних матеріалів, була облаштована побутовою технікою, також в ній була сауна. Також позивач просила його допомогти їй у пошуку земельної ділянки. Йому відомо, що позивач земельну ділянку придбала. Приблизна вартість земельної ділянки такого типу, як придбала ОСОБА_3 становить від 20000 до 30000 доларів США. В подальшому він спілкувався з позивачем і вона йому показувала проект будинку, який вона збиралася будувати, та який вона розробила разом з сестрою - архітектором. Відповідач жодного відношення до придбання земельної ділянки позивачем та будівництва нею будинку не мав. Позивач є самодостатньою людиною, і вона сама вирішувала всі фінансові питання.

Заслухавши пояснення представників сторін цивільної справи та свідків, дослідивши письмові докази, суд дійшов до наступного висновку.

17.01.2005 року помер чоловік позивача ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії 1-ЕД № 020723 виданого 12.05.2005 року (а.с.90).

Згодом, переживши з сином таку трагедію, позивач продала належну їй нерухомість, а саме будинок у м. Луганськ, щоб придбати житло в Києві.

Так, грошові кошти, отримані від продажу будинку у м. Луганськ інвестувала в житлову нерухомість, а саме в квартиру № 164, по вул.Погребняка,14, в с.Чубинське, Бориспільського району, Київської області (інвест. угода № 36-164 від 11.01.2006 р.). Разом з інвестуванням квартири, ОСОБА_3 також придбала місце для паркінгу автомобіля (інвест. договір №11/2006/10/Ч-п від 25.07.2006 p.). Вказані обставини підтверджуються копіями квитанцій № 85 від 21.07.2006 року та № 70 від 25.07.2006 року (а.с.79).

Право приватної власності ОСОБА_3 на квартиру № 164, по вул.Погребняка,14, в с.Чубинське Бориспільського району Київської області, підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Великоолександрівською сільською радою Бориспільського району Київської області № 899 від 25.06.2008 року (а.с.74).

11 липня 2009 року, між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було зареєстровано шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, виданого Лівобережним відділом реєстрації шлюбів м.Києва з Державним центром розвитку сім'ї 11.07.2009 року (а.с.88).

02.12.2014 року шлюб між сторонами було розірвано, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції у Київській області 02.12.2014 року (а.с.89).

Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 24.05.2013 pоку, позивач ОСОБА_3 продала, а ОСОБА_12, придбала квартиру № 164, по вул.Погребняка,14, в с.Чубинське, Бориспільського району Київської області за 442000 гривень 00 копійок (а.с.75-76).

Згідно копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 589082 ОСОБА_7 на підставі рішення Великоолександрівської сільської ради від 30.09.2005 року № 1857-49-IV належала земельна ділянка площею 0,1188 га, що розташована в с.Чубинське, на території Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району, Київської області. Цільове призначення - для будівництва та обслуговувань жилого будинку (а.с.82-83).

31.05.2013 pоку між позивачем ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_7 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, згідно якого ОСОБА_3 придбала земельну ділянку з кадастровим номером 3220880900:09:002:0016, площею 0,1188 га, що розташована в с.Чубинське, на території Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району, Київської області. Цільове призначення - для будівництва та обслуговувань жилого будинку. Вартість ділянки, що зазначена в договорі - 292000 гривень 00 копійок. Договір посвідчено приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області - ОСОБА_13, реєстровий номер 1792 (а.с.77-78).

Згідно розписки від 31.05.2013 року, наданої ОСОБА_14, останній отримав від позивача ОСОБА_3 в якості оплати за земельну ділянку 40000 (сорок тисяч) доларів США (а.с.86).

На підставі вище вказаного договору за позивачем ОСОБА_3 було зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку, що підтверджується копією ОСОБА_11 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.84-85).

Згідно копії ОСОБА_11 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та свідоцтва про право власності вбачається, що ОСОБА_3 на праві приватної власності належить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, об'єкт житлової нерухомості, що розташований за адресою: Київська область, Бориспільський район, с.Чубинське, вул.Бориспільська,21 (а.с.87, 189-190).

Судом встановлено, що дійсно ОСОБА_3 придбала за власні кошти квартиру № 164, по вул.Погребняка,14, в с.Чубинське Бориспільського району Київської області. Даний факт визнав і представник відповідача за зустрічним позовом.

Разом з тим, представник відповідача за зустрічним позовом вважає, що спірна земельна ділянка, була придбана дружиною ОСОБА_4 за їх спільні грошові кошти, оскільки він після того, як уклав з відповідачем шлюб, почав вкладати власні грошові кошти в ремонт та покращення квартири, купівлю меблів. З метою підтвердження своїх доводів представником відповідача були надані: довідка з місця роботи відповідача ОСОБА_4 про його доходи за період з січня 2011 року по червень 2011 року (а.с.140,163); довідка з ПАТ "УкрСиббанк" від 08.09.2011 року про те, що на ім'я ОСОБА_4 у банку відкритий картковий рахунок (залишок складає 60664,23 грн.), та депозитний рахунок в доларах США становить 19832,00 доларів США (а.с.143), договір № SAMDN80000737085041 "Стандарт" від 13.08.2013 року, укладеного між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_4 (а.с.144,167) та квитанцію № 3 від 13.08.2013 року (а.с.168) .

Згідно копії інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, за адресою: Київська область, Бориспільський район, с.Чубинське, вул.Бориспільська,21, розташований житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами. Загальна площа житлового будинку становить 49,3 кв.м., житлова площа - 30,8 кв.м. Об'єкт нерухомості складається з житлового будинку, літньої кухні, літнього душу, колонки питної, двох каналізаційних ям, огорожі та вимощення (а.с.158-159).

Згідно довідки ПАТ КБ "Приват Банк" від 27.04.2017 року ОСОБА_3 станом на 16.12.2014 року мала в банку рахунок № 26204602688511, сума вкладу на якому становила 115000 доларів США (а.с.178).

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ч. 3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст.60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно п.3 ч.1 ст.57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму ст. 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Тобто статус спільної сумісної власності визначається такими чинниками: 1) час набуття майна; 2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття).

Норма ст. 60 СК України вважається застосованою правильно, якщо набуття майна відповідає цим чинникам.

Таким чином, у разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.

Тому сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для надання такому майну статусу спільної сумісної власності подружжя.

Враховуючи встановленні обставини справи, суд вважає, що позивачем за зустрічним позовом надано суду належні та допустимі докази, які за своєю хронологією та у причинно-наслідковому зв'язку дають підстави вважати, що земельна ділянка з кадастровим номером 3220880900:09:002:0016, площею 0,1188 га, що розташована в с.Чубинське, на території Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району, Київської області придбана нею за особисті кошти як одного з подружжя.

Перевіряючи заперечення відповідача за зустрічним позовом про те, що він вкладав грошові кошти в ремонт квартири та будівництво будинку на спільній земельній ділянці, тобто за особисті кошти, суд прийшов до висновку, що ці обставини ні відповідачем, ні його представником достатніми належними і допустимими доказами не доведені. Вказане підтверджується і показами свідків.

Посилання представника відповідача за зустрічним позовом на те, що договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки з кадастровим номером 3220880900:09:002:0016 було укладено за участю ОСОБА_4, а також на наявність нотаріально посвідченої його письмової заяви від 31.05.2013 року про його згоду на придбання позивачем ОСОБА_3 вказаної земельної ділянки, на думку суду, не є доказом придбання вказаної земельної ділянки за спільні кошти подружжя за відсутності інших доказів, що підтверджують факт набуття майна за спільні кошти.

Зазначена позиція відповідача за зустрічним позовом та його представника не відповідає правовому висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові № 6-801цс16 від 7 вересня 2016 року, який у силу ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковим для усіх судів України.

Таким чином, суд вважає, що зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Встановлено, що позивач за зустрічним позовом сплатила судовий збір. Ця обставина підтверджується квитанцією (а.с.61). Пред'явлений нею позов задоволений.

З огляду на це суд вважає, що з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача належить стягнути витрати на оплату судового збору в розмірі 2920 гривень 00 копійок.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 3 , 4 , 10 , 11 , 57-60 , 88 , 209 , 212-215 , 218 ЦПК України , ст.57, 60 СК України, суд, -

в и р і ш и в :

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 задовольнити.

Визнати нерухоме майно - земельну ділянку площею 0,1188 га, з кадастровим номером 3220880900:09:002:0016, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, що розташована в с. Чубинському Бориспільського району Київської області, - особистою власністю ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3, с. Чубинське Бориспільського району Київської області, вул. Бориспільська, 21, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_1).

Стягнути з ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_4, Словацька Республіка, Жиліна, вул. Янка Краля, 8373/5, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_2) на користь ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3, с. Чубинське Бориспільського району Київської області, вул. Бориспільська, 21, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_1), - 2920 (дві тисячі дев'ятсот двадцять) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Бориспільського міськрайонного суду

Київської області ОСОБА_15