Постанова

від 13.06.2017 по справі 925/843/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2017 р. Справа№ 925/843/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Верховця А.А.

суддів: Пантелієнка В.О.

Доманської М.Л.

за участі представників сторін:

від апелянта - Черкаської обласної ради - представник Денжанська О.С., діє на підставі дов. №01.1-33/284, від 13.03.2017;

від Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Черкаської філії - представник Калашник М.В. діє на підставі дов. №389, від 26.12.2016;

від Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Черкаської філії - представник Норець Н.О. діє на підставі дов. №79 від 20.03.2017;

від відповідача 2 - Комунального підприємства "Облпаливо" Черкаської обласної ради - Геращенко Л.Г., діє на підставі дов. №3 від 16.01.2017.

розглянувши апеляційну скаргу Черкаської обласної ради

на ухвалу Господарського суду Черкаської області

від 21.03.2017 (суддя Хабазня Ю.А.)

за заявою Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Черкаської філії

до 1. Черкаської обласної ради,

2. Комунального підприємства "Облпаливо" Черкаської обласної ради

про визнання права власності на майно

в межах справи №925/843/14

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юссам"

до Комунального підприємства "Облпаливо" Черкаської обласної ради

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2016 року, Приватне акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту (далі за текстом - ПрАТ КДМППЗТ ) в особі Черкаської філії звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом заявленим до Черкаської обласної ради та Комунального підприємства "Облпаливо" Черкаської обласної ради (далі за текстом - КП "Облпаливо", боржник) із вимогами про визнання права власності на складову ділянку довжиною 242,5 погонних метрів залізничної під'їзної колії № 13 єдиного об'єкта "Залізнична колія Облпаливо 0,65", за адресою: м. Черкаси, вул. Будіндустрії, 9 (далі за текстом - складова ділянка залізничної під'їзної колії № 13).

Позов мотивовано порушенням прав власності заявника, а саме діями відповідача-1 щодо включення складової ділянки залізничної під'їзної колії № 13 до складу комунального майна, переданого у господарське відання відповідачу-2.

Зазначене, на думку позивача є безпідставним та незаконним, оскільки ні на момент прийняття виконкомом Черкаської обласної ради рішення від 26.02.92 № 23 "Про комунальну власність області", ні після цього спірний об'єкт не вибував з державної власності, та до цього часу перебуває у складі майна заявника.

Позивач наголошує, що ним жодних дій по відчуженню спірної Залізничної колії або її частини не вчиняв, спірне майно є державною власністю, порядок управління якою врегульовано чинним законодавством про управління об'єктами державної власності, входить до статутного капіталу заявника, перебуває у нього на балансі та знаходиться в оперативному управлінні його Черкаської філії.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 21.03.2017 у справі №925/843/14 позовну заяву ПрАТ КДМППЗТ в особі Черкаської філії від 18.10.2016 №1050 (вх. суду № 21276/16 від 21.10.2016) задоволено повністю. Визнано за ПрАТ КДМППЗТ в особі Черкаської філії право власності на складову ділянку довжиною 242,5 погонних метрів залізничної під'їзної колії №13 єдиного об'єкта "залізнична колія Облпаливо 0,65", інвентарний № 29.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що позивач підтвердив своє право власності не лише на складову ділянку довжиною 242,5 погонних метрів залізничної під'їзної колії в межах території відповідача-2, а й в цілому на єдиний об'єкт - "Залізнична колія Облпаливо 0,65", який знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Будіндустрії, 9, який становить єдиний конструктивно неподільний об'єкт інфраструктури, загальною довжиною 650 метрів, примикає стрілочним переводом № 15 до колії № 4 станції Змагайлівка, міститься на земельній ділянці, наданій позивачу в постійне користування згідно з державним актом на право постійного користування землею І-ЧР №001389 від 07.02.2001. Судом першої інстанції визнано основним доказом права власності позивача - наявний у нього технічний паспорт на залізничну колію. Також місцевим господарським судом визнано та враховано, як докази права власності позивача - документи юридичної передачі Залізничної колії, фінансування на її утримання, обслуговування. Істотною обставиною суд вважав те, що між сторонами не укладалися договори про експлуатацію під'їзних колій, які повинні були укладатися між залізницею і відповідачем-2, якби останній був їх власником.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що відповідачі не надали суду документи, на підставі яких у відповідача-1 виникло право власності на Залізничну колію, оскільки останніми надано документи про реєстрацію за відповідачем-1 права власності на усі об'єкти відповідача-2, однак документів, які стали підставою вчиняти таку реєстрацію, суду надано не було.

Господарським судом Черкаської області констатовано, що з реєстрацією 07.04.2016 права власності Залізничної колії за собою, відповідач-1 позбавив позивача юридичного права розпоряджатися Залізничною колією (тобто позбавив можливість визначати і вирішувати юридичну долю майна шляхом зміни його належності, стану або призначення) та позбавив позивача фактичного права володіти нею (утримувати, фактично панувати над нею тощо), отже позивач має право "витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним" (ст. 387 Цивільного кодексу України).

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, Черкаська обласна рада звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 21.03.2017 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовної заяви ПрАТ КДМППЗТ в особі Черкаської філії відмовити повністю.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу Черкаська обласна рада зазначає, що при прийнятті оскаржуваної ухвали від 21.03.2017 місцевий суд неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, та це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Апелянт посилається на те, що за ним зареєстроване право власності на комплекс будівель і споруд за адресою: вул.Будіндустрії, 9 в м.Черкасах, в тому числі складова частина об`єкта - залізнична колія № 11. Отже, на думку, скаржника єдиним власником на вищезазначений об`єкт є Черкаська обласна рада, що підтверджується правовстановлюючими документами, зокрема: реєстраційним посвідченням Черкаського обласного об`єднаного бюро технічної інвентаризації від 05.08.1997 за реєстровим № 1458-64, Короткою технічною характеристикою за даними технічної інвентаризації, технічним паспортом на комплекс будівель і споруд розташованих за адресою: м.Черкаси, вул.Будіндустрії, 9.

Скаржник наголошує на тому, що позивачем безпідставно визначена ст. 392 Цивільного кодексу (далі за текстом - ЦК) України, як правова підстава для первинного набуття права власності на майно, оскільки суб`єктом застосування цієї норми може бути лише власник майна, який має належні докази, що свідчать про наявність у нього цього права.

На думку, Черкаської обласної ради, позивач не надав суду першої інстанції належних і допустимих доказів, які б свідчили про наявність у нього права власності на спірне майно та набуття ним статусу власника майна, що могли б дати можливість скористатися ст. 392 ЦК України для пред`явлення позовних вимог.

Відповідач-1 вмотивовує власну позицію також тим, що в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції керувався ст.387 ЦК України, в той час як позивач у позовній заяві просив визнати право власності на спірне майно на підставі ст. 392 ЦК України.

Також, в підтвердження доводів щодо необхідності скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, апелянт посилається на те, що в даній ухвалі безпідставно зазначено, що документів, які стали підставою для реєстрації права власності за Черкаською обласною радою суду не надано. Скаржник зазначає, що натомість в матеріалах справи міститься рішення виконавчого комітету Черкаської обласної ради народних депутатів від 26.02.1992 № 23 Про комунальну власність області , які і є підставою для реєстрації права комунальної власності за Черкаською обласною радою.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2017 вказану апеляційну скаргу постановлено не приймати до розгляду і повернути скаржнику.

25.05.2017 (згідно відбитку штампу канцелярії Київського апеляційного господарського суду) апеляційна скарга Черкаської обласної ради надійшла до Київського апеляційного господарського суду повторно.

При цьому скаржник звернувся з клопотанням про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.05.2017 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді: Верховця А.А., суддів: Пантелієнка В.О., Доманської М.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2017 задоволено клопотання Черкаської обласної ради про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги; відновлено Черкаській обласній раді строк на подання апеляційної скарги; прийнято апеляційну скаргу Черкаської обласної ради до провадження; розгляд скарги призначено на 13.06.2017 о 15 год. 10 хв.

13.06.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) Київського апеляційного господарського суду від Комунального підприємства "Облпаливо" Черкаської обласної ради надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, у тексті якого відповідач-2 обгрунтовує узгодженість власної позиції по справі із доводами наведеними в апеляційній скарзі та просить скасувати оскаржувану ухвалу господарського суду першої інстанції.

В судовому засіданні 13.06.2017 представник відповідача-1 навів свої доводи, міркування та заперечення, викладені безпосередньо в апеляційній скарзі. Представник відповідача-2 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, наведених в письмовому відзиві на апеляційну скаргу. Представники позивача проти доводів апеляційної скарги заперечили, просили суд в задоволенні скарги відмовити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Відповідно до ст. 82 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 13.06.2017 згідно ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

У відповідності ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Київський апеляційний господарський суд, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Місцевим господарським судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення виконкому Черкаської міської Ради депутатів трудящих від 10.04.1968 № 201 Черкаському обласному паливному тресту було виділено земельну ділянку під розміщення бази-складу палива у районі ст. Змагайлівка. Відповідно до листа Черкаського обласного паливного тресту від 23.05.68 № 550 останньому Черкаським об'єднаним господарством залізничного транспорту були надані технічні умови на будівництво під'їзної залізничної колії до паливного складу Черкаського обласного паливного тресту.

Відповідно до наказу Міністерства автомобільного транспорту УРСР від 19.12.1973 № 402 Черкаське об'єднане господарство залізничного транспорту перейменоване у Черкаське підприємство промислового залізничного транспорту. Згідно з наказом по Черкаському міжгалузевому підприємству промислового залізничного транспорту від 01.02.1979 №16 Черкаське підприємство промислового залізничного транспорту перейменовано у Черкаське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту

Згідно з наказом Міністерства шляхів сполучення СРСР №Д-31832 від 27.09.1978 було створене Українське територіальне госпрозрахункове об'єднання промислового залізничного транспорту Головпромзалізтрансу Міністерства шляхів сполучення, до безпосереднього підпорядкування якого були передані міжгалузеві підприємства промислового залізничного транспорту.

Згідно з протоколом передачі основних засобів Черкаського управління Облпаливо "Укрпаливо", які передаються Українському територіальному об'єднанню "Промзалізтранс" Головного управління "Головпромзалізтранс" Міністерства шляхів сполучення СРСР, затвердженого 22.02.1980 начальником Укрпаливо та 31.03.1980 - заступником Міністра шляхів сполучення СРСР і складеного на виконання Постанови Ради Міністрів СРСР від 20.04.1978 №312, основні засоби, а саме "Железнодорожный путь на рельсах Р43, стр. перевод типа Р4ЗН-1/9, балласт песчан 1600 шт/пм дерев. пропит. длиной 650 метров, Дата введения в эксплуатацию УІ-75, Балансовая стоимость 90000 руб." були передані від Черкаського управління Облпаливо "Укрпаливо" до Українського територіального об'єднання "Промзалізтранс" Головного управління "Головпромзалізтранс". Тобто вищевказаним протоколом Залізнична колія була передана особі, правонаступником якої є позивач.

Українське територіальне об'єднання "Промзалізтранс" 16.05.1980 за № 1398/05 направило протоколи передачі основних засобів, чисельності і фонду заробітної плати, баланс доходів і видатків, розподільчі відомості на матеріальні ресурси по під'їзній колії Черкаського управління Облпаливо, які передаються Черкаському міжгалузевому підприємству залізничного транспорту.

Згідно з інвентарною карткою обліку основних засобів залізнична колія Облпаливо довжиною 650 м станом на 15.02.1985 обліковувалась на балансі Черкаського МППЗТ за інв. №29. Згідно з наказом Міністерства транспорту України від 05.10.1993 № 336 об'єднання "Укрпромзалізтранс" підприємства, які входили до його складу, було передано до сфери управління Укрзалізниці. Наказом Міністерства транспорту України від 25.01.1994 № 33 на базі переданого державного майна створено підприємства міжгалузевого промислового залізничного транспорту.

Згідно з додатком № 2 до Закону України від 07.07.1999 № 847-XIV "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" Черкаське підприємство промислового залізничного транспорту (розділ Майнові комплекси підприємств залізничного транспорту з їх інфраструктурою на території України, код 04736985) включено до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації. Відповідно до наказу Міністерства транспорту України від 31.07.2001 № 501 Черкаське ППЗТ було перетворено у відкрите акціонерне товариство "Черкаське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (ВАТ "Черкаське МППЗТ"), вказаним наказом також був затверджений акт передачі нерухомого майна ВАТ "Черкаське МППЗТ", відповідно до якого від Міністерства транспорту України до ВАТ "Черкаське МППЗТ" було передано майно, в переліку якого за порядковим №67 значиться і залізнична під'їзна колія Облпаливо 0,65 за інв. №29.

Наказом Міністерства транспорту і зв'язку України від 26.04.2006 №396 ВАТ "Черкаське МППЗТ" було реорганізоване в Черкаську філію відкритого акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (ВАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ"). У процесі реорганізації було проведено інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, та складено передавальний баланс від 17.07.2006, згідно з яким все майно, права та обов'язки ВАТ "Черкаське МППЗТ", у т.ч. і спірна залізнична під'їзна колія №13 Облпаливо 0,65 за інв.№29, були передані до статутного фонду ВАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ".

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.09.2009 № 684-р "Про затвердження переліку підприємств, установ та організацій, що передаються до сфери управління Мінтрансзв'язку", ВАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" передано до сфери управління Мінтрансзв'язку.

Залізнична під'їзна колія № 13 з залізобетонною двосторонньою естакадою (естакада та замощення з залізобетонних плит) входить до складу "Залізнична колія Облпаливо 0,65", становить єдиний конструктивно неподільний об'єкт інфраструктури, загальною довжиною 650 метрів, примикає стрілочним переводом № 15 до колії № 4 станції Змагайлівка, міститься на земельній ділянці, наданій позивачу в постійне користування згідно з державним актом на право постійного користування землею І-ЧР №001389 від 07.02.2001, виданого Черкаському МППЗТ, обслуговується та утримується Черкаською філією ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ".

Згідно з актом огляду позивача від 15.03.2016: довжина ділянки залізничної під'їзної колії № 13, розташованої на території відповідача-1 за адресою: м. Черкаси вул. Будіндустрії 9, становить 242,5 погонних метрів від тупика до воріт, пряма ділянка розвантажувальної колії (на території відповідача-2) запроектована та побудована згідно проектної документації як "підвищена залізнична колія" у вигляді залізобетонної естакади, двостороння залізобетонна естакада, є конструктивною складовою спірного об'єкта, що підтверджується паспортом естакади та звітом про науково-дослідну роботу "Оцінка технічного стану конструкцій залізобетонної естакади". На підставі наказу позивача від 03.04.2003 № 31/1 проведено реконструкцію та модернізацію залізничної під'їзної колії інв. № 29 із заміною рейок типу Р-43 на рейки типу Р-65 загальною довжиною 974,4м (974,4м:2=487,2 погонних метра залізничної колії) про що зазначено в інвентарній картці обліку основних засобів.

Позивачем надано суду договори, які укладались між позивачем і відповідачем-2 у період з 21.01.1985 по 30.04.2014, предметом яких є надання позивачем відповідачу-2 послуг з перевезення вантажів на залізничній колії № 13. Усі вказані договори містять зазначення про те, що Залізнична колія є власністю позивача і знаходиться у нього на балансі.

Будь-які угоди про експлуатацію під'їзної залізничної колії, яка є предметом спору, не надавались ані суду першої, ні суду апеляційної інстанції.

Колегія суду відхиляє, як необгрунтовані, доводи апеляційної скарги що в оскаржуваній ухвалі судом безпідставно зазначено, що документів, які стали підставою для реєстрації права власності за Черкаською обласною радою суду не надано, проте в матеріалах справи міститься рішення виконавчого комітету Черкаської обласної ради народних депутатів від 26.02.1992 № 23 Про комунальну власність області , які і є підставою для реєстрації права комунальної власності за Черкаською обласною радою.

З цього приводу, суд апеляційної інстанції зазначає, що матеріали справи не містили рішення виконавчого комітету Черкаської обласної ради народних депутатів від 26.02.1992 № 23 Про комунальну власність області , як на момент розгляду справи в суді першої інстанції, так і при апеляційному перегляді оскаржуваної ухвали зазначене рішення до матеріалів справи долучене не було.

Відносно правовстановлюючих документів на оспорюваний об`єкт, на які посилається апелянт, зокрема: реєстраційне посвідчення Черкаського обласного об`єднаного бюро технічної інвентаризації від 05.08.1997 за реєстровим № 1458-64, Коротка технічна характеристика за даними технічної інвентаризації, технічний паспорт на комплекс будівель і споруд розташованих за адресою: м. Черкаси, вул. Будіндустрії, 9, судова колегія зазначає, що копії зазначених документів містяться в матеріалах справи (т. 23, а.с. 194-198 та т. 24, а.с. 9-10). При дослідженні зазначених документів колегією суду встановлено, що вони видані на підставі рішення облвиконкому № 23 від 26.02.1992 та засвідчують, що за відповідачем-1 зареєстрована на праві комунальної власності база, яка розташована в м. Черкаси, вул. Будіндустрії, 9. Відповідно до Короткої технічної характеристики за даними технічної інвентаризації, до складу зазначеної бази входить залізнична колія із літерою по плану - 11.

Крім того із мотивувальної частини оскаржуваної ухвали вбачається, що суд першої інстанції досліджував включення під`їздної залізничної колії № 13 до переліку об'єктів Черкаського паливного складу комунального підприємства "Облпаливо" Черкаської обласної ради як залізничної колії № 11. Так, місцевим судом встановлено, що згідно із довідками-характеристиками комунального підприємства "Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" від 05.08.1997 № 3167, від 30.06.1998 № 3200, від 30.11.2000 № 5208, які видані "для застави" (що суд розуміє як видані "для укладення договорів застави цього майна") до складу майна в м. Черкаси по вул. Будіндустрії, 9 входить залізнична колія №11 (літер і номер за планом земельної ділянки). Будь-яких характеристик остання не містить крім тих, які визначені "оціночним актом" від 25.09.2008 (а.с.14 т.24): об'єкт під №11 "залізний шлях" складає 485 мп.

Вищевказані обставини підтверджуються наступними доказами: рішенням виконкому Черкаської міської ради депутатів трудящих від 10.04.1968 №201 (а.с.16 т.23) про виділення землі; листом Черкаського обласного паливного тресту від 23.05.1968 №550 (а.с.17 т.23); технічними умовами на будівництво під'їзних залізничних колій до паливного складу Черкаського обласного паливного тресту від 24.05.1968 (а.с.18 т.23); наказом Міністерства шляхів сполучення СРСР від 27.09.1978 №Д-31832 про створення Українського територіального госпрозрахункового об'єднання промислового залізничного транспорту Головпромзаліздортранса Міністерства шляхів сполучення (а.с.20 т.23); наказом Черкаського міжгалузевого підприємства промислового залізничного транспорту від 01.02.1979 №16 про перейменування Черкаського підприємства промислового залізничного транспорту (а.с.21 т. 23); протоколом передачі основних засобів Черкаського управління Облпаливо "Укрголовпаливо" (а.с.22 т. 23); листом Українського територіального госпрозрахункового об'єднання промислового залізничного транспорту від 16.05.1980 №1398/05 (а.с.24 т. 23); авізо від 25.08.1980 №62 (а.с.25 т. 23); інвентарною карточкою №237 залізничної колії 650 м (а.с.26 т. 23); наказом Міністерства транспорту України від 05.10.93 №336 "Про перелік об'єднань, підприємств, установ і організацій залізничного транспорту, які передаються до сфери управління Укрзалізниці" (а.с.27 т. 23); наказом Міністерства транспорту України від 25.01.94 №33 "Про створення міжгалузевих підприємств промисловості залізничного транспорту" (а.с.28 т. 23); Статутом Черкаського міжгалузевого підприємства промислового залізничного транспорту, зареєстрованим у виконкомі Черкаської міської Ради народних депутатів 25.04.94 за №3496-П (а.с.32 т. 23); наказом Міністерства транспорту України від 31.07.2001 №501 "Про перетворення Черкаського міжгалузевого підприємства промислового залізничного транспорту у відкрите акціонерне товариство" (а.с.36 т. 23); актом передачі нерухомого майна у власність відкритому акціонерному товариству "Черкаське підприємство промислового залізничного транспорту" (а.с.37 т. 23); наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.04.2006 №396 "Про реорганізацію відкритих акціонерних товариств шляхом приєднання до ВАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (а.с.50 т. 23); передавальним актом від 31.07.2006 №806, складеним ВАТ "Черкаське ППЗТ" та ВАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" (а.с.52 т. 23); Статутом відкритого акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (а.с.59 т. 23); державним актом на право постійного користування землею (а.с.86 т. 23); договорами на транспортно-експедиційне обслуговування від 21.01.1985 №16, від 10.10.1988 №16, від 10.10.1993 №16, від 04.03.2004 №16, від 10.10.1998 №16 (а.с.89-107 т. 23) згідно з пунктом 3 яких Залізнична колія знаходиться на балансі МППЗТ; договором на транспортне обслуговування від 07.02.2005 №69 (а.с.101 т. 23); договором про надання послуг на подавання-прибирання вагонів від 28.09.2006 №69, укладеним між Черкаською філією відкритого акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" та товариством з обмеженою відповідальністю "Черкаська енергетична компанія" (а.с.108 т. 23); договорами про надання послуг з перевезення вантажів від 18.10.2007 №69, від 03.03.2008 №69, від 04.03.2009 №69, укладеними між ВАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" в особі Черкаської філії та Черкаським обласним комунальним підприємством "Облпаливо" (а.с.110 т. 23); договорами від 06.10.2010 №69, від 07.10.2011 №69, від 27.11.2012 №69, від 30.04.2014 №69, укладеними між ВАТ (ПрАТ) "Київ-Дніпровське МППЗТ" в особі Черкаської філії та комунальним підприємством "Облпаливо" Черкаської обласної ради (а.с.116 т. 23); технічним паспортом під'їзних залізничних колій Черкаської філії ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" (а.с.130 т. 23); листами комунального підприємства "Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" від 15.06.2015 №318, від 02.04.2013 №398 щодо можливості технічної інвентаризації під'їзних залізничних колій (а.с.136 т. 23); листом комунального підприємства "Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" від 20.03.2007 №516 щодо оформлення права власності на залізничні колії (а.с.138 т. 23); листом комунального підприємства "Облпаливо" Черкаської обласної ради від 14.04.2016 №02-01/36 (а.с.139 т. 23); листом Черкаської обласної ради від 14.04.2016 щодо включення залізничної колії №13 до переліку об'єктів Черкаського паливного складу комунального підприємства "Облпаливо" Черкаської обласної ради (а.с.140 т. 23); Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 19.04.2016 №57648906 (а.с.142 т. 23); інвентарною карткою обліку основних засобів щодо залізничної колії 650 м "Облпаливо" (а.с.147 т.23); наказом ВАТ "Черкаського підприємства промислового залізничного транспорту" від 03.04.2003 №31/1 "Про проведення реконструкції та модернізації основних засобів" (а.с.148 т.23); проектом бази паливного тресту у районі ст.Загайловка м.Черкаси (проектне завдання том 1 під'їзна залізнична колія) об'єкт 158-68 (а.с.149 т.23); паспортом естакади залізничної залізобнетонної двосторонньої для вигруки сипучих матеріалів (підвищена колія), розташована на під'їзній залізничній колії №13 ст.Змагайлівка Черкаської філії ЧАО "Київ-Дніпровське МППЖТ" (а.с.156 т.1); звітом про науково-дослідну роботу "Оцінка технічного стану конструкцій залізобетонної двосторонньої естакади для вигризки сипучих матеріалів (підвищена колія), розташованої на під'їзній залізничній колії №13 ст.Змагайлівка Черкаської філії ЧАО "Київ-Дніпровське МППЖТ" (а.с.164 т.23); реєстраційним посвідченням Черкаського обласного об'єднаного бюро технічної інвентаризації від 05.08.97 (дублікат видано 31.03.2016) (а.с.194 т.23, а.с.10 т.24); технічним паспортом на комплекс будівель та споруд по вул.Будіндустрії, 9 у м.Черкаси (а.с.195 т.23); довідкою КП "Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" від 31.03.2016 №271 (а.с.198 т.23, а.с.9 т.24); оціночним актом будівель і споруд по вул.Будіндустрії у м.Черкаси (а.с.14 т.24); довідками-характеристиками КП "Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" від 05.08.97 №3162, від 30.06.98 №3200, від 30.11.2000 №5208, від 20.03.2001 №1619 (а.с.15-17,22 т.24); протоколом передачі чисельності та фонду заробітної плати Черкаського управління Облпаливо Укрголовпалива при Держпостачі УССР (а.с.33 т.24); актом установлення і погодження меж землекористування ЧМППЗ в межах підприємств м.Черкаси від 04.04.97 (а.с.46 т.24).

Таким чином, відповідачем-1 не наданого жодного доказу, який би підтверджував його право власності на оспорювану у даній справі - ділянку залізничної під'їзної колії № 13.

Враховуючи те, що предметом спору у даній сраві є визнання права власності на складову ділянку довжиною 242,5 погонних метрів залізничної під'їзної колії №13 єдиного об'єкта "Залізнична колія Облпаливо 0,65". Отже, сторонам у справі належало підтвердити в суді права власності на майно, що складає предмет спору, шляхом підтвердження фактів, що свідчать про володіння спірним майном на праві власності. Судова колегія зауважує, що підставою даного позову є обставини, що підтверджують наявність у позивача права власності чи іншого права на майно, таким чином необхідною умовою захисту права власності є підтвердження позивачем своїх прав на майно. Зазначене може бути встановлено судом із наданих сторонами правовстановлюючих документів, а також будь-яких інших доказів, що підтверджують приналежність позивачу спірного майна. Якщо майно знаходиться у володінні позивача, його права на майно захищає презумпція правомірності фактичного володіння.

За приписами ст. 3 Закону України "Про залізничний транспорт", законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду бере до уваги, що з частиною 2 статті 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 64 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 N 457, до залізничних під'їзних колій належать колії, що з'єднані із загальною мережею залізниць безперервною рейковою колією і які належать підприємствам, підприємцям, організаціям та установам незалежно від форм власності, а також громадянам-суб'єктам підприємницької діяльності. Під'їзні колії призначено для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств у взаємодії із залізничним транспортом загального користування.

Згідно п. 1.1 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій, затверджених наказом Мінтрансу України N 644 від 21.11.2000 р. до залізничних під'їзних колій належать колії, що з'єднані із загальною мережею залізниць безперервною рейковою колією і належать підприємствам, підприємцям, організаціям, установам, незалежно від форм власності, а також громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності.

Відповідно до статті 67 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 N 457 відкриття для постійної експлуатації новозбудованої залізничної під'їзної колії і подання на цю колію рухомого складу допускається після прийняття цієї залізничної колії в експлуатацію комісією за участю представника Держнаглядохоронпраці і встановлення залізницею порядку обслуговування під'їзної колії.

На кожну залізничну під'їзну колію складається масштабний план з нанесенням на нього розташування вантажних фронтів і механізмів, а також технічний паспорт, поздовжній профіль і креслення споруд.

Згідно пп. 1.3, 1.4, 1.5 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій, затверджених наказом Мінтрансу України N 644 від 21.11.2000 р. визначено, що відкриття для постійної експлуатації новозбудованої залізничної під'їзної колії і подача на цю колію рухомого складу допускається після прийняття її в експлуатацію комісією за участю представника Міністерства праці та соціальної політики і встановлення залізницею порядку обслуговування під'їзної колії. Відповідність під'їзної колії узгодженому з залізницею проекту засвідчується актом, який складається комісією за участю уповноважених представників залізниці і власника під'їзної колії, яка призначається залізницею відповідно до статті 67 Статуту залізниць. Підписання акта свідчить про прийняття даної під'їзної колії в експлуатацію. На кожну під'їзну колію після закінчення її будівництва і здачі в експлуатацію підприємством складається Інструкція про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії, яка затверджується залізницею відповідно до статті 67 Статуту залізниць. Власник під'їзної колії має технічний паспорт, масштабний план під'їзної колії, поздовжній та поперечний профілі залізничних колій і креслення штучних споруд.

Аналогічний перелік документів, які необхідні для відкриття для постійної експлуатації новозбудованої залізничної під'їзної колії і подачі на цю колію рухомого складу, міститься у ст.ст. 80, 82 Статуту залізниць СРСР, який затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 06.04.1964р. № 270 та був чинний на момент прийняття новозбудованої залізничної під'їзної колії в експлуатацію.

Принцип належності та допустимості доказів, встановлений у статті 34 Господарського процесуального кодексу України, полягає у тому, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Вирішуючи даний спір, суд апеляційної інстанції враховано, що умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Такими доказами можуть бути правовстановлюючи документи, а також будь-які інші докази, що підтверджують приналежність позивачу спірного майна.

Виходячи з умов статей 80, 82 Статуту залізниць СРСР, який затверджений постановою Ради Міністрів СРСР та статті 67 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 N 457 вбачається, що акт, на який посилається апелянт в апеляційній скарзі, свідчить про прийняття під'їзної колії в експлуатацію та відповідність під'їзної колії узгодженому з залізницею проекту, відсутність або наявність даного акту жодним чином не встановлює право власності на під'їзну колію, в свою чергу власник під'їзної колії має технічний паспорт, масштабний план під'їзної колії, поздовжній та поперечний профілі залізничних колій і креслення штучних споруд, а відповідно саме в цих документах має бути визначений власник під'їзної колії.

Враховуючи докази, які надані ПрАТ КДМППЗТ в особі Черкаської філії, а саме: технічний паспорт на залізничну колію, вищенаведені документи юридичної передачі Залізничної колії, фінансування на її утримання та обслуговування, суд першої інстанції підставно прийняв до уваги, що позивач підтвердив своє право власності на складову ділянку довжиною 242,5 погонних метрів залізничної під'їзної в межах території відповідача-2, який знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Будіндустрії, 9 та становить єдиний конструктивно неподільний об'єкт інфраструктури, загальною довжиною 650 метрів, примикає стрілочним переводом № 15 до колії № 4 станції Змагайлівка, міститься на земельній ділянці, наданій позивачу в постійне користування згідно з державним актом на право постійного користування землею І-ЧР №001389 від 07.02.2001.

Більше того, згідно з правовими висновками, зазначеними у постановах Вищого господарського суду України у справах № 38/254-05 від 14.06.2006, № 15-9/221-06-6235 від 12.07.2010, № 45/64пд від 07.03.2007, № 16/64 від 12.09.2006, залізнична під'їзна колія, розташована на певній земельній ділянці, є нерухомим майном, оскільки її відокремлення та переміщення призведе до її знецінення та зміни призначення (бути засобом за допомогою якого залізничні транспортні засоби можуть під'їхати до певного місця на земельній ділянці для завантаження або розвантаження вантажів чи пасажирів).

При наявності права власності чи користування на земельну ділянку, на якій розміщена під'їзна колія, її власник повинен мати право зареєструвати за собою право власності як окремої споруди, навіть не пов'язаної з підприємством, до якого така колія приєднується.

Відповідачі ж не надали суду документи, на підставі яких у відповідача-1 виникло право власності на Залізничну колію, ними надано документи про реєстрацію за відповідачем-1 права власності на усі об'єкти відповідача-2, однак документів, які стали підставою вчиняти таку реєстрацію, суду також не надано.

Згідно з абзацом 2 п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 Про судове рішення роз`яснено, що з огляду на вимоги частини першої статті 4 ГПК господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

З урахуванням викладеного, колегія суддів суду апеляційної інстанції повною мірою погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо з реєстрацією 07.04.2016 права власності ділянки залізничної під'їзної колії № 13 за собою, відповідач-1 позбавив позивача юридичного права розпоряджатися даним майном (тобто позбавив можливість визначати і вирішувати юридичну долю майна шляхом зміни його належності, стану або призначення) та позбавив позивача фактичного права володіти нею (утримувати, фактично панувати над нею тощо), отже позивач має право "витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним" (ст. 387 Цивільного кодексу України).

В зв`язку з чим, відхиляються судом, як необґрунтовані доводи апелянта, що в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції керувався ст. 387 ЦК України, в той час як позивач у позовній заяві просив визнати право власності на спірне майно на підставі ст. 392 ЦК України.

Кірм того, абзацом 7 пункту 3.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції роз`яснено, що посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог. У зв'язку з цим господарський суд, з'ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, й ухвалив правомірно рішення про визнання права власності позивача на складову ділянку довжиною 242,5 погонних метрів залізничної під'їзної колії №13 єдиного об'єкта "Залізнична колія Облпаливо 0,65", за адресою: м.Черкаси, вул.Будіндустрії, 9, а тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для скасування чи зміни в цій частині рішення суду першої інстанції.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Черкаської обласної ради на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 21.03.2017 у справі № 925/843/14 (в межах справи № 925/843/14 про банкрутство Комунального підприємства "Облпаливо" Черкаської обласної ради) - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 21.03.2017 у справі № 925/843/14 (в межах справи № 925/843/14 про банкрутство Комунального підприємства "Облпаливо" Черкаської обласної ради) - залишити без змін.

3. Матеріали виділені зі справи № 925/843/14 повернути до Господарського суду Черкаської області.

4. Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови складено 16.06.2017.

Головуючий суддя А.А. Верховець

Судді В.О. Пантелієнко

М.Л. Доманська