Рішення

від 26.06.2017 по справі 905/846/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.06.2017р. Справа №905/846/17

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Марпол - Сервіс» , м.Одеса

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Лігос УА", м.Маріуполь

про стягнення заборгованості в сумі 165930,57 грн.

Суддя Г.В. Левшина

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2Г - адвокат

від відповідача: не з'явився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Марпол - Сервіс» , м.Одеса, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Лігос УА", м.Маріуполь, про стягнення заборгованості в сумі 165930,57 грн., у тому числі основний борг в сумі 135241,81 грн., пеня в сумі 15725,10 грн., три проценти річних в розмірі 1845,21 грн. та інфляція в розмірі 13118,45 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати виконаних робіт за договором від 12.11.2015р. №МС-191 з екологічного моніторингу за гідротехнічними роботами і демпінгом при проведенні експлуатаційного днопоглиблення акваторії підчистки дна від насосів на внутрішній акваторії морського порту.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, що надійшов до суду 30.05.2017р., в якому позовні вимоги не визнав, посилаючись на відсутність в нього порушеного перед позивачем зобов'язання по сплаті вартості виконаних робіт у зв'язку з неотриманням відповідного рахунку. Одночасно, відповідач також вказує на необгрунтованість заявленої до стягнення суми, яка була сплачена позивачем адвокату.

14.06.2017р. до суду надійшли додаткові пояснення відповідача, згідно яких останній стверджує про невірне нарахування позивачем суми інфляції.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

12.11.2015р. між сторонами був підписаний договір №МС-191, за умовами якого відповідач (замовник) зобов'язався поручити та оплатити, а позивач (підрядник) прийняв на себе зобов'язання виконати роботи Екологічний моніторинг за гідротехнічними роботами та демпінгом при проведенні експлуатаційного дноуглублення акваторії підчистки дна від насосів на внутрішній акваторії морського порта Южний у відповідності з завданням на виконання робіт (додаток №2).

Підрядник виконує роботу своїми силами та засобами. Замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та виконати її оплату у повному обсязі (п.1.2 договору).

Відповідно ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно із ст.628 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Зі змісту договору від 12.11.2015р. №МС-191вбачається, що у відповідності до вимог статті 181 Господарського кодексу України сторони досягли згоди і визначилися між собою за всіма його істотними умовами щодо: предмету договірного зобов'язання, об'єму робіт, а також їх вартості та строку виконання, відповідальності за порушення його умов.

Зокрема, як вказувалось вище позивач (підрядник) прийняв на себе зобов'язання виконати роботи Екологічний моніторинг за гідротехнічними роботами та демпінгом при проведенні експлуатаційного дноуглублення акваторії підчистки дна від насосів на внутрішній акваторії морського порта Южний у відповідності з завданням на виконання робіт, а відповідач (замовник) зобов'язався оплатити їх.

За приписами ст.843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Згідно з п.2.1 договору №МС-191 від 12.11.2015р. загальна вартість робіт за даним договором згідно з протоколом погодження цін (додаток №2) (надалі договірна ціна) складає 270483,62 грн. з урахуванням ПДВ 20% - 45080,60 грн. Договірна ціна включає в себе компенсацію всіх витрат підрядника та його винагороду. Договірна ціна включає в себе вартість всіх робіт визначених завданням на виконання робіт (додаток №1).

За умовами п.3.1 договору термін виконання робіт за договором визначається календарним планом фінансування та виконання робіт (додаток №3). Початок робіт за договором не пізніше 20 календарних днів після перерахування на розрахунковий рахунок підрядника авансу згідно з умовами даного договору. Кінець робіт за договором через 60 календарних днів з моменту виконання робіт з дноуглиблення.

Відповідно до п.5.1 договору в термін, передбачений календарним планом фінансування та виконання робіт (додаток №3) підрядник зобов'язується виконати та передати замовнику результати роботи, вказані в п.1.1 договору в порядку та на умовах, що передбачені даним договором.

На виконання умов договору, між сторонами погоджені та підписані додатки до договору, зокрема, завдання на виконання робіт, протокол погодження договірної ціни, календарний план фінансування та виконання робіт,.

Згідно з п.8.1 договору №МС-191 від 12.11.2015р. останній набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та скріплення його печатками, діє до повного виконання сторонами взятих на себе обов'язків.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Пунктом 4.1.2 договору №МС-191 від 12.11.2015р. встановлено обов'язок відповідача прийняти роботи згідно з актами виконаних робіт. Згідно з п.5.3 договору приймання замовником робіт, виконаних підрядником, здійснюється шляхом підписання представниками сторін актів виконання робіт, що складаються в двох екземплярах за закінченням виконання робіт за договором, розглядаються та підписуються представником замовника протягом 5 робочих днів з моменту отримання.

Як встановлено, за актом здачі-прийняття робіт №ОУ-0000002 від 12.10.2016р. позивачем виконані, а відповідачем прийняті роботи з екологічного моніторингу за гідротехнічними роботами і демпінгом при проведенні експлуатаційного днопоглиблення акваторії підчистки дна від насосів на внутрішній акваторії морського порту Южний , згідно додатку №3 до договору №МС-191 від 12.11.2015р. вартістю робіт з ПДВ 135241,81 грн.

Відповідно до ст.854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Згідно п.4.1.3 договору №МС-191 від 12.11.2015р. передбачено обов'язок замовника своєчасно та в повному обсязі сплачувати виконавцю за виконані роботи у встановлений договором строк. Відповідно до п.2.2 договору оплата роботи здійснюється замовником згідно з календарним планом фінансування та виконання робіт (додаток №3.)

Оплата робіт здійснюється замовником після підписання акта приймання-передавання (акту виконаних робіт) в порядку, що встановлений календарним планом фінансування та виконання робіт (Додаток №3). Замовник шляхом перерахування банківським переказом на розрахунковий рахунок підрядника грошових коштів, здійснює оплату підряднику за виконані роботи. Оплата за виконану роботу здійснюється замовником протягом 5 робочих днів з моменту підписання акту виконаних робіт та отримання рахунку від підрядника (п.2.4 договору).

За змістом додатку 3 до договору оплата за виконаний етап робіт - 135241,81 грн. з урахуванням ПДВ здійснюється протягом 5 робочих днів з моменту підписання акту виконаних робіт. Після підписання акту виконаних робіт позивач зобов'язаний надати відповідачу рахунок на оплату виконаних робіт в розмірі 135241,81 грн.

Відповідач у відзиві на позов, додаткових поясненнях до відзиву, проти настання строку виконання зобов'язань з оплати вартості виконаних позивачем робіт заперечує, посилаючись на неотримання відповідного рахунку від позивача.

Проте, суд вказані заперечення відповідача до уваги не приймає, враховуючи, що внаслідок підписання відповідного акту приймання виконаних робіт, який зафіксував факт здійснення господарської операції та є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за виконані роботи, у відповідача виникло зобов'язання сплатити вартість таких робіт.

При цьому, як вже вказувалось вище, згідно додатку 3 до договору №МС-191 від 12.11.2015р. оплата за виконаний етап робіт - 135241,81 грн. з урахуванням ПДВ здійснюється протягом 5 робочих днів саме з моменту підписання акту виконаних робіт.

Крім цього, статтями 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обгрунтування своїх вимог або заперечень.

За висновками суду, твердження відповідача щодо неотримання рахунку від позивача не доведені відповідними доказами.

Таким чином, свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 135241,81 грн. за договором №МС-191 від 12.11.2015р. всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України відповідач належним чином не виконав.

За приписом ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно ч.ч.1 і 3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.551 Цивільного кодексу України та ст.230 Господарського кодексу України предметом неустойки є грошова сума, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В п.6.3 договору №МС-191 від 12.11.2015р. сторонами узгоджено, що у випадку несвоєчасних розрахунків з відповідача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми простроченого платежу.

Згідно вказаного пункту договору позивачем за період з 20.10.2016р. по 19.03.2017р. заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 15725,10 грн.

За приписом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання і на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім суми основного боргу позивачем згідно ст.625 Цивільного кодексу України за період з 20.10.2016р. по 03.04.2017р. нараховано та пред'явлено до стягнення три проценти річних в сумі 1845,21 грн. та інфляцію в сумі 13118,45 грн. за період з жовтня 2016р. по березень 2017р.

За висновками суду, розрахунок трьох процентів річних та пені є аріфметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Одночасно, щодо вимог про стягнення інфляції суд приймає до уваги заперечення відповідача та вважає за необхідне зазначити наступне:

Відповідно до п.3.2 постанови пленума Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, враховуючи, що за умовами підписаного між сторонами договору відповідач мав сплатити вартість виконаних робіт в жовтні 2016р., нарахування інфляції за цей місяць неправомірним та повинно здійснюватись з листопада 2016р.

За розрахунком суду, інфляційні витрати за період з листопада 2016 по березень 2017р. складають 9159,20 грн., а решта вимог в цій частині є неправомірною.

За таких обставин, враховуючи, що позов доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, проте, в частині вимог про стягнення інфляції в сумі 3959,25 грн. є неправомірним, виходячи з того, що заперечення відповідача проти позову судом до уваги не прийняті, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 161971,32 грн., у тому тому числі основний борг в сумі 135241,81 грн., пеня в сумі 15725,10 грн., три проценти річних в розмірі 1845,21 грн. та інфляція в розмірі 9159,20 грн.

Судовий збір підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам.

При цьому, враховуючи, що позивачем при подачі позову було сплачено судовий збір в сумі більшій ніж передбачено чинним законодавством, судовий збір в сумі 112,55 грн. згідно п.1 ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України.

Позивачем у резолютивній частині позовної заяви також заявлено про віднесення на відповідача витрат в сумі 7500,00 грн., пов'язаних зі сплатою послуг адвоката.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

15.03.2017р. позивачем з адвокатом ОСОБА_2 було підписано договір №01/03 про надання правової допомоги, згідно якого позивач доручив, а адвокат прийняв на себе зобов'язання надання послуг правової допомоги відносно правовідносин позивача з відповідачем, у тому числі в якості представника позивача в господарських судах на території України. Під зобов'язаннями за цим договором розуміється надання консультацій як в усній, так й в письмовій формі, включаючи термінові консультації у телефонному режимі, підготовку процесуальних документів, участь в судових засіданнях в якості представника інтересів замовника у суді.

До договору сторонами підписано специфікацію, згідно якої визначено вартість та обсяг юридичних послуг.

Як встановлено, інтереси позивача у цій справі представляв адвокат ОСОБА_2, яка приймала участь в судових засіданнях 11.05.2017р., 31.05.2017р., 12.06.2017р., 26.06.2017р., надавала пояснення суду тощо.

Платіжним дорученням №144 від 16.03.2017р. позивачем було проведено на користь адвоката ОСОБА_2 оплату згідно договору на суму 7500,00 грн.

Виходячи з того, що при відшкодуванні витрат на оплату послуг адвоката за рахунок позивача слід виходити з розумної необхідності таких витрат для вирішення даної справи, враховуючи розмір задоволених вимог позивача, у тому числі здійснення судом перерахунку заявленої до стягнення суми інфляції, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача в якості судових витрат на послуги адвоката 6000,00 грн., які є співрозмірними на думку суду обсягу наданих адвокатом послуг з присудженою до стягнення з відповідача суми.

При цьому, заперечення відповідача щодо відсутності доказів обгрунтування розрахунку витраченого робочого часу, розрахунку витрат тощо, суд до уваги не приймає, враховуючи, що відповідно до ст.627 Цивільного кодексу України згідно із статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно до частини першої статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору як угоди (правочину) складає сукупність визначених на розсуд сторін і погоджених ними умов, у яких закріплюються їхні права та обов'язки, що складають зміст договірного зобов'язання.

Розкриваючи зміст засади свободи договору у ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, свобода договору полягає в праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів та погодженні умов договору.

Таким чином, сторони, укладаючи той чи інший договір, на свій розсуд самостійно визначають його умови, у тому числі й щодо виду, розміру послуг.

Згідно із ст.48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Відповідно до ст.12 Закону України Про адвокатуру оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

На момент розгляду даної справи доказів оспорювання договору №01/03 від 15.03.2017р., визнанання його недійсним у встановленому законом порядку матеріали справи не містять.

За таких обставин, враховуючи викладене, керуючись ст.ст.4-3, 33, 43, 44, 48, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Марпол - Сервіс» , м.Одеса до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Лігос УА", м.Маріуполь про стягнення заборгованості в сумі 165930,57 грн., у тому числі основний борг в сумі 135241,81 грн., пеня в сумі 15725,10 грн., три проценти річних в сумі 1845,21 грн. та інфляція в сумі 13118,45 грн., задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Лігос УА" (85513 Донецька область, м.Маріуполь, 26 квартал, буд.1, пр.36, р/р 26001010332441 в ПАТ Банк Восток , МФО 307123, ЄДРПОУ 38673584) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Марпол-Сервіс (65074 АДРЕСА_1, р/р №26002000060852 в ПАТ Укрсоцбанк , МФО 300023, ЄДРПОУ 34024836) основний борг в сумі 135241,81 грн., три проценти річних в сумі 1845,21 грн., пеню в сумі 15725,10 та інфляцію в сумі 9159,20 грн., всього заборгованість в сумі 161971,32 грн., витрати, пов'язані зі сплатою вартості послуг адвоката в сумі 6000,00 грн., судовий збір в сумі 2429,47 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повернути ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Марпол-Сервіс (65074 АДРЕСА_1, р/р №26002000060852 в ПАТ Укрсоцбанк , МФО 300023, ЄДРПОУ 34024836) з державного бюджету України сплачений згідно платіжного доручення №154 від 04.04.2017р. судовий збір в сумі 112 грн. 55 коп.

В судовому засіданні 26.06.2017р. оголошено повний текст рішення.

Суддя Г.В. Левшина