Постанова

від 25.09.2017 по справі 908/927/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

25.09.2017 справа №908/927/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 при секретарі судового засідання за участю представників сторін від позивача: від відповідача: розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_4 Адвокат ОСОБА_5 - за Договором про надання правової допомоги №1 та Додаткової угоди №2 до договору про надання правової допомоги №1 від 04.01.2017 р., який діє на підставі Свідотцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ЗП №001141 від 29.06.2016р. не з'явились Публічного акціонерного товариства ВІДРАДНЕНСЬКЕ , сел. Відрадне, Запорізький р-н, Запорізька область на рішення господарського суду Запорізької області від 20.06.2017 р. (повний текст 26.06.2017р.) у справі№908/927/17 (суддя Ярешко О.В.) за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю НОРД-ВЕСТ5 , м. Вільнянськ, Вільнянський р-н, Запорізька область до відповідача: Публічного акціонерного товариства ВІДРАДНЕНСЬКЕ, сел. Відрадне, Запорізький р-н, Запорізька область простягнення 179 795,57 грн. В С Т А Н О В И В:

У травні 2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю НОРД-ВЕСТ5 звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом б/н від 28.04.2017 р. до Публічного акціонерного товариства ВІДРАДНЕНСЬКЕ, сел. Відрадне, Запорізький р-н, Запорізька область про стягнення 179 795,57 грн. (а.с.3-7).

Рішенням господарського суду Запорізької області від 20.06.2017р. по справі №908/927/17 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «НРД-ВЕСТ5» до Публічного акціонерного товариства «ВІДРАДНЕНСЬКЕ» задоволені частково.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «ВІДРАДНЕНСЬКЕ» (70406, Запорізька обл., Запорізький р-н., с. Відрадне, вул. Перемоги, буд. 3, код ЄДРПОУ 00852186) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОРД-ВЕСТ5» (70002, Запорізька область, Вільнянський р-н, м. Вільнянськ, вул. Елеваторна, буд. 4, код ЄДРПОУ 40939589) основну заборгованість у розмірі - 165000 (сто шістдесят п'ять тисяч) грн. 00 коп., пеню у розмірі 4947 (чотири тисячі дев'ятсот сорок сім) грн 19 коп., 3% річних у розмірі 530 (п'ятсот тридцять) грн 06 коп., адвокатські витрати у розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. та 2557 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят сім) грн 16 коп. судового збору.

Провадження в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 9304,00 грн. припинено.

В іншій частині позову відмовлено (а.с.111-114).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач належним чином не виконав зобов'язання щодо своєчасної оплати поставленої на підставі договору поставки № 20 від 13.03.2017 продукції, у зв'язку з чим за ПАТ «ВІДРАДНЕНСЬКЕ» утворилась заборгованість у розмірі 174304,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ «НОРД-ВЕСТ5» посилається на ст. ст. 509, 525 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 199, 231 Господарського кодексу України та ст. ст. 1, 2, 44 Господарського процесуального кодексу України.

16.06.2017 р. до Господарського суду Запорізької області від відповідача надійшла заява вих. №б/н від 16.06.2017 р. про відстрочення виконання рішення до 01.08.2017р.(а.с.100) з якою представник позивача не погодився та просив відхилити.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 13.07.2017 р. керуючись ст.ст. 86, п.3 ч.1 ст.97, 98 Господарського процесуального кодексу України апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ВІДРАДНЕНСЬКЕ , сел. Відрадне, Запорізький р-н, Запорізька область б/н, б/д на рішення господарського суду Запорізької області від 20.06.2017 р. по справі №908/927/17 повернуто. Справу №908/927/17 направлено до господарського суду Запорізької області ( а.с. 1118).

Не погодившись з винесеним рішенням, Публічне акціонерне товариство ВІДРАДНЕНСЬКЕ , сел. Відрадне, Запорізький р-н, Запорізька область повторно звернулось з апеляційною скаргою б/н, б/д на рішення господарського суду Запорізької області від 20.06.2017 р. по справі №908/927/17 (а.с.130-132).

Заявник апеляційної скарги вважає, що рішення Господарського суду Запорізької області у цій справі не можна вважати законним та обґрунтованим, оскільки останнє ґрунтується на помилкових висновках суду і є таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт вважає, що зазначене рішення підлягає частковому скасуванню, просить стягнути з ПАТ ВІДРАДНЕНСЬКЕ суму основного боргу у розмірі 165000,00 грн. У задоволенні вимог про стягнення витрат на надання правової допомоги згідно Договору №1 від 04.01.2017 р. в сумі 5 000,00 грн. відмовити.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями було сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддя-доповідач) Чернота Л.Ф., судді - Зубченко І.В., Марченко О.А. (а.с.128).

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 07.08.2017 р. порушено провадження по справі №908/927/17.Розгляд апеляційної скарги призначено на 25.09.2017р. об 14 год. 15 хв. (а.с.129).

25.09.2017 р. у судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу та просив апеляційний суд залишити без змін рішення Господарського суду Запорізької області від 20.06.2017р. по справі № 908/927/17.

Представник відповідача у судове засідання 25.09.2017 р. не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення №02-37/4539/17 від 15.05.2017 р. (а.с.148).

Приймаючи до уваги те, що явка представників сторін (учасників судового процесу) у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представника відповідача, адже наявних матеріалів і витребуваних додатково відомостей достатньо для надання належної правової оцінки правовідносинам у цій справі.

Судове засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.ст. 4-4, 81-1, 99,101 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає рішення господарського суду ухваленим з дотриманням норм чинного законодавства, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 13.03.2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «НОРД-ВЕСТ5» в особі директора ОСОБА_6, діючого на підставі Статуту, іменоване надалі (постачальник) з однієї сторони та Публічним акціонерним товариством «ВІДРАДНЕНСЬКЕ» в особі генерального директора ОСОБА_7, діючого на підставі Статуту господарства, іменоване надалі (покупець) з іншої сторони уклали договір поставки № 20, відповідно до п. 1.1 якого за цим договором постачальник ТОВ «НОРД-ВЕСТ5» зобов'язується в порядку та строки, встановлені цим договором, передати у власність покупцеві ПАТ «ВІДРАДНЕНСЬКЕ» макуху соняшника (товар), в певній кількості, відповідної якості і за узгодженою ціною, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити поставлений товар згідно з умовами цього договору (а.с.19-20).

Пунктом 1.2 договору передбачено, кількість товару, що поставляється однією партією, його ціна і загальна вартість, якісні характеристики товару, а також строки поставки кожної партії товару визначаються згідно двосторонній узгодженій специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору і не підлягає перегляду в односторонньому порядку - типова форма специфікації передбачена додатком №1, який є невід'ємною частиною цього договору (а.с.21).

Пунктами 2.2, 2.4 договору передбачено, що терміни поставки товару підписується уповноваженими представниками сторін за умови погодження (письмового чи усного) постачальником специфікації покупця.

Постачальник зобов'язаний здійснити поставку товару виключно за узгодженою належним чином специфікацією. Постачальник не має права самостійно зменшувати або збільшувати (змінювати) кількість і асортимент товару у відповідності зі специфікацією без письмового дозволу від покупця про таке зменшення або збільшення (зміну).

У пунктах 2.7, 2.8 договору сторони погодили, що датою поставки партії товару є дата фактичної передачі покупцеві товару, зазначеного в специфікації, а також товаросупровідної документації (податкової накладної, накладної на товар та інших документів, що підтверджують якість товару).

Право власності на товар переходить від постачальника до покупця при його прийманні на території покупця. Передача (приймання) кожної партії товару оформляється накладними. Накладні по кожній партії товару підписуються повноважними представниками постачальника і покупця або спрямованого ним перевізника.

Згідно з п. 5.2 договору оплата товару за цим договором здійснюється покупцем протягом 7 календарних днів по факту поставки, на підставі виставлених постачальником рахунків або підписаних специфікацій. За домовленістю сторін можливий інший порядок оплати, про що зазначається у специфікації. Ціна товару після передоплати змінюватись не може.

Відповідно до п. 6.3 договору у разі порушення термінів та (або) умов оплати, встановлених цим договором, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення, яка діяла в період за який нараховується (сплачується) пеня.

Пункти 8.1, 8.2, 9.1 договору закріплюють, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками. Термін дії договору встановлюється до 31 грудня 2017 року, але не раніше повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором. У випадку, якщо жодна з сторін не заявить про свій намір розірвати або змінити договір за один місяць до його закінчення, даний договір вважається пролонгованим на один рік.

Договір може бути розірваний достроково або змінений за згодою сторін, а також у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Доказів припинення договору сторони не надали, отже на час розгляду справи його умови є чинними. Вищезазначений договір підписано з обох сторін, скріплено печатками підприємств без зауважень.

Відповідно до умов договору, сторонами було підписано Специфікацію №1 від 13.03.2017 р. (а.с.21).

Пунктом 1 специфікації передбачено, що термін поставки даної партії товару - протягом 2 (двох) робочих днів з дня підписання сторонами цієї специфікації.

У разі якщо при прийманні товару буде встановлено перевищення або заниження вагових параметрів визначених цією специфікацією, остаточний розрахунок вартості поставленого товару здійснюватиметься сторонами за фактичною вагою, визначеним при його здачі - прийманні, з розрахунку ціни за одну тонну, зазначеної в цій специфікації. Загальна вартість товару за специфікацією становить 182000,00 грн., згідно п. 4 специфікації.

Як стверджує позивач та підтверджується матеріалами справи, ТОВ «НОРД-ВЕСТ5» на виконання договору поставки №20 від 13.03.2017р. та специфікації №1 від 13.03.2017р. за товарно-транспортною накладною №14/03-03 від 14.03.2017р. (а.с.23) поставив відповідачу товар, який було прийнято повноважним представником ПАТ «ВІДРАДНЕНСЬКЕ» на підставі довіреності серія 0 №120 від 14.03.2017р. завідуючим підсобним виробництвом ОСОБА_8 (а.с.22)

Сторонами була підписана та скріплена печатками сторін видаткова накладна №1 від 15.03.2017 р. на загальну суму 174304,00 грн. (а.с.25,65)

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач оплату за поставлену продукцію здійснив частково, що підтверджується випискою з особового рахунку від 25.05.2017 р. з якої вбачається, що ПАТ «ВІДРАДНЕНСЬКЕ» сплатило на користь ТОВ «НОРД-ВЕСТ5» суму у розмірі 9304,00 грн. В графі призначення платежу вказано - за макуху соняшникову згідно рахунку №1 від 15.03.2017 р. в т.ч. ПДВ 20% - 1550.67. Дана виписка підписана електронно-цифровим підписом (ЕЦП) ОСОБА_9. Серійний номер сертифікату ЕЦП 1902786 (а.с.108).

Таким чином, з урахуванням часткової оплати 25.05.2017 р., за ПАТ «ВІДРАДНЕНСЬКЕ» утворилась заборгованість у розмірі 165000,00 грн.

На прострочену заборгованість у розмірі 174304,00 грн. позивач нарахував пеню у розмірі 4947,19 грн. та 3% річних за час прострочення у розмірі 544,38 грн.

Предметом розгляду по даній справі є стягнення з ПАТ «ВІДРАДНЕНСЬКЕ» суми основного боргу за договором поставки у розмірі 174304,00 грн., пені у розмірі 4947,19 грн., 3% річних за час прострочення у розмірі 544,38 грн., всього - 179795,57 грн., а також витрати за надання правової допомоги у розмірі 17430,00 грн.

Правовідносини сторін є господарськими та такими, що виникли на підставі договору поставки.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) унормовано,що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписи ст. 655 ЦК України передбачають, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), згілно ст. 610 ЦК України.

Як передбачає ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений строк.

У даному випадку, неналежне виконання відповідачем зобов'язань підтверджено матеріалами справи. Доказів повної оплати основного боргу у розмірі 174304,00 грн. відповідачем не надано.

Таким чином, судова колегія враховуючи часткову оплату відповідачем під час розгляду справи в суді першої інстанції, відповідно до виписки з особового рахунку ТОВ «НОРД-ВЕСТ5» суми у розмірі 9304,00грн. (а.с.108) погоджується з висновками господарського суду Запорізької області, що в цій частині провадження підлягає припиненню відповідно до п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи судова колегія вважає, що вимога про стягнення основної заборгованості за договором поставки №20 від 13.03.2017 р. в розмірі 165000,00 грн. є законною та підлягає задоволенню.

Суд першої інстанції правомірно відхилив посилання відповідача на відсутність доказів виконання пунктів 2.7, 2.8 договору щодо вручення покупцю первинних документів, що є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, зокрема, оригіналу видаткової накладної та оригіналу товарно-транспортної накладної.

Вимогами пункту 14 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості, затвердженої постановою Держарбітражу при ОСОБА_10 СРСР від 25 квітня 1966 р. № П-7 (далі Інструкція П-7) приймання продукції по якості та комплектності проводиться у точній відповідності із стандартами, технічними умовами, основними та особливими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також супроводжувальним документам, які підтверджують якість та комплектність поставленої продукції (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення щодо якості, рахунок-фактура, специфікація та інше). Відсутність зазначених супроводжувальних документів або деяких з них не зупиняє приймання продукції. В цьому випадку складається акт про фактичну якість та комплектність поставленої продукції та в акті зазначається які документи відсутні.

Також, в пункті 3.3 договору зазначено, що покупець має право відмовитися від приймання партії товару, поставленої постачальником, у разі, якщо вона не відповідає умовам цього договору за якістю і/або кількістю (об'ємом), а також у разі поставки товару з товаросупровідними документами, які не відповідають товару, законодавству України або в разі відсутності таких документів.

Якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві, відповідно до вимог ст. 666 ЦК України.

У даному випадку, відповідач при прийнятті товару не зазначив про фактичну відсутність будь-яких із супровідних документів на товар. Також відповідач не звертався до позивача із вимогами про передання будь-яких із супровідних документів.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що строк оплати продукції за договором обчислюється саме з моменту поставки та приймання продукції, а не з моменту передачі супровідних документів на товар.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач отримав товар без будь-яких зауважень. А тому, в цій частині позов підлягає задоволенню.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 4947,19 грн. та 3% річних за час прострочення у розмірі 544,38 грн.

Частиною ст. 230 та частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України унормовано, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтями 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6.3 договору передбачено, що у разі порушення термінів та (або) умов оплати, встановлених цим договором, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення, яка діяла в період за який нараховується (сплачується) пеня.

Відповідно п. 5.2 договору оплата товару за цим договором здійснюється покупцем протягом 7 календарних днів по факту поставки, на підставі виставлених постачальником рахунків або підписаних специфікацій. За домовленістю сторін можливий інший порядок оплати, про що зазначається у специфікації. Ціна товару після передоплати змінюватись не може.

Із матеріалів справи вбачається, що на суму боргу за накладною №1 від 15.03.2017р.позивачем нарахована пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 22.03.2017 р. по 28.04.2017 р. в сумі 4947,19 грн.

Перевіривши розрахунок пені, судова колегія вважає, що в розрахунку позивачем допущені помилки при визначенні дня, з якого починається прострочення. Так, оскільки відповідно до умов п. 5.2 договору прострочення настало з 23.03.2017 р. (а не з 22.03.2017р., як вказує позивач), за період з 23.03.2017р. по 28.04.2017р. кількість днів прострочення становить 37.

Таким чином, розмір пені від суми боргу 174304,00 грн. складає 4947,37 грн, що є більшим за заявлений позивачем. Однак, враховуючи те, що суд не може виходити за межі позовних вимог, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 4947,19 грн. правомірно задоволені.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У разі прострочення виконання грошового зобов'язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов'язання.

Судова колегія приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання, вважає, що вимоги про стягнення 3% річних заявлено позивачем обґрунтовано.

Перевіривши розрахунку 3% річних судова колегія вважає, що позивачем також допущені помилки при визначенні дня, з якого починається прострочення та, як наслідок, кількості днів прострочення за обраний період нарахування 3% річних.

За розрахунком суду з відповідача на користь позивача за період з 23.03.2017р. по 27.04.2017 р. підлягають стягненню 3% річних у сумі 530,06 грн. У стягненні 3% річних в сумі 14,32 грн. суд першої інстанції правомірно відмовив.

Окрім цього, ТОВ «НОРД-ВЕСТ5» заявлено вимогу про стягнення з ПАТ «ВІДРАДНЕНСЬКЕ» судових витрат, що складаються з судового збору у розмірі 2696,93 грн., відповідно до оригіналу платіжного доручення №1370392254 від 28.04.2017р. та 17430,00 грн. з оплати послуг адвоката (а.с.11).

Щодо витрат на оплату послуг адвоката судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Приписами ст. 44 ГПК України врегульовано, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Як зазначено у 12 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України N 02-5/78 від 04.03.1998р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» , вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем надано договір про надання правової допомоги №1 від 04.01.2017р. (а.с.29-30), укладений між адвокатом ОСОБА_5 та ТОВ «НОРД-ВЕСТ5» , додаткову угоду № 1 від 10.04.2017р. до договору правової допомоги № 1 від 04.01.2017р. (а.с.32), згідно з якою розмір оплати за даною справою складає 17430,00 грн., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ЗП №001141 (а.с.31), акт виконаних робіт від 28.04.2017 р. до договору про надання правової допомоги № 1 від 04.01.2017 р. на суму 17430,00 грн. (а.с.33) та квитанції № 7 від 10.04.2017 р. на суму 8715,00 грн. (а.с.34), № 12 від 28.04.2017 на суму 8715,00 грн.(а.с.34).

Отже, витрати на оплату адвоката становлять майже 10% ціни позову. Суд першої інстанції вірно визначив, що з огляду на обставини справи (стягнення заборгованості за однією накладною, предмет позову складається з суми основного боргу та пені, 3% річних, невеликий період прострочення) справа є не складною і підготовка до її розгляду не потребує аналізу великої кількості доказів, законодавства, значних затрат часу та зусиль. Тому сплачені витати порівняно з ціною позову та складністю справи, є неспіврозмірними та завищеними.

Враховуючи викладене, суд дійшов правильного висновку задовольняючи розмір витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 5000,00 грн.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Щодо заяви про відстрочення виконання рішення до 01.08.2017 р.

В обґрунтування заяви відповідач вказує, що станом на час розгляду справи збитки підприємства скаладаєють 5,6 млн. грн., що підтверджується довідкою про фінансовий стан підприємства №436 від 16.06.2017 р. (а.с.107), також підприємство має велику кредиторську заборгованість перед постачальником кормів і енергоносіїв. На думку відповідача, виконання рішення спричинить арешт рахунків, зупинення виробництва та викличе соціальну напруженість в колективі.

Як визначено у п. 7.1.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» , відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Відповідно до п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Враховуючи викладене судова колегія вважає, що відповідачем не подано суду першої інстанції доказів щодо наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення. Надана відповідачем довідка підприємства про збитки відображає лише втрати підприємства на певну дату, з довідки не вбачається обороти по рахунках, зокрема, доходи підприємства. Фінансова збитковість є результат господарської діяльності товариства. Також боржником не обґрунтовано необхідність надання відстрочки саме до 01.08.2017 р.. Довідка про наявність земель у користуванні підприємства також жодним чином не підтверджує доводи відповідача.

Отже, відповідачем не доведено всупереч вимог ст. 33, 34 Господарського прцесуального кодексу України наявності обставин, які ускладнюють виконання боржником судового рішення або роблять його неможливим. Таким чином, суд першої інстанції правомірно відхилив вищезазначену заяву відповідача.

Зважаючи на зазначене вище, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає заперечення скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що не підлягають задоволенню.

Оскільки доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що під час розгляду справи місцевим господарським суд допущені порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст.ст. 103, 104 ГПК України як підстави для скасування рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ВІДРАДНЕНСЬКЕ , сел. Відрадне, Запорізький р-н, Запорізька область - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 20.06.2017р. по справі № 908/927/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя: Л.Ф.Чернота

Судді: І.В.Зубченко

ОСОБА_3

Надруковано примірників 4:

1 - позивачу;

1 - відповідачу;

1 - до справи;

1 - ГСЗО;