Постанова

від 21.06.2017 по справі 927/1159/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2017 року Справа № 927/1159/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Данилової М.В., суддівСибіги О.М., Швеця В.О. за участю представників: позивача, відповідачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлений належно) розглянувши матеріали касаційної скаргиПриватного багатопрофільного підприємства "Світлана" на постановуКиївского апеляційного господарського суду від 06.03.2017 у справі№927/1159/16 Господарського суду Черкаської області за позовомВиробничого комерційного підприємства - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгсервіс" доПриватного багатопрофільного підприємства "Світлана" простягнення 44419,32 грн.

ВСТАНОВИВ:

Виробниче комерційне підприємство - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгсервіс" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Приватного багатопрофільного підприємства "Світлана" про стягнення заборгованості в сумі 30863,96 грн., в тому числі вартість неповернутого майна в сумі 8684,76 грн. та пені в сумі 22179,20 грн. (з урахування заяви про уточнення позовних вимог).

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 25.01.2017 (суддя Моцьор В.В.) залишеним без змін постановою Київского апеляційного господарського суду від 06.03.2017 (головуючий суддя Пашкіна С.А., судді Сітайло Л.Г., Жук Г.А.) позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Приватного багатопрофільного підприємства "Світлана" на користь Виробничо-комерційного підприємства - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгсервіс" 8684,76 грн. вартості неповернутого майна, 22722,20 грн. пені та судовий збір.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Приватне багатопрофільне підприємство "Світлана" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неналежне дослідження судами попередніх інстанцій доказів та встановлення обставин, що призвело, на думку скаржника, до порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 01.06.2017 справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Сибіга О.М., Швець В.О.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 06.06.2017 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у вищевказаному складі.

21.06.2017 до Вищого господарського суду України від Виробничого комерційного підприємства - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгсервіс" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі. Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія визнала за можливе розглянути касаційну скаргу за відсутністю представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.06.2013 між Виробничо-комерційним підприємством - Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгсервіс" (як орендарем) та Приватним багатопрофільним підприємством "Світлана" (як суборендарем) укладено договір суборенди майна №18778№00028, відповідно до п.1.1 якого орендар передає суборендареві у строкове платне користування (оперативну суборенду), а суборендар приймає торгово-рекламне обладнання (надалі іменується майно), та зобов'язується сплачувати орендарю орендну плату.

Перелік майна вказано в п.1.2 договору та специфікації до договору, а саме: комплект меблів "Оболонь" (1 стіл + 4 стільці) кількістю 8 одиниць, Шатер 5х5 "Оболонь" кількістю 2 одиниці, холодильник FV 650 "Оболонь" з каркасом кількістю 1 одиниця, комплект "Тайфун 90М" на 3с кількістю 1 одиниця, місцезнаходження Майна - м. Носівка, вул. Вокзальна, 338, кафе "Світлана". Вартість майна, також, вказана в специфікації, загальна вартість становить 27153,58 грн. (а.с. 10).

Згідно з п.2.2. договору факт передачі майна в суборенду підтверджується актом прийому-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін, погоджується уповноваженою особою власника та скріплюється печатками сторін і власника. Акт прийому-передачі майна в суборенду є невід'ємною частиною цього договору. Обов'язок підготовки акта прийому-передачі майна в суборенду лежить на орендарі.

Факт передачі визначеного у договорі майна в суборенду підтверджується актом прийому-передачі майна в суборенду від 28.06.2013.

Відповідно до п.2.3. договору майно повинно бути повернуто суборендарем та прийняте орендарем/власником протягом 10 (десяти) робочих днів з дати закінчення дії договору (у тому числі дострокового). Суборендар несе ризик випадкової загибелі, пошкодження або втрати майна до моменту його фактичного повернення орендарю або власнику.

Згідно з п.2.4. договору факт повернення майна із суборенди підтверджується актом прийому-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін, погоджується уповноваженою особою власника та скріплюється печатками сторін і власника. Акт прийому-передачі майна із суборенди є невід'ємною частиною цього договору. Обов'язок підготовки акта прийому-передачі майна із суборенди лежить на суборендарі.

Відповідно до п.5.1.13. договору суборендар зобов'язується протягом 10 (десяти) робочих днів після закінчення дії договору (у т.ч. дострокового) повернути майно орендарю (а в разі отримання відповідної вимоги власнику) у діючому стані, технічно справне та комплектне, з урахуванням його нормального зносу.

Відповідно до умов п.7.1, 7.2 договору, договір діяв до 06.06.2014, про що, також свідчить лист позивача №26-05/14-юр від 26.05.2014 (а.с.15). В цьому ж листі позивачем запропоновано відповідачу підготувати майно для повернення у строк до 07.06.2014.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне багатопрофільне підприємство "Світлина", з урахуванням положень п.5.1.13 договору суборенди, майно в строк до 19.06.2014 не повернуло.

03.10.2014 Виробниче комерційне підприємство - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгсервіс" звернулось до Приватного багатопрофільного підприємства "Світлина" з вимогою №03-10/14-юр про повернення майна на загальну суму 27153,58 грн. до 17.10.2014 (а.с. 16,17).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем майно було повернуто частково, а саме: 31.10.2014 повернуто Шатер 5х5 "Оболонь" кількістю 2 одиниці та 29.01.2016 - холодильник FV 650 "Оболонь" з каркасом кількістю 1 одиниця.

25.03.2016 Виробниче комерційне підприємство - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгсервіс" звернулось до Приватного багатопрофільного підприємства "Світлина" з вимогою №25-03/16-юр про повернення майна на загальну суму 16275,63 грн. в семиденний термін від дня одержання цієї вимоги.

20.12.2016, після порушення провадження у даній справі, відповідачем було повернуто позивачу комплект меблів "Оболонь" (1 стіл + 4 стільці) кількістю 7 одиниць.

Таким чином, неповернутим залишилось майно: комплект меблів "Оболонь" (1 стіл + 4 стільці) кількістю 1 одиниця та комплект "Тайфун 90М" на 3с кількістю 1 одиниця, загальною вартістю 8684,76 грн.

Приймаючи рішення у даній справі суди попередніх інстанцій правомірно зауважували про наступне.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Згідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 772 Цивільного кодексу України наймач, який затримав повернення речі наймодавцеві, несе ризик її випадкового знищення або випадкового пошкодження.

Умовами частин 1, 2 ст. 779 Цивільного кодексу України передбачено, що наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини. У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Як вбачається з п. 6.2 укладеного між сторонами договору, у випадку втрати (повного знищення) суборендарем майна (окрім випадків, що мають підтвердження актами відповідних органів і які виникли внаслідок обставин непереборної сили) або неповернення майна у відповідності з п.2.3. даного договору, суборендар зобов'язаний відшкодувати орендарю (або за письмовою вимогою - безпосередньо власнику) вартість майна, вказану в п.1.2. даного договору (або в Специфікації), із врахуванням ПДВ, якщо інша сума відшкодування не буде додатково узгоджена між сторонами та власником.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що вимоги Виробничого комерційного підприємства - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгсервіс" щодо стягнення з Приватного багатопрофільного підприємства "Світлина" 8684,76 грн. вартості неповернутого майна за договором є обґрунтованими та правомірними, а тому підлягають задоволенню.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до п. 6.5 договору у випадку порушення суборендарем передбаченого даним договором строку повернення майна орендарю або власнику, суборендар сплачує відповідно орендарю або власнику пеню в розмірі 0,5% від вартості неповернутого своєчасно майна, що вказана в п.1.2. даного договору (або в Специфікації), за кожний день затримки повернення.

Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується порушення Приватним багатопрофільним підприємством "Світлина" строку повернення майна, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про стягнення з останнього 22722,20 грн. пені.

Відповідно до приписів статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Приватного багатопрофільного підприємствв "Світлина", адже доводи викладені у скарзі не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції і не є такими, що тягнуть за собою скасування оскаржуваних рішень.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Приватного багатопрофільного підприємства "Світлана" залишити без задоволення.

Постанову Київского апеляційного господарського суду від 06.03.2017 у справі №927/1159/16 Господарського суду Черкаської області залишити без змін.

Головуючий суддя М.Данилова

Судді О.Сибіга

В.Швець