ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" червня 2017 р. Справа № 910/5480/17
Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Еліт Гард , с.Розсошенці
До Товариства з обмеженою відповідальністю Ясенсвіт , с.Ромашки
про стягнення 48381,91 грн.
Суддя А.Ю.Кошик
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1
Від відповідача: ОСОБА_2
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Еліт Гард (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Ясенсвіт (далі - відповідач) про стягнення 48381,91 грн.
Провадження у справі №910/5480/17 порушено відповідно до ухвали суду від 19.04.2017 року та призначено справу до розгляду на 11.05.2017 року.
Представник позивача у судовому засіданні 11.05.2017 року позовні вимоги підтримав та подав документи на виконання вимог ухвали суду.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 11.05.2017 року не з'явився та надіслав клопотання про відкладення розгляду справи, а також відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Розгляд справи відкладався на 23.05.2017 року.
22.05.2017 року до господарського суду від позивача надійшли письмові пояснення на відзив відповідача. Також, 22.05.2017 року до господарського суду від відповідача надійшли доповнення до відзиву.
У судовому засіданні 23.05.2017 року судом заслухано пояснення представників сторін та досліджено подані сторонами документи. Розгляд справи відкладався до 08.06.2017 року.
В судовому засіданні 08.06.2017 року позивач позовні вимоги підтримав, відповідач проти позову заперечував.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.
Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані сторонами докази та пояснення, судом встановлено наступне.
Як вбачається з викладених у позові обставин, 04.08.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Еліт Гард (позивач, Охорона, Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Ясенсвіт (відповідач, Замовник) укладено Договір № 17 про надання охоронних послуг (надалі - Договір).
Відповідно до предмету Договору, відповідач передає, а Охорона приймає під охорону об'єкт, вказаний в дислокації об'єктів, які передаються під охорону ТОВ Еліт Гард (додаток № 1 до Договору № 17 від 04.08.2015 року) та знаходиться в Черкаській області, Жашківському районі, с. Скибин, по вул. Леніна, 100.
У розділі 7 Договору сторонами погоджено порядок взаєморозрахунків, зокрема, згідно з п. 7.1. Договору загальна сума щомісячної плати за даним договором складає 19 000 грн. (в тому числі ПДВ - 3 166,67 грн.). Ціна складається з загальної вартості виду постів охорони, визначеної у дислокації постів.
У відповідності до п. 7.2. Договору сплата замовником вартості охоронних послуг здійснюється щомісячно після підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт до 10 числа кожного наступного за звітним місяця - 50 % від вартості послуг відповідно до акту. Остаточний розрахунок за місяць здійснюється замовником включно до 20 числа місяця, наступного за звітним. Розрахунки проводяться у гривні шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок охорони та вважаються належним чином виконаними замовником з моменту списання відповідної грошової суми з рахунку останнього.
У відповідності до п. 7.3. Договору факт надання замовнику охоронних послуг підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт, який складається щомісячно та затверджується представниками замовника і охорони. Акт здачі-приймання виконаних робіт підписується сторонами в кінці кожного календарного місяця, а також по закінченні терміну дії договору.
Згідно з п. 7.4. Договору замовник протягом п'яти календарних днів після закінчення надання послуг за відповідним етапом та отримання акту здачі-приймання виконаних робіт повинен його підписати або надати мотивовану письмову відмову від приймання, якщо замовник протягом п'яти календарних днів від дня отримання акта не підписує його та не виставляє мотивованих письмових претензій до охорони, то акт вважається таким, що підписаний та підлягає виконанню з боку замовника в повному обсязі.
Позивач зазначає, що ним на виконання Договору надавались відповідачу послуги з охорони Об'єкту у відповідності до умов Договору (з додатками). Однак, відповідач, в порушення умов укладеного Договору, своїх зобов'язань з оплати наданих послуг не виконав, у квітні та травні 2016 року послуги охорони об'єкта не оплатив.
Також, позивач зазначає, що згідно з усними повідомленнями працівників відповідача, несплата за послуги охорони у квітні 2016 року відбулася через крадіжку 09.04.2016 року товарно-матеріальних цінностей з території об'єкту охорони.
У зв'язку з чим, позивач зазначає, що його керівництвом у межах своєї компетенції була перевірена надана відповідачем інформація та встановлено, що стосовно охорони у квітні 2016 року провина працівників ТОВ Еліт Гард у грубому порушенні своїх обов'язків за договором не встановлена та належним чином не доведена.
Таким чином, позивач стверджує про необхідність оплати відповідачем вартості наданих послуг охорони у квітні 2016 року в сумі 19 000 грн.
Крім того, позивач зазначає, що у червні 2016 року від відповідача отримано письмове повідомлення за вих. № ЯС-24/05/16-754 від 24.05.2016 року про розірвання Договору та про те, що 20.05.2016 року працівники ТОВ Еліт Гард грубо порушили свої обов'язки за договором, зокрема, інспектори охорони перебували в стані алкогольного сп'яніння та залишили місце несення служби без дозволу замовника. У листі генеральний директор ОСОБА_3 повідомив, що на підставі п. 8.5. Договору достроково розриває договір, останнім днем дії договору вважає 29.05.2016 року. Також визначив вартість наданих послуг з охорони за період з 01 по 29 травня 2016 року, з урахуванням зменшення на 50% відповідно до умов пункту 8.5. Договору, в сумі 9 033 грн. (з урахуванням ПДВ 1 505,50 грн.).
У зв'язку з чим, позивач зазначає, що ним була перевірена надана відповідачем інформація та встановлено, що стосовно охорони у травні 2016 року провина працівників ТОВ Еліт Гард у грубому порушенні своїх обов'язків за договором, зокрема перебування в стані алкогольного сп'яніння та залишення місця несення служби без дозволу замовника, не встановлена та належним чином не доведена.
У зв'язку з чим, позивач зазначає, що у відповідності до п. 7.1. Договору відповідач повинен був сплатити 19 000 грн.
Також, позивач в позові вважає наведені відповідачем підстави розірвання Договору надуманими та не обґрунтованими з метою ухилення від оплати послуг. У зв'язку з чим, позивач в позові зазначає, що при достроковому розірванні Договору не підлягає застосуванню п. 8.5. Договору, оскільки відсутні факти порушення зі сторони Виконавця.
В той же час, оскільки відповідач виявив намір достроково розірвати Договір і саме з 30.05.2016 року, про що позивача було повідомлено листом від 24.05.2016 року , який фактично отриманий у червні 2016 року, Договір підлягає достроковому розірванню в порядку, визначеному п.п. 8.2. та 8.3. Договору, які передбачають, що дія договору може бути припинена достроково, при цьому сторона - ініціатор припинення договору інформує про це іншу сторону у письмовій формі не менш ніж за 20 днів. При розірванні договору достроково за ініціативою замовника у разі недотримання письмової форми та строку замовник відшкодовує охороні витрати, пов'язані з компенсацією вимушеного простою особового складу охорони за 10 діб, який знімається з об'єкту. При цьому, охороною надається обґрунтований розрахунок витрат.
У зв'язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача також компенсацію вимушеного простою особового складу охорони за 10 діб в сумі 6 129,03 грн. Також, позивач зазначив, що ним на адресу відповідача були направлені претензії за вих. № 74 від 06.07.2016 року та № 77 від 02.08.2016 року з розрахунками.
Компенсація за простій охорони нарахована в сумі 6 129,03 грн. виходячи з розрахунку 19 000 грн. за 31 день, відповідно 10 днів складає 6 129,03 грн. (пропорційно).
Згідно з пунктом 7.5. Договору у разі затримки (прострочення) платежу, передбаченого пунктом 7.2.2. Договору охорона нараховує замовнику пеню у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від своєчасно не перерахованої суми за кожний день прострочення платежу.
У зв'язку з чим, позивач просить в позові також стягнути з відповідача 4252,88 грн. пені.
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, пеня нарахована на заборгованість за послугами квітня 2016 року в сумі 2 263,86 грн. та за послугами травня 2016 року в сумі 1 989,01 грн., на суми компенсації простою пеня не нарахована.
Відповідач у відзиві проти позову заперечував, зазначив, що офіційне повідомлення про дострокове припинення Договору про надання охоронних послуг № 17 від 04.08.2015 року надіслане ним позивачу на підставі п. 8.5. Договору у зв'язку із грубим порушенням ТОВ ЕЛІТ ГАРД своїх обов'язків за Договором, а саме перебування інспекторів охорони в стані алкогольного сп'яніння та залишення місця несення служби інспектором охорони без дозволу Замовника. У зв'язку з чим, відповідач заперечував проти застосування передбаченої п. 8.3. Договору компенсації, оскільки Договір підлягає розірванню з підстав, наведених в п. 8.5 Договіру, а не п. 8.2. Дорговору. Також, відповідч вважає Договір про надання охоронних послуг № 17 від 04.08.2015 року достроково припиненим з 29.05.2016 року (останній день дії) на підставі п. 8.5. Договору із зменшенням оплати за послуги на 50 %.
Також, відповідач наголошував, що між відповідачем та позивачем було досягнуто домовленість щодо надання охоронних послуг по Договору № 17 від 04.08.2015 року на безоплатній основі протягом квітня 2016 року, що підтверджується Гарантійним листом позивача від 15.04.2016 року.
Крім того, відповідно до п. 7.2.2. Договору оплата здійснюється після підписання сторонами актів виконаних робіт. Відповідач зазначає, що акти виконаних робіт за квітень та травень 2016 року сторонами Договору не підписані. ІІри цьому позивачем належним чином не доведено факт вчасного наданим актів виконаних робіт за квітень і травень 2016 року та отримання таких актів відповідачем. Всі листи та претензії, на які посилається позивач, надсилалися рекомендованими відправленнями та не містять описів вкладення.
Таким чином, відповідач стверджує, що у позивача відсутні підстави посилатися на строк оплати, визначений у п. 7.2.2. Договору, у чому числі і при розрахунку штрафних санкцій. У свою чергу, відповідач у своїх листах вихідний № ЯС-11/07/16-1005 від 11.07.2016 року та № ЯС-11/08/16-1142 від 11.08.2016 року заперечував заявлені позивачем суми оплати.
Також, відповідач зазначив, що нарахування позивачем штрафних санкцій (пені) здійснено без дотримання ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, якою встановлено шестимісячний строк для нарахування штрафних санкцій.
З врахуванням викладених у відзиві обставин, позивач надав пояснення, що фактичне надання охоронних послуг було закінчено 27.05.2016 року, що підтверджено повідомленням керівника ТОВ ЯСЕНСВІТ без номера та дати про припинення охорони з 27.06.2016 року. Юридичну відповідальність з позивача (Охорони) за майно та матеріальні цінності Замовник (відповідач), з власної ініціативи зняв з 29.05.2016 року, що підтверджується повідомленням про розірвання договору за вих. №ЯС-24/05/16-754 від 24.05.2016 року, яке отримане 06.06.2016 року.
Факт (ти) перебування співробітників позивача (охорони) в стані алкогольного сп'яніння та залишення місця чергування згідно норм діючого законодавства не доведені, відповідних актів (довідок) лікаря нарколога з медичних установ не надано, службові записки складені зацікавленими співробітниками відповідача.
Також, позивач наголошував на відсутності підстав для застосування положень пункту 8.5. Договору і Договір фактично підлягає розірванню в порядку, визначеному п.п. 8.2., 8.3. Договору.
У зв'язку з чим, позивач стверджує про наявність підстав стягнення з відповідача 38000 грн. за надання охоронних послуг у квітні та травні 2016 року, 6129,03 грн. компенсації вимушеного простою особового складу за 10 діб, 4124,55 грн. пені за несвоєчасно проведені розрахунки.
Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності з ч. 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).
Дослідивши наявні у справі докази, судом встановлено, що позивач в Гарантійному листі від 15.04.2016 року за підписом директора, зобов'язувався у квітні 2016 року надавати охоронні послуги в повному обсязі на безоплатній основі (без надання акту виконаних робіт).
У зв'язку з чим, у позивача відсутні підстави вимагати оплати наданих охоронних послуг за квітень 2016 року. Таким чином, вимоги про стягнення заборгованості за квітень 2016 року в сумі 19000 грн. не підлягають задоволенню. Також, не підлягають задоволенню вимоги про стягнення пені, нарахованої на таку заборгованість в сумі 2263,86 грн.
Щодо заборгованості за травень 2016 рокув сумі 19000 грн., враховуючи, що фактично послуги надавались по 29.05.2016 року, вартість наданих у травні 2016 року послуг охорони складає 17774,19 грн. (пропорційно кількості днів надання послуг) і строк оплати таких послуг згідно з п.7.2.2. Договору настає 20.06.2016 року, тобто прострочення триває з 21.06.2016 року, як зазначено в розрахунку.
При цьому, враховуючи пояснення сторін та їх фактичні взаємовідносини, не підписання акту виконаних робіт не спростовує факту надання послуг охорони в травні 2016 року (до 29.05.2016 року), тому відповідні послуги мають бути оплачені у строки, визначені п.7.2.2. Договору.
Враховуючи настання строку оплати послуг за травень 2016 року 20.06.2016 року, прострочення настає з 21.06.2016 року і з врахуванням п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України пеня підлягає нарахуванню до 21.12.2016 року на суму 17774,19 грн. в розмірі облікової ставки НБУ, що складає 1355,41 грн.
Таким чином, вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню в сумі 1355,41 грн.
Щодо нарахування позивачем компенсації за простій охорони, суд зазначає, що згідно з п. 5.3. Договору факти крадіжки, грабежу чи знищення або пошкодження майна замовника, в тому числі з вини Охорони, встановлюються органами дізнання, попереднього слідства чи судом.
Також, з огляду на умови Договору, відповідні факти є підставою для відшкодування збитків і не звільняють від оплати наданих за весь звітний період послуг охорони. Однак, відповідачем не надано суду доказів завершення розслідування та встановлення винних в крадіжці, крім того, питання про відшкодування збитків не підлягає розгляду в матеріалах даної справи.
Щодо посилання відповідача на перебування охоронців в стані алкогольного сп'яніння, суд зазначає, що відповідні обставини не врегульовані умовами Договору і не визначені як підстави розірвання Договору.
Посилання відповідача на службові записки про перебування охоронців в стані алкогольного сп'яніння та залишення ними місця несення служби не є належними і достатніми доказами, оскільки складені без участі представника позивача і відповідачем не надано доказів своєчасного повідомлення та виклику представника позивача для фіксування відповідних фактів.
Одностороннє фіксування не є належним доказом, за відсутності представника позивача чи його неприбуття, відповідний факт має бути зафіксований даними наркологічного дослідження в установленому законом порядку.
Щодо залишення охоронцями залишення місця несення служби, як вбачається з доданих до візиву доповідних записок, охоронці територію об'єкту не залишали, питання щодо залишення охоронцем прохідної та перебування в іншому місці об'єкту під час здійснення ним обходу території, мало врегульовуватись з відповідальним представником Виконавця шляхом чіткого узгодження дій, чого сторонами не дотримано. Лише доповідні записки, які є односторонніми, відповідно і суб'єктивними твердженнями представників замовника, без надання доказів повідомлення чи виклику відповідальних представників виконавця та двостороннього розслідування відповідних питань, не є належними і достатніми доказами в підтвердження фактів грубого порушення умов Договору, достатніх для його розірвання з ініціативи Замовника в порядку п. 8.5. Договору.
Таким чином, розірвання Догвоору підпадає під регулювання п.п. 8.2., 8.3. Договору, для якого передбачено необхідність повідомлення за 20 днів, що відповідачем могло і мало бути дотримано хоча б для забезпечення розслідування фактів порушень, однак не виконано.
За таких обставин, розірвання Договору з ініціативим Замовника з 29.05.2016 року, про що Виконавця було повідомлено листом від 24.05.2016 року (отриманий на початку червня 2016 року), за недоведеності фактів грубого погушення Виконавцем умов Договору, свідчить про недотримання порядку повідомлення і є підставою для вимоги про відшкодування прострою.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 6129,03 грн. компенсації вимушеного простою особового складу за 10 діб підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.
За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо стягнення заборгованості за охоронні послуги, надані в травні 2016 року в сумі 17774,19 грн., пені на таку прострочену заборгованість в сумі 1355,41 грн. та 6129,03 грн. компенсації вимушеного простою особового складу за 10 діб. В решті позов заддовленню не підлягає.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має відшкодувати позивачу витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що складає 835,31 грн.
Керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ясенсвіт (09623, Київська область, Рокитнянський район, с. Ромашки, вул. Леніна, 22-а, код 32619343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Еліт Гард (38751, Полтавська область, Полтавський район, с. Розсошенці, вул. Шевченка, 16, код 38525649) 17774,19 грн. боргу, 1355,41 грн. пені, 6129,03 грн. компенсації та 835,51 грн. витрат по сплаті судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
3. В задоволенні решти позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя А.Ю. Кошик
дата підписання 22.06.2017 р.
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 08.06.2017 |
Оприлюднено | 27.06.2017 |
Номер документу | 67310743 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Кошик А.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні