Рішення

від 20.06.2017 по справі 908/927/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 22/4/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2017 Справа № 908/927/17

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В., при секретарі Лінчук А.В.

За участю представників сторін: від позивача - ОСОБА_1, договір про надання правової допомоги № 1 від 04.01.2017; від відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 51 від 27.01.2017.

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/927/17

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Норд-Вест5 (70002, Запорізька область, Вільнянський р-н, м. Вільнянськ, вул. Елеваторна, буд. 4)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства Відрадненське (70406, Запорізька обл., Запорізький р-н., с. Відрадне, вул. Перемоги, буд. 3)

про стягнення 179795,57 грн

СУТНІСТЬ СПОРУ:

03.05.2017 до Господарського суду Запорізької області від ТОВ Норд-Вест5 надійшла позовна заява до ПАТ Відрадненське про стягнення суми боргу за договором поставки у розмірі 174304,00 грн, пені у розмірі 4947,19 грн, 3% річних за час прострочення у розмірі 544,38 грн, всього - 179795,57 грн, а також витрати за надання правової допомоги у розмірі 17430,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.05.2017 позовна заява прийнята до розгляду, порушено та присвоєно номер провадження у справі 22/4/17, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 25.05.2017.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач належним чином не виконав зобов'язання щодо своєчасної оплати поставленої на підставі договору поставки № 20 від 13.03.2017 продукції, у зв'язку з чим за ПАТ Відрадненське утворилась заборгованість у розмірі 174304,00 грн. У зв'язку з цим позивач просить стягнути з відповідача зазначену заборгованість, а також нараховані на суму боргу пеню в розмірі 4947,19 грн за період з 22.03.2017 по 28.04.2017, 3% річних в розмірі 544,38 грн за період з 22.03.2017 по 28.04.2017, а також витрати за надання правової допомоги у розмірі 17430,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ Норд-Вест5 посилається на ст. ст. 509, 525 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 199, 231 Господарського кодексу України та ст. ст. 1, 2, 44 Господарського процесуального кодексу України.

ПАТ Відрадненське , відповідач у справі, у відзиві на позовну заяву зазначає, що позивачем не виконано зобов'язань за договором та відповідно до законодавства щодо належного документального підтвердження факту поставки. Оригінал договору, видаткова накладна та товарно-транспортна накладна були передані відповідачу нарочно тільки 22.05.2017, тобто після подачі позову, у зв'язку з чим строк оплати не настав, а тому предмет спору в частині стягнення пені та 3 % річних в даній справі відсутній. Також відповідач заперечує проти вимог про стягнення витрат за надання правової допомоги в сумі 17430,00 грн у зв'язку з їх нерозумністю та недоведеністю факту здійснення оплати позивачем адвокатських витрат.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.05.2017 розгляд справи було відкладено до 07.06.2017.

07.06.2017 у судовому засіданні було оголошено перерву до 20.06.2017.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

Представник позивача в судовому засіданні 20.06.2017 підтримав позовні вимоги, в частині стягнення 9304,00 грн просив припинити провадження у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив в частині стягнення пені, 3 % річних та адвокатських витрат.

Окрім того, 16.06.2017 до Господарського суду Запорізької області від відповідача надійшла заява про відстрочення виконання рішення до 01.08.2017.

Представник позивача заперечив проти клопотання відповідача про надання відстрочки.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 20.06.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

13.03.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Норд-Вест5 та Публічним акціонерним товариством Відрадненське було укладено договір поставки № 20, відповідно до п. 1.1 якого за цим договором постачальник (ТОВ Норд-Вест5 ) зобов'язується в порядку та строки, встановлені цим договором, передати у власність покупцеві (ПАТ Відрадненське ) макуху соняшника (товар), в певній кількості, відповідної якості і за узгодженою ціною, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити поставлений товар згідно з умовами цього договору.

Згідно з п. 1.2 договору кількість товару, що поставляється однією партією, його ціна і загальна вартість, якісні характеристики товару, а також строки поставки кожної партії товару визначаються згідно двосторонній узгодженій специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору і не підлягає перегляду в односторонньому порядку (типова форма специфікації передбачена додатком № 1, який є невід'ємною частиною цього договору).

Пунктами 2.2, 2.4 договору передбачено, що терміни поставки товару підписується уповноваженими представниками сторін за умови погодження (письмового чи усного) постачальником специфікації покупця.

Постачальник зобов'язаний здійснити поставку товару виключно за узгодженою належним чином специфікацією. Постачальник не має права самостійно зменшувати або збільшувати (змінювати) кількість і асортимент товару у відповідності зі специфікацією без письмового дозволу від покупця про таке зменшення або збільшення (зміну).

У пунктах 2.7, 2.8 договору сторони погодили, що датою поставки партії товару є дата фактичної передачі покупцеві товару, зазначеного в специфікації, а також товаросупровідної документації (податкової накладної, накладної на товар та інших документів, що підтверджують якість товару).

Право власності на товар переходить від постачальника до покупця при його прийманні на території покупця. Передача (приймання) кожної партії товару оформляється накладними. Накладні по кожній партії товару підписуються повноважними представниками постачальника і покупця або спрямованого ним перевізника.

Згідно з п. 5.2 договору оплата товару за цим договором здійснюється покупцем протягом 7 календарних днів по факту поставки, на підставі виставлених постачальником рахунків або підписаних специфікацій. За домовленістю сторін можливий інший порядок оплати, про що зазначається у специфікації. Ціна товару після передоплати змінюватись не може.

Відповідно до п. 6.3 договору у разі порушення термінів та (або) умов оплати, встановлених цим договором, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення, яка діяла в період за який нараховується (сплачується) пеня.

Пункти 8.1, 8.2, 9.1 договору закріплюють, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками.

Термін дії договору встановлюється до 31 грудня 2017 року, але не раніше повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором. У випадку, якщо жодна з сторін не заявить про свій намір розірвати або змінити договір за один місяць до його закінчення, даний договір вважається пролонгованим на один рік.

Договір може бути розірваний достроково або змінений за згодою сторін, а також у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Доказів припинення договору сторони не надали, отже на час розгляду справи його умови є чинними.

Відповідно до умов договору, сторонами було підписано Специфікацію № 1 від 13.03.2017.

Пункти 1, 4 Специфікації встановили, що термін поставки даної партії товару - протягом 2 (двох) робочих днів з дня підписання сторонами цієї специфікації. У разі якщо при прийманні товару буде встановлено перевищення або заниження вагових параметрів визначених цією специфікацією, остаточний розрахунок вартості поставленого товару здійснюватиметься сторонами за фактичною вагою, визначеним при його здачі - прийманні, з розрахунку ціни за одну тонну, зазначеної в цій специфікації. Загальна вартість товару за специфікацією становить 182000,00 грн.

Як стверджує позивач та підтверджується матеріалами справи, ТОВ Норд-Вест5 на виконання договору поставки № 20 від 13.03.2017 та Специфікації № 1 від 13.03.2017 за товарно-транспортною накладною № 14/03-03 від 14.03.2017 поставив відповідачу товар, який було прийнято повноважним представником ПАТ Відрадненське на підставі довіреності серія 0 № 120 від 14.03.2017 завідуючим підсобним виробництвом ОСОБА_3 Сторонами була підписана та скріплена печатками сторін видаткова накладна № 1 від 15.03.2017 на загальну суму 174304,00 грн.

Відповідач оплату за поставлену продукцію здійснив частково. Під час розгляду справи відповідно до виписки з особового рахунку ТОВ Норд-Вест5 25.05.2017 ПАТ Відрадненське сплатило на користь позивача суму у розмірі 9304,00 грн.

Таким чином, з урахуванням часткової оплати 25.05.2017, за ПАТ Відрадненське утворилась заборгованість у розмірі 165000,00 грн.

Як вказує позивач, з метою досудового врегулювання спору, позивач неодноразово звертався з усною вимогою до відповідача погасити борг, але звернення залишені з боку відповідача без реагування. Відповідач цієї обставини також не заперечив.

На прострочену заборгованість у розмірі 174304,00 грн позивач нарахував пеню у розмірі 4947,19 грн та 3% річних за час прострочення у розмірі 544,38 грн,

Предметом розгляду по даній справі є стягнення з ПАТ Відрадненське суми основного боргу за договором поставки у розмірі 174304,00 грн, пені у розмірі 4947,19 грн, 3% річних за час прострочення у розмірі 544,38 грн, всього - 179795,57 грн, а також витрати за надання правової допомоги у розмірі 17430,00 грн.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини сторін є господарськими та такими, що виникли на підставі договору поставки.

Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України), за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За положеннями ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Як передбачає ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений строк.

Неналежне виконання відповідачем зобов'язань підтверджено матеріалами справи. Доказів повної оплати основного боргу у розмірі 174304,00 грн відповідачем суду не надано, обґрунтованого відзиву не подано.

Враховуючи часткову оплату відповідачем під час розгляду справи 25.05.2017 відповідно до виписки з особового рахунку ТОВ Норд-Вест5 суми у розмірі 9304,00грн, в цій частині провадження підлягає припиненню відповідно до п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Вимога про стягнення основної заборгованості за договором поставки № 20 від 13.03.2017 в розмірі 165000,00 грн. є законною та підлягає задоволенню.

Суд відхиляє посилання відповідача на відсутність доказів виконання пунктів 2.7, 2.8 договору щодо вручення покупцю первинних документів, що є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, зокрема, оригіналу видаткової накладної та оригіналу товарно-транспортної накладної, зважаючи на наступне.

За вимогами пункту 14 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості, затвердженої постановою Держарбітражу при ОСОБА_4 СРСР від 25 квітня 1966 р. № П-7 (далі Інструкція П-7) приймання продукції по якості та комплектності проводиться у точній відповідності із стандартами, технічними умовами, основними та особливими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також супроводжувальним документам, які підтверджують якість та комплектність поставленої продукції (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення щодо якості, рахунок-фактура, специфікація та інше). Відсутність зазначених супроводжувальних документів або деяких з них не зупиняє приймання продукції. В цьому випадку складається акт про фактичну якість та комплектність поставленої продукції та в акті зазначається які документи відсутні.

Також, відповідно до пункту 3.3 договору покупець має право відмовитися від приймання партії товару, поставленої постачальником, у разі, якщо вона не відповідає умовам цього договору за якістю і/або кількістю (об'ємом), а також у разі поставки товару з товаросупровідними документами, які не відповідають товару, законодавству України або в разі відсутності таких документів.

Разом з тим, статтею 666 ЦК України визначено, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Відповідач при прийнятті товару не зазначив про фактичну відсутність будь-яких із супровідних документів на товар. Також відповідач не звертався до позивача із вимогами про передання будь-яких із супровідних документів. Акти про відсутність таких документів, відповідно до вимог Інструкцій П-7 не складались.

У зв'язку з цим суд вважає, що весь необхідний комплект документів для оплати товару був переданий відповідачу разом із товаром.

При цьому суд зауважує, що строк оплати продукції за договором обчислюється саме з моменту поставки та приймання продукції, а не з моменту передачі супровідних документів на товар.

Відповідач отримав товар без будь-яких зауважень, що підтверджується матеріалами справи.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 4947,19 грн та 3% річних за час прострочення у розмірі 544,38 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 230 та ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6.3 договору передбачено, що у разі порушення термінів та (або) умов оплати, встановлених цим договором, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення, яка діяла в період за який нараховується (сплачується) пеня.

Згідно з п. 5.2 договору оплата товару за цим договором здійснюється покупцем протягом 7 календарних днів по факту поставки, на підставі виставлених постачальником рахунків або підписаних специфікацій. За домовленістю сторін можливий інший порядок оплати , про що зазначається у специфікації. Ціна товару після передоплати змінюватись не може.

На суму боргу за накладною № 1 від 15.03.2017 позивачем нарахована пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 22.03.2017 по 28.04.2017 в сумі 4947,19 грн.

В розрахунку пені позивачем допущені помилки при визначенні дня, з якого починається прострочення та, як наслідок, кількості днів прострочення за обраний період нарахування пені. У зв'язку з цим суд здійснив їх перерахунок.

Так, оскільки відповідно до умов п. 5.2 договору прострочення настало з 23.03.2017 (а не з 22.03.2017, як вказує позивач), за період з 23.03.2017 по 28.04.2017 кількість днів прострочення становить 37.

Звідси розмір пені від суми боргу 174304,00 грн. складає 4947,37 грн, що є більшим за заявлений позивачем. Однак, враховуючи те, що суд не може виходити за межі позовних вимог, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 4947,19грн підлягають задоволенню.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов'язання.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання, вимоги про стягнення з нього 3% річних заявлено позивачем обґрунтовано, однак в розрахунку 3% річних позивачем також допущені помилки при визначенні дня, з якого починається прострочення та, як наслідок, кількості днів прострочення за обраний період нарахування 3% річних. У зв'язку з цим суд здійснив їх перерахунок.

За розрахунком суду з відповідача на користь позивача за період з 23.03.2017 по 27.04.2017 підлягають стягненню 3% річних у сумі 530,06 грн. У стягненні 3% річних в сумі 14,32 грн суд відмовляє.

Окрім цього, ТОВ Норд-Вест5 заявлено вимогу про стягнення з ПАТ Відрадненське судових витрат, що складаються з судового збору у розмірі 2696,93 грн. (відповідно до оригіналу платіжного доручення № НОМЕР_1 від 28.04.2017) та 17430,00грн з оплати послуг адвоката.

Щодо витрат на оплату послуг адвоката суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Як зазначено у 12 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України N 02-5/78 від 04.03.1998р. Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України , вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин, суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Позивачем надано договір про надання правової допомоги № 1 від 04.01.2017, укладений між адвокатом ОСОБА_1 та ТОВ Норд-Вест5 , додаткову угоду № 1 від 10.04.2017 до договору правової допомоги № 1 від 04.01.2017, згідно з якою розмір оплати за даною справою складає 17430,00 грн, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ЗП №001141, акт виконаних робіт від 28.04.2017 до договору про надання правової допомоги № 1 від 04.01.2017 на суму 17430,00 грн та квитанції № 7 від 10.04.2017 на суму 8715,00 грн, № 12 від 28.04.2017 на суму 8715,00 грн.

Отже, витрати на оплату адвоката становлять майже 10% ціни позову.

Суд вважає, що з огляду на обставини справи (стягнення заборгованості за однією накладною, предмет позову складається з суми основного боргу та пені, 3% річних, невеликий період прострочення) справа є не складною і підготовка до її розгляду не потребує аналізу великої кількості доказів, законодавства, значних затрат часу та зусиль. Тому сплачені витати порівняно з ціною позову та складністю справи, є неспіврозмірними та завищеними.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку задовольнити розмір витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 5000,00 грн, яку стягнути з відповідача на користь позивача.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Окрім цього, Публічним акціонерним товариством Відрадненське подана заява про відстрочення виконання рішення до 01.08.2017. В обґрунтування зави відповідач вказує, що станом на час розгляду справи збитки підприємства скаладаєють 5,6 млн. грн, що підтверджується довідкою про фінансовий стан підприємства № 436 від 16.06.2017, також підприємство має велику кредиторську заборгованість перед постачальником кормів і енергоносіїв. На думку відповідача, виконання рішення спричинить арешт рахунків, зупинення виробництва та викличе соціальну напруженість в колективі.

Як визначено у п. 7.1.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. №9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України , відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Відповідно до п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. №9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

У той же час, відповідачем не подано суду доказів на підтвердження свого реального фінансового та майнового стану. Надана відповідачем довідка підприємства про збитки відображає лише втрати підприємства на певну дату, з довідки не вбачається обороти по рахунках, зокрема, доходи підприємства. Також боржником не обґрунтовано необхідність надання відстрочки саме до 01.08.2017. Довідка про наявність земель у користуванні підприємства також жодним чином не підтверджує доводи відповідача.

Отже, відповідачем не доведено всупереч вимог ст. 33, 34 ГПК України наявності обставин, які ускладнюють виконання боржником судового рішення або роблять його неможливим.

Враховуючи те, що відповідач не довів належними та допустимими доказами наявність виключних обставин, які можуть бути підставою для надання відстрочки виконання рішення, суд не вбачає підстав для задоволення заяви відповідача.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 2557,16 грн.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ст. 7 Закону України Про судовий збір позивач вправі звернутися до суду із заявою про повернення йому суми судового збору у розмірі 139,56 грн.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Норд-Вест5 до Публічного акціонерного товариства Відрадненське задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Відрадненське (70406, Запорізька обл., Запорізький р-н., с. Відрадне, вул. Перемоги, буд. 3, код ЄДРПОУ 00852186) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Норд-Вест5 (70002, Запорізька область, Вільнянський р-н, м. Вільнянськ, вул. Елеваторна, буд. 4, код ЄДРПОУ 40939589) основну заборгованість у розмірі - 165000 (сто шістдесят п'ять тисяч) грн 00 коп., пеню у розмірі 4947 (чотири тисячі дев'ятсот сорок сім) грн 19 коп., 3% річних у розмірі 530 (п'ятсот тридцять) грн 06 коп., адвокатські витрати у розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн 00 коп. та 2557 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят сім) грн 16 коп. судового збору.

Провадження в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 9304,00 грн припинити.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 26.06.2017.

Суддя О.В. Ярешко