Ухвала

від 13.06.2017 по справі 804/7876/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" червня 2017 р. К/800/48337/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого суддіБорисенко І.В. суддів Бухтіярової І.О. за участю секретаря та представників сторін: від позивача від відповідача Веденяпіна О.А. Титенко М.П. Кравченко Л.С. Борсук О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2013 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2014 у справі № 804/7876/13-а за позовом Державного підприємства Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова звернулося з адміністративним позовом, в якому просить визнати дії Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську ДПС, вчинені під час проведення перевірки з 24.12.2012 по 15.01.2013, протиправними. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.02.2013 № 0000031400 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 4088,75 грн., від 07.2.2013 № 0000041400 про зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість в сумі 244771,00 грн., від 07.02.2013 № 0000071400 про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 3026658,61 грн., від 24.04.2013 № 0000421402 про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 3021067,49 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2013 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську ДПС, вчинені під час проведення перевірки Державного підприємства Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова з 24.12.2012 по 15.01.2013. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську ДПС від 07.02.2013 № 0000031400 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 4088,75 грн. та від 07.02.2013 № 000004140 про зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість в сумі 244771,00 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 24.04.2013 № 0000421402 про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 3021067,49 грн. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2014 постанову суду першої інстанції скасовано в частині визнання протиправними дій Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську ДПС, вчинених під час проведення перевірки Державного підприємства Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова з 24.12.2012 по 15.01.2013, та відмовлено в задоволенні позову в цій частині. У решті постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2013 залишено без змін.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині визнання протиправними податкових повідомлень-рішень, скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову повністю, оскільки вважає, що постанову суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанцій було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В частині відмови в задоволенні позовних вимог судові рішення по справі позивачем не оскаржувались.

На підставі розпорядження керівника апарату від 30.11.2016 № 1304 та відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.12.2016 справа № 804/7876/13-а перерозподілена на суддю Борисенко І.В.

У судовому засіданні представником відповідача заявлено клопотання про заміну відповідача (Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів) його правонаступником - Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби.

Суд касаційної інстанції, розглянувши заявлене клопотання, дійшов висновку про його обґрунтованість та необхідність задоволення.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську ДПС (правонаступником якої є Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів) провела документальну позапланову виїзну перевірку Державного підприємства Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні господарських операцій у грудні 2010 року з ПП А-ПРАЙМ , у липні 2010 року з ТОВ Металургійна регіональна мережа , у листопаді 2009 року з ТОВ Светотехника-Херсон , у листопаді, грудні 2010 року з ТОВ ВКП Омега-Спктр , у листопаді 2010 року з ПП Мірсан-Сервіс , у жовтні 2009 року з ТОВ НВП Ременергосервіс , у червні 2010 року з ТОВ Восток Інвест Метал , у серпні 2010 року з ТОВ Санриз , у жовтні, листопаді, грудні 2010 році з ТОВ Веста Дніпро , у жовтні 2010 року з ПП Модус-плюс , у жовтні 2010, квітні 2011 року з ТОВ Ева-Дніпро , у грудні 2010 з ТОВ АПК Співдружнічсть , у червні-липні 2010 році з ТОВ Бренд строй , у листопаді 2010 року з ТОВ Юніфест-Девелопмент , у липні 2010 року з ПП Сталь-маш , у липні 2010 року з ТОВ Антраль , у вересні, грудні, липні 2009 року з ПП Сервіс транс-Н-08 , у жовтні 2009 року з ПП Універсал н , у липні 2009 року з ПП Спецпромтехніка , у березні 2008 року з ПП Славутич-Сігма Н .

За результатами перевірки Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську ДПС складала акт від 22.01.2013 № 41/14-0/14308368, а на підставі названого акта перевірки - податкові повідомлення-рішення:

- від 07.02.2013 № 0000031400 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 4088,75 грн., в т.ч. в сумі 3271,00 грн. за основним платежем та в сумі 817,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- від 07.02.2013 № 0000041400 про зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість в сумі 244771,00 грн. за періоди: липень-грудень 2009 року, січень 2010 року, серпень, вересень, грудень 2010 року та січень 2011 року;

- від 07.02.2013 № 0000071400 про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 3026658,61 грн. за 2008 рік, І квартал 2009 року, півріччя 2009 року, ІІІ квартали 2009 року, 2009 рік, І квартал 2010 року, півріччя 2010 року, ІІІ квартали 2010 року, 2010 рік, І, ІІ, ІІІ, IV квартали 2011 року, І, ІІ, ІІІ квартали 2012 року.

За результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 07.02.2013 № 0000071400 прийнято рішення від 18.04.2013 № 7452/10/10 -233 про скасування податкового повідомлення-рішення від 07.02.2013 № 0000071400 в частині зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 5591,12 грн.

Позивачу направлено нове податкове повідомлення-рішення від 24.04.2013 № 0000421402 про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 3021067,49 грн.

Підставою для зменшення позивачу від'ємного значення податку на додану вартість та визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість слугували висновки, викладені в акті перевірки, про порушення позивачем вимог пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість .

Підставою для зменшення позивачу від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток слугували висновки, викладені в акті перевірки, про порушення позивачем вимог пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України.

Податковий орган вважає, що позивач не має права на валові витрати/витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, та на податковий кредит за операціями з придбання товарів (послуг), оскільки щодо контрагентів - постачальників позивача в ході перевірки виявлені наступні обставини.

- ТОВ Єва-Дніпро не знаходиться за юридичною адресою, немає трудових ресурсів та умов для здійснення господарської діяльності;

- щодо ТОВ АПК Співдружність в акті його перевірки викладено висновки про нікчемність правочину з позивачем, а в акті перевірки контрагента ТОВ АПК Співдружність - ПП Агропрайд - висновки про нікчемність правочинів;

- щодо контрагентів: ПП Мірсан-сервіс , ТОВ Светотехника-Херсон , ТОВ Восток Інвест Метал , ТОВ Юніфест-Девелопмент , ТОВ Веста-Дніпро, ПП Модус-Плюс , ПП Універсал Н , ПП Спецпромтехніка , ТОВ ВКП Омега-Спектр , ПП А-Прайм , ТОВ Санриз , ТОВ ПП Сталь-маш , ТОВ Металургійна регіональна мережа , ТОВ НВП Ременергосервіс , ТОВ Юніфест-Девелопмент , в актах їх перевірок контролюючими органами викладено висновки про нікчемність правочинів з позивачем;

- директор ТОВ Антраль ОСОБА_7 надав відділу податкової міліції СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетрвоську пояснення, згідно з якими він не має стосунку до господарської діяльності підприємства, первинні документи підприємства не підписував. При цьому в акті перевірки вказано, що пояснення директора знаходяться в матеріалах кримінальної справи;

- у ПП Сервіс транс Н-08 , ПП Універсал-Н , ПП Спецпромтехніка відсутні умови для здійснення господарської діяльності. Постановою Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 05.08.2011 у справі № 1-301/11 стосовно підсудного застосовано Закон України Про амністію . У постанові суду зазначено, що підсудний свою вину визнав повністю, погодився зі всіма обставинами у справі, встановленими на досудовому розслідуванні, з наданими доказами. Постановою встановлено та доведено, що ПП Сервіс транс-Н-08 було створено без наміру здійснення підприємницької діяльності. ПП Сервіс транс-Н-08 лише оформлювало документи фінансово-господарської діяльності, які містять недостовірні дані. У постанові від 05.08.2011 зазначено, що підсудний ОСОБА_8 є організатором організованої групи осіб, діючи умисно, спільно з членами організованої групи ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_11, вчинив зловживання службовим становищем і службове підроблення. ОСОБА_8 розробив план вчинення злочину, знайшов співучасників злочину, сформував склад організованої групи, в подальшому керував діями членів організованої групи, своїми умисними діями особисто і, охоплюючи своїм умислом всі дії інших членів організованої групи: ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_12, створив ряд суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема: ПП Універсал-Н , ПП Сервіс транс Н-08 , з метою здійснення та прикриття незаконної діяльності з переведення грошових коштів із безготівкової у готівкову форму та з метою незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість;

- щодо ТОВ Бренд строй в акті перевірки викладено висновки про нікчемність правочину з позивачем. За фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, зокрема, ТОВ Бренд Строй , порушено кримінальну справу, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України. Керівник підприємства надав пояснення щодо непричетності до реєстрації та здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства;

- ТОВ Восток Інвест Метал не знаходиться за юридичною адресою, немає достатній трудових ресурсів та умов для ведення господарської діяльності. Згідно з поясненням директора, головного бухгалтера та засновника ТОВ Восток Інвест Метал ОСОБА_13, наданими Алчевському відділу податкової міліції, він немає стосунку до господарської діяльності підприємства, документів не підписував;

- ТОВ Єва-Дніпро не знаходиться за юридичною адресою, немає трудових ресурсів та умов для здійснення господарської діяльності.

Задовольняючи позов в частині, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що наданими позивачем доказами (первинними документами) підтверджено фактичне здійснення господарських операцій та правомірність формування валових витрат/витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту з податку на додану вартість. Водночас, відповідачем не підтверджено порушень позивачем вимог податкового законодавства, встановлених актом перевірки.

Згідно зі ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Відповідно, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п. 5.2. ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Пунктом 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З 01.04.2011 набрав чинності розділ ІІІ Податкового кодексу України Податок на прибуток підприємств .

Відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема з витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті.

Підпунктом 138.1.1. п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з п.138.2. ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9. п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з пп. 7.4.1. п.7.4 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Зважаючи на наведені норми законів, колегія суддів зазначає, що витрати платника податків мають бути фактично здійснені як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, і підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що передбачають реальні господарські операції, які відображаються в податковому обліку та які повинні спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач у періоді, що перевірявся, мав господарські відносини з рядом суб'єктів господарської діяльності - ПП А-ПРАЙМ , TOB Металургійна регіональна мережа , TOB Светотехніка - Херсон , TOB ВКП Омега-Спектр , ПП Мірсан-сервіс , TOB НВП Ременергосервіс , TOB Восток Інвест Метал , TOB Санриз , TOB Веста Дніпро , ПП Модус-плюс , TOB Ева-Дніпро , TOB АПК Співдружність , TOB Бренд строй , TOB Юніфест - Девелопмент , ПП Сталь-маш , TOB Антраль , ПП Сервіс транс-Н-08 , ПП Універсал Н , ПП Спецпромтехніка , ПП Славутич - Сігма Н .

Між позивачем та вищезазначеними підприємствами укладалися наступні договори: договір поставки від 24.06.2010 №24/06-10, договір поставки від 15.07.2010 №1507.10, договір поставки від 03.11.2009 №714-р/132; договір поставки від 06.07.2010 №545/131; договір підряду від 16.06.2010 №195/68; договір поставки від 26.11.2010 №515-11; договір підряду від 15.06.2010 №195/67/127; договір від 15.04.2010 №0415-01 186/355, договір підряду від 01.12.2010 №244-09; договір поставки від 25.10.2010 №176-09, договір на виконання робіт від 25.06.2010 №25-0, договір від 01.10.2010 №0110/2010, договір поставки від 16.02.2010 №3223/31.

Дослідивши наявні у справі докази (податкові накладні, видаткові накладні, акти прийому-передачі виконаних робіт), судами попередніх інстанцій встановлено, що вони відповідають вимогам ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та ними підтверджено факти поставки вказаними постачальниками товарів та послуг.

Проте, колегія суддів касаційної інстанції не може погодитися з такими висновками судів попередніх інстанцій щодо господарських операцій позивача з ТОВ Антраль , ПП Сервіс транс-Н-08 , ПП Універсал-Н , ТОВ Бренд-Строй , TOB Восток Інвест Метал та ПП Спецпромтехніка , оскільки вважає їх передчасними та такими, що зроблені без всебічного та об'єктивного дослідження усіх обставин справи, з огляду на таке.

Наявність законодавчо визначених обставин для формування валових витрат та податкового кредиту є обов'язковою, але не є безумовною підставою для визнання правомірності такого формування за умови, якщо податковий орган доведе, що відомості в первинних документах не відповідають дійсності, в тому числі, коли господарські операції не мали реального характеру, що позбавляє права платника податків формувати вказані витрати та кредит.

В акті перевірки податковий орган щодо зазначених вище підприємств наводить інформацію про наявність у них ознак фіктивності, яка міститься в матеріалах кримінальних справ, та, у зв'язку з цим, стверджує, що відомості в первинних документах, складених щодо господарських операцій позивача з цими контрагентами, не відповідають дійсності, а валові витрати та податковий кредит позивача є завищеними. Зокрема, податковий орган вважає, що: за господарськими операціями з ТОВ Антраль , вчиненими у червні 2010 року, позивач завищив валові витрати в сумі 102401,2 грн.; за господарськими операціями з ПП Сервіс Транс-Н-08 , вчиненими у вересні, жовтні, грудні 2009 року, завищив податок на додану вартість в сумі 3432,75 грн.; за господарськими операціями з ПП Універсал-Н , вчиненими у жовтні 2010 року, завищив валові витрати в сумі 433,33 грн. та податок на додану вартість в сумі 86,67 грн.; за господарськими операціями з ТОВ Бренд-строй , вчиненими у червні, липні 2010 року, завищив валові витрати в сумі 113332,01 грн.; за господарськими операціями з ТОВ Восток Інвест Метал , вчиненими у червні 2010 року, завищив валові витрати в сумі 894,99 грн., за господарськими операціями з ПП Спецпромтехніка , вчиненими у липні 2009 року, завищив валові витрати в сумі 13685,60 грн. та податок на додану вартість в сумі 68428,00 грн.

Суди повинні були надати належну оцінку зазначеним обставинам, з'ясувати результати розслідувань/розгляду кримінальних справ та, в залежності від встановлених обставин та оцінки доказів кожного окремо та в їх сукупності, вирішити чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення сторін, та якими доказами вони підтверджуються.

Суди попередніх інстанцій цього не виконали.

Колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що Верховний суд України неодноразово висловлював висновки у справах, в яких встановлювалися обставини щодо притягнення до кримінальної відповідальності осіб за вчинення злочину, передбаченого ст.205 Кримінального кодексу України, а саме: створення суб'єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, чи звільнення від такої відповідальності за нереабілітуючих підстав (постанови від 14.06.2016 у справі № 21-1318а16, від 22.11.2016 у справі № 21-2430а16, від 24.05.2016 у справі № 21-5332а15). Позиція Верховного Суду України полягає у тому, що зазначені обставини дають підстави для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування платником податків податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, видані контрагентом, діяльність якого мала ознаки фіктивного підприємництва, та підписані від імені особи, яка заперечила свою участь у його діяльності, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум до податкового кредиту та зазначених витрат є безпідставними.

Відповідно до ч.2 ст.227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги вищевикладене, встановити повно і правильно обставини відповідно до заявлених позовних вимог та предмету доказування у справі та, в залежності від встановленого й у відповідності до норм матеріального та процесуального права, вирішити даний спір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 55, 160, 220, 221, 223, 224, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Допустити заміну відповідача (Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів) його правонаступником - Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби.

2. Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів задовольнити частково.

3. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2013 в частині задоволення позову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську ДПС від 07.02.2013 № 0000031400 (про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 4088,75 грн.), від 07.02.2013 № 000004140 (про зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість в сумі 244771,00 грн.) та від 24.04.2013 № 0000421402 (про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 3021067,49 грн.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2014 в частині залишення без змін постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2013 у вищевказаній частині - скасувати, а справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

4. В іншій частині - постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2014 залишити без змін.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко СуддіІ.О. Бухтіярова О.А. Веденяпін