Ухвала

від 22.06.2017 по справі 806/1018/17

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Семенюк М.М.

Суддя-доповідач:Шидловський В.Б.

УХВАЛА

іменем України

"22" червня 2017 р. Справа № 806/1018/17

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шидловського В.Б.

суддів: Капустинського М.М.

Мацького Є.М.,

за участю секретаря судового засідання Гунько Л.В.,

представника позивача ОСОБА_3,

відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_4 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "24" квітня 2017 р. у справі за позовом Селянського (фермерського) господарства "СІЧ" до Приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_4, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЖИТОМИР-АГРО-ІНВЕСТ" , ОСОБА_5, про визнання протиправною та скасування державної реєстрації ,

ВСТАНОВИВ:

03 квітня 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати державну реєстрацію іншого речового права № 18822162 від 27.01.2017 року про державну реєстрацію договору оренди землі серія та номер: б/н, виданий 26.01.2017 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 33676364 від 02.02.2017 року здійснену приватним нотаріусом ОСОБА_4, Житомирський міський нотаріальний округ, Житомирська область, в частині державної реєстрації права оренди на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_5.

В обґрунтування позову зазначає, що вказана реєстрація та рішення на підставі якої здійснена реєстрація є незаконною та такою що порушує права позивача, як орендаря, оскільки здійснена без дотримання вимог чинного законодавства.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Приватного нотаріуса ОСОБА_4 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02.02.2017 № 33676364 в частині реєстрації права оренди земельної ділянки за кадастровим НОМЕР_2 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агро-Інвест".

Присуджено Селянському (фермерському) господарству "СІЧ" понесені ним судові витрати в розмірі 1600,00 грн. за рахунок Державного бюджету.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач - Приватний нотаріус ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Вислухавши пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що СФГ "Січ", в особі директора ОСОБА_6 (орендар) 10.01.2008 року уклало договір оренди земельної ділянки з ОСОБА_5 (орендодавець), згідно якого в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,9107 га, кадастровий номер НОМЕР_1, строком на 10 років (а.с. 16-17, 19).

Вказаний договір був зареєстрований 19.03.2008 року Андрушівським районним відділом Житомирської регіональної філії "Центру державного земельного кадастру" про що у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі вчинено запис №040820200093 (а.с. 17).

Даний договір є чинним, строк його дії не закінчився, достроково - не розірваний та не припинений.

Однак, приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_4 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (оренда ТОВ "Житомир-Агро-Інвест" земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1) від 02.02.2017 року № 33676364 (а.с. 15, 46).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Так, спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України, Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від № 1952-IV від 01.07.2004 року та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Стаття 3 Закону передбачає, що права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої Законом, за умов якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Згідно п.2 ч.1 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державними реєстраторами прав на нерухоме майно, в тому числі й на земельні ділянки є нотаріуси.

Крім того, Законом України від 04.07.2012 року №5037-IV Закон України "Про нотаріат" було доповнено ст.46-1 та визначено, що нотаріус є спеціальним суб'єктом, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" і який має печатку такого реєстратора. Під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва нотаріус має доступ та користується Державним реєстром речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, суд попередньої інстанції правильно зазначив, що у спірних правовідносинах приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_4 діяв саме як державний реєстратор.

Відповідно до ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться на підставі заяви правоволодільця (правонабувача), сторін (сторони) правочину, за яким виникло речове право, або уповноважених ними (нею) осіб. Державна реєстрація обмеження права на нерухоме майно проводиться на підставі заяви особи, на користь якої встановлено обмеження, якщо інше не передбачено договором або законом. У разі подання заяви про державну реєстрацію прав фізична особа повинна пред'явити документ, що посвідчує особу, а в разі подання заяви представником фізичної чи юридичної особи - документ, що підтверджує його повноваження діяти від імені цих осіб. За ст.19 Закону підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є, в тому числі договори про оренду.

У статті 19 Закону № 1952 -IV визначені підстави для державної реєстрації прав та їх обтяжень. Так, відповідно до частини першої цієї статті державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Згідно з ст.20 Закону документи, що встановлюють виникнення, припинення, перехід прав на нерухоме майно і подаються для державної реєстрації прав на нерухоме майно, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом, Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Законом України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі підлягає державній реєстрації, а право оренди виникає з моменту такої реєстрації (ст.20). Стаття 18 цього Закону встановлює, що договір оренди набирає чинності з моменту державної реєстрації.

Особливості внесення записів та виключення таких до/з Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі було врегульовано до 2009 року Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею та договорів оренди землі, затвердженої наказом Держкомзему України від 04.05.1999 року №43, зареєстрованим Міністерством юстиції України 04.06.1999 року за № 354/3647 з наступними змінами, а з 2009 року - Порядком ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 №1021, який діяв до 2013 року.

Пунтом 10 Порядку №1021 передбачалося, що записи до розділів Книги записів вносяться при видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку, якими є державний акт на право власності на земельну ділянку, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, договір оренди землі, договір суборенди землі та договір про внесення змін до договорів оренди землі та суборенди землі.

Як вбачається із матеріалів справи, право оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 було зареєстровано у встановленому на той час порядку.

Таким чином, відповідачем проведено реєстрацію договорів всупереч тому, що в 2008 році дана земельна ділянка вже була передана позивачу в оренду та зареєстрована у відповідності до закону.

На виконання ст.30 Закону України "Про Державний земельний кадастр" та ст.28-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про інформаційну взаємодію органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, та органу державної реєстрації прав" від 22.02.2012 року № 118.

Зазначеною постановою затверджено Порядок надання інформації про зареєстровані земельні ділянки органу державної реєстрації прав та про зареєстровані речові права на земельні ділянки органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, та Порядок надання органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, органу державної реєстрації прав доступу до перегляду кадастрових карт (планів).

Отже, на державного реєстратора з метою недопущення існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку та уникнення подвійної реєстрації по покладено обов'язок запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01.01.2013 року.

Відтак, ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень" встановлено, що у державній реєстрації права може бути відмовлено в разі, якщо: заявлене право не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; нерухоме майно або більша за площею його частина перебуває в іншому реєстраційному (кадастровому) окрузі; із заявою про державну реєстрацію звернулася особа, яка відповідно до цього Закону не може бути суб'єктом права власності на даний об'єкт нерухомого майна або представником такого суб'єкта; подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію права власності відповідно до правочину про відчуження нерухомого майна було подано після державної реєстрації обмежень, вчинених щодо цього майна; заявлене право власності або інше речове право вже зареєстроване. Аналогічні підстави відмови містить і п.13-4 Порядку ведення Поземельної книги.

Отже, відповідачем при проведенні державної реєстрації речового права за договором оренди землі, укладеним між ТзОВ "Полісся-Інвест" та власником земельної ділянки, належним чином не перевірено наявність реєстрації права оренди на цю земельну ділянку, внаслідок чого здійснено повторну реєстрацію договору оренди однієї і тієї ж земельної ділянки, що суперечить приписам ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки в такій реєстрації повинно бути відмовлено.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування рішення Приватного нотаріуса ОСОБА_4 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02.02.2017 № 33676364 в частині реєстрації права оренди земельної ділянки за кадастровим НОМЕР_2 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агро-Інвест".

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування оскарженої постанови.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Згідно зі ст.ст.198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_4 залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "24" квітня 2017 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.Б. Шидловський

судді: М.М. Капустинський

Є.М. Мацький

Повний текст cудового рішення виготовлено "22" червня 2017 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу: Селянське (фермерське) господарство "СІЧ" вул. Верескова, 35,м.Андрушівка,Андрушівський район, Житомирська область,13401

3- відповідачу: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_4 АДРЕСА_1,10030

4-третій особі: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЖИТОМИР-АГРО-ІНВЕСТ" - вул.Васильківська,30,м.Київ 22,03022,

5- третій особі: ОСОБА_5 - АДРЕСА_2