Рішення

від 20.06.2017 по справі 428/12644/16-ц

СЄВЄРОДОНЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 428/12644/16-ц

Провадження №2/428/938/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2017р. Сєверодонецький міський суд Луганської області в складі:

судді Юзефовича І.О.

при секретарі Продченко О.А.

за участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сєверодонецька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Міжнародний аеропорт Сєвєродонецьк про стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Сєвєродонецького міського суду із позовною заявою до Комунального підприємства Міжнародний аеропорт Сєвєродонецьк про стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати, мотивуючи вимоги тим , що у період з 16.09.2015р. по 17.10.2016р. позивач ОСОБА_1 працював у КП Міжнародний аеропорт Сєвєродонецьк на посаді головного енергетика. 17.10.2016р. позивач ОСОБА_1 був звільнений з займаної посади на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України, у зв'язку з ліквідацією підприємства, проте, як на дату звільнення так і по теперішній час відповідачем КП Міжнародний аеропорт Сєвєродонецьк не було проведено остаточно розрахунку з позивачем ОСОБА_1. У зв'язку з чим, враховуючи діюче законодавство України, позивач ОСОБА_1 вважає, що має право на стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Тому, позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду і просить суд стягнути з відповідача КП Міжнародний аеропорт Сєвєродонецьк на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 17.10.2016р. по дату винесення судом рішення по справі. В уточненій позовній заяві позивач ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача КП Міжнародний аеропорт Сєвєродонецьк на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 18.10.2016р. по 14.06.2017р. у розмірі 66486,07грн. та допустити негайне виконання судового рішення.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні обставини, викладені у позові підтримав, додатково пояснив, що у грудні 2016р. працевлаштувався на іншому підприємстві, щодо заборгованості по заробітній платі має судовий наказ. Просив задовольнити позов.

Представник відповідача КП Міжнародний аеропорт Сєвєродонецьк ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що з вересня 2016р. створено ліквідаційну комісію та розпочато процедуру ліквідації КП Міжнародний аеропорт Сєвєродонецьк . Підприємство з позивачем ОСОБА_1 не розрахувалось на момент його звільнення, оскільки не мало грошових коштів на рахунках. Вважає, що заборгованість виникла не з вини ліквідаційної комісії, а тому стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є неправомірним, тому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи , суд вважає , що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Оскільки позивача ОСОБА_1 було звільнено 17.10.2016р. без проведення належних розрахунків з працівником при звільненні, а до суду він звернувся з позовом 30.11.2017р., то суд приходить до висновку, що позивачем ОСОБА_1 не пропущено строк для звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до ст. 47, 116 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Відповідно до п. п. 20,21 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.12.1993р. №13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. При визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995р. № 100.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до копії трудової книжки серія АА №267939, ОСОБА_1 16.09.2015р. прийнятий головним енергетиком КП Міжнародний аеропорт Сєвєродонецьк , 17.10.2016р. звільнений у зв'язку з ліквідацією підприємства п.1 ст. 40 КЗпП України. Відповідно до копії довідки КП Міжнародний аеропорт Сєвєродонецьк вих. №08/10-к від 17.10.2016р., ОСОБА_1 працював на КП Міжнародний аеропорт Сєвєродонецьк з 21.09.2016р. по 17.10.2016р. на посаді головного енергетика. За жовтень 2016р. ОСОБА_1 нарахована заробітна плата у розмірі 12302,63грн.. На дату видачі цієї довідки заборгованість перед ОСОБА_1 складає 12302,63грн..Середньоденний заробіток ОСОБА_1 - 348,74грн.. Відповідно до копії заяви від 20.10.2016р., ОСОБА_1 звернувся до ліквідаційної комісії КП Міжнародний аеропорт Сєвєродонецьк з заявою про проведення остаточного розрахунку при звільненні. Відповідно до копії довідки про середню заробітну плату (дохід) №00000000007, видану КП Міжнародний аеропорт Сєвєродонецьк 23.01.2017р., Середньоденна заробітна плата (дохід) ОСОБА_1 складає 407,89грн.. Відповідно до копії судового наказу Лисичанського міського суду Луганської області від 14.02.2017р. по справі №415/864/17, наказано стягнути з Комунального підприємства Міжнародний аеропорт Сєвєродонецьк на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати в розмірі 9283,21грн..

Визначаючи розмір середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку із позивачем, суд враховує, що позивач був звільнений 17.10.2016р., тобто в день, коли він знаходився на роботі, у зв'язку із чим розмір середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку із позивачем має обчислюватися з дня звільнення позивача, що відповідає положенням ст. 116 КЗпП України.

Отже, розмір середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку із позивачем має обчислюватися з 17.10.2016р. по 20.06.2017р. (день проголошення цього рішення суду).

Здійснення розрахунків середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку визначено в Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100. Так, абзацом третім пункту 2 Порядку встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з пунктом 8 розділу IV Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 розділу IV Порядку).

Аналогічна позиція щодо розрахунку розміру середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку викладена у постанові Верховного Суду України від 21.01.2015 року по справі № 6-195цс134.

Середньоденна заробітна плата позивача складає 407,89грн. (заробітна плата за фактично відпрацьовані протягом двох місяців (серпень-вересень 2016р.), що передують події звільнення, робочі дні в загальному розмірі 16723,47грн. ділиться на число відпрацьованих робочих днів за два вищевказаних місяці в кількості 41 днів). Середньомісячне число робочих днів позивача складає 41 робочих днів (сумарне число робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, тобто за серпень-вересень 2016р. із урахуванням святкових та вихідних днів, в кількості 41 днів ділиться на 2).

Затримка розрахунку відповідача перед позивачем за період з 17.10.2016р. по 20.06.2017р., тобто станом на час винесення судом цього рішення, складає 169 робочих днів, які обраховані із урахуванням постанови Верховного Суду України від 21.01.2015 року по справі № 6-195цс134.

Отже, 169 робочих днів затримки слід помножити на 407,89грн. середньоденної заробітної плати позивача, що складає 68933,41грн. середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Разом з тим, суд визначає розмір середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні з урахуванням розміру спірної суми, на яку працівник мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи. Тобто застосування принципу співмірності при визначенні розміру відшкодування працівникові середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є правом суду. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 06 липня 2016 року по справі № 6-1207цс16.

Суд приходить до висновку про необхідність застосування принципу співмірності при визначенні розміру відшкодування позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні із урахуванням розміру спірної суми заробітної плати , компенсації за невикористану відпустку та вихідної допомоги, яка складає у загальному розмірі9283,21грн., що підтверджується довідкою №04-17 від 23.01.2017р., яка міститься в матеріалах справи, та яка є значно меншою порівняно із середнім заробітком в сумі 68933,41грн..

Отже, з відповідача на користь позивача слід стягнути суму середнього заробітку за весь час затримки по день винесення цього рішення судом в розмірі 18566,42грн., що складає 200% від суми невиплаченої заробітної плати. Саме така сума, на думку суду, є достатньою, співмірною та справедливою сумою середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.

Стосовно вимоги позивача ОСОБА_1 щодо допущення негайного виконання рішення суду, суд зазначає, що ст. 367 ЦПК України передбачено виключні підстави для негайного виконання судових рішень, згідно з положеннями якої вона не розповсюджується на судові рішення у справах про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а лише на присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, у зв'язку з чим, дана позовна вимога не підлягає задоволенню.

Таким чином , у судовому засіданні було встановлено , що факти, викладені позивачем ОСОБА_1 в обґрунтування позову знайшли своє часткове підтвердження в матеріалах справи. При цьому суд критично відноситься до посилань представника відповідача, щодо відсутності вини з приводу нестачі коштів на рахунку підприємства, адже чинним законодавством України встановлено, що сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. Отже, з урахуванням вищевикладеного, позовна заява ОСОБА_1 до КП Міжнародний аеропорт Сєвєродонецьк про стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати, підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Оскільки позивача ОСОБА_1 звільнено від сплати судового збору, то судовий збір у розмірі 640грн. підлягає стягненню з відповідача КП Міжнародний аеропорт Сєвєродонецьк в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 7 , 10 , 11 , 12 , 27 , 31 , 57 , 60 , 88, 199 , 212-215 , 223, 367 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства Міжнародний аеропорт Сєвєродонецьк про стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати за період з 18.10.2016р. по 14.06.2017р. у розмірі 66486,07грн., допущення судового рішення до негайного виконання, задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства Міжнародний аеропорт Сєвєродонецьк (код ЄДРПОУ 39852569) на користь ОСОБА_1, 11.06.1985р.н., і.н. НОМЕР_1, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 17.10.2016р. по 20.06.2017р. у розмірі 18566,42грн..

Стягнути з Комунального підприємства Міжнародний аеропорт Сєвєродонецьк (код ЄДРПОУ 39852569) на користь держави судовий збір у розмірі 640грн..

У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Сєвєродонецький міський суд , шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя