Рішення

від 20.06.2017 по справі 910/3610/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2017Справа №910/3610/17 За позовом Приватного акціонерного товариства "Київміськбуд-1"

до 1)Комунального підприємства "Будівництво та реконструкція"

Шевченківської районної у м. Києві ради

2)Товариства з обмеженою відповідальністю "Стоун Інжиніринг"

3)Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопромхім"

треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні

позивача:

1)Шевченківська районна у м. Києві державна адміністрація

2)Державна архітектурно-будівельна інспекція України

про визнання договору недійсним

Суддя Усатенко І.В.

Представники учасників сторін:

від позивача Єрьомін О.В. (за дов.), Венничук Є.В. (за дов.)

від відповідача 1 Порхун С.В. (за дов.)

від відповідача 2 Коровяковська Т.В. (за дов.)

від відповідача 3 не з'явились

від третьої особи 1 не з'явились

від третьої особи 2 не з'явились

В судовому засіданні 20.06.2017, в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Приватне акціонерне товариство "Київміськбуд-1" до Комунального підприємства "Будівництво та реконструкція" Шевченківської районної у м. Києві ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Стоун Інжиніринг", Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопромхім", Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Шевченківська районна у м. Києві державна адміністрація, Державна архітектурно-будівельна інструкція України про визнання недійсним договору №10/08/16 від 10.08.2016 укладеного між Комунальним підприємством "Будівництво та реконструкція" Шевченківської районної у м. Києві ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стоун Інжиніринг" щодо будівництва об'єкту "Будівництво житлового будинку з об'єктами соціальної сфери за адресою: вул. Дмитрівська,80-82 у Шевченківському районі м. Києва".

Ухвалою суду від 10.03.2017 порушено провадження у справі № 910/3610/17, розгляд останньої призначено на 03.04.2017.

Позивачем подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, клопотання про виправлення адреси третьої особи 2 з доказами направлення третій особі позовної заяви, заява про доповнення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, документи на виконання вимог ухвали суду з додатками та клопотання про витребування доказів.

Представником третьої особи 2 подано письмові пояснення з додатками.

Третя особа 1 в судове засідання 03.04.2017 не з'явилась, явку уповноваженого представника не забезпечила, однак подала письмові пояснення та клопотання про розгляд справи без їх представника.

Відповідачі 1 та 2 в судове засідання не з'явились, явку уповноважених представників не забезпечили, відповідач 1 про причини неявки суд не повідомив та не виконав вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, відповідач 2 подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 03.04.2017 відкладено розгляд справи на 04.05.2017.

Через загальний відділ діловодства суду від позивача 07.04.2017 надійшла заява про зміну предмету позову, в якій він просив визнати недійсним договір № 10/08/16 від 10.08.2016 та зобов'язати відповідачів 1, 2 припинити дії, які порушують права Приватного акціонерного товариства "Київміськбуд-1" як інвестора-1 за договором про інвестування будівництва № 86-б від 22.04.2005 та ведення робіт з будівництва об'єкту "Будівництво житлового будинку з об'єктами соціальної сфери за адресою: вул. Дмитрівська, 80-82 у Шевченківському районі м. Києва, який знаходиться на земельній ділянці площею 0,9037 га на вул.. Дмитрівська, 80-82 у Шевченківському районі м. Києва, кадастровий № 8000000000:91:164:0020.

Через загальний відділ діловодства суду 04.05.2017 від відповідача 1 надійшли письмові заперечення проти заяви про вжиття заходів забезпечення позову, в яких відповідач 1 заперечував проти забезпечення позову, оскільки позивачем не наведено жодних обставин в підтвердження факту утруднення виконання рішення суду, в зв'язку з не вжиттям заходів забезпечення. Також подано клопотання про перерву в судовому засіданні, в зв'язку з поданням у справі № 910/8965/16 заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Подано відзив, в якому відповідач 1 проти позову заперечує та зазначає, що він мав повноваження укладати спірний договір на підставі ст. 92 ЦК України, а спір щодо договору про інвестування будівництва від 22.04.2005 № 86-б ще не вирішено в судовому порядку, оскільки подана заява про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

04.05.2017 від відповідача 2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи до закінчення розгляду Київським апеляційним господарським судом заяви про перегляд постанови по справі № 910/8965/16 від 28.11.2016 за нововиявленими обставинами з додатками.

04.05.2017 від позивача надійшли письмові пояснення з додатками.

Відповідач 3 та треті особи в судове засіданні не з'явились, явку уповноважених представників не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, відповідач 3 та третя особа 2 вимог ухвали суду не виконали.

Ухвалою суду від 04.05.2017 розгляд справи відкладено на 18.05.2017 та продовжено строки вирішення спору на п'ятнадцять днів.

15.05.2017 від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

18.05.2017 відповідачем 1 подано відзив на позов з додатками та клопотання про долучення документів з додатками. У своєму відзиві відповідач 1 вказує не неналежне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором про інвестування будівництва № 86-б від 22.04.2005 - порушенням строків будівництва. Також зазначає на відсутність порушеного права позивача, оскільки об'єкт будівництва за спірним договором є іншим об'єктом ніж той, функції замовника будівництва якого передано позивачу. Відповідач 1 просить відмовити у позові повністю.

18.05.2017 від відповідача 2 надійшов відзив з додатками та заперечення проти заяви про зміну підстав позову. Відповідач 2 заперечує, що спірний договір є договором генерального будівельного підряду, а є договором про передачу функцій замовника та регулюється Законом України "Про інвестиційну діяльність", а тому відсутні підстави визнавати договір недійсним в зв'язку з порушенням норм права, що регулюють будівельний підряд. Сторони при укладенні спірного правочину діяли в межах наданих їм повноважень та згідно з законом, а тому відсутні підстави для визнання договору недійсним.

Відповідач 3 в судове засідання 18.05.2017 не з'явився, явку уповноважених представників не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвали суду від 04.05.2017 про відкладення розгляду справи не виконав.

Треті особи в судове засідання 18.05.2017 не з"явились, про дату та час судового розгляду були повідомлені належним чином, з письмовими поясненнями подавали клопотання про розгляд справи без їх участі.

18.05.2017 представником позивача в судовому засіданні подано додаткові пояснення.

В судовому засіданні представником відповідача 2 подано клопотання про долучення додаткових документів.

Ухвалою суду від 18.05.2017 розгляд справи відкладено на 30.05.2017.

Відповідач 2 в судове засідання не з'явився, явку уповноваженого представника не забезпечив, однак подав клопотання про відкладення розгляду справи та клопотання про призначення експертизи. Клопотання про призначення експертизи, відповідач 2 просив розглядати за участю їх представника.

30.05.2017 відповідачем 1 подано пояснення та клопотання про зупинення провадження у справі. Клопотання обгрунтоване тим, що Київським апеляційним судом прийнято до розгляду заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2016 № 910/8965/16 у справі за позовом Комунального підприємства Будівництво та реконструкція" Шевченківської районної у м. Києві Ради до Приватного акціонерного товариства "Київміськбуд-1"; Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопромхім"; третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Шевченківська районна в м. Києві державна адміністрація про розірвання договору № 86-б від 22.04.2005. Відповідач 1 зазначає, що оскільки позивач грунтує свої позовні вимоги наявністю договору № 86-б від 22.04.2005, згідно якого йому передана частина функцій замовника будівництва, то не вирішена судова справа щодо розірвання вказаного договору є підставою для зупинення провадження у даній справі.

Суд відмовив у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

Представником третьої особи в судовому засіданні подано письмові пояснення з додатком.

Ухвалою суду відкладено розгляд справи на 15.06.2017.

Через загальний відділ діловодства суду 15.06.2017 від відповідача 1 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення по суті справи № 910/8965/16 про розірвання договору № 86-б від 22.04.2005.

Через загальний відділ діловодства суду від позивача 15.06.2017 надійшли додаткові документи.

Представники відповідача 3 та третіх осіб в судове засідання 15.06.2017 не з'явились, про дати та час судового розгляду були повідомлені належним чином.

При вирішенні клопотання про зупинення провадження у справі, представник позивача проти задоволення клопотання заперечував, представник відповідача 2 підтримав клопотання про зупинення провадження у справі.

Представник відповідача 2 підтримав своє клопотання про призначення у справі експертизи.

Представник позивача проти задоволення клопотання про призначення експертизи заперечував, представник відповідача 1 підтримав клопотання відповідача 2.

В судовому засіданні оголошено перерву до 20.06.2017.

Через загальний відділ діловодства позивача 20.06.2017 подав письмові пояснення та уточнення. Позивач заперечував проти призначення у справі експертизи, в зв'язку з необґрунтованістю та можливістю довести обставини щодо об'єкта будівництва іншими доказами. Крім того, позивач зазначив про те, що з об'єктивних причин (він не є стороною правочину) йому не було відомо про повну назву спірного договору, а тому він просить вважати вірною назву спірного договору в тексті позовної заяви: "договір № 10/08/16 від 10.08.2016 про передачу функцій замовника та будівництво".

В судове засідання 20.06.2017 представники відповідача 2 та третіх осіб не з'явились, про дату та час судового розгляду були повідомлені належним чином.

Представник позивача у судовому засіданні подав відмову від клопотання про витребування доказів, оскільки, надав до матеріалів справи відповідь ТОВ "ТМ "Абріс" щодо об'єкта будівництва та вважає його достатнім, належним та допустимим доказом в обгрунтвування обставин, які він мав на меті довести витребовуваними документами.

Суд прийняв відмову позивача від клопотання про витребування доказів та не розглядає вказане клопотання.

При розгляді клопотання про зупинення провадження у справі представник позивача заперечував проти його задоволення, оскільки, справа № 910/8965/16 вже розглянута, заявнику відмовлено у перегляді рішення за нововиявленими обставинами.

Представник відповідача 2 підтримав клопотання про зупинення провадження у справі та просила його задовольнити.

Згідно ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Справа № 910/8965/16 вирішена по суті та за результатами її розгляду Київським апеляційним господарським судом винесено постанову від 28.11.2016, яка набрала законної сили і є чинною. Оскільки, згідно ст. 113 ГПК України заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами може бути повернута лише за формальними ознаками без розгляду її по суті на стадії прийняття до розгляду, то призначення Київським апеляційним господарським судом до розгляду заяви про перегляд постанови за нововиявленими обставинами не свідчить про невирішеність справи № 910/8965/16 та не є підставою для зупинення провадження у справі. Крім того, позивач зазначив, що був присутнім у судовому засіданні при розгляді Київським апеляційним господарським судом заяви про перегляд рішення у справі № 910/8965/16 за нововиявленими обставинами, в якому було оголошено про відмову у задоволенні заяви. Тобто постанова Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2016 є чинною, а спір по суті вирішений.

Суд відмовляє у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки, воно є не обґрунтованим, відповідач 1 не надав доказів того, що справа № 910/8965/16 не вирішена по суті.

Представник відповідача 2 підтримав своє клопотання про призначення у справі судово-будівельної експертизи з метою ідентифікації об'єкта будівництва за договором № 86-б від 22.04.2005 та договором № 10/08/16 від 10.08.2016.

Клопотання про призначення експертизи судом розглянуто та відмовлено в його задоволенні з урахуванням наступного.

Згідно п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" відповідно до статті 1 Закону судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас і згідно з частиною першою статті 41 ГПК експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Із сукупності наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення, як зазначено у п. 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи".

Предметом спору є визнання недійсним договору про передачу функцій замовника з будівництва об'єкту "Будівництво житлового будинку з об'єктами соціальної сфери за адресою: вул. Дмитрівська, 80-82 у Шевченківському районі м. Києва, який знаходиться на земельній ділянці площею 0,9037 га на вул. Дмитрівська, 80-82 у Шевченківському районі м. Києва, кадастровий № 8000000000:91:164:0020. Відповідач 2 просить призначити у справі експертизу з метою ідентифікації об'єкта будівництва за договором № 10/08/16 від 10.08.2016 та договором № 86-б від 22.04.2005.

Відповідно до норм статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами в господарському судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У цій дефініції слід вирізнити два аспекти. По-перше, доказами є будь-які відомості про певні факти. По-друге, це - відомості про певні обставини, які поділяються на дві групи: 1) обставини, на яких сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення; 2) інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

У п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 1990 р. N 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді цивільних справ по першій інстанції" зазначається, що при судовому розгляді предметом доказування є факти, які становлять основу заявлених вимог і заперечень проти них або мають інше значення для правильного розгляду справи (причини пропуску строку позовної давності та ін.) і підлягають встановленню для прийняття судового рішення.

До обставин, на яких сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування - це сукупність обставин, що їх необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача і заперечень відповідача.

Предметом доказування у даній справі є обставини щодо додержання (недодержання) закону при укладенні договору № 10/08/16 від 10.08.2016 про передачу функцій замовника по об'єкту будівництва його сторонами. До матеріалів справи долучено докази, що функції замовника за обома договорами передавались по об'єкту будівництва "Будівництво житлового будинку з об'єктами соціальної сфери за адресою: вул. Дмитрівська, 80-82 у Шевченківському районі м. Києва, який знаходиться на земельній ділянці площею 0,9037 га на вул. Дмитрівська, 80-82 у Шевченківському районі м. Києва, кадастровий № 8000000000:91:164:0020, в який вносились зміни.

Суд не вбачає підстав для призначення у справі судової будівельної експертизи, оскільки, спір може бути вирішений за наявними в матеріалах справи доказами без необхідності спеціальних знань, якими не володіє суд.

Суд розглянув заяву позивача про забезпечення позову та вважає її необґрунтованою.

В заяві про забезпечення позову з урахуванням доповнень, позивач просить заборонити відповідачам 1,2 укладати договори генерального підряду, субпідряду, договори про виконання будівельних робіт, виконувати будівельні роботи, в тому числі на підставі дозволу на виконання будівельних робіт; вчиняти будь-які правочини щодо відчуження, обтяження майна; заборонити відповідачу 1 вносити зміни до дозволу на будівництво щодо об'єкту "Будівництво житлового будинку з об'єктами соціальної сфери за адресою: вул. Дмитрівська, 80-82 у Шевченківському районі м. Києва, який знаходиться на земельній ділянці площею 0,9037 га на вул.. Дмитрівська, 80-82 у Шевченківському районі м. Києва, кадастровий № 8000000000:91:164:0020

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами. Види забезпечення позову можуть використовуватися господарським судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, заборона вчиняти дії має стосуватися лише пакета акцій, безпосередньо пов'язаного з предметом спору. Не допускається забезпечення позову заходами, не передбаченими цим Кодексом.

У п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (ч 3 п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову".

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії (ч. 3 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011).

Враховуючи приписи ст. 67 Господарського процесуального кодексу України та позицію касаційної інстанції, в тому числі викладену в Інформаційному листі "Про деякі питання практики забезпечення позову" від 12.12.2006 № 01-8/2776 відносно аспектів, що мають бути враховані судом під час вирішення питання вжиття забезпечувальних заходів, суд вважає, що заходи до забезпечення позову заявлені позивачем у вигляді заборони вчиняти відповідачам дії щодо укладення правочинів та здійснення будівельних робіт при заявленні позову про визнання недійсним договору є неналежним (неадекватним, неспівмірним, незбалансованим) забезпеченням вимог за цим позовом.

Позивач не навів обставин та доказів в їх обґрунтування, які можуть спричинити невиконання або утруднять виконання рішення суду, у разі невжиття заходів забезпечення позову. В зв'язку з вищевикладеним клопотання позивача визнається необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Суд відмовляє позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Розглянувши заяву позивача про зміну предмету позову, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаної заяви, з огляду на нижчевикладене.

Згідно з ч. 4 ст. 22. ГПК України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до п. 3.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

У разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і, приєднавши її до матеріалів справи та зазначивши про цю відмову в описовій частині рішення (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи), розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку.

В позовній заяві позивач просив суд визнати недійсним договір № 10/08/16 від 10.08.2016 з тих підстав, що при укладенні договору його сторонами не було дотримано норм чинного законодавства, зокрема ст.. 318, 319 ГК України та укладений з боку відповідача 1 з перевищенням наданих законом ліквідатору повноважень.

В заяві про зміну предмету позову позивач просить суд зобов'язати відповідачів 1, 2 припинити дії, які порушують права Приватного акціонерного товариства "Київміськбуд-1" як інвестора-1 за договором про інвестування будівництва № 86-б від 22.04.2005 та ведення робіт з будівництва об'єкту "Будівництво житлового будинку з об'єктами соціальної сфери за адресою: вул. Дмитрівська, 80-82 у Шевченківському районі м. Києва, який знаходиться на земельній ділянці площею 0,9037 га на вул.. Дмитрівська, 80-82 у Шевченківському районі м. Києва, кадастровий № 8000000000:91:164:0020 з підстав недійсності договору № 10/08/16 від 10.08.2016 та безпідставності в зв'язку з недійсністю правочину внесення змін до дозволу на будівництво об'єкту.

Враховуючи зазначене суд дійшов висновку, що заява позивача про зміну предмету позову направлена на одночасну зміну предмета і підстав позову, і не підлягає задоволенню.

Відповідно суд відмовляє позивачу в задоволенні його заяви, а заяву позивача приєднує до матеріалів справи. Також, суд доводить до відома позивача, що останній не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку.

Згідно ст. 34, 36 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Протокол допиту свідка у кримінальному провадженні, долучений до матеріалів справи, не є доказом у господарському судочинстві у розумінні ГПК України та не буде прийнятий судом до уваги про розгляді справи.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, представники відповідачів 1,2 проти позову заперечували.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ :

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

10.08.2016 між Комунальним підприємством "Будівництво та реконструкція" Шевченківської районної у м. Києві ради (сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стоун Інжиніринг" (сторона-2) укладено договір № 10/08/16 про передачу функцій замовника та будівництво.

Відповідно до п. 2.1, 2.3 спірного договору сторона-1 доручає стороні-2 на умовах, визначених цим договором, виконати функції замовника, а сторона-2 зобов'язується належним чином виконати зазначені функції та відповідні зобов'язання, забезпечити фінансування будівництва об'єкту за власний рахунок та/або із залученням коштів третіх осіб відповідно до умов цього договору. Виконання функцій замовника за цим договором на весь час дії договору є виключним правом сторони-2. Для цього сторона-1 передає стороні-2 за актом приймання-передачі (додаток № 1 до цього договору) будівельний майданчик та всі належні їй функції замовника, за винятком права продажу третім особам майнових прав та частини об'єкту, що належить стороні-1 відповідно до п. 6.2 ст. 6 даного договору, та права обтяження сторони-1 будь-якими грошовими зобов'язаннями перед третіми особами, а сторона-2 здійснює всі необхідні дії для будівництва об'єкту, продажу прав на частини об'єкту, що належить стороні-2 відповідно до п. 6.2 ст. 6 даного договору третім особам, оформлення за сторонами та/або третіми особами прав власності на частини об'єкту відповідно до умов цього договору та законодавства, а також право здійснювати всі інші дії, які є необхідними для досягнення мети за даним договором. Підписанням даного договору сторона-1 передає стороні-2 функції замовника з правами та зобов'язаннями, визначеними даним договором.

В розділі 1 спірного договору зазначено, що "об'єкт" це існуючі вбудовано-прибудовані нежитлові приміщення в осях А-Л, 8-10 та підземний паркінг на осях А-Л, 1-11, що мають бути збудовані на земельній ділянці площею 9037 кв м, на якій буде здійснюватись будівництво об'єкту, яка розташована на вул. Дмитрівській, 80-82 у Шевченківському районі м. Києва, кадастровий № 8000000000:91:164:0020, та надана стороні-1 в оренду для будівництва житлового будинку з об'єктами соціальної сфери, на підставі договору оренди Земельної ділянки № 91-6-00373 від 18.11.2004. Замовником являється юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, видає замовлення на виконання робіт на будівництво об'єкту, укладає всі необхідні для будівництва об'єкту договори, контролює вартість, терміни, якість виконаних робіт та здійснює їх оплату, а також здійснює інші функції замовника. Функції замовника - передбачені законодавством права та обов'язки, дії замовника будівництва об'єкту, включаючи, але не обмежуючись цим, права та обов'язки, а також дії щодо отримання необхідних дозволів на будівництво об'єкту, розробки та погодження або коригування існуючої проектно-кошторисної документації, отримання відповідних вихідних даних, технічних умов, будівництва об'єкту, оформлення права власності на об'єкт чи частину об'єкту, фінансування всіх вище перелічених та інших дій власними коштами та/або з залученням грошових коштів третіх осіб, продаж третім особам, прав на частину об'єкту, майнові права на які належать стороні-2 згідно протоколу розподілу площ на об'єкті, виконання інших дій, визначених законодавством, необхідних для будівництва об'єкту.

Додатковою угодою № 2 від 12.08.2016 сторони внесли зміни в п. 1.1.3 договору та визначили об'єкт як вбудовано-прибудовані нежитлові приміщення в осях А-Л**, 9*-11, підземний паркінг в осях А-Л**, 1-11 та відкрита автостоянка в осях А-Д, 1-6*, що мають бути побудовані на земельній ділянці з урахуванням існуючих конструкцій та матеріалів. Параметри об'єкту можуть бути визначені (змінені) при коригуванні Проектно-кошторисної документації. Запланована загальна площа об'єкту становить 5000 кв.м.

Пунктами 8.3.2 та 8.3.5 спірного договору передбачено, що сторона-1 гарантує, що на момент підписання цього договору вона має всі права та документи, необхідні для виконання умов цього договору, і буде підтримувати їх чинність протягом усього строку дії цього договору; на момент підписання даного договору стосовно земельної ділянки та функцій замовника не уклала жодних угод з будь-якою третьою особою, які унеможливлюють виконання цього договору, а також відсутні будь-які спори і судові справи щодо земельної ділянки та функцій замовника; у судовому порядку розірвала договорі про інвестування будівництва № 86-б від 22.04.2005, укладеного між КП "Будівництво та реконструкція", ПрАТ "Київміськбуд-1" та ТОВ "Автопромхім".

Серед зобов'язань сторони-1 договором передбачено передача стороні-2 всіх функцій замовника , в обсязі необхідному для реалізації спірного договору (п. 4.1.1. договору).

Сторона-2 спірним договором зобов'язується прийняти на себе делеговані функції замовника; забезпечити на час будівництва здійснення авторського нагляду проектною організацією; виконати генеральний підряд з будівництва об'єкту з дотриманням погоджених сторонами строків; забезпечити фінансування будівництва об'єкту (п. 4.3.1, 4.3.7, 4.3.9, 4.3.10 договору).

Спірним договором сторона-2 наділена правами інвестора, замовника будівництва та генерального підрядника, зокрема: на власний розсуд укладати договори з виконавцями робіт, в тому числі будівельних робіт; визначати обсяг та порядок фінансування будівництва об'єкту; після завершення будівництва та ведення об'єкту в експлуатацію отримати в натурі у власність належні стороні-2 частини об'єкту; розпоряджатись майновими правами своєї частини об'єкту будівництва; здійснювати контроль та технічний нагляд за якістю, обсягами, строками виконання робіт; здійснювати інші функції та юридичні дії, передбачені законодавством та договором для виконання функцій замовника. (п. 4.4.2, 4.4.5, 4.4.7, 4.4.8, 4.4.14, 4.4.17 договору).

Згідно п. 6.2.1, 6.2.2 спірного договору в редакції додаткової угоди № 2 сторона-1 отримує у власність майнові права на 0% вбудовано-прибудованих нежитлових приміщень об'єкту на 0% машиномісць в підземному паркінгу та відкритій автостоянці. Сторона-2 отримує у власність майнові права на 100% вбудовано-прибудованих нежитлових приміщень об'єкту та 100% машиномісць у підземному паркінгу та відкритій автостоянці об'єкту за вирахуванням 25 машиномісць в підземному паркінгу.

Пунктом 11.1 спірного договору строки початку і закінчення дії цього договору визначені у наступному порядку: початок дії договору - з дня підписання сторонами цього договору та виконання стороною-1 обов'язків, передбачених підпунктом 4.1.1 даного договору; закінчення договору - після остаточного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Отже судом встановлено, що на підставі спірного договору Комунальне підприємство "Будівництво та реконструкція" Шевченківської районної у м. Києві ради передало Товариству з обмеженою відповідальністю "Стоун Інжиніринг" функції замовника будівництва об'єкту (вбудовано-прибудовані нежитлові приміщення в осях А-Л**, 9*-11, підземний паркінг в осях А-Л**, 1-11 та відкрита автостоянка в осях А-Д, 1-6*, що мають бути збудовані на земельній ділянці площею 9037 кв м, на якій буде здійснюватись будівництво об'єкту, яка розташована на вул. Дмитрівській, 80-82 у Шевченківському районі м. Києва, кадастровий № 8000000000:91:164:0020) та гарантувало відсутність інших договорів, згідно яких вказані функції замовника передані третім сторонам.

Згідно інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 15.05.2017 земельна ділянка площею 9037 кв м, яка розташована на вул. Дмитрівській, 80-82 у Шевченківському районі м. Києва, кадастровий № 8000000000:91:164:0020 належить територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради, право оренди передано: Комунальному підприємству з управління капітального будівництва та реконструкції Шевченківського району м. Києва. До матеріалів справи долучено копію договору оренди земельної ділянки від 15.11.2004, укладеного між Київською міською радою та Комунальним підприємством з управління капітального будівництва та реконструкції Шевченківського району м. Києва строком на 3 роки. Згідно рішення Київської міської ради від 15.10.2007 № 1237/4070 внесено зміни щодо строку дії договору оренди, замінивши його на 6 років та зміни щодо найменування орендодавця, замінивши його на Комунальне підприємство "Будівництво та реконструкція" Шевченківської районної в м. Києві ради.

В зв'язку з укладенням спірного договору КП "Будівництво та реконструкція" Шевченківської районної у м. Києві ради було подано до Державної архітектурно-будівельної інспекції України заяву про внесення змін у дозвіл на виконання будівельних робіт № 0063-ШВ від 12.02.2008 щодо виконавців будівельних робіт, авторського нагляду та технічного нагляду, а саме: змінено генпідрядну організацію на ТОВ "Стоун Інжиніринг" , змінено відповідального за виконання робіт на Мінансяна А.А., змінено відповідальну особу за здійснення авторського нагляду на Назаренко О.Б., змінено відповідальну особу за здійснення технічного нагляду на Забровського О.В.

До матеріалів справи долучено витяг з Інтернет сторінки Держархбудінспекції України, згідно якого за пошуком № 120162770170 внесено зміни щодо підрядника, технічного та авторського нагляду щодо будівництва по вул. Дмитрівській, 80-82, згідно заявки КП "Будівництво та реконструкція" Шевченківської районної у м. Києві ради. Також внесення змін до дозволу на будівництво підтверджується листом від 06.02.2017 Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Наявний в матеріалах справи дозвіл № 0063-Шв від 12.02.2008 (строк дії продовжено до 24.12.2010) виданий КП "Будівництво та реконструкція" Шевченківської районної у м. Києві ради на виконання будівельних робіт з будівництва житлового будинку з об'єктами соціальної сфери за адресою: вул.. Дмитрівська, 80-82 у Шевченківському районі м. Києва. Будівельні роботи проводить: ТОВ "Будівельно-інжинірінгове підприємство 37", авторський нагляд - МПП "Творча майстерня "Вісак" (Шмиков В.С.), технічний нагляд здійснює - ЗАТ "Київміськбуд-1" (Хороший В.В.).

Вказаний вище дозвіл був оформлений, в тому числі в зв'язку з укладанням 22.04.2005 між Комунальним підприємством з управління капітального будівництва та реконструкції Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації (замовник будівництва, сторона-1) (перейменовано у Комунальне підприємство "Будівництво та реконструкція" Шевченківської районної у м. Києві ради) та Закритим акціонерним товариством "Київміськбуд-1" (сторона-2, інвестор-1) (змінено організаційно-правову форму на приватне акціонерне товариство) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автопромхім" (сторона-3, інвестор-2) укладено Договір про інвестування будівництва № 86-б.

Згідно п. 1.1 договору № 86-б сторони зобов'язуються шляхом інвестицій інвестора-1 та інвестора-2 за рахунок власних коштів, із залученням коштів населення, фізичних та юридичних осіб, спільними зусиллями виконати роботи по будівництву житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Дмитрівській, 80-82 (об'єкт) у Шевченківському районі міста Києва. Будівництво виконується без чистого опорядження квартир і вбудовано-прибудованих приміщень, без верхнього покриття підлог, без встановлення внутрішніх дверних заповнень в квартирах і вбудовано-прибудованих приміщень, без вбудованих шаф та антресолей, без встановлення сантехобладнання і електроплит.

Пунктом 1.2. Договору № 86-б (в редакції додаткової угоди № 6 від 12.01.2010) сторони погодили, що інвестор-1 зобов'язуються побудувати відповідно до затвердженої проектної документації секцію 1 в осях А-П, 1-16, вбудовано-прибудовані приміщення в осях А-Л, 9-11 та підземний паркінг в осях А-Л, 1-11, а також виконати комплексний благоустрій території зони 1 "Об'єкту", та прилеглої території до зони 1, згідно "Плану благоустрою, організації рельєфу" 4200410-АР аркуш 22, крім будівництва з комплектацією та монтажем обладнання п.п. 9 - дитячий майданчик, п. 10 - майданчик для відпочинку, п. 11 - місце для контейнера негабаритного сміття, експлікації майданчиків.

Згідно п. 1.3 договору № 86-б (в редакції додаткової угоди № 3 від 18.01.2007) сторони домовились на період підготовки до будівництва та в період будівництва об'єкту замовник передає стороні-2 (інвестор-1) деяку функції замовника: а) розробка та коригування проектно-кошторисної документації для будівництва об'єкту; б) здійснення технічного та авторського нагляду будівництва секції-1 вбудовано-прибудованих приміщень та підземного паркінгу згідно п. 1.2, шляхом укладення відповідних договорів; в) здійснення технічного нагляду будівництва секції-1 та секції-2, вбудовано-прибудованих приміщень та підземного паркінгу згідно п. 1.2 цього додатку; г) здійснення будівництва з залученням ген підрядної організації за своїм вибором; д) фінансування проектування "Об'єкту" здійснюється стороною-2 (інвестор-1) та стороною-3 (інвестор-2) в розмірі 50*50% від вартості проектування об'єкту (секція-1 і секція-2) вбудовано-прибудовані приміщення, підземний паркінг, об'єкти енергетики, інженерні мережі внутрішньо-майданчикові та зовнішні (комунальні) інженерні мережі, благоустрій території об'єкту та прилеглих територій згідно зобов'язанням сторони-2 та сторони-3, інші проектні роботи, пов'язані із здачею та експлуатацією об'єкту.

До 5 числа місяця, наступного за звітним, інвестор-1 та інвестор-2 спільно проводять перевірку обсягів виконаних робіт у звітний місяць, їх вартість та підтверджують їх підписання, після чого акт передається для оплати (п. 2.2. Договору № 86-б).

Відповідно до п. 3.1. Договору інвестор-1 та інвестор-2 фінансують і здійснюють будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Дмитрівській, 80-82 у Шевченківському районі м. Києва.

Згідно п. 3.4 договору № 86-б (в редакції додаткової угоди № 5 від 11.01.2010) в розпорядження інвестора-1 та інвестора-2 передається 98% загальної площі квартир, 100% вбудовано-прибудованих приміщень та 100% машиномісць у підземному паркінгу інвестора-1 та інвестора-2 самостійно із переданого у розпорядження житла, згідно діючого законодавства, провадять розрахунки з головним управлінням житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради.

Відповідно до п. 3.5, 4.1 договору № 86-б (в редакції додаткової угоди № 3 від 18.01.2007) після введення в експлуатацію об'єкту або його пускового комплексу у власності інвестора-1 залишається 86% плюс 50 кв м загальної площі збудованих квартир у секції № 1, 100% вбудовано-прибудованих приміщень та машино-місць у підземному паркінгу, які закріплені за ним згідно п. 1.2 цієї додаткової угоди. Інвестор-1 має право залучити до процесу інвестування третіх осіб на ті долі об'єкту, що визначені для нього цією додатковою угодою до договору від 22.04.2005 № 86-б, п. 1.2 у формах дозволених законодавством.

Введення в експлуатацію об'єкту може здійснюватись чергами. Термін будівництва та строк здачі окремих черг будуть узгоджені сторонами додатковою угодою № 3 після розробки проектно-кошторисної документації (п. 5.1 договору № 86-б).

Згідно п. 13.1 договору № 86-б (в редакції додаткової угоди № 3 від 18.01.2007) замовник може призупинити дію цього генерального договору за таких обставин: банкрутство інвестора-1 та інвестора-2; безпідставне невиконання інвестором-1 та інвестором-2 своїх зобов'язань по договору та зобов'язань по додатковим угодам до договору.

Суду не надано доказів, що замовник з викладених вище причин призупиняв дію генерального договору.

Згідно п. 14.1 договору № 86-б (в редакції додаткової угоди № 3 від 18.01.2007) даний договір набуває чинності з дня його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, передбачених генеральним договором та додатковими угодами до нього, які є невід'ємною частиною генерального договору від 22.04.2005 № 86-б.

На виконання умов договору від 22.04.2005 № 86-б позивач уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно Інжінірінгове Підприємство-37" договір підряду № 89 на будівництво житлового будинку по вул. Дмитрівській, 80-82 від 02.09.2005.

Судом встановлено, що відповідач 1 як замовник, передав свої функції позивачу згідно генерального договору від 22.04.2005 № 86-б, який є чинним, у встановленому законом порядку не розірваний та не визнаний недійсним.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2016 № 910/8965/16, яка набрала законної сили, за позовом Комунального підприємства "Будівництво та реконструкція" Шевченківської районної в м. Києві ради до Приватного акціонерного товариства "Київміськбуд-1"; Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопромхім", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, Шевченківська районна у м. Києві державна адміністрація про розірвання договору встановлено, що договір про інвестування будівництва № 86-б від 22.04.2005 є дійсним та відсутні істотні порушення його умов, які можуть бути підставою для розірвання договору, також встановлено, що ПрАТ "Київміськбуд-1" виконав перед Комунальним підприємством "Будівництво та реконструкція" Шевченківської районної в м. Києві ради свої зобов'язання за договором № 86-б від 22.04.2005.

Крім того рішенням суду у справі № 910/8965/16 встановлено, що актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 25.12.2008 підтверджується прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта - житлової частини житлового будинку з об'єктами соціальної сфери (секція 2), вул. Дмитрівська, 80-82 у Шевченківському районі м. Києва. Сертифікатом відповідності КВ 000163 від 06.05.2010, виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві засвідчено відповідність закінченого будівництвом об'єкта: Будівництво житлового будинку з об'єктами соціальної сфери на вул. Дмитрівській, 80-82 у Шевченківському районі м. Києва (ІІ черга будівництва, секція № 1 з благоустроєм та РП-10 кВ) на вул. Дмитрівській, 82 у Шевченківському районі м. Києва проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та підтверджує його готовність до експлуатації.

Згідно ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

До матеріалів справи надано копію авторського договору № 1 про передачу виключних майнових прав віл 30.12.2011, укладеного між ТОВ "ТМ "Вісак" та ТОВ "ТМ "Абріс" та акти приймання передачі до вказаного договору від 30.12.2011. Згідно вказаних документів ТОВ "ТМ "Вісак" передало ТОВ "ТМ "Абріс": виключне авторське майнове право на архітектурний проект та архітектурну документацію, які відображають композиційну будову об'єкта архітектури - житловий будинок з об'єктами соціальної сфери по вул. Дмитрівській, 80-82; копію договору від 29.12.2005 з додатками (проектна та робоча документація - житловий будинок з об'єктами соціальної сфери по вул. Дмитрівській, 80-82); архівну проектно-кошторисну документацію на будівництво житлового будинку з об'єктами соціальної сфери по вул. Дмитрівській, 80-82. Отже ТОВ "ТМ "Абріс" має виключене авторське право на архітектурний проект та архітектурну документацію по об'єкту "Будівництво житлового будинку з об'єктами соціальної сфери за адресою: вул. Дмитрівська, 80-82 у Шевченківському районі м. Києва, який знаходиться на земельній ділянці площею 0,9037 га на вул.. Дмитрівська, 80-82 у Шевченківському районі м. Києва, кадастровий № 8000000000:91:164:0020.

Позивач звернувся до ТОВ "ТМ "Абріс" як генерального проектувальника об'єкта будівництва з листом від 26.05.2017 № 69, в якому просив підтвердити, що об'єкт будівництва за договором № 10/08/16 від 10.08.2016 та договором № 86-б від 22.04.2005 є одним і тим же.

Згідно листа ТОВ "ТМ "Абріс" від 31.05.2017 № 27у 2005-2008 роках (з коригуванням) на замовлення Комунального підприємства з управління капітального будівництва та реконструкції Шевченківського району м. Києва ТОВ "ТМ "Вісак" був розроблений проект будівництва житлового будинку з об'єктами соціальної сфери на вул. Дмитрівській, 80-82 у Шевеченківському районі м. Києва у складі 2 житлових секцій з вбудовано-прибудованими приміщеннями та прибудованою торгівельно-офісною спорудою і паркінгом. Про розробці робочої документації деталізувалися креслення АР і КЖ з дотриманням технології будівництва. На стадії "Проект" об'єм будинків і прибудов з урахуванням розмірів, поверховості, стадійності будівництва і піскових комплексів поділено на окремі блоки температурними і осадовими швами. Несучі стіни по осям Л-А* були кордоном зони 1 і зони 2 в об'ємі прибудованих приміщень. В робочих кресленнях в процесі доробки проекту склалися зміни (виникли нові несучі стіни в паркінгу, тощо) Осі Л-Л* змінили свою назву на осі Л** - Л***.

Відповідно до ст. 878 ЦК України замовник має право вносити зміни до проектно-кошторисної документації до початку робіт або під час їх виконання за умови, що додаткові роботи, викликані такими змінами, за вартістю не перевищують десяти відсотків визначеної у кошторисі ціни і не змінюють характеру робіт, визначених договором. Внесення до проектно-кошторисної документації змін, що потребують додаткових робіт, вартість яких перевищує десять відсотків визначеної у кошторисі ціни, допускається лише за згодою підрядника. У цьому разі підрядник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Отже проектувальник підтвердив, що об'єкт будівництва по вул. Дмитрівській 80-82 є одним за договорами № 86-б від 22.04.2005, № 10/08/16 від 10.08.2016, однак в нього, протягом проектування вносились зміни.

Крім того, сторони при розгляді справи не заперечували тієї обставини, що в проектну документацію з будівництва об'єкту по вул. Дмитрівській 80-82, саме на підставі спірного договору вносились зміни. Отже внесені зміни в проектну документацію щодо об'єкта будівництва по вул. Дмитрівській 80-82 не спростовують та не заперечують ті обставини, що договори № 86-б від 22.04.2005, № 10/08/16 від 10.08.2016 укладені щодо одного і того ж будівництва об єкту по вул. Дмитрівській 80-82, проект за яким коректирувався в зв'язку з укладенням спірного правочину, дійсність якого оспорюється у даній справі.

Слід також зауважити що розділом 6 договору № 86-б від 22.04.2005 саме на позивача та на ТОВ Автопромхім (п.6.1) покладається забезпечення розробки та затвердження проектно-кошторисної документації.

Згідно положень ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 202, ч. 2 ст. 203, ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами); правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Як підставу недійсності правочину позивач вказує відсутність повноважень у ліквідатора відповідача 1 на укладення будь-яких правочинів не пов'язаних з ліквідацією юридичної особи.

Відповідно до ст.. 91, 92 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду. Юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії). Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Згідно ст. 111 ЦК України з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) заявляє вимоги та позови про стягнення заборгованості з боржників юридичної особи. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана повідомити учасників юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, про її участь в інших юридичних особах та/або надати відомості про створені нею господарські товариства, дочірні підприємства. Під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. У випадках, установлених законом, ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує проведення незалежної оцінки майна юридичної особи, що припиняється. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо закриття відокремлених підрозділів юридичної особи (філій, представництв) та відповідно до законодавства про працю здійснює звільнення працівників юридичної особи, що припиняється. Ліцензії, документи дозвільного характеру та інші документи, а також печатки та штампи, які підлягають поверненню органам державної влади, органам місцевого самоврядування, повертаються їм ліквідаційною комісією (ліквідатором). Для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку. До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи. Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу. У разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи. До затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період. Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечує подання органам доходів і зборів. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує подання державному реєстраторові документів, передбачених законом для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в установлений законом строк.

Отже ліквідатор вчиняє дії пов'язані з ліквідацією юридичної особи.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.06.2017 № 1002695508 Комунальне підприємство "Будівництво та реконструкція" Шевченківської районної в м. Києві ради з 05.11.2010 знаходиться в стані припинення за рішенням засновників (рішення Шевченківської районної у м. Києві ради 15.10.2010 № 925 "Про ліквідацію комунальних підприємств Шевченківської районної у м. Києві ради") .

Доказів того, що спірний правочин не пов'язаний з ліквідацією юридичної особи, позивач не надав адже, припинена юридична особа не має повноважень бути замовником будівництва. В зв'язку з цим, суд не вбачає доводи позивача про відсутність у ліквідатора повноважень на укладення спірного договору обґрунтованими.

Відповідно до ст. 1 ,4 Закону України "Про інвестиційну діяльність" інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект. Інвестиції, що спрямовуються на створення (придбання), реконструкцію, технічне переоснащення основних засобів, очікуваний строк корисної експлуатації яких перевищує один рік, здійснюються у формі капітальних вкладень. Об'єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях економіки, цінні папери (крім векселів), цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права. Інвестування та фінансування будівництва об'єктів житлового будівництва з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління, може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, а також шляхом емісії цільових облігацій підприємств, виконання зобов'язань за якими здійснюється шляхом передачі об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва. Інші способи фінансування будівництва таких об'єктів визначаються виключно законами.

Згідно ст. 5 Закону України "Про інвестиційну діяльність" суб'єктами (інвесторами і учасниками) інвестиційної діяльності можуть бути громадяни і юридичні особи України та іноземних держав, а також держави. Інвестори - суб'єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування. Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності. Учасниками інвестиційної діяльності можуть бути громадяни та юридичні особи України, інших держав, які забезпечують реалізацію інвестицій як виконавці замовлень або на підставі доручення інвестора.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про інвестиційну діяльність" всі суб'єкти інвестиційної діяльності незалежно від форм власності та господарювання мають рівні права щодо здійснення інвестиційної діяльності, якщо інше не передбачено законодавчими актами України. Розміщення інвестицій у будь-яких об'єктах, крім тих, інвестування в які заборонено або обмежено цим Законом, іншими актами законодавства України, визнається невід'ємним правом інвестора і охороняється законом. Інвестор самостійно визначає цілі, напрями, види й обсяги інвестицій, залучає для їх реалізації на договірній основі будь-яких учасників інвестиційної діяльності, у тому числі шляхом організації конкурсів і торгів. За рішенням інвестора права володіння, користування і розпорядження інвестиціями, а також результатами їх здійснення можуть бути передані іншим громадянам та юридичним особам у порядку, встановленому законом. Взаємовідносини при такій передачі прав регулюються ними самостійно на основі договорів. Для інвестування можуть бути залучені фінансові кошти у вигляді кредитів, випуску в установленому законодавством порядку цінних паперів і позик. Майно інвестора може бути використано ним для забезпечення його зобов'язань. У заставу приймається тільки таке майно, яке перебуває у власності позичальника або належить йому на праві повного господарського відання, якщо інше не передбачено законодавчими актами України. Заставлене майно при порушенні заставних зобов'язань може бути реалізовано відповідно до чинного законодавства. Інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України. Для державних підприємств, що виступають інвесторами за межами України та яким відкрито іпотечний кредит, встановлюється гарантія по цих інвестиціях з боку держави. Інвестор має право на придбання необхідного йому майна у громадян і юридичних осіб безпосередньо або через посередників за цінами і на умовах, що визначаються за домовленістю сторін, якщо це не суперечить законодавству України, без обмеження за обсягом і номенклатурою .

Відповідно до ст. 18, 20 Закону України "Про інвестиційну діяльність" держава гарантує стабільність умов здійснення інвестиційної діяльності, додержання прав і законних інтересів її суб'єктів. Ніхто не має права обмежувати права інвесторів у виборі об'єктів інвестування, за винятком випадків, передбачених цим Законом. При недодержанні договірних зобов'язань суб'єкти інвестиційної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, передбачену законодавством України і укладеними договорами.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про інвестиційну діяльність" зупинення або припинення інвестиційної діяльності провадиться за рішенням: інвесторів, при цьому інвестори відшкодовують збитки учасникам інвестиційної діяльності; правомочного державного органу. Рішення державного органу про зупинення або припинення інвестиційної діяльності може бути прийнято з таких причин: якщо її продовження може призвести до порушення встановлених законодавством санітарно-гігієнічних, архітектурних, екологічних та інших норм, прав та інтересів громадян, юридичних осіб і держави, що охороняються законом; оголошення в установленому законом порядку інвестора банкрутом внаслідок неплатоспроможності; стихійного лиха; запровадження надзвичайного стану.

Отже позивач на підставі договору № 86-б від 22.04.2005, здійснював інвестиційну діяльність спрямовану на будівництво всього об'єкту по вул. Дмитрівській 80-82 (в тому числі підземний паркінг), за результатами якої частину об'єкту будівництва було введено в експлуатацію, що встановлено рішенням у справі № 910/8965/16, а частину - ні. Отже саме позивач, як інвестор, наділений правом розпоряджатись результатами своєї інвестиційної діяльності у вигляді всього закінченого будівництвом об'єкту по вул. Дмитрівській 80-82, в тому числі, включаючи не завершену будівництвом частину об'єкту будівництва, правами (інвестора, замовника, підрядника) на яку спірним договором наділено відповідача 2 (оскільки незавершена частина об'єкту є складовою частиною всього об'єкту будівництва, розташованого по вул. Дмитрівській 80-82). Отже, уклавши спірний договір, відповідачі 1 та 2 порушили норми Закону України "Про інвестиційну діяльність" та права позивача. Відповідачі 1, 2 розпорядились об'єктом інвестицій позивача в супереч нормам Закону України "Про інвестиційну діяльність".

Судом встановлено, що спірний договір № 10/08/16 від 10.08.2016 є за своєю правовою природою змішаним договором, що містить елементи інвестиційного договору та договору підряду. Спірним договором відповідач 1 передав відповідачу 2 право виконати генеральний підряд на об'єкті по вул. Дмитрівській 80-82 (п. 4.3.7 спірного договору), вказане також підтверджується заявою відповідача 1, поданою до Державної архітектурно-будівельної інспекції для внесення змін до дозволу на будівництво. Натомість, виключне право визначати генерального підрядника будівництва об'єкту по вул. Дмитрівській 80-82 було за дійсним договором № 86-б від 22.04.2005 передане як частина функцій замовника відповідачем 1 позивачу.

Згідно зі ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Відповідно ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Згідно ст. 318 ГК України за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх. Договір підряду відповідно до цієї статті укладається на будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об'єктів; будівництво об'єктів з покладенням повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт; виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, пов'язаних з будівництвом об'єктів.

Відповідно до ст. 319 ГК України договір підряду на капітальне будівництво може укладати замовник з одним підрядником або з двома і більше підрядниками. Підрядник має право за згодою замовника залучати до виконання договору як третіх осіб субпідрядників, на умовах укладених з ними субпідрядних договорів, відповідаючи перед замовником за результати їх роботи. У цьому випадку підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками - як замовник.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Отже уклавши спірний договір відповідач вийшов за межі своїх повноважень та порушив ст. 319 ГК України, ст. 629, 193, 526 ЦК України.

Позивачу, згідно з п. 1.3 договору № 86-б від 22.04.2005 (з урахуванням змін та доповнень) була передана частину функцій замовника будівництва, зокрема і здійснення будівництва з залученням на власний вибір генпідрядної організації. Отже правом визначати генерального підрядника був наділений позивач за умовами договору № 86-б від 22.04.2005 (п. 1.3 договору). Згідно дозволу на виконання будівельних робіт № 0063-Шв від 12.02.2008 позивач визначив, що будівельні роботи по об'єкту будівництва по вул. Дмитрівській 80-82 здійснює Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інжинірингове підприємство 37". Підстави та порядок зміни підрядника передбачені ЦК України і передбачають певний алгоритм дій для замовника будівництва. Шляхом укладення спірного договору, Відповідачем 1, яким передано позивачу права визначення генерального підрядника, був порушений визначений законодавством порядок зміни підрядної організації.

Отже, оскільки функції замовника будівництва по об'єкту, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Дмитрівська, 80-82, Комунальним підприємством "Будівництво та реконструкція" Шевченківської районної у м. Києві ради були передані Приватному акціонерному товариству "Київміськбуд-1", то він не мав більше обсягу повноважень замовника будівництва, щоб передати їх Товариству з обмеженою відповідальністю "Стоун Інжиніринг" за спірним договором.

Суд встановив, що при укладенні договору № 10/08/16 від 10.08.2016 сторони не дотримались вимог (порушили норми) Закону України "Про інвестиційну діяльність", Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України та був вчинений відповідачем 1 з перевищенням наявних повноважень та його зміст суперечить переліченим нормативним актам.

В зв'язку з цим, позов підлягає задоволенню, а договір № 10/08/16 від 10.08.2016 визнанню недійсним.

Щодо позовних вимог до відповідача 3.

Відповідно до п. 1-1, ч.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо: 1-1) відсутній предмет спору.

Суд зазначає, що ТОВ "Автопромхім" не є стороною спірного договору № 10/08/16 від 10.08.2016, інші позовні вимоги, крім недійсності договору позивачем не заявлялись. Отже позовні вимоги до відповідача-3 в даній справі не заявлені, а тому предмет спору між позивачем та відповідачем 3 у даній справі відсутній. В зв'язку з вищевикладеним суд вбачає підстави для припинення провадження у справі, в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача 1 про те, що права позивача не порушені, оскільки, він не оскаржував в судовому порядку внесені до дозволу на будівництво зміни.

Згідно ч. 1, 7 ст. 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт. У разі якщо право на будівництво об'єкта передано іншому замовникові або змінено генерального підрядника чи підрядника (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), а також у разі коригування проектної документації замовник протягом трьох робочих днів повідомляє про такі зміни відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю з поданням засвідчених у встановленому порядку копій документів, що підтверджують зазначені зміни. Продовження виконання будівельних робіт без такого повідомлення забороняється. У разі зміни осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, або відповідальних виконавців робіт замовник повідомляє відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю про такі зміни з поданням засвідчених в установленому порядку копій документів, що підтверджують зазначені зміни, протягом трьох днів з дня їх настання.

Тобто зміни до дозволу на будівництво вносяться в зв'язку зі зміною замовника або підрядної організації, в тому числі шляхом вчинення певного правочину. Отже зміни в дозвіл на виконання будівельних робіт № 0063-Шв від 12.02.2008 були внесені на підставі укладення відповідачами 1, 2 спірного договору. І саме вимога про визнання його недійсним є первинною по відношенню до вимоги про скасування змін, внесених до дозволу. За таких умов суд вбачає порушення прав позивача, що підлягають судовому захисту.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Надміру сплачений судовий збір повертається ухвалою суду в порядку, передбаченому Законом України "Про судовий збір", за заявою сторони.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідачів 1 та 2 у рівній мірі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 49, п. 1-1 ст. 80, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі № 910/3610/17 в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопромхім", в зв'язку з відсутністю предмету спору.

2. Позов задовольнити частково.

3. Визнати недійсним договір № 10/08/16 від 10.08.2016 про передачу функцій замовника та будівництво, укладений між Комунальним підприємством "Будівництво та реконструкція" Шевченківської районної у м. Києві ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стоун Інжиніринг".

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стоун Інжиніринг" (04086, м. Київ, вул. Грозненська, буд. 18, кв. 50, ідентифікаційний код 39436529) на користь Приватного акціонерного товариства "Київміськбуд-1" (04205, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, буд. 29-Б, ідентифікаційний код 24595667) 800 (вісімсот) грн. судового збору.

5. Стягнути з Комунального підприємства "Будівництво та реконструкція" Шевченківської районної у м. Києві ради (01033, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 23, ідентифікаційний код 31904855) на користь Приватного акціонерного товариства "Київміськбуд-1" (04205, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, буд. 29-Б, ідентифікаційний код 24595667) 800 (вісімсот) грн. судового збору.

6. Після набрання рішенням законної сили, видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.06.2017.

Суддя Усатенко І.В.