Постанова

від 24.07.2017 по справі 910/5480/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2017 р. Справа№ 910/5480/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Руденко М.А.

Зеленіна В.О.

За участю представників сторін:

від позивача: Волинський В.К.

від відповідача: Драгомирецький С.Є.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясенсвіт"

на рішення Господарського суду Київської області від 08.06.2017р.

у справі № 910/5480/17 (суддя Кошик А.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Гард"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясенсвіт"

про стягнення 43381, 91 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 08.06.2017р. у справі №910/5480/17 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясенсвіт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Гард" 17774,19 грн. боргу, 1355,41 грн. пені, 6129,03 грн. компенсації та 835,51 грн. витрат по сплаті судового збору. В задоволенні решти позову відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що у зв'язку з тим, що позивач в гарантійному листі від 15.04.2016 року за підписом директора, зобов'язувався у квітні 2016 року надавати охоронні послуги в повному обсязі на безоплатній основі у позивача відсутні підстави вимагати оплати наданих охоронних послуг за квітень 2016 року. Щодо заборгованості за травень 2016 року в сумі 19000 грн., то суд зазначає, що враховуючи фактичне надання послуг по 29.05.2016 року, вартість наданих у травні 2016 року послуг охорони складає 17774,19 грн. і строк оплати таких послуг згідно з п.7.2.2. договору настає 20.06.2016 року, послуги мають бути оплачені у зазначений строк.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду Київської області від 08.06.2017р. частково в частині стягнення 17774,19 грн. боргу, 1355,41 грн. пені, 6129,03 грн. компенсації та 835,51 грн. судового збору та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову повністю.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що акти виконаних робіт за квітень та травень 2016р. сторонами договору не підписані. Скаржник зазначає й про те, що з 01 січня 2016р. після пролонгації договору умова щодо компенсації вимушеного простою охорони не застосовується до взаємовідносин сторін, а стягнення 6129,03 грн. компенсації є неправомірним та таким, що суперечить умовам договору.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали та заслухавши пояснення представників сторін судова колегія встановила.

04.08.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Еліт Гард", як виконавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ясенсвіт", як замовником, укладено договір № 17 про надання охоронних послуг , відповідно до умов якого відповідач передає, а охорона приймає під охорону об'єкт, вказаний в дислокації об'єктів, які передаються під охорону ТОВ "Еліт Гард" (додаток № 1 до Договору № 17 від 04.08.2015 року) та знаходиться в Черкаській області, Жашківському районі, с. Скибин, по вул. Леніна, 100.

У розділі 7 договору сторонами погоджено порядок взаєморозрахунків, зокрема, згідно з п.7.1. договору загальна сума щомісячної плати за даним договором складає 19000грн.(в тому числі ПДВ-3 166,67 грн.). Ціна складається з загальної вартості виду постів охорони, визначеної у дислокації постів.

У відповідності до п.7.2. договору сплата замовником вартості охоронних послуг здійснюється щомісячно після підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт до 10 числа кожного наступного за звітним місяця - 50 % від вартості послуг відповідно до акту. Остаточний розрахунок за місяць здійснюється замовником включно до 20 числа місяця, наступного за звітним. Розрахунки проводяться у гривні шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок охорони та вважаються належним чином виконаними замовником з моменту списання відповідної грошової суми з рахунку останнього.

У відповідності до п.7.3. договору факт надання замовнику охоронних послуг підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт, який складається щомісячно та затверджується представниками замовника і охорони. Акт здачі-приймання виконаних робіт підписується сторонами в кінці кожного календарного місяця, а також по закінченні терміну дії договору.

Згідно з п.7.4. договору замовник протягом п'яти календарних днів після закінчення надання послуг за відповідним етапом та отримання акту здачі-приймання виконаних робіт повинен його підписати або надати мотивовану письмову відмову від приймання, якщо замовник протягом п'яти календарних днів від дня отримання акта не підписує його та не виставляє мотивованих письмових претензій до охорони, то акт вважається таким, що підписаний та підлягає виконанню з боку замовника в повному обсязі.

Позивач зазначає, що ним на виконання договору надавались відповідачу послуги з охорони Об'єкту у відповідності до умов договору (з додатками). Однак, відповідач, в порушення умов укладеного договору, своїх зобов'язань з оплати наданих послуг не виконав, у квітні та травні 2016 року послуги охорони об'єкта не оплатив.

Також, позивач зазначає, що згідно з усними повідомленнями працівників відповідача, несплата за послуги охорони у квітні 2016 року відбулася через крадіжку 09.04.2016 року товарно-матеріальних цінностей з території об'єкту охорони.

У зв'язку з чим, позивач зазначає, що його керівництвом у межах своєї компетенції була перевірена надана відповідачем інформація та встановлено, що стосовно охорони у квітні 2016 року провина працівників ТОВ "Еліт Гард" у грубому порушенні своїх обов'язків за договором не встановлена та належним чином не доведена.

Таким чином, позивач стверджує про необхідність оплати відповідачем вартості наданих послуг охорони у квітні 2016 року в сумі 19 000 грн.

Крім того, позивач зазначає, що у червні 2016 року від відповідача отримано письмове повідомлення за вих. № ЯС-24/05/16-754 від 24.05.2016 року про розірвання договору та про те, що 20.05.2016 року працівники ТОВ "Еліт Гард" грубо порушили свої обов'язки за договором, зокрема, інспектори охорони перебували в стані алкогольного сп'яніння та залишили місце несення служби без дозволу замовника. У листі генеральний директор ОСОБА_4 повідомив, що на підставі п. 8.5. Договору достроково розриває договір, останнім днем дії договору вважає 29.05.2016 року. Також визначив вартість наданих послуг з охорони за період з 01 по 29 травня 2016 року, з урахуванням зменшення на 50% відповідно до умов пункту 8.5. Договору, в сумі 9 033 грн. (з урахуванням ПДВ 1505,50 грн.).

Позивачем перевірена надана відповідачем інформація та встановлено, що провина працівників ТОВ "Еліт Гард" у грубому порушенні своїх обов'язків за договором, зокрема перебування в стані алкогольного сп'яніння та залишення місця несення служби без дозволу замовника у травні 2016 року, не встановлена та належним чином не доведена.

У зв'язку з чим, позивач зазначає, що у відповідності до п. 7.1. договору відповідач повинен був сплатити 19 000 грн.

Також, позивач в позові вважає наведені відповідачем підстави розірвання договору надуманими та не обґрунтованими з метою ухилення від оплати послуг, а тому позивач зазначає, що при достроковому розірванні договору не підлягає застосуванню п. 8.5. договору, оскільки відсутні факти порушення зі сторони виконавця.

В той же час, оскільки відповідач виявив намір достроково розірвати договір і саме з 30.05.2016 року, про що позивача було повідомлено листом від 24.05.2016 року, який фактично отриманий у червні 2016 року, договір підлягає достроковому розірванню в порядку, визначеному п.п. 8.2. та 8.3. договору, які передбачають, що дія договору може бути припинена достроково, при цьому сторона - ініціатор припинення договору інформує про це іншу сторону у письмовій формі не менш ніж за 20 днів. При розірванні договору достроково за ініціативою замовника у разі недотримання письмової форми та строку замовник відшкодовує охороні витрати, пов'язані з компенсацією вимушеного простою особового складу охорони за 10 діб, який знімається з об'єкту. При цьому, охороною надається обґрунтований розрахунок витрат.

У зв'язку з викладеним позивач просить стягнути з відповідача також компенсацію вимушеного простою особового складу охорони за 10 діб в сумі 6129,03 грн. Також, позивач зазначив, що ним на адресу відповідача були направлені претензії за вих. № 74 від 06.07.2016 року та № 77 від 02.08.2016 року з розрахунками.

Компенсація за простій охорони нарахована в сумі 6 129,03 грн. виходячи з розрахунку 19 000 грн. за 31 день, відповідно 10 днів складає 6 129,03 грн. (пропорційно).

Згідно з пунктом 7.5. договору у разі затримки (прострочення) платежу, передбаченого пунктом 7.2.2. договору охорона нараховує замовнику пеню у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від своєчасно не перерахованої суми за кожний день прострочення платежу.

Як вбачається з розрахунку, пеня нарахована на заборгованість за послугами квітня 2016 року в сумі 2 263,86 грн. та за послугами травня 2016 року в сумі 1 989,01 грн., на суми компенсації простою пеня не нарахована.

Відповідач зазначає про те, що офіційне повідомлення про дострокове припинення договору про надання охоронних послуг № 17 від 04.08.2015 року надіслане ним позивачу на підставі п. 8.5. договору у зв'язку із грубим порушенням ТОВ "ЕЛІТ ГАРД" своїх обов'язків за договором, а саме перебування інспекторів охорони в стані алкогольного сп'яніння та залишення місця несення служби інспектором охорони без дозволу замовника. У зв'язку з чим, відповідач заперечує проти застосування передбаченої п. 8.3. договору компенсації, оскільки договір підлягає розірванню з підстав, наведених в п. 8.5 договору, а не п. 8.2. договору. Відповідач вважає договір про надання охоронних послуг № 17 від 04.08.2015 року достроково припиненим з 29.05.2016 року (останній день дії) на підставі п. 8.5. договору із зменшенням оплати за послуги на 50 %.

Крім того, відповідач зазначає, що між відповідачем та позивачем досягнуто домовленість щодо надання охоронних послуг по договору № 17 від 04.08.2015 року на безоплатній основі протягом квітня 2016 року, що підтверджується Гарантійним листом позивача від 15.04.2016 року.

Крім того, відповідно до п. 7.2.2. договору оплата здійснюється після підписання сторонами актів виконаних робіт. Відповідач зазначає, що акти виконаних робіт за квітень та травень 2016 року сторонами договору не підписані, позивачем належним чином не доведено факт вчасного надання актів виконаних робіт за квітень і травень 2016 року та отримання таких актів відповідачем. Всі листи та претензії, на які посилається позивач, надсилалися рекомендованими відправленнями та не містять описів вкладення.

Отже, відповідач зазначає, що у позивача відсутні підстави посилатися на строк оплати, визначений у п. 7.2.2. договору, у чому числі і при розрахунку штрафних санкцій. У свою чергу, відповідач у своїх листах вихідний № ЯС-11/07/16-1005 від 11.07.2016 року та № ЯС-11/08/16-1142 від 11.08.2016 року заперечував заявлені позивачем суми оплати.

Відповідач також зазначив, що нарахування позивачем штрафних санкцій (пені) здійснено без дотримання ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, якою встановлено шестимісячний строк для нарахування штрафних санкцій.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського кодексу України, ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи позивач в гарантійному листі від 15.04.2016 року за підписом директора, зобов'язувався у квітні 2016 року надавати охоронні послуги в повному обсязі на безоплатній основі (без надання акту виконаних робіт), у зв'язку з чим, у позивача відсутні підстави вимагати оплати наданих охоронних послуг за квітень 2016 року. Таким чином, в задоволенні вимог про стягнення заборгованості за квітень 2016 року в сумі 19000 грн. та в частині задоволення вимоги про стягнення пені, нарахованої на таку заборгованість в сумі 2263,86 грн. обгрунтовано відмовлено.

Щодо заборгованості за травень 2016 року в сумі 19000 грн., місцевий господарський суд обгрунтовано зазначає про задоволення позову в цій частині, оскільки фактично послуги надавались по 29.05.2016 року, вартість наданих у травні 2016 року послуг охорони складає 17774,19 грн. (пропорційно кількості днів надання послуг) і строк оплати таких послуг згідно з п.7.2.2. договору настає 20.06.2016 року, тобто прострочення триває з 21.06.2016 року, як зазначено в розрахунку. Доводи відповідача в апеляційній скарзі про не підписання акту виконаних робіт не спростовують факту надання послуг охорони в травні 2016 року (до 29.05.2016 року), тому відповідні послуги мають бути оплачені у строки, визначені п.7.2.2. договору.

Враховуючи настання строку оплати послуг за травень 2016 року 20.06.2016 року, прострочення настає з 21.06.2016 року і з врахуванням ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України місцевий господарський суд обґрунтовано зазначає про те, що пеня підлягає нарахуванню до 21.12.2016 року на суму 17774,19 грн. в розмірі облікової ставки НБУ, що складає 1355,41 грн.

Щодо нарахування позивачем компенсації за простій охорони, то згідно з п. 5.3. договору факти крадіжки, грабежу чи знищення або пошкодження майна замовника, в тому числі з вини охорони, встановлюються органами дізнання, попереднього слідства чи судом.

З огляду на умови договору, відповідні факти є підставою для відшкодування збитків і не звільняють від оплати наданих за весь звітний період послуг охорони. Однак, як вірно зазначає місцевий господарський суд, відповідачем не надано доказів завершення розслідування та встановлення винних в крадіжці, крім того, питання про відшкодування збитків не підлягає розгляду в матеріалах даної справи.

Щодо посилання відповідача на перебування охоронців в стані алкогольного сп'яніння, то відповідні обставини не врегульовані умовами договору і не визначені як підстави розірвання договору. Службові записки про перебування охоронців в стані алкогольного сп'яніння та залишення ними місця несення служби не є належними і достатніми доказами, оскільки складені без участі представника позивача і відповідачем не надано доказів своєчасного повідомлення та виклику представника позивача для фіксування відповідних фактів.

Одностороннє фіксування не є належним доказом, за відсутності представника позивача чи його неприбуття, відповідний факт має бути зафіксований даними наркологічного дослідження в установленому законом порядку.

Щодо залишення охоронцями залишення місця несення служби, як вбачається з доповідних записок, охоронці територію об'єкту не залишали, питання щодо залишення охоронцем прохідної та перебування в іншому місці об'єкту під час здійснення ним обходу території, мало врегульовуватись з відповідальним представником виконавця шляхом чіткого узгодження дій, чого сторонами не дотримано. Лише доповідні записки, які є односторонніми, відповідно і суб'єктивними твердженнями представників замовника, без надання доказів повідомлення чи виклику відповідальних представників виконавця та двостороннього розслідування відповідних питань, не є належними і достатніми доказами в підтвердження фактів грубого порушення умов договору, достатніх для його розірвання з ініціативи замовника в порядку п. 8.5. договору.

Таким чином, розірвання договору можливе згідно з п.п.8.2.,8.3 договору, де передбачена необхідність повідомлення за 20 днів, що відповідачем могло і мало бути дотримано хоча б для забезпечення розслідування фактів порушень, однак не виконано.

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що розірвання договору з ініціативи замовника з 29.05.2016 року, про що виконавця було повідомлено листом від 24.05.2016 року (отриманий на початку червня 2016 року), за недоведеності фактів грубого порушення виконавцем умов договору, свідчить про недотримання порядку повідомлення і є підставою для вимоги про відшкодування простою.

Враховуючи викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Київської області від 08.06.2017р. не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясенсвіт" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 08.06.2017р. у справі №910/5480/17 залишити без змін.

3. Справу №910/5480/17 повернути до Господарського суду Київської області .

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді М.А. Руденко

В.О. Зеленін