Постанова

від 21.01.2021 по справі 808/357/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2021 року

м. Київ

справа № 808/357/17

адміністративне провадження № К/9901/36517/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білоуса О.В.,

суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 березня 2017 року та на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія Добра Хата до Головного управління ДФС у Запорізькій області, третя особа - ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

ТОВ Торгівельна компанія Добра Хата (далі - Товариство) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до ГУ ДФС у Запорізькій області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 9 листопада 2016 року №0002331401 та №0002341401.

В обґрунтування позовних вимог посилалося на безпідставність висновків податкового органу щодо не встановлення факту реальності господарських операцій з ТОВ Фірма Профіт Груп та ФОП ОСОБА_1 , враховуючи той факт що податковим органом не взято до уваги наявність усіх первинних документів, що підтверджують реальність вказаних операцій. Крім того, Товариство не може нести відповідальність за дотримання податкової дисципліни третіми особами, які не були безпосередньо контрагентами позивача у господарських операціях, які були предметом перевірки контролюючого органу.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 22 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року, позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції, ГУ ДФС у Запорізькій області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, а в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ Торгівельна компанія Добра Хата з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013р. по 30.06.2016р., та з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску за період з 01.01.2011р. по 30.06.2016р.

За результатами перевірки складено акт від 24.10.2016 №096/08-01-14-01/36878689, яким встановлено, що ТОВ ТК Добра Хата в порушення:

- п.198.3, п.198.6 ст.198 п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст.200, п.201.4 ст. 201 ПК України, занижено податок на додану вартість за період з 01.01.2013р. по 30.06.2016р. на загальну суму 3 584 068 грн та завищено суму від`ємного значення (у рядку 24 податкових декларацій з ПДВ за травень 2015р. - грудень 2015р., з урахуванням р.21 уточнюючих розрахунків за вересень 2015р. - грудень 2015р.), на загальну суму 398 944 грн.

Такі висновки відповідач зробив у результаті надання оцінки господарським операціям позивача з ТОВ Фірма Профіт Груп з придбання цукру та ФОП ОСОБА_1 з придбання послуг з перевезення, які відповідач вважає такими, що не відбулися.

На підставі висновків акта перевірки відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення від 9 листопада 2016 року №0002331401, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 4 379 410 грн, з яких основний платіж - 3 583 528 грн та штрафні санкції - 895 882 грн; №0002341401, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ на 398 944 грн.

Не погодившись з вказаними рішеннями відповідача, Товариство звернулось до суду з позовом.

Задовольнивши позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що наявність у позивача, податкових та видаткових накладних по господарським операціям, що перевірялися, а також відповідних розрахункових документів, дані яких враховані та відображені у бухгалтерському та податковому обліку позивача повністю підтверджують законність нарахування ТОВ ТК Добра Хата відповідних сум прибутку, валових витрат, нарахування податкового кредиту та податкових зобов`язань з податку на додану вартість, а також підтверджують факт здійснення господарських операцій позивача з придбання у контрагента послуг на підставі яких відповідні суми ПДВ у складі вартості придбаних послуг були включені до податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Приймаючи оскаржувані податкові повідомлення - рішення, ГУ ДФС у Запорізькій області виходило із безтоварності операцій з придбання позивачем цукру у ТОВ Фірма Профіт Груп у зв`язку з тим, що у контролюючого органу виникли сумніви щодо можливості здійснення господарської діяльності ТОВ Олантіс , ТОВ Валді Торг , ТОВ Равена Плюс , ТОВ Аледор - Торг , ТОВ Етек Сервіс , ТОВ Віва-Торг , ТОВ Авангард 2015 . Також контролюючий орган зазначав, що ФОП ОСОБА_1 не міг надавати позивачу послуги з перевезення вантажів автомобілем марки MAN, моделі 26.464, тип вантажний бортовий, 2001 року випуску, об`єм двигуна 12816, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , колір червоний, реєстраційний номер НОМЕР_2 , оскільки вказаний автомобіль згідно нотаріально посвідченого договору оренди від 16.05.2011р. передано в оренду позивачу, а тому автомобіль знаходився у користуванні останнього.

Надаючи оцінку вказаним доводам ГУ ДФС у Запорізькій області, судами попередніх інстанцій встановлено, що у перевіряємий період, між позивачем та ТОВ Фірма Профіт Груп укладено договір поставки №ПГС-3-01/04/2014 від 01.04.2014р. (а.с.3-8 том 2).

За умовами вказаного договору ТОВ Фірма Профіт Груп (Постачальник) зобов`язується в порядку та на умовах визначених цим договором поставити у власність ТОВ ТК Добра Хата (Покупець) цукор - пісок. Асортимент, кількість, дата поставки, ціна та загальна вартість партії Товару вказується у Специфікації, яка є невід`ємною частиною цього Договору, та відповідних товарно-транспортних (ж/д), видаткових накладних (надалі - Накладні). Поставка Товару за цим Договором здійснюється на умовах EXW (склад Продавця) згідно Міжнародним правилам інтерпретації комерційних термінів (ІНКОТЕРМС 2010), якщо інші умови не вказані Покупцем у Специфікації, яка є невід`ємною частиною цього Договору. Адреса відвантаження Товару (місце поставки): 61046, м. Харків, вул. Єнакіївська, 15, якщо інше місце не вказано у Специфікації.

За вимогою Покупця під час відвантаження Товару повинні бути надані такі документи: видаткова та податкова накладна; оригінал рахунку - фактури; копія сертифіката відповідності; копія гігієнічного висновку.

Відповідно до п.7.1 договору, поставка товару здійснюється постачальником протягом 3-х календарних днів від дати отримання заявки від покупця.

На виконання вищезазначеного договору, ТОВ Фірма Профіт Груп поставило, а ТОВ ТК Добра Хата прийняло та оплатило товар - цукор.

Виконання умов вищевказаного договору підтверджується актами звіряння розрахунків, специфікаціями, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, договорами зберігання, актами надання послуг зі зберігання, шляховими листами (а.с.9-217 том 2, а.с.5-92 том 3, а.с.48-115 том 6).

Розрахунки між сторонами проведено в безготівковому порядку, на підтвердження чого позивач надав копії банківських виписок (а.с.171-226 том 3, а.с.2-47 том 6).

ТОВ Фірма Профіт Груп виписало та надало позивачу податкові накладні, на підставі яких позивачем суми ПДВ включено до податкового кредиту (а.с.93-170 том 3, а.с.2-204 том 4, том 5).

Придбаний позивачем у ТОВ Фірма Профіт Груп цукор позивач використав у своїй господарській діяльності, на підтвердження чого надав рішення про реєстрацію потужностей виробництва, висновки санітарно-епідеміологічної експертизи, штатні розклади зі змінами, договори оренди нежилих приміщень, сертифікати відповідності, звіти по проводках (а.с.3-136 том 7), обороти по рахунках (том 8); паспорти на обладнання для фасування, накладні на оприбуткування цукру, вимоги-накладні на випуск (внутрішнє переміщення) на виробництво, накладні на передачу готової продукції, матеріали інвентаризації, документи щодо реалізації цукру (томи 15-19).

Відповідно до ст.185, ст.188-189, ст.198, 201 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів, місце надання яких знаходиться на митній території України; поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість; платник податків зобов`язаний надати покупцю податкову накладну, яка є підставою для віднесення вказаної в ній суми податку на додану вартість до податкового кредиту Покупця.

П.198.3 ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 даного кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п.198.2 ст.198 ПКУ вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до приписів п.201.1, п.201.4., п.201.10, ст.201 ПК України, платник податку зобов`язаний виписати податкову накладну у двох екземплярах та надати покупцю податкову накладну, що має містити визначені за законом певні реквізити, у т.ч. ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно із п.201.11 ст.201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п.200.1-200.4 ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті і перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг, а залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладання штрафних санкцій.

Судами попередніх інстанцій та висновками перевірки не встановлено фактичного порушення Товариством вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло його права на формування податкового кредиту, від`ємного значення ПДВ та на подальше отримання бюджетного відшкодування.

Придбаний позивачем товар був використаний ним у власній господарській діяльності.

Посилання податкового органу на відсутність у контрагентів позивача можливостей для надання послуг в силу відсутності основних засобів та персоналу обґрунтовано не взято судами попередніх інстанцій до уваги, оскільки таке не може свідчити про нереальність угод через те, що укладення трудового договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі надання послуг та поставки товару, податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит та на формування валових витрат в залежності від того, за яких ресурсів (власних або залучених) надавалися послуги або здійснювалася поставка товару постачальником.

Також судами першої та апеляційної інстанцій обґрунтованого відхилено доводи відповідача щодо відсутності у ТОВ Олантіс , ТОВ Валді Торг , ТОВ Равена Плюс , ТОВ Аледор - Торг , ТОВ Етек Сервіс , ТОВ Віва-Торг , ТОВ Авангард 2015 власних основних фондів та непідтвердження придбання з транспортування або послуг оренди транспортних засобів, оскільки позивач із зазначеними підприємствами договірних відносин не мав, вони лише зазначені у товарно-транспортних накладних як перевізники товару.

Платник податків (покупець товарів) не має обов`язку, повноважень та можливості здійснювати контроль за дотриманням продавцем вимог законодавства, впливати на його господарські відносини з іншими контрагентами (в даному випадку - перевізниками), і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за вчинені продавцем або його посадовими особами порушення. Допущені постачальником порушення вимог законодавства при веденні господарської діяльності не впливають на право покупця на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого (нарахованого) ПДВ.

За встановлених судами попередніх інстанцій обставин, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду погоджується, що надані позивачем та наявні у матеріалах справи документи (видаткові накладні, податкові накладні, розрахункові документи, товарно-транспортні накладні, шляхові листи, акти надання послуг зі зберігання) підтверджують правомірність формування та декларування даних податкового обліку за наслідками господарських операцій між позивачем та ТОВ Фірма Профіт Груп , які, як встановлено судами, складено за результатами проведених операцій з дотриманням вимог податкового законодавства і які містять у собі відомості щодо змісту та обсягу господарських операцій, що фактично відбулися, та які узгоджуються між собою за своїм господарсько-правовим змістом.

Також 16.05.2011р. між позивачем та ФОП ОСОБА_1 укладено та нотаріально посвідчено договір найму (оренди) транспортного засобу (а.с.9-10 том 9). За вказаним договором ФОП ОСОБА_1 передав позивачу в оренду автомобіль марки MAN, моделі 26.464, тип вантажний бортовий, 2001 року випуску, об`єм двигуна 12816, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , колір червоний, реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с.11 том 9).

Водночас 07.09.2015р. між позивачем та ФОП ОСОБА_1 підписано акт приймання-передачі до Договору найму (оренди) транспортного засобу від 16.05.2011р. (а.с.7 том 9), відповідно до якого ТОВ ТК Добра Хата повернуло ФОП ОСОБА_1 у належному стані транспортний засіб марки MAN, модель 26.464, рік випуску 2001, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , колір червоний, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

10.09.2015р. між позивачем (замовник) та ФОП ОСОБА_1 (перевізник) укладено договір перевезення №2 (а.с.4-6 том 9), згідно із яким перевізник зобов`язується перевозити вантаж згідно із заявкою до місця призначення і видавати його вантажоотримувачу відповідно до заявки замовника, а замовник зобов`язується оплатити плату за перевезення.

Позивач, як встановлено судами попередніх інстанцій, починаючи з вересня 2015 року, включав до податкового кредиту суми ПДВ по господарських операціях з придбання послуг з перевезення у ФОП ОСОБА_1 . При цьому в періоді придбання позивачем у ФОП ОСОБА_1 послуг з перевезення вантажів, позивач орендну плату не сплачував; ФОП ОСОБА_1 при розрахунку податкових зобов`язань враховував суми, отримані від позивача як плата за послуги з перевезення вантажів.

Надання послуг з перевезення вантажів з ФОП ОСОБА_1 підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг), заявками на перевезення вантажів, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, банківськими виписками, актами звірки взаєморозрахунків (а.с.12-188 том 9, том 10, том 11).

Матеріали справи містять докази реєстрації ФОП ОСОБА_1 суб`єктом підприємницької діяльності та платником ПДВ, трудовий договір з ОСОБА_2 , акти приймання-передачі, договір перевезення, декларації єдиного податку та з ПДВ, докази проведення розрахунків, акти, заявки, товарно-транспортні накладні (а.с.18-211 том 12, том 13, том 14).

Враховуючи зазначені обставини, колегія суддів касаційного суду вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано вказали на безпідставність висновків контролюючого органу про одночасну дію Договору найму (оренди) транспортного засобу від 16.05.2011р. та Договору перевезення №2 від 10.09.2015р., укладених між ТОВ ТК Добра Хата та ФОП ОСОБА_1 , оскільки незважаючи на те, що розірвання договору оренди транспортного засобу не було нотаріально посвідчено, об`єкт оренди - автомобіль марки MAN, реєстраційний номер НОМЕР_2 , фактично орендарем був повернутий орендодавцю 07.09.2015р., орендна плата не сплачувалася.

За вказаних обставин, колегія суддів Верховного Суду прийшла до висновку, що в межах даної справи оцінка доказів судами першої та апеляційної інстанцій, на підставі яких суди встановили обставини у справі, відповідає правилам оцінки доказів, зокрема правилам оцінки судом належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, вмотивованого відхилення або врахування кожного доказу.

Встановлення або визнання доведеними обставин, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішення питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, додаткова перевірка доказів відповідно до частини другої статті 341 КАС України знаходиться поза межами касаційного перегляду справи.

Доводи ж касаційної скарги фактично стосуються оцінки судами першої та апеляційної інстанцій доказів у справі та встановлення на підставі цієї оцінки обставин у справі. Оскільки порушень норм процесуального права чи помилки при застосуванні норм матеріального права судами не було допущено, доводи касаційної скарги визнаються безпідставними як такі, що зводяться до переоцінки доказів та встановлених обставин справи.

В обсязі встановлених в цій справі фактичних обставин колегія суддів вважає, що висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, правильність висновків апеляційного суду та обставин справи не спростовують.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 березня 2017 року та на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В.Білоус

Судді Н.Є.Блажівська

І.Л.Желтобрюх