Ухвала

від 21.06.2017 по справі 809/1811/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2017 рокуЛьвів№ 876/1967/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Костіва М.В.

суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Отинійська пересувна механізована колона №150 на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.01.2017 року в справі №809/1811/16 за позовом Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до Публічного акціонерного товариства Отинійська пересувна механізована колона №150 про стягнення податкового боргу,

встановив:

У грудні 2016 року позивач - Коломийська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Івано-Франківській області - звернувся в суд з позовом до Публічного акціонерного товариства Отинійська пересувна механізована колона №150 в якому, з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просив стягнути з відповідача податковий борг в сумі 577489,55 грн.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.01.2017 року адміністративний позов задоволено повністю: стягнуто з Публічного акціонерного товариства Отинійська пересувна механізована колона №150 (код 01037560) в дохід бюджету податковий борг в сумі 577489 (п'ятсот сімдесят сім тисяч чотириста вісімдесят дев'ять) грн. 55 коп. з розрахункових рахунків у фінансових установах, які обслуговують Публічне акціонерне товариство Отинійська пересувна механізована колона №150 , та за рахунок належних йому готівкових коштів.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, Публічне акціонерне товариство Отинійська пересувна механізована колона №150 оскаржило його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову. Вказує, зокрема, на недодержання строків та порядку звернення позивача до суду з позовом, оскільки відповідно до положень п.95.2 ст.95 ПК України таке право виникає у податкового органу після спливу 60-денного строку з моменту вручення податкової вимоги.

На підставі п.1 ч.1 ст. 197 КАС розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю - доповідача, проаналізувавши доводи апелянта та вивчивши матеріали справи у їх сукупності, апеляційний суд дійшов переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Суд встановив та матеріалами справи підтверджується, що Коломийською ОДПІ було проведено планову виїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2008 по 31.03.2010, за результатами якої складено акт від 21.06.2010 №1556/231/01037560.

На підставі акта перевірки позивачем винесено податкові повідомлення-рішення форми Р від 30.06.2010 №0004842310/0 на суму 652500,00 грн., з якого 435000,00 грн. - основного платежу, 217500,00 грн. - штрафних санкцій, податкове повідомлення-рішення форми Р від 28.07.2010 №0004842310/1 на суму 652500,00 грн., з якого 435000,00 грн. - основного платежу, 217500,00 грн. - штрафних санкцій.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.06.2016 року (залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2016) визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0004842310/0 від 30.06.2010 у частині визначення суми податкового зобов'язання в розмірі 75000,00 грн., у тому числі за основним платежем - 50000,00 грн., за штрафними санкціями - 25000,00 грн. та визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0004842310/1 від 28.07.2010 у частині визначення суми податкового зобов'язання в розмірі 75000,00 грн., у тому числі за основним платежем - 50000,00 грн., за штрафними санкціями - 25000,00 грн.

Згідно з частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, утворює податковий борг.

Податковий борг відповідача підтверджується податковими повідомленнями - рішеннями від 30.06.2010 №0004842310/0 та від 28.07.2010 №0004842310/1.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду не надав.

Як вбачається з матеріалів справи, Коломийською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС в Івано-Франківській області надсилалася відповідачу податкова вимога форми Ю1 за №1/507 від 20.12.2010 на суму 4637,14 грн.

Пунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 Податкового кодексу України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до вимог яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування немає.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Отинійська пересувна механізована колона №150 залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.01.2017р. в справі №809/1811/16 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М. В. Костів судді Н. В. Бруновська Р. М. Шавель