Постанова

від 21.06.2017 по справі 805/1077/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Голошивець І. О.

Суддя-доповідач - Васильєва Ірина Анатоліївна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2017 року справа №805/1077/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Васильєвої І.А.

Судді: Ястребова Л.В.

Компанієць І.Д.

За участі секретаря судового засідання: Терзі Д.А.

За участі представників:

позивача - не з'явився,

відповідача - Сенникова А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року у справі № 805/1077/17-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Донбастехелектро до Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання неправомірною та скасування вимоги в частині, -

ВСТАНОВИВ:

03 лютого 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Донбастехелектро (далі - позивач, ТОВ Донбастехелектро ) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі - відповідач 1), Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі - відповідач - 2), в якому просило суд:

- визнати неправомірною та скасувати вимогу Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції від 07 листопада 2016 року № Ю-1-23 станом на 31 жовтня 2016 року щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 396 521,67 грн., в частині вимоги щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 296 719,89 грн. за звітні періоди травень 2014 року - жовтень 2015 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області в частині вимоги щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 296 719,89 грн. за вимогою Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції від 07 листопада 2016 року № Ю-1-23 станом на 31 жовтня 2016 року (том 1 арк. справи 4-5).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Донбастехелектро до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області в частині вимоги щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 296 719,89 грн. за вимогою Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції від 07 листопада 2016 року № Ю-1-23 станом на 31 жовтня 2016 року залишено без розгляду (том 2 арк. справи 17-18).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року адміністративний позов задоволений, визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 07 листопада 2016 року № Ю-1-23 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Донбастехелектро недоїмки в сумі 296 719,89 грн. за період з травня 2014 року по жовтень 2015 року (том 2 арк. справи 10, 16-23).

Не погодившись із постановою суду першої інстанції щодо оскарження вимоги в частині недоїмки в сумі 296 719,89 грн., що виникла у позивача за період з травня 2014 року по жовтень 2015 року по вимозі від 07 листопада 2016 року № Ю-1-23 відповідач подав апеляційну скаргу (далі - апелянт), в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, оскільки позивачем не надано контролюючому органу доказів звільнення останнього від сплати єдиного внеску. Крім того, відповідач вказує на те, що законодавство не передбачає автоматичного списання недоїмки, яка виникла на підставі звітності платника єдиного внеску, лише за фактом перебування на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669, де проводилась антитерористична операція, а наявність Сертифікату ТПП від 30 березня 2017 року надає право на відстрочення зобов'язань відповідно до п. 100.4 - 100.5 статті 100 Податкового кодексу України, але не списання самостійно визначених зобов'язань (том 2 арк. справи 25-26).

Апелянт у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивач до судового засідання не з'явився, на адресу суду надіслав заперечення на апеляційну скаргу, з урахуванням яких просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Дослідивши письмові матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши представника відповідача, колегія суддів встановила наступне.

Позивачем до контролюючого органу були подані звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період: з травня по грудень 2014 року, з січня по жовтень 2015 року з самостійно визначеними до сплати грошовими зобов'язаннями зі сплати страхових внесків за травень 2014 року у розмірі 8 164,68 грн., червень 2014 року - 13201,72 грн., липень 2014 року - 7 728,77 грн., за серпень 2014 року - 5 842,15 грн., вересень 2014 року - 8 903,79 грн., жовтень 2014 року - 6 352,64 грн., листопад 2014 року - 5 436,17 грн., грудень 2014 року - 5 175,99 грн., січень 2015 року - 21 541,59 грн., лютий 2015 року - 23 616,94 грн., березень 2015 року - 23 755,68 грн., квітень 2015 року - 22 300,57 грн., травень 2015 року - 22 850,07 грн., червень 2015 року - 30 081,09 грн., липень 2015 року - 27 562,95 грн., серпень 2015 року - 27 211,68 грн., вересень 2015 року - 27 101,21 грн., жовтень 2015 року - 12 402,46 грн. (том 1 арк. справи 55-230).

У зв'язку з несплатою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування Мар'їнською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області 07 листопада 2016 року, позивачу виставлено вимогу № Ю-1-23 про сплату боргу (недоїмки) в сумі 396 521,67 грн., з якої недоїмка в сумі 318 737,30 грн., пеня в сумі 45 308,86 грн., та штраф 32 475,51 грн, до складу якої окрім викладеного входить сума недоїмки зі сплати єдиного внеску у розмірі 296 719,89 грн. за період: з травня 2014 року по листопад 2015 року (том 1 арк. справи 7) з застосуванням якої не згоден позивач, з огляду на що він звернувся зі скаргою до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, за результатами розгляду якої Головним управління Державної фіскальної служби у Донецькій області прийнято рішення від 21 грудня 2016 року № 7368/10/05-99-10-01-12-1, відповідно до якого скарга позивача залишена без задоволення, а оскаржувана вимога без змін (том 1 арк. справи 8-12).

Як встановлено судом, позивачем не сплачений єдиний внесок за період: з травня 2014 року по жовтень 2015 року, що він обґрунтовує проведенням на території Донецької області антитерористичної операції, на час проведення якої діє Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції № 1669, який звільняє позивача від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за умови наявності у останнього Сертифікату ТПП, на підтвердження чого додав до матеріалів справи Сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати України від 30 липня 2014 року (вих. № 2060/05-4) про форс-мажорні обставини, виданий Товариству з обмеженою відповідальністю Донбастехелектро яким засвідчено позивачу настання обставин непереборної сили з 14 травня 2014 року (том 2 арк. справи 6-7).

Тобто звернення позивача до суду обумовлено незгодою з вимогою відповідача в частині сплати єдиного внеску (недоїмки) за період з травня 2014 року по жовтень 2015 року в розмірі 296 719,89 грн., оскільки позивач вважає, що він звільнений від виконання обов'язку щодо сплати єдиного внеску відповідно до положень Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в рамках Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , дослідження чого і є спірним у даній справі.

З приводу цього колегія суддів зауважує, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи від 04 липня 2013 року № 406-VII до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 2464-VI (далі - Закон №2464-VI) та ПК України внесено зміни, відповідно до яких право адміністрування єдиного внеску, яке раніше було у органів Пенсійного фонду України, передано органам доходів і зборів.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону № 2464-VI його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (п.2 ч.1 ст.1 Закону № 2464-VI).

Частиною 2 статті 6 Закону № 2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції № 1669-VII, який набув чинності 15 жовтня 2014 року та визначав тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до статті 1 вказаного Закону встановлено, що територією проведення антитерористичної операції є територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону України 1669 внесено зміни до Закону України від 8 липня 2010 року № 2464 Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а саме підпункт б) розділ VIII Прикінцеві та перехідні положення було доповнено пунктом 9-3 (який згідно з Законом України від 02.03.2015 р. № 219-VІІІ перейменований в пункт 9-4) такого змісту:

9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються .

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу .

Тобто, в силу положень п. 9-3 Розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464, який надалі вважається пунктом 9-4 законодавець має на увазі, що позивач звільняється від виконання зобов'язань платника єдиного внеску, встановлених частиною 2 статті 6 ЗУ № 2464 тільки в частині своєчасності та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, а не звільнятись від сплати єдиного внеску взагалі.

При цьому з наведених приписів вбачається, що у вказаних платників єдиного внеску недоїмка виникає у загальному порядку, але у подальшому така недоїмка підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу. Звільнення платників єдиного внеску від виконання передбачених Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування обов'язків не звільняє орган доходів і зборів від обов'язку надсилати платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Подальше виконання спірної вимоги не є предметом розгляду цієї справи, оскільки в межах цієї справи розглядається правомірність прийняття (формування) спірної вимоги відповідачем на підставі даних картки платника - позивача, які були сформовані згідно звітності самого позивача.

У спірній вимозі позивачем не оскаржуються пеня або штрафи, а тільки недоїмка, порядок списання якої передбачений Податковим кодексом України.

А тому колегія суддів вважає безпідставними посилання позивача на п.9-3 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція як на підставу скасування спірної вимоги, оскільки, незалежно від розповсюдження на позивача вказаних приписів, вони не звільняють органи доходів і зборів від виконання обов'язку щодо формування вимог про сплату недоїмки на підставі самостійно наданої платниками звітності.

З урахуванням викладеного, у зв'язку з неприйняттям наведених обставин до уваги, колегія суддів робить висновок, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що відповідно до вимог статті 202 КАС України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового про відмову у задоволенні позовних вимог.

Всі здійснені документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору підлягають розподілу відповідно до вимог статті 94 КАС України.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину.

Керуючись статтями 195, 196, 197, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року у справі № 805/1077/17-а, - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2017 р. у справі № 805/1077/17-а, - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Донбастехелектро до Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання неправомірною та скасування вимоги в частині.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Постанова у повному обсязі складена 21 червня 2017 року.

Головуючий суддя І.А. Васильєва

Суддів: І.Д. Компанієць

Л.В. Ястребова