Рішення

від 22.06.2017 по справі 912/1557/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2017 рокуСправа № 912/1557/17 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Шевчук О.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 912/1557/17

за позовом Приватного підприємства "АГРО-ЛЕНД",

до Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Устинівського виправного центру управління ДПтС України в Кіровоградській області (№ 37)",

про стягнення 207760,47 грн,

за участю представника позивача - ОСОБА_1, довіреність від 23.05.2017.

Приватне підприємство "АГРО-ЛЕНД" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Устинівського виправного центру управління ДПтС України в Кіровоградській області (№ 37)" заборгованості в сумі 2829313,29 грн, з яких: 2621552,82 грн пеня, 163490,64 грн інфляційні втрати та 44269,83 грн 3% річних, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поворотної фінансової допомоги № Г-1 від 31.12.2014 в частині своєчасного повернення наданих коштів, внаслідок чого позивачем нараховано 2621552,82 грн пені, 163490,64 грн інфляційних втрат та 44269,83 грн 3% річних.

Заявою від 13.06.2017 позивач зменшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача 207760,47 грн заборгованості, яка включає: 163490,64 грн інфляційних втрат та 44269,83 грн 3% річних.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Господарський суд, враховуючи передбачені статтею 22 Господарського процесуального кодексу України права позивача, з огляду на те, що заява про зменшення позовних вимог не суперечить вимогам чинного законодавства України, не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів, приймає її до розгляду та продовжує розгляд справи з урахуванням цієї заяви.

Відповідач не подав письмовий відзив на позовну заяву, не направив свого представника у судове засідання. Натомість, 22.06.2017 подав до суду заяву, в якій зазначив, що тільки 21.06.2017 повноважному представнику передано матеріали позовної заяви з додатками та ухвалу суду про порушення провадження у справі, відповідно останній не мав можливості підготуватися до судового засідання, а також просив не проводити судовий розгляд за відсутності його представника, оскільки останній приймає участь в інших судових засіданнях, тому просив розгляд справи відкласти на іншу дату і час.

Розглянувши заяву відповідача, суд приходить до висновку, що заява відповідача задоволенню не підлягає, а справу можливо розглянути у даному засіданні за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на таке.

Суд вжив усіх заходів для належного повідомлення відповідача про дату і час розгляду справи, надіслання ухвали суду оформлено згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, у справі є докази вручення ухвали суду відповідачу 08.06.2017, факт повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи підтверджується також клопотанням про відкладення розгляду справи.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Отже, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно пункту 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представника однієї з сторін справа може бути розглянута без його участі, якщо неявка такого представника не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд враховує, що неявка представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи. Направляти свого представника у судове засідання чи заперечувати проти позову є правом сторони, а не обов'язком. У відповідача було достатньо часу для підготовки та надіслання суду відзиву на позов чи заперечень проти позовних вимог позивача у разі їх наявності, однак відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався, заперечень проти позову не подав. До клопотання про відкладення розгляду справи відповідач не подав жодного документа на підтвердження наявності вказаних у ньому обставин.

До того ж, представник позивача у судовому засіданні 22.06.2017 заперечив проти задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи з огляду на його необґрунтованість.

З огляду на викладене господарський суд вважає за необхідне розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, господарський суд враховує, що згідно інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1002727375 від 22.06.2017) Державне підприємство "Сільськогосподарське підприємство Устинівського виправного центру управління ДПтС України в Кіровоградській області (№ 37)" змінило назву на Державне підприємство "Сільськогосподарське підприємство державної кримінально - виконавчої служби України (№ 37)".

Розглянувши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

31.12.2014 між Сільськогосподарським підприємством Устинівського виправного центру управління ДПтС України в Кіровоградській області (№ 37)" (відповідач, Отримувач) та Приватним підприємством "АГРО-ЛЕНД" (позивач, Надавач) укладено договір № Г-1 про поворотну фінансову допомогу (далі - Договір, а.с. 11-12), за умовами якого у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Надавач передає у власність Отримувачу кошти у розмірі, визначеному у пункті 2.1 цього Договору, а Отримувач зобов'язується повернути поворотну фінансову допомогу у визначений цим Договором строк.

Поворотна фінансова допомога надається з метою, визначеною згідно Додатків до Договору про поворотну фінансову допомогу, які є його невід'ємними частинами (пункт 1.2 Договору).

Відповідно до пункту 2.1 Договору розмір поворотної фінансової допомоги зазначається в додатках до Договору про поворотну фінансову допомогу.

Згідно пунктів 3.1, 3.2 Договору поворотна фінансова допомога надається у безготівковому порядку шляхом переказу коштів на розрахунковий рахунок Отримувача. Поворотна фінансова допомога вважається переданою Отримувачу при її зарахуванні на поточний рахунок Отримувача.

Відповідно до пункту 4.1 Договору строк повернення поворотної фінансової допомоги розпочинається з часу набрання чинності цим Договором, і становить 01.12.2015 року.

Пунктом 5.1 Договору сторони передбачили, що після закінчення строку, встановленого у пункті 4.1 цього Договору, отримувач зобов'язується протягом 30 календарних днів повернути надавачеві поворотну фінансову допомогу.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з часу надання поворотної фінансової допомоги Отримувачу. Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у пункті 8.1 цього Договору та закінчується 31.12.2015 (пункти 8.1, 8.2 Договору).

В подальшому 12.10.2015 сторонами було підписано Додаток № 14 до Договору, відповідно до пункту 1 якого на виконання пункту 1.2 Договору позивач перерахував кошти в сумі 100800,00 грн (а.с. 13-14).

13.10.2015 сторонами було підписано Додаток № 15 до Договору та позивач перерахував кошти в сумі 26827,08 грн. (а.с. 15-16).

23.10.2015 сторонами було підписано Додаток № 16 до Договору та позивач перерахував кошти в сумі 681832,00 грн (а.с. 17-18).

26.10.2015 сторонами було підписано Додаток № 17 до Договору та позивач перерахував кошти в сумі 1019071,20 грн (а.с. 19-20).

Факт перерахування коштів на рахунок відповідача підтверджується виписками по рахунку позивача від 22.05.2017 (а.с. 21-22).

Таким чином, за вказаний період позивач надав відповідачу поворотну фінансову допомогу в сумі 1828530,28 грн., чим виконав свої зобов'язання за договором в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення пунктів 4.1, 5.1 Договору в термін до 31.12.2015 не повернув позивачу поворотну фінансову допомогу, у зв'язку з чим станом на 01.01.2016 заборгованість відповідача перед позивачем склала 1828530,28 грн.

04.08.2015 відповідач частково сплатив заборгованість позивачу в сумі 100800,00 грн, що підтверджується випискою по рахунку позивача від 22.05.2017, отже станом на 04.08.2016 заборгованість відповідача перед позивачем склала 1727730,28 грн.

27.10.2016 р. відповідачем було сплачено залишок заборгованості в сумі 1727730,28 грн. (а.с. 22).

Відповідно до положень частин 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Приписами частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в частинах 1,7 статті 193 Господарського кодексу України, в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, відзначає, що між сторонами виникли господарські зобов'язання, підставою яких є письмовий Договір про поворотну фінансову допомогу.

При цьому позивачем виконано належним чином взяті на себе обов'язки та надано поворотну фінансову допомогу Державному підприємству "Сільськогосподарське підприємство Устинівського виправного центру управління ДПтС України в Кіровоградській області (№ 37)", що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

В свою чергу відповідачем в порушення приписів статей 525, 526, 530, 610, 611, 612, 629 Цивільного кодексу України, частин 1,7 статті 193 Господарського кодексу України та умов договору не повернуто фінансову підтримку в строки передбачені Договором, в зв'язку з чим позивачем на підставі статті 625 Цивільного кодексу України нараховано відповідачу 163490,64 грн. інфляційних втрат та 44269,83 грн. 3% річних.

Частиною 1 статті 1050 Цивільного кодексу України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

У відповідності до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Врахувавши наведені правові норми, перевіривши правильність розрахунку заявлених до стягнення сум, суд встановив, що розрахунок здійснений арифметично вірно, а тому до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 163490,64 грн інфляційних втрат та 44269,83 грн 3% річних за період з 01.01.2016 по 26.10.2016, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору в сумі 3116,41 грн покладаються на відповідача. В іншій частині сплачений судовий збір у зв'язку із зменшенням позивачем позовних вимог підлягає поверненню позивачу за його клопотанням ухвалою суду.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 37)" (28624, с. Інгульське, Устинівський район, Кіровоградська область, ідентифікаційний код 08680264) на користь Приватного підприємства "АГРО-ЛЕНД" (28625, с. Березівка, Устинівський район, Кіровоградська область, ідентифікаційний код 31934565) - 163490,64 грн інфляційних втрат, 44269,83 грн 3% річних та 3116,41 грн судового збору.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Копію рішення направити відповідачу (28624, с. Інгульське, Устинівський район, Кіровоградська область).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 26.06.2017

Суддя О.Б. Шевчук