Ухвала

від 19.06.2017 по справі 428/11529/16-а

СЄВЄРОДОНЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 428/11529/16-а

Провадження №2-а/428/75/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2017 року Сєвєродонецький міський суд

Луганської області в складі:

головуючого судді Юзефовича І.О.

при секретарі Продченко О.А.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

представника третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сєвєродонецька адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_4 до Сєвєродонецької міської ради Луганської області про визнання незаконним та скасування рішення №714 від 29.09.2016р.,

встановив:

ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до Сєвєродонецького міського суду з адміністративним позовом до Сєвєродонецької міської ради Луганської області про визнання незаконним та скасування рішення №714 від 29.09.2016р., мотивуючи вимоги тим, що рішенням Сєвєродонецької міської ради сьомого скликання 17 (чергової) сесії №714 від 29.09.2016р. відповідачем було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою, щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для передачі земельних ділянок із земель комунальної власності у постійне користування для установки тимчасових споруд та улаштування зупиночних комплексів земельну ділянку (кадастровий номер 4412900000:09:006:0078) за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Курчатова, район буд. 11, мікрорайон 80.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 заявив клопотання про закриття провадження по справі з огляду на те, що дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечував проти закриття провадження по справі.

Представник третьої особи ОСОБА_3 у судовому засіданні не заперечував проти закриття провадження по справі.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пред'являючи позов представник позивача ОСОБА_1 виходив з того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

На думку суду, такий висновок не грунтується на правильному астосуванні норм права з огляду на нижченаведене.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно- правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб'єкт владних повноважень позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Водночас у справі, що розглядається, спір виник щодо правомірності рішення Сєвєродонецької міської ради Луганської області №714 від 29.09.2016р. про надання КП Сєвєродонецькому підприємству садово-паркового господарства та благустрою дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка на той час знаходилась у користуванні позивача ОСОБА_4 на підставі договору оренди №040940900202 від 25.05.2009р., а позивач ОСОБА_4 уживав передбачені законом заходи для продовження дії цього договору.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки, а також правомірності надання іншій особі дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне. Зазначена позиція суду узгоджується з правовими позиціями, викладеними у постанові Верховного суду України від 17.05.2016р. №21-331а16 та постанові Верховного суду України від 25.05.2016р. №21-1204а16.

Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі й обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена. Повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним задовольнити клопотання представника відповідача ОСОБА_2 та закрити провадження у адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_4 до Сєвєродонецької міської ради Луганської області про визнання незаконним та скасування рішення №714 від 29.09.2016р., у зв'язку з тим, що він не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст.ст. 157, 158-160, 165 КАС України , суд -

ухвалив:

Задовольнити клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про закриття провадження по справі.

Закрити провадження у адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_4 до Сєвєродонецької міської ради Луганської області про визнання незаконним та скасування рішення №714 від 29.09.2016р., у зв'язку з тим, що він не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Роз'яснити ОСОБА_4, що розгляд таких справ віднесено до компетенції Сєвєродонецького міського суду Луганської області, як до суду цивільної юрисдикції, та те, що повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького адміністративного апеляційного суду через Сєверодонецький міський суд, шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, з одночасним надсиланням її копії до апеляційного суду. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя .