Рішення

від 20.06.2017 по справі 240/329/17

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 240/329/17 р.

Номер провадження № 2/240/199/17 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2017 року Олександрівський районний суд Донецької області у складі :

головуючого - судді Щербак Ю.В.,

при секретарі - Осадчій Л.В.,

за участі:

представника позивачки - ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні в смт. Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості з орендної плати,

.В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась до суду , зазначивши, що є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,99 га. Дана земельна ділянка була передана у користування ОСОБА_3 за договором оренди № 181 від 26 грудня 2011 року. Договір укладено на 15 років

Відповідно до п. 9 договору, орендна плата за договором складає 3% від грошової оцінки земельної ділянки. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на день укладання складає 73372,83 грн., орендна плата виплачується з урахуванням індексу інфляції протягом року, починаючи з 1 вересня поточного року( п.п. 10, 11 договору).

Орендар зобов'язаний своєчасно сплачувати орендну плату. Договором передбачена відповідальність за невиконання сторонами покладених обов'язків. ( п. 41 договору).

Позивачка посилається, що орендар порушує умови договору і в 2014, 2015 та 2016 роках не сплачує орендну плату. Крім того, у 2015, 2016 роках орендар не обробляє земельні ділянки взагалі через неспроможність виконувати взяті на себе за договором обов'язки.

Позивачка вважає, що відповідачка не виконує взяті обов'язки, чим грубо порушує умови договору, тому просить суд розірвати укладений договір та стягнути заборгованість за орендною платою за 2014-2016 роки в сумі 9347,53 грн.

Позивачка ОСОБА_2 додатково звернулася з уточненою позовною заявою, вказуючи, що відповідачка з 2011 року не виконує взяті на себе обов'язки орендаря та не використовує взяту в оренду земельну ділянку за призначенням. Так, вона не обробляє землю, не виплачує орендну плату.

У березні 2017 року відповідачка звернулась до позивачки з пропозицією укласти договір суборенди, посилаючись, що не зможе обробляти земельну ділянку самостійно. Позивачка розцінює таку поведінку орендаря як підставу до розірвання договору оренди.

В судовому засіданні представник позивачки позов підтримав, пояснюючи, що відповідачка, будучи орендарем за договором оренди , з часу укладання договору оренди не займалась обробкою землі. Позивачка підписала договір оренди, вважаючи, що орендарем є ОСОБА_4 - чоловік відповідачки, який має техніку та фактично господарює на орендованій ним землі. Він же щорічно і сплачував орендну плату до 2014 року. Коли у відповідачки із чоловіком постало питання щодо розлучення, останній перестав обробляти землю та виплачувати орендну плату. Восени 2014 року орендована земельна ділянка залишилась покинутою, тому позивачка взялася самостійно її обробляти у 2015 та 2016 роках. У 2017 році відповідачка намагалась повернути земельну ділянку, просила дати згоду на укладання суборенди з іншою особою, вказуючи, що вона не може обробляти землю самостійно, бо не має техніки та відповідного досвіду. Позивачка не вважає за потрібне укладати договір суборенди, хоче самостійно обробляти належну їй земельну ділянку ,як це робила у 2015-2016 роках.

Позивачка в судове засідання повторно не з`явилась, про день розгляду справи належним чином повідомлена.

Представник позивачки вважає, що відповідачка неспроможна виконувати обов'язки орендаря , порушила умови договору щодо виплати орендної плати та використання земельної ділянки за призначенням , а тому договір оренди підлягає розірванню.

Відповідачка в судове засідання повторно не з'явилась, звернувшись із заявою про відкладення розгляду справи у зв'язку із сімейними обставинами.

Суд прийняв рішення про заочний розгляд справи.

Проаналізувавши зібрані докази,судом встановлено наступне.

ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, площею 5,99 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Мирнодолинської сільської ради Олександрівського району Донецької області ,відповідно до державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 293248,виданого 19 листопада 2009 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010916500045 .Кадастровий номер земельної ділянки : 1420384400-01-000-0454.

а.с.6

26 грудня 2011 року між сторонами був укладений договір оренди землі, за яким ОСОБА_2 передала ОСОБА_3 в оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення ,площею 5,99 га, що розташована на території Мирнодолинської сільської ради.

Відповідно до п. 8 договору, строк дії оренди визначений у 15 років.

Укладений договір оренди був зареєстрований у відділі Держкомзему в Олександрівському районі , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26 грудня 2011 року за № 142038444000181 .

а.с. 6- 9

Передача земельної ділянки орендарю відбулась за актом прийому-передачі .

а.с.10

Позивачка посилається, що з 2014 року вона не отримує орендну плату за таких обставин. Відповідачка усунулась від виконання обов'язків орендаря та з часу укладання договору оренди, не виконувала робіт по обробці землі й не виплачувала орендної плати, в той час, як фактичним орендарем був її чоловік - ОСОБА_4

У 2014 році земельна ділянка залишилась не засіяною та не підготовленою до осінніх польових робіт, тому позивачка вимушена була разом із членами сім'ї виконувати належні роботи по обробці, посіву та збору врожаю у 2015 та 2016 роках.

Опитаний в судовому засіданні свідок - ОСОБА_4 пояснив, що він, маючи сільськогосподарську техніку , уклав з власниками земельних ділянок договори оренди землі як орендар. Він особисто займається обробкою землі та виплачує орендну плату. Відповідачка , будучи дружиною свідка,у 2011 році мала підготовити договори для державної реєстрації за його дорученням . Скориставшись довірою, вона декілька договорів, в тому числі і спірний договір, уклала від свого імені. Коли, у 2014 році, вони вирішили розлучитися, тоді ж і виявилось, що відповідачка, діючи на свій розсуд, зареєструвала договори оренди землі на своє ім'я, що й використала як засіб тиску під час поділу майна. Будь - яких польових робіт ОСОБА_3 не виконувала, бо не була обізнаною в цій області та не мала необхідних ресурсів: техніки, грошей, зерна, тощо. Орендну плату усім орендодавцям, в тому числі й позивачці, видавав свідок. У 2014 році він вимушений був залишити без обробітку земельну ділянку позивачки, бо виявилось, що свідок не має права оренди. З цього часу він не сплачує орендну плату . ОСОБА_3, не маючи змоги виконувати обов'язки орендаря, теж не обробляла земельну ділянку та не сплачувала орендної плати.

Восени 2014 року позивачка разом із родиною почала самостійно використовувати свою земельну ділянку, збирати врожай у 2015 та 2016 році.

Свідок ОСОБА_5- голова Мирнодолинської сільської ради в судовому засіданні підтвердив, що ОСОБА_3 ніколи не використовувала земельні ділянки на території сільради на правах орендаря. Орендарем є її чоловік - ОСОБА_4, який фактично виконує роботи по обробці землі, збору врожаю та виплаті орендної плати. У 2014 році виявилось, що деякі договори оренди землі оформлені на ім'я ОСОБА_3 Люди скаржились, що не знали про це, розшукували відповідачку. Остання, в свою чергу, не показувалась до людей, уникала спілкування, не відповідала на телефонні дзвінки. Свідок особисто звертався до відповідачки з проханням підійти до людей та врегулювати питання оренди, бо земля виявилась кинутою. ОСОБА_3 не відреагувала, тому люди самостійно стали обробляти свою землю. Навесні 2017 року на орендовані ОСОБА_3 земельні ділянки заїхали сторонні люди із сільгосптехнікою. Виявилось, що за домовленістю з відповідачкою ці люди мали намір переорати посіви, щоб на свій розсуд використати землю. Орендодавці вчинили опір , викликали поліцію, місцеву владу та не пустили техніку на свою землю. ОСОБА_3 звернулась до орендодавців для укладення договору суборенди, бо вона не може самостійно виконувати сільгоспроботи, але власники не погодились, так як вже самі обробляють свої ділянки.

Вирішуючи спір, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст.1 Закону України Про оренду землі , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

За статтею 13 цього ж Закону, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Стаття 21 Закону передбачає,що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Згідно ст. 96 ЗК України , встановлено обов*язок землекористувачів, у тому числі, орендарів, своєчасно сплачувати орендну плату за користування землею.

Відповідно зі ст. 24 Закону України Про оренду землі , орендодавець землі має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

За п. д ч. 1 ст. 141 ЗК України , підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України , кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи пояснення свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також відсутність заперечень відповідачки, суд вважає доведеними обставини невиплати орендної плати позивачці за 2014, 2015, 2016 роки.

З урахуванням того, що у 2014 році позивачка не отримала орендної плати з вини відповідачки ОСОБА_3, яка не використовувала земельну ділянку за призначенням та не сплатила оренду, суд вважає, що в цій частині позовні вимоги щодо стягнення орендної плати підлягають задоволенню.

Розмір орендної плати встановлений п. 9 договору : 3 % від грошової оцінки земельної ділянки , тобто , 73372,83 грн х 3% = 2201,18 грн.

Пунктом 10 договору передбачено обчислення розміру орендної плати з урахуванням індексів інфляції. Відповідно до Постанови КМУ від 12 травня 2000 року № 783 Про проведення індексації грошової оцінки земель та листа Державного комітету України із земельних ресурсів від 14 січня 2015 року № 6-28-0.22-215/2-15, коефіцієнт індексації за 2013 рік склав 1,0, який і підлягає застосуванню ( а не 1,249, який підлягає застосуванню під час розрахунку орендної плати у 2015 році).

Строк орендної плати визначений у п. 11 договору - протягом року, починаючи з 1 вересня поточного року ( а.с. 7).

Щодо орендної плати за 2015, 2016 роки, суд приймає до уваги, що позивачка з власної ініціативи використала на свій розсуд належну їй земельну ділянку та отримала прибуток.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України , договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що ,у відповідності до ст. 6 цього Кодексу , сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 629 ЦК України , договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 9 договору оренди, укладеного сторонами, орендар зобов'язується виплачувати орендодавцеві орендну плату за користування земельною ділянкою протягом терміну, встановленого в договорі оренди ( а.с.7).

Таким чином, відповідачка повинна виплачувати орендну плату саме за користування земельною ділянкою. Враховуючи, що у 2015, 2016 роках позивачка фактично вилучила земельну ділянку із користування орендаря та отримала прибуток, позовні вимоги в частині стягнення орендної пати за 2015, 2016 роки не підлягають задоволенню.

З цих же підстав не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині розірвання договору оренди , відповідно до п. д ч. 1 ст. 141 ЗК України , - розірвання договору в разі систематичної невиплати орендної плати.

Стосовно позовних вимог щодо розірвання договору оренди внаслідок невиконання відповідачем обов'язків орендаря в частині припинення користування земельною ділянкою, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 95 Земельного кодексу України, землекористувачі мають право самостійно господарювати на землі.

Права та обов'язки орендаря визначені у ст. 25 Закону України Про оренду землі , зокрема, право орендаря самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

До обов'язків орендаря входить, зокрема, приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

У відповідності до ст. 526 ЦК України , зобов*язання мають виконуватися належним чином, належними сторонами, у передбачений законом чи договором спосіб та термін, за відповідною ціною і інше.

За правилами статті 651 ЦК України , зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути розірваний або змінений за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у

разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга

сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону «Про оренду землі» , орендодавець має право вимагати від орендаря безпосереднього використання земельної ділянки за цільовим призначенням , згідно з договором оренди та своєчасного внесення орендної плати.

За змістом частини першої статті 32 Закону «Про оренду землі» , договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору.

Так, за п.п.1, 15 договору, орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін ( п. 36 договору).

Відповідно до п. 38 договору, дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачка ОСОБА_3, будучи орендарем земельної ділянки за договором, повністю усунулась від безпосереднього використання земельної ділянки за призначенням, її обробітку та виплати орендної плати. Так, за поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, відповідачка фактично з часу укладання договору оренди не обробляла земельні ділянки, що знаходились у неї в оренді, не виплачувала орендну плату, а в 2017 році взагалі запропонувала орендодавцям передати земельні ділянки третім особам, посилаючись , що вона неспроможна самостійно обробляти земельні ділянки.

Припинення орендарем господарської діяльності з безпосереднього цільового використання орендованої земельної ділянки та передача третім особам функцій з її обробітку й оплати орендної плати орендодавцю, виходить за межі господарської діяльності, яку може здійснювати орендар без погодження з орендодавцем, та є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки за статтею 32 Закону України «Про оренду землі» ( правова позиція Верховного Суду України в постанові від 19 березня 2014 року ,справа №6-15цс14) .

З огляду на викладене, спірний договір оренди підлягає розірванню внаслідок невиконання відповідачкою обов'язків, передбачених договором, щодо безпосереднього використання земельної ділянки за цільовим призначенням , згідно з умовами укладеного договору, та своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 95,96 ЗК України,ст.ст. 526, 629,651 ЦК України ст.13,21,24,25,32 Закону України Про оренду землі , ст. ст. 10,60 ,88,212, 214-215, 225,226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості з орендної плати задовольнити частково .

Розірвати договір оренди землі за № 181, укладений 26 грудня 2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованість з орендної плати за 2014 рік - 2201,18 грн., у відшкодування судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору - 150,4 грн. , а разом -2351(дві тисячі триста п'ятдесят одну) гривню 58 копійок .

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок )гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано до Олександрівського районного суду Донецької області протягом 10 днів з дня отримання копії.

Рішення суду набирає чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

Апеляційна скарга може бути подана позивачем до Апеляційного суду Донецької області через Олександрівський районний суд Донецької області протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.

Суддя Щербак Ю.В