Ухвала

від 20.06.2017 по справі 808/357/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

20 червня 2017 рокусправа № 808/357/17 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Мельника В.В. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія Добра Хата до Головного управління ДФС у Запорізькій області, третя особа: ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ Торгівельна компанія Добра Хата звернулася до суду з вищевказаним позовом в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 09.11.2016 № 0002331401, № 0002341401.

В обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність висновків податкового органу щодо не встановлення факту реальності господарських операцій з ТОВ Фірма Профіт Груп та ФОП ОСОБА_1, враховуючи той факт що податковим органом не було взято до уваги наявність усіх первинних документів що підтверджують реальність вказаних операцій. Крім того позивач не може нести відповідальність за дотримання податкової дисципліни третіми особами, які не були безпосередньо контрагентами позивача у господарських операціях, які були предметом перевірки контролюючого органу.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 22 березня 2017 року позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням ГУ ДФС у Запорізькій області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила постанову суду скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначає, що в ході проведеної перевірки встановлено , що у контрагентів ТОВ Фірма Профіт Груп , які надавали послуги з перевезення не встановлено придбання послуг з транспортування (перевезення) товарів та/або послуг оренди транспортних засобів та не встановлено наявність власних основних фондів , що у свою чергу, виключає, можливість оцінки подальшого використання спірних послуг у діяльності позивача та позбавляє позивача права на формування податкового кредиту. Крім того договір найму ( оренди) транспортного засобу укладений між позивачем та ОСОБА_1 був нотаріально посвідчений і зміни до нього та розірвання також повинні бути нотаріально посвідчені, а тому у період з 01.01.2013 по 15.06.2016 року (кінцевий термін договору) автомобіль був у користування позивача і акти виконаних робіт, які складенні на перевезення вантажів не можуть бути враховані в якості підтверджуючих первинних документів, на підставі яких позивач може віднести такі витрати до операційних.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ТОВ Торгівельна компанія Добра Хата просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник податкового органу підтримавла вимоги апеляційної скарги з викладених у ній підстав, представник ТОВ Торгівельна компанія Добра Хата просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що контролюючим органом було проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ Торгівельна компанія Добра Хата (код ЄДРПОУ 36878689) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 р. по 30.06.2016р., та з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску за період з 01.01.2011 р. по 30.06.2016 р..

За результатами перевірки складено акт від 24.10.2016 № 096/08-01-14-01/36878689, яким встановлено, що ТОВ ТК Добра Хата в порушення:

- п.198.3, п.198.6 ст.198 п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст.200, п.201.4 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), занижено податок на додану вартість за період з 01.01.2013 р. по 30.06.2016р. на загальну суму 3 584 068 грн. та завищено суму від'ємного значення (у рядку 24 податкових декларацій з ПДВ за травень 2015р. - грудень 2015р., з урахуванням р.21 уточнюючих розрахунків за вересень 2015р. - грудень 2015р.), на загальну суму 398 944 грн.

Такі висновки відповідач зробив в результаті надання оцінки господарським операціям позивача з ТОВ Фірма Профіт Груп з придбання цукру та ФОП ОСОБА_1 з придбання послуг з перевезення, які відповідач вважає такими, що не відбулися.

На підставі висновків акта перевірки відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення від 09.11.2016 №0002331401, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 4379410,00 грн., з яких основний платіж - 3583528,00 грн. та штрафні санкції - 895882 грн.; №0002341401, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на 398944 грн.

За результатами адміністративного оскарження вказані податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Висновків про допущенні порушення податкового законодавства контролюючий орган виходив з безтоварності операцій з придбання позивачем цукру у ТОВ Фірма Профіт Груп у зв'язку з тим, що у контролюючого органу виникли сумніви щодо можливості здійснення господарської діяльності ТОВ Олантіс , ТОВ Валді Торг , ТОВ Равена Плюс , ТОВ Аледор - Торг , ТОВ Етек Сервіс , ТОВ Віва-Торг , ТОВ Авангард 2015 . Також контролюючий орган зазначає, що ФОП ОСОБА_1 не міг надавати позивачу послуги з перевезення вантажів автомобілем марки MAN, моделі 26.464, тип вантажний бортовий, 2001 року випуску, об'єм двигуна 12816, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4, колір червоний, реєстраційний номер НОМЕР_3, оскільки вказаний автомобіль згідно нотаріально посвідченого договору оренди від 16.05.2011 ФОП ОСОБА_1 передав в оренду позивачу, а тому автомобіль знаходився у користуванні останнього.

Так у перевіряємий період, між позивачем та ТОВ Фірма Профіт Груп укладено договір поставки №ПГС-3-01/04/2014 від 01.04.2014 (а.с.3-8 том 2).

За умовами вказаного договору ТОВ Фірма Профіт Груп (Постачальник) зобов'язується в порядку та на умовах визначених цим договором поставити у власність ТОВ ТК Добра Хата (Покупець) цукор - пісок. Асортимент, кількість, дата поставки, ціна та загальна вартість партії Товару вказується у Специфікації, яка є невід'ємною частиною цього Договору, та відповідних товарно-транспортних (ж/д), видаткових накладних (надалі - Накладні). Поставка Товару за цим Договором здійснюється на умовах EXW (склад Продавця) згідно Міжнародним правилам інтерпретації комерційних термінів (ІНКОТЕРМС 2010), якщо інші умови не вказані Покупцем у Специфікації, яка є невід'ємною частиною цього Договору. Адреса відвантаження Товару (місце поставки): 61046, м. Харків, вул. Єнакіївська, 15, якщо інше місце не вказано у Специфікації.

За вимогою Покупця під час відвантаження Товару повинні бути надані такі документи: видаткова та податкова накладна; оригінал рахунку - фактури; копія сертифіката відповідності; копія гігієнічного висновку.

Відповідно до п. 7.1 договору, поставка товару здійснюється постачальником протягом 3-х календарних днів від дати отримання заявки від покупця.

На виконання вищезазначеного договору, ТОВ Фірма Профіт Груп поставило, а ТОВ ТК Добра Хата прийняло та оплатило товар - цукор.

Виконання умов вищевказаного договору підтверджується актами звіряння розрахунків, специфікаціями, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, договорами зберігання, актами надання послуг зі зберігання, шляховими листами (а.с.9-217 том 2, а.с.5-92 том 3, а.с.48-115 том 6).

Розрахунки між сторонами проведено в безготівковому порядку, на підтвердження чого позивач надав копії банківських виписок (а.с.171-226 том 3, а.с.2-47 том 6).

ТОВ Фірма Профіт Груп виписало та надало позивачу податкові накладні, на підставі яких позивачем суми ПДВ включено до податкового кредиту (а.с.93-170 том 3, а.с.2-204 том 4, том 5).

Придбаний позивачем у ТОВ Фірма Профіт Груп цукор позивач використав в своїй господарській діяльності, на підтвердження чого надав рішення про реєстрацію потужностей виробництва, висновки санітарно-епідеміологічної експертизи, штатні розклади зі змінами, договори оренди нежилих приміщень, сертифікати відповідності, звіти по проводках (а.с.3-136 том 7), обороти по рахунках (том 8); паспорти на обладнання для фасування, накладні на оприбуткування цукру, вимоги-накладні не випуск на виробництво, накладні на передачу готової продукції, матеріали інвентаризації, документи щодо реалізації цукру (томи 15-19).

Відповідно до ст.185, ст. 188-189, ст.198, 201 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів, місце надання яких знаходиться на митній території України; поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість; платник податків зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка є підставою для віднесення вказаної в ній суми податку на додану вартість до податкового кредиту Покупця.

Підпунктом 198.3 ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 даного кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст.198 ПКУ вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

У відповідності до приписів п.201.1, п.201.4., п.201.10, ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний виписати податкову накладну у двох екземплярах та надати покупцю податкову накладну, що має містити визначені за законом певні реквізити, у т. ч. ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні.

Відповідно до п.п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що наявність у позивача, податкових та видаткових накладних по господарськими операціями, що перевірялися, а також відповідних розрахункових документів, дані яких враховані та відображені у бухгалтерському та податковому обліку позивача повністю підтверджують законність нарахування ТОВ ТК Добра Хата відповідних сум прибутку, валових витрат, нарахування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, а також підтверджують факт здійснення господарських операцій позивача з придбання у контрагента послуг на підставі яких відповідні суми ПДВ у складі вартості придбаних послуг були включені до податкового кредиту.

Вказані первинні документи відповідають ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні

Відповідно до п.200.1-200.4 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті і перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг, а залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, як випливає з вищенаведеного, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладання штрафних санкцій.

Висновками перевірки та судом першої інстанції не встановлено жодного фактичного порушення позивачем вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту, від'ємного значення ПДВ та на подальше отримання бюджетного відшкодування.

Реальність господарських операцій по вказаним у акті перевірці контрагентам підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, розрахунковими документами, товарно-транспортними накладними, шляховими листами, актами надання послуг зі зберігання.

Придбаний позивачем товар був використаний ним у власній господарській діяльності.

Посилання податкового органу на відсутність у контрагентів позивача можливостей для надання послуг в силу відсутності основних засобів та персоналу не може свідчити про нереальність угод через те, що укладення трудового договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі надання послуг та поставки товару, податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит та на формування валових витрат в залежності від того, за яких ресурсів (власних або залучених) надавалися послуги або здійснювалася поставка товару постачальником.

Судом першої інстанції вірно відхилено доводи податкового органу щодо відсутності у ТОВ Олантіс , ТОВ Валді Торг , ТОВ Равена Плюс , ТОВ Аледор - Торг , ТОВ Етек Сервіс , ТОВ Віва-Торг , ТОВ Авангард 2015 власних основних фондів та непідтвердження придбання з транспортування або послуг оренди транспортних засобів, оскільки позивач із зазначеними підприємствами договірних відносин не мав, вони лише зазначені у товарно-транспортних накладних як перевізники товару.

За таких обставин платник податків (покупець товарів) не має обов'язку, повноважень та можливості здійснювати контроль за дотриманням продавцем вимог законодавства, впливати на його господарські відносини з іншими контрагентами (в даному випадку - перевізниками), і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за вчинені продавцем або його посадовими особами порушення. Допущені постачальником порушення вимог законодавства при веденні господарської діяльності не впливають на право покупця на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого (нарахованого) ПДВ.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на валові витрати та податковий кредит.

Зазначені факти свідчать на користь висновку суду першої інстанції щодо підтвердження реальності спірних господарських операцій, крім того відсутність деяких документів, а так само помилки в їх заповненні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, в той час як з інших даних вбачається фактичний рух активів та зміна у капіталі позивача у зв'язку з його господарською діяльністю.

Згідно з висновків акту перевірки правочини, вчинені позивачем, відповідач кваліфікує як такі, що не направлені на реальне настання правових наслідків, а отже визнає їх нікчемними. Проте, за приписами ст. 234 ЦК України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, є фіктивним. Фіктивний правочин визнається недійсним судом. Між тим, відповідач не наведено посилань на судові рішення щодо недійсності вчинених позивачем правочинів як фіктивних або інших доказів щодо фіктивності здійснюваної позивачем діяльності. Таким чином, відповідач невірно застосовує норми чинного законодавства України в частині кваліфікації вчинених позивачем правочинів.

Також 16.05.2011 між позивачем та ФОП ОСОБА_1 укладено та нотаріально посвідчено договір найму (оренди) транспортного засобу (а.с.9-10 том 9). За вказаним договором ФОП ОСОБА_1 передав позивачу в оренду автомобіль марки MAN, моделі 26.464, тип вантажний бортовий, 2001 року випуску, об'єм двигуна 12816, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4, колір червоний, реєстраційний номер НОМЕР_3 (а.с.11 том 9).

Водночас 07.09.2015 між позивачем та ФОП ОСОБА_1 підписано акт приймання-передачі до Договору найму (оренди) транспортного засобу від 16.05.2011 (а.с.7 том 9), відповідно до якого ТОВ ТК Добра Хата повернуло ФОП ОСОБА_1 у належному стані транспортний засіб марки MAN, модель 26.464,рік випуску 2001, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4, колір червоний, реєстраційний номер НОМЕР_3.

10.09.2015 між позивачем (замовник) та ФОП ОСОБА_1 (перевізник) укладено договір перевезення № 2 (а.с.4-6 том 9), згідно якого перевізник зобов'язується перевозити вантаж згідно з заявкою до місця призначення і видавати його вантажоотримувачу у відповідності до заявки замовника, а замовник зобов'язується оплатити плату за перевезення.

Позивач починаючи з вересня 2015 року включав до податкового кредиту суми ПДВ по господарських операціях з придбання послуг з перевезення у ФОП ОСОБА_1 При цьому в періоді придбання позивачем у ФОП ОСОБА_1 послуг з перевезення вантажів, позивач орендну плату не сплачував; ФОП ОСОБА_1 при розрахунку податкових зобов'язань враховував суми, отримані від позивача як плата за послуги з перевезення вантажів.

Надання послуг з перевезення вантажів з ФОП ОСОБА_1 підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг), заявками на перевезення вантажів, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, банківськими виписками, актами звірки взаєморозрахунків (а.с.12-188 том 9, том 10, том 11).

В матеріалах справи наявні докази реєстрації ФОП ОСОБА_1 суб'єктом підприємницької діяльності та платником ПДВ, трудовий договір з ОСОБА_3, акти приймання-передачі, договір перевезення, декларації єдиного податку та з ПДВ, докази проведення розрахунків, акти, заявки, товарно-транспортні накладні (а.с.18-211 том 12, том 13, том 14).

За таких обставин суд першої інстанції вірно зазначив про хибність висновків органу ДФС про одночасну дію Договору найму (оренди) транспортного засобу від 16.05.2011 та Договору перевезення №2 від 10.09.2015, укладених між ТОВ ТК Добра Хата та ФОП ОСОБА_1, оскільки незважаючи на те, що розірвання договору оренди транспортного засобу не було нотаріально посвідчено, об'єкт оренди - автомобіль марки MAN, реєстраційний номер НОМЕР_3, фактично орендарем був повернутий орендодавцю 07.09.2015, орендна плата не сплачувалася.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанцій про те, що відповідачем не підтверджено правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 березня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі ухвала складена 21 червня 2017 року.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: С.В. Сафронова