Постанова

від 13.06.2017 по справі 910/1200/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2017 р. Справа№ 910/1200/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Дідиченко М.А.

при секретарі: Верьовкін С.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Мірошниченко О.В. (за довіреністю №02-01/17 від 11.01.2017 р.);

від відповідача: Шекера С.В. (за довіреністю від 08.02.2017 р.);

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України"

на рішення господарського суду міста Києва від 14.03.2017р.

по справі № 910/1200/17 (суддя Отрош І.М.)

за позовом Державного підприємства "Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України"

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Корона-Введенська"

про стягнення 70 764,21 грн.

ВСТАНОВИВ:

У січні 2017 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 86979,61 грн.

14.03.2017 року позивачем було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно з якою просив суд стягнути з відповідача 62 996,88 грн. заборгованості з відшкодування витрат по сплаті податку на землю, а також 3% річних у розмірі 1 580,08 грн. та інфляційних втрат у розмірі 4 587,25 грн. за прострочення виконання зобов'язань з відшкодування земельного податку.

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.03.2017 року у справі №910/1200/17 в задоволенні позовних вимог з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, відмовлено в повному обсязі.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що власник (співвласники) нерухомого майна, яке знаходиться на земельній ділянці, право користування якою перейшло до набувача (набувачів) у зв'язку з набуттям права власності на об'єкт нерухомості, розташований на цій ділянці, та який (які) є фактичним землекористувачем (фактичними землекористувачами), - є самостійним платником (самостійними платниками) земельного податку за таку земельну ділянку, при цьому, зазначив, що договором не можна змінити порядок (в тому числі, суб'єкта) виконання обов'язку, встановленого податковим законом.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач - Державне підприємство "Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що відповідач зобов'язаний відшкодовувати земельний податок у відповідності до укладеного договору №25/11 про відшкодування витрат по сплаті податку на землю. Зазначена компенсація повинна була сплачуватись до переоформлення та отримання відповідачем державного акта на постійне землекористування земельною ділянкою.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2017 року було прийнято до провадження апеляційну скаргу Державного підприємства "Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України" та призначено справу до розгляду.

09.06.2017 року через відділ документального забезпечення суду від представника відповідача надійшли заперечення на апеляційну скаргу.

12.06.2017 року через відділ документального забезпечення суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення по справі.

В судовому засіданні, 13.06.2017 року представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати.

Представник відповідача заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, рішенням Київської міської ради від 26.12.2002 №206-4/366 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" (а.с.23) вирішено затвердити проект відведення земельної ділянки Державному будівельному комбінату Управління справами Верховної Ради України для будівництва, обслуговування та експлуатації житлового будинку з підземним паркінгом на вул. Панаса Мирного, 28-а у Печерському районі м. Києва; вилучити з користування Головного управління розквартирування військ і капітального будівництва Міністерства оборони України частину земельної ділянки, відведеної відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 15.01.1951 №5 "О возобновлении отвода и установления границ земельних участков в Печерском и Ленинградском районах г. Киева, занимаемых военными городками Квартирно-Эксплуатационного Управления Киевского Военного Округа" площею 0,30 га (лист-згода від 16.12.2002 №163/4656); надати Державному будівельному комбінату Управління справами Верховної Ради України, за умови виконання п. 1.1. цього рішення, в постійне користування земельну ділянку площею 0,49 га для будівництва, обслуговування та експлуатації житлового будинку з підземним паркінгом на вул. Панаса Мирного, 28-а у Печерському районі м. Києва, в тому числі, 0,30 га - за рахунок земель, вилучених відповідно до ч. 2 цього пункту, 0,19 га - за рахунок земель міської забудови.

Відповідно до державного акту на право постійного користування землею І-КВ №005000, виданого 15.04.2003 р., (а.с.20) Державному будівельному комбінату Управління справами Верховної Ради України надано у постійне користування 0,4946 га. землі в межах згідно з планом землекористування для будівництва, обслуговування та експлуатації житлового будинку з підземним паркінгом на вул. Панаса Мирного, 28-а у Печерському районі м. Києва відповідно до рішення Київської міської ради №206-4/366 від 26.12.2002 р. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею №82-4-00050.

Як вбачається зі змісту акту Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 22.04.2005 р., (а.с.17) зареєстрованого Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві від 27.05.2005 р. № 133 та затвердженого Розпорядженням Печерської районної у м. Києві державної адміністрації від 20.05.2005 р. № 638, пред'явлений Державній комісії Житловий будинок з підземним паркінгом по вул. Панаса Мирного, 28-А прийнятий в експлуатацію.

Також, комісією у складі начальника ДБК УС ВР України ОСОБА_4, зам. начальника ДБК ОСОБА_5, начальника відділу ОСОБА_6, головного бухгалтера ДБК ОСОБА_7, голови правління ОСББ "Корона-Введенська" ОСОБА_8 24.05.2005 р. було складено акт приймання-передачі житлового комплексу з балансу на баланс (а.с.15), за умовами якого комісією у визначеному складі проведено обстеження активів житлового комплексу за адресою м. Київ, вул. П. Мирного, 28-А, що передається з балансу ДБК УС ВР України на баланс ОСББ "Корона-Введенська".

03.01.2011 року між Державним будівельним комбінатом Управління справами Верховної Ради України (позивач, комбінат) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Корона-Введенська" (відповідач, об'єднання) було підписано договір №25/11 про відшкодування витрат по сплаті податку на землю (договір) (а.с.12), відповідно до умов якого до переоформлення та отримання державного акту на право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 4877,41 кв.м., на якій розташована будівля та прибудинкова територія житлового будинку №28-а по вул. Панаса Мирного в м. Києві, об'єднання зобов'язується відшкодовувати суму земельного податку, сплаченого до бюджету комбінатом.

За умовами вищезазначеного договору, переоформлення та отримання державного акту на право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 4877,41 кв.м., на якій розташована будівля та прибудинкова територія житлового будинку №28-а по вул. Панаса Мирного в м. Києві, об'єднання зобов'язується відшкодовувати суму земельного податку, сплаченого до бюджету комбінатом.(п.1.1 договору)

Пунктом 1.2. договору, передбачено, що комбінат зобов'язується сплачувати земельний податок в порядку і розмірах, встановлених діючим законодавством.

Згідно з пунктами 2.1.-2.3 вищевказаного договору, відшкодування розміру земельного податку об'єднання здійснюється відповідно до розрахунку, обчисленого на підставі нормативної грошової оцінки землі, який додається до цього договору. Щомісячно, до 5 числа поточного місяця, об'єднання перераховує на рахунок комбінату компенсацію плати за землю у розмірі 3 499,62 грн. за попередній місяць. В разі зміни податкового законодавства чи зміни грошової оцінки землі, що призведе до зміни розміру податку на землю, сума компенсації підлягає коригуванню, про що сторони укладають додаткову угоду .

Умовами пункту 4.1. договору передбачено, що останній набуває чинності з 1 січня 2011 року і припиняється після повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Позивач звернувся з позовними вимогами у зв'язку з невиконанням відповідачем, як балансоутримувачем будинку за адресою м. Київ, вул. Панаса Мирного, 28-А, обов'язку з відшкодування суми земельного податку у розмірі 62 996,88 грн. за період з березня 2016 року по грудень 2016 року за договором №25/11 про відшкодування витрат по сплаті податку на землю від 03.01.2011 за користування земельною ділянкою за адресою м. Київ, вул. Панаса Мирного, 28-А, що перебуває на праві постійного користування позивача, у зв'язку з чим останній просить суд стягнути з відповідача 62 996,88 грн. заборгованості з відшкодування витрат по сплаті податку на землю, а також 3% річних у розмірі 1 580,08 грн. за період з 01.03.2016 р. по 31.12.2016 р. та інфляційних втрат у розмірі 4 587,25 грн. за період з 01.03.2016 р. по 31.01.2017 р. за прострочення виконання зобов'язань з відшкодування земельного податку.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що власник (співвласники) нерухомого майна, яке знаходиться на земельній ділянці, право користування якою перейшло до набувача (набувачів) у зв'язку з набуттям права власності на об'єкт нерухомості, розташований на цій ділянці, та який (які) є фактичним землекористувачем (фактичними землекористувачами), - є самостійним платником (самостійними платниками) земельного податку, оскільки договором не можна змінити порядок (в тому числі, суб'єкта) виконання обов'язку, встановленого податковим законом.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Підпунктами 14.1.72 і 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що земельним податком визнається обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачами можуть бути юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Разом з тим, згідно зі змістом підпунктів 269.1.1 і 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України, платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

При цьому, відповідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України - об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено (ст. 271 Податкового кодексу України).

Пунктом 5.1. розділу 5 "Ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження)" Положення про плату за землю в місті Києві, що є додатком №3 до рішення Київської міської ради "Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві" від 23.06.2011 р. N 242/5629 передбачено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено та які перебувають у власності фізичних та юридичних осіб та у постійному користуванні юридичних осіб державної та комунальної форми власності, коло яких визначено статтею 92 Земельного кодексу України, встановлюється в розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у пунктах 5.3 - 5.6 цього Положення.

Як видно з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, довідкою КП "Київський інститут земельних відносин" про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:82:036:0063) щодо земельної ділянки за адресою м. Київ, вул. Панаса Мирного, 28А площею 4655 кв.м. (функціональне використання - землі змішаного використання: землі житлової забудови 3876 кв.м., землі комерційного використання 192 кв.м., землі транспорту, зв'язку 587 кв.м.), встановлена нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки складає 21 570 226,21 грн. (копія довідки подана 14.03.2017 р.).(а.с.97)

Довідкою КП "Київський інститут земельних відносин" про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:82:036:0055) щодо земельної ділянки за адресою м. Київ, вул. Панаса Мирного, 28А площею 291 кв.м. (функціональне використання - землі змішаного використання: землі житлової забудови 242 кв.м., землі комерційного використання 12 кв.м., землі транспорту, зв'язку 37 кв.м.), встановлена нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки складає 1 306 120,84 грн. (копія довідки подана 14.03.2017 р.) (а.с.98).

Як вже було зазначено, відповідно до акту Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 22.04.2005 р., зареєстрованого Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві від 27.05.2005 №133 та затвердженого Розпорядженням Печерської районної у м. Києві державної адміністрації від 20.05.2005 №638, пред'явлений Державній комісії Житловий будинок з підземним паркінгом по вул. Панаса Мирного, 28-А прийнятий в експлуатацію.(а.с.17)

В подальшому, комісією у складі начальника ДБК УС ВР України ОСОБА_4, зам. начальника ДБК ОСОБА_5, начальника відділу ОСОБА_6, головного бухгалтера ДБК ОСОБА_7, голови правління ОСББ "Корона-Введенська" ОСОБА_8 24.05.2005 було складено акт приймання-передачі житлового комплексу з балансу на баланс, відповідно до якого комісією у визначеному складі проведено обстеження активів житлового комплексу за адресою м. Київ, вул. П. Мирного, 28-А, що передається з балансу ДБК УС ВР України на баланс ОСББ "Корона-Введенська" (а.с.15).

Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Корона-Введенська" (відповідач) було зареєстроване як юридична особа 24.10.2005 р., номер запису 10701020000013773, засновниками (учасниками) якого є співвласники 156 квартир і нежитлових приміщень за адресою м. Київ, вул. Панаса Мирного, 28-А.(а.с.13)

Положеннями ст. 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" встановлено, що багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об'єктами нерухомого майна;

співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку;

спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

За приписами ст.ст. 4, 5 наведеного Закону, власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку. Спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку).

При цьому, відповідно до ст. 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ", об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Аналізуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спільне майно багатоквартирного будинку за адресою м. Київ, вул. Панаса Мирного, 28-А є об'єктом спільної власності власників квартир та нежитлових приміщень вказаного житлового будинку, які, в свою чергу, передали функції з управління багатоквартирним будинком об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (відповідачу).

Державним актом на право постійного користування землею І-КВ №005000 (а.с.20), виданого 15.04.2003 р., Державному будівельному комбінату Управління справами Верховної Ради України надано у постійне користування 0,4946 га землі в межах згідно з планом землекористування для будівництва, обслуговування та експлуатації житлового будинку з підземним паркінгом на вул. Панаса Мирного, 28-а у Печерському районі м. Києва відповідно до рішення Київської міської ради №206-4/366 від 26.12.2002. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею №82-4-00050.

У відповідності до ч. 2 ст. 42 Земельного кодексу України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Водночас, відповідно до змісту частин 1 та 2 статті 120 Земельного кодексу України обумовлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Отже, аналізуючи зазначене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що співвласники багатоквартирного будинку, розташованого за адресою м. Київ, вул. Панаса Мирного, 28-А (власники квартир та нежитлових приміщень) є власниками спільного майна багатоквартирного будинку, яким в розумінні Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" є, в тому числі, права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

При цьому, земельна ділянка, на якій знаходиться багатоквартирний будинок, належала позивачу на праві постійного користування відповідно до державного акту на право постійного користування землею І-КВ №005000, виданого 15.04.2003.

У відповідності до ст. 141 Земельного кодексу України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Згідно ст. 287 Податкового кодексу України, у разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у відповідності до підпунктів 14.1.72, 14.1.73 пункту 14.1 статті 14, підпункту 269.1.2 пункту 269.1 статті 269, підпункту 270.1.1 пункту 270.1 статті 270, Податкового кодексу України платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов'язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права.

Якщо певна особа набула право власності на будівлю або його частину, що розташовані на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Вищезазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 08.06.2016 у справі №21-804а16.

Стосовно доводів апелянта, що відповідач зобов'язаний відшкодовувати земельний податок, у відповідності до укладеного договору №25/11 про відшкодування витрат по сплаті податку на землю, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, умова договору про те, що позивач як особа, якій належить право постійного користування земельною ділянкою за адресою м. Київ, вул. Панаса Мирного, 28-А, продовжує сплачувати земельний податок за цю земельну ділянку до моменту оформлення відповідачем права постійного користування нею, а відповідач відшкодовуватиме сплату цього податку, не відповідає нормам Податкового кодексу України, тому колегія суддів зазначає , що власник (співвласники) нерухомого майна, яке знаходиться на земельній ділянці, право користування якою перейшло до набувача (набувачів) - відповідача по справі, у зв'язку з набуттям права власності на об'єкт нерухомості, розташований на цій ділянці, та який (які) є фактичним землекористувачем (фактичними землекористувачами), - є самостійним платником (самостійними платниками) земельного податку за таку земельну ділянку, оскільки договором не можна змінити порядок (в тому числі, суб'єкта) виконання обов'язку, встановленого податковим законом.

Вищезазначена правова позиція узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 08.06.2016 р. у справі №21-804а16.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності обов'язку відповідача з відшкодування позивачу сум земельного податку за земельну ділянку за адресою м. Київ, вул. Панаса Мирного, 28-А, зокрема, у заявлений в позові період, у зв'язку з чим наданий позивачем розрахунок земельного податку на предмет відповідності нормам чинного законодавства правомірно залишено судом першої інстанції без дослідження, а тому у зв'язку з відсутністю підстав для стягнення з відповідача сум відшкодування земельного податку за земельну ділянку, відсутні підстави для стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих позивачем у зв'язку з невиконанням відповідачем обов'язку з відшкодування земельного податку.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду міста Києва від 14.03.2017 року у справі № 910/1200/17, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України" на рішення господарського суду міста Києва від 14.03.2017 року у справі № 910/1200/17 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 14.03.2017 року у справі № 910/1200/17 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/1200/17 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Дідиченко