ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.06.2017р. Справа № 914/667/17
Господарський суд Львівської області у складі судді Галамай О.З. при секретарі судового засідання Прокопів І.І. розглянув справу
за позовом Першого заступника військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави, в особі органів уповноважених здійснювати функції у спірних відносинах:
позивач-1: Міністерство оборони України, м. Київ
позивач-2: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова, м. Львів
до відповідача ОСОБА_1 підприємства «Землеустрій плюс» , м. Львів
про стягнення 36 286,06 грн. неустойки.
В судове засідання з'явились:
від прокуратури: ОСОБА_2 - прокурор;
від позивача-1: ОСОБА_3 - представник, довіреність № 220/423/д від 22.12.2016р.;
від позивача-2: не з'явився;
від відповідача : не з'явився.
Сторонам, які з'явились в судове засідання, роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.
Фіксація судового процесу технічними засобами в порядку ст. 81-1 ГПК України не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання.
Суть спору:
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Першим заступником військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави, в особі органів уповноважених здійснювати функції у спірних відносинах позивача-1: Міністерства оборони України, позивача-2: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова до відповідача: ОСОБА_1 підприємства «Землеустрій плюс» про стягнення 36 286,06 грн. неустойки.
Ухвалою суду від 05.04.2017р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 03.05.2017р.
Ухвалами суду розгляд справи неодноразово відкладався та продовжувався строк її розгляду з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.
Прокурор та представник позивача-1 в судовому засіданні 21.06.2017 р. позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві та наданих в судових засіданнях поясненнях.
Представник позивача-2 в судове засідання не з'явився. Однак, через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації Господарського суду Львівської області подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника КЕВ м. Львова та платіжне доручення № 1362 від 15.06.2017р. про сплату судового збору (вх.№ 21794/17 від 20.06.2017р.).
Представник відповідача в судове засідання вкотре не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, причин неявки не повідомив.
Пунктом 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господрського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011р. встановлено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи викладене, суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст. 75 ГПК України може бути розглянута за відсутності відповідача за наявними в справі матеріалами.
В судовому засіданні 21.06.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:
Рішенням Господарського суду Львівської області від 14.11.2016р. у справі №914/794/16 за позовом Першого заступника військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави, в особі органів, уповноважених здійснювати функції у спірних відносинах, позивач 1: Міністерство оборони України, позивач 2: Квартирно-експлуатаційний відділ міста Львова, до відповідача: ОСОБА_1 підприємства «Землеустрій плюс» про стягнення заборгованості в сумі 47 936,43 грн. за договором оренди, розірвання договору оренди та звільнення орендованого майна, позовні вимоги прокурора задоволено повністю, вирішено стягнути з ОСОБА_1 підприємства Землеустрій плюс на користь Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова 40 785,79 грн. боргу з орендної плати, 7 150,64 грн. пені. Крім того, розірвано Договір оренди №52/2014/КЕВ від 30.05.2014 року, укладений між Квартирно-експлуатаційним відділом м.Львова та ОСОБА_1 підприємством «Землеустрій плюс» та зобов'язано Приватне підприємство «Землеустрій плюс» звільнити та передати Квартирно-експлуатаційному відділу м.Львова нежитлове приміщення загальною площею 982,00 кв. м. в будівлях військового містечка №396, а саме: в будівлі №1 площею 327,1 кв. м. (приміщення 1-го поверху №№1-14), в будівлі №4 площею 337,9 м. кв. (приміщення підвалу №№1-9 площею 157,4 м. кв.), приміщення 1-го поверху №№10-12 площею 180,5 кв. м.), в будівлі №33 площею 317,0 кв. м. (приміщення №№4,7-18,19а), що розташоване за адресою: Львівська область, с. Зимна Вода, вул. Шкільна,6.
Однак, як вбачається із акту приймання-передачі нерухомого військового майна останнє повернуто КЕВ м. Львова 19 січня 2017р. (копія міститься в матеріалах справи).
У зв'язку із порушенням Відповідачем порядку звільнення орендованого приміщення прокурор просить стягнути з Відповідача на користь Позивача-2 36 286,06 грн. неустойки (пені) за період 01.12.2016р. - 19.01.2017р.
Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, які брали участь у справі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають до задоволення.
При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:
Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи,організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до статті 2 ГПК України, господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.
Згідно з частини 2 статті 21 ГПК України, позивачем є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права та охоронюваного законом інтересу.
Вимогами статті 121 Конституції України, Закону України "Про прокуратуру", статті 29 ГПК України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом.
Відповідно до п.3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Враховуючи викладене вище, розглянувши та оцінивши обґрунтування позовних вимог прокурора щодо порушення інтересів держави, суд вважає, що прокурор звернувся з даним позовом до суду в межах своїх повноважень, визначених Конституцією України , Законом України "Про прокуратуру" та відповідно до правил, встановлених ГПК України.
Згідно ст.610 Цивільного кодексу України , порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Приписами ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України , боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Приписами ч.2 вказаної статті визначено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України , боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу.
Згідно ч.7 ст.180 ГК України , строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору; на зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше; закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
Згідно ч.3 ст.291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу .
Нормою ч.5 ст. 188 ГК України встановлено, що у випадку, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як вбачається з матеріалів справи, Рішенням Господарського суду Львівської області від 14.11.2016р. у справі №914/794/16 за позовом Першого заступника військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави, в особі органів, уповноважених здійснювати функції у спірних відносинах, позивач 1: Міністерство оборони України, позивач 2: Квартирно-експлуатаційний відділ міста Львова до відповідача: ОСОБА_1 підприємства «Землеустрій плюс» про стягнення заборгованості в сумі 47 936,43 грн. за договором оренди, розірвання договору оренди та звільнення орендованого майна позовні вимоги задоволено повністю, вирішено стягнути з ОСОБА_1 підприємства Землеустрій плюс на користь Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова 40 785,79 грн. боргу з орендної плати, 7 150,64 грн. пені. Крім того, розірвано Договір оренди №52/2014/КЕВ від 30.05.2014 року, укладений між Квартирно-експлуатаційним відділом м.Львова та ОСОБА_1 підприємством «Землеустрій плюс» та зобов'язано Приватне підприємство «Землеустрій плюс» звільнити та передати Квартирно-експлуатаційному відділу м.Львова нежитлове приміщення загальною площею 982,00 кв. м. в будівлях військового містечка №396, а саме: в будівлі №1 площею 327,1 кв. м. (приміщення 1-го поверху №№1-14), в будівлі №4 площею 337,9 м. кв. (приміщення підвалу №№1-9 площею 157,4 м. кв.), приміщення 1-го поверху №№10-12 площею 180,5 кв. м.), в будівлі №33 площею 317,0 кв. м. (приміщення №№4,7-18,19а), що розташоване за адресою: Львівська область, с. Зимна Вода, вул. Шкільна,6.
Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони (ч. 2 ст. 35 ГПК України ).
Як стверджує прокурор, відповідач свої зобов'язання щодо повернення майна своєчасно не виконав. Як вбачається із акту приймання-передачі нерухомого військового майна останнє повернуто КЕВ м. Львова 19 січня 2017р. (копія міститься в матеріалах справи).
Згідно п.10.11 Договору, якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення майна, орендодавець вимагає від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення.
Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
За таких обставин вимоги позивача про стягнення 36 286,06 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення.
У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 3, 4, 4 1 , 4 2 , 4 3 ,4 4 , 4 5 ,4 6 ,12, 22, 32, 33, 34, 35, 36, 43, 49,69, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задоволити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 підприємства «Землеустрій плюс» (81157, м. с. Відники, № 265, Пустомитівський район, Львівська область, код ЄДРПОУ: 36652929) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова (79007, м. Львів, вул. Батуринська, 2, код ЄДРПОУ 07638027) - 36 286,06 грн. - неустойки та 1 600,00 грн. - судового збору.
3. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 Господарсткого процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.
Наказ видати у відповідності до ст. 116 Господарсткого процесуального кодексу України.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 23.06.2017 р.
Суддя Галамай О. З.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 21.06.2017 |
Оприлюднено | 29.06.2017 |
Номер документу | 67348298 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Галамай О. З.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні