Постанова

від 19.06.2017 по справі 522/6930/17

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/6930/17

Провадження № 2а/522/1406/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2017 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді Бойчука А.Ю.

при секретарі Іскрич В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Малого приватного підприємства Мальва до Заступника начальника ОСОБА_1 начальника інспекційного відділу № 1 ОСОБА_1 державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради - ОСОБА_2, ОСОБА_1 державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання незаконними та скасування постанов,-

ВСТАНОВИВ:

11 квітня 2017 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява Малого приватного підприємства Мальва до Заступника начальника ОСОБА_1 начальника інспекційного відділу № 1 ОСОБА_1 державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради - ОСОБА_2, ОСОБА_1 державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, згідно якої, позивач просить визнати незаконними та скасувати постанови про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 032/17/159-вих від 27.03.2017 року. №033/17/160-вих від 27.03.2017 року заступника начальника Управління-начальника інспекційного відділу №1 ОСОБА_1 державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_2 на МПП Мальва та закрити провадження в справах про правопорушення в сфері містобудівної діяльності.

В обґрунтуванні позову позивач зазначив, що постанови винесені незаконно, оскільки в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення. Крім того позивач вказує, що в акті перевірки відсутній підпис директора МПП Мальва та не зазначені письмові зауваження. Також під час розгляду справи про правопорушення у відсутність МПП Мальва , із позбавленням права на надання доказів, які свідчать про відсутність правопорушення і невинуватості з боку суб'єкта містобудування на МПП Мальва накладені штрафи за відсутності самої події правопорушення, відсутності жодних доказів, які б могли підтвердити вину МПП Мальва у вчиненні правопорушення, що потягло за собою прийняття незаконних та необґрунтованих постанов про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради заперечував щодо задоволення позовних вимог, просив відмовити в повному обсязі.

Заступник начальника ОСОБА_1 начальника інспекційного відділу № 1 ОСОБА_1 державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради - ОСОБА_2 до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлявся, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, з позовними вимогами не погоджується.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши всі наявні докази в їх сукупності, вислухавши думку осіб, які брали участь у справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до п.1 ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 3 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових чи службових осіб.

Судом встановлено, що посадовою особою ОСОБА_1 ДАБК ОМР 14.03.2017 року, було проведено позапланову перевірку щодо дотримання вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 70/1.

Відповідно до результатів перевірки Заступником начальника інспекційного відділу № 1 ОСОБА_1 ДАБК ОМР - ОСОБА_3 та головним спеціалістом ОСОБА_1 архітектури та містобудування Одеської міської ради ОСОБА_4 було складанно акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 14.03.2017р. (далі -акт перевірки); припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 14.03.2017р. (далі - припис); протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.03.2017 р. (порушення абз. 4 п.4 ч.2 ст. 2 ЗУ Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності ) та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.03.2017 р. (порушення абз. 4 п.6 4.2 ст. 2 ЗУ Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності ).

31 березня 2017 року МПП Мальва отримало поштове відправлення від ОСОБА_1 ДАБК ОМР із супровідним листом від 14.03.2017 р. №01-10/84-3Г щодо направлення МПП Мальва постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за № 032/17/159-вих від 27.03.2017 року та постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за №033/17/160- вих.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради є виконавчим органом Одеської міської ради та створено відповідно до законів України Про місцеве самоврядування в Україні , Про регулювання містобудівної діяльності , Про архітектурну діяльність та інших нормативно-правових актів з метою здійснення архітектурно-будівельного контролю на території м. Одеси, відповідно до Положення про ОСОБА_1 державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, затверджене Рішенням Одеської міської ради № 579-VII від 27.04.2016р.

Відповідно до п. 9 Положення, основними завданнями ОСОБА_1 є здійснення на території м. Одеси відповідно до закону державного архітектурно-будівельного контролю, виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності.

Згідно з п.10. Положення, ОСОБА_1 відповідно до покладених на нього завдань:

- здійснює державний архітектурно-будівельний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації щодо об'єктів, розташованих у межах відповідних населених пунктів;

- розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів держархбудконтролю;

- розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності із прийняттям відповідних рішень, тощо.

Поняття адміністративного правопорушення викладено в частині першій статті 9 КУпАП, за змістом якої адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення врегульовано розділом IV КУпАП.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зазначені в статті 280 КУпАП. Зокрема орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, розглядаючи таку справу, орган повинен забезпечити законність при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 7 КУпАП.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Крім того, відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Крім того, у відповідності до ст. 278 КУпАП України при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа), який розглядатиме справу, вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення: чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У відповідності до ст. 277-2 КУпАП, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Згідно ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Тобто, доведення невинуватості не покладається на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, саме особа, яка притягає особу до адміністративної відповідальності повинна довести її винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 1ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, окрім цього, згідно ч. 1ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до вимог ст. 293 КУпАП і роз'яснень, викладених в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 "Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення" орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом'якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Разом з тим, виходячи із закріпленого в частині 4 статті 129 Конституції України принципу змагальності і рівності сторін у судочинстві, обов'язок доказування законності застосування адміністративного стягнення при розгляді скарги громадянина в суді покладається на орган (посадову особу), яким винесено оскаржувану постанову.

Судом встановлено, що розгляд матеріалів справи про адміністративну відповідальність та винесення оскаржуваної постанови відбулось 27.03.2017 року за відсутності представника МПП Мальва

Так, на відсутність суб'єкта містобудування та взагалі відсутність дій з проведення перевірки зазначеними посадовими особами і протиправність складення акту перевірки вказують відсутність підпису директора МПП Мальва на акті перевірки та відсутність письмових зауважень.

Відповідно до п. 13 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 р. № 244 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. № 735) протокол про правопорушення в сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб'єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення в сфері містобудівної діяльності, а також свідками.

У разі відмови суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним уповноважена посадова особа органу державного архітектурно- будівельного контролю, що складає протокол, робить про це відповідну відмітку в ньому.

Суб'єкт містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, має право подати пояснення й зауваження щодо змісту протоколу, які є його невід'ємною частиною, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

З матеріалів справи вбачається, що органом управління МПП Мальва і єдиним підписантом є директор - ОСОБА_5, а тому фізична особа ОСОБА_6 не був уповноважений представляти інтереси МПП Мальва при проведенні державного архітектурно-будівельного контролю об'єкту.

Крім того, як в акті перевірки так і в протоколі відсутній підпис зазначеної фізичної особи, що додатково свідчить про відсутність представника суб'єкту містобудування при проведенні перевірки та порушення прав МПП Мальва .

Відповідно до п. 14 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 р. № 244 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. № 735) під час складання протоколу уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, роз'яснює суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, його права та обов'язки, передбачені Законом та цим Порядком.

У порушення вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення відсутній підпис позивача, при цьому не надано доказів щодо його присутності при складанні протоколу та відмови позивача від підпису протоколу. Суд не вбачає, що позивачу було роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 268 КпАП України.

На спростування вказаних обставин відповідачем належних та допустимих доказів не надано. Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач був позбавлений свого Конституційного права брати участь у розгляді справи.

Так, згідно із п. 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі -Порядок) державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється в присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Відповідно до п. 13 Порядку суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Згідно з п. 17 Порядку в разі виявлення порушень вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до п. 10 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 р. № 244 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. № 735) уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб'єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб'єкта містобудування.

Відповідно до положень п. 20 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 р. № 244 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. № 735) посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з'ясовує чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності; чи сповіщено суб'єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи; чи витребувані необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання (за наявності) суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або інших осіб, що беруть участь у справі.

Посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов'язана з'ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб'єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки, будівельні роботи на об'єкті МПП Мальва не виконувались, а тому дії заступника начальника інспекційного відділу №1 ОСОБА_1 ДАБК ОМР ОСОБА_3 та головного спеціаліста ОСОБА_1 архітектури та містобудування Одеської міської ради ОСОБА_4 по складанню акту перевірки, протоколу та припису у відсутність директора МПП Мальва та неможливість доведення своїх пояснень і зауважень, у відсутність свідків є протиправними.

До акту перевірки, припису та протоколу внесені відомості, які не відповідають дійсності та ґрунтується на припущеннях про будівельні роботи, без фактичного допуску до об'єкту перевірки, що спростовує як проведення робіт на об'єкті так і взагалі результати проведення перевірки.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині скасування постанов про накладення штрафу за правопорушення в сфері містобудівної діяльності № 032/17/159-вих, №033/17/160-вих. від 27.03.2017 року у справі про адміністративне правопорушення є законними та обгрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки відсутні докази, які б могли підтвердити вину МПП Мальва у вчиненні правопорушення.

Згідно з п.16. Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 6 квітня 1995 р. № 244, справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Відповідно до абзацу 3 ч.2 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи про накладення адміністративних стягнень.

Відповідно до ч. 2ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З наведеного вбачається, що адміністративні суди не наділені повноваженнями закривати провадження у справах про адміністративні правопорушення, а тому в задоволенні позовних вимог в частині закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 158 - 163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Скасувати постанови про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 032/17/159-вих від 27.03.2017 року. №033/17/160-вих від 1017 року заступника начальника Управління-начальника інспекційного відділу №1 ОСОБА_1 державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_2 на МПП Мальва , місцезнаходження: 650104. м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 70/1. код ЄДРГІОУ: 13913759.

У частині адміністративного позову щодо закриття провадження по адміністративній справі - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: А. Ю. Бойчук